Встановлення норм СаСО3

Норми вапна встановлюють різними методами. Для більш повного витіснення іонів водню з ГВК норми вапна встановлюють за гідролітичною кислотністю. Для цього цифрові показники гідролітичної кислотності, мг-екв на 100 г грунту*коеф.1.5

Нсасо3=Нг*1.5

Для перерахунку ін..вапнякових матеріалів на СаСо3 використовують коефіцієнти МдСо3 -1.2, МдО – 2.5, СаО-1.79, Са(ОН)2- 1,35.Однак не на всіх грунтах і не під усі культури доцільно вносити вапно норма якого розрахована за повною Нг,оскільки треба враховувати реакцію культур на вапнування, слід врховувати, що надлишкове вапнування грунту може бути так само шкідливим, як і недостатнє, особливо шкідливе пере вапнування легких грунтів з низькою ємністю поглинання. Норми вапна встановлюють також за показником рНсол з урахуванням гранулометричного складу.

Норми, які розраховані за рНсол відповідають 0.5-0.75 норми Нг, тому вони більше підходять для легких за гранулометричним складом грунтів.

Під час встановлення норм вапна для торфино-болотних грунтів враховують, що маса їх орного шару нижча ніж у мінеральних, тому внесення на кислих торфяно-болотних грунтах норм вапна може підсилити мінералізацію торфу, та знизити рухомість і засвоєння рослинами купруму, мангану і феруму.

28. Розрахунок норм вапнякових матеріалів.

Вапнякові матеріали, які застосовують у господарствах містять різні домішки і вологу, а також грубі часточки меліоранта, які повільно взаємодіють з грунтом і є балансом. Розрізняють норми вапна та фізичні норми відповідного вапнякового матеріалу. Під час встановлення фізичної норми вапнякового матеріалу роблять поправки на вміст вологи, домішок і недіяльних часток вапна:Нф= Нсасо3 * 10^6: (100-В)*(100-Б)*Д, т/га, де, Нсасо3 – розрахункова норма вапна, т/га, В – вміст вологи у матеріалі,%, Б – кількість недіяльних часток СаСО3 діаметром більше 3 мм,%, Д – нейтралізуюча здатність меліоранта за даними аналізу або сертифікату. Від норми, форми та якості вапна залежать строки, способи та місце внесення вапна в сівозміні. Необхідну норму вапна вносять у грунт з таким розрахунком, щоб його дія була максимальною на культурах, які добре реагують на вапнування.

29. Місце та строки внесення вапна у сівозміні.

Строки,способи та місце внесення вапна у сівозміні взаємопов’язані і залежать від чергування культур норми вапнякового матеріалу, його форми і якості та реакції культур на вапнування. Необхідну норму вапнякового матеріалу вносять в грунт з таким розрахунком, щоб його дія була максимальною на культурах, які добре реагують на вапнування і мінімальною на культурах які погано (картопля, люпин, льон). У сівозмінах Полісся вапно вносять за 4-5 р до вирощування цих культур, або враховуючи, що максимальна дія вапна проявляється на 203 р після вапнування, вапнування можна проводити безпосередньо під ці культури. При цьому найкраще вносити повільно діючі меліоранти (мелений вапняк, доломітове борошно), збільшуючи в 1.50-2 р норми калійних добрив та застосовуючи борвмісні добрива. У сівозмінах лісостепу вапно насамперед вносять під озиму пшеницю, яка є попередником цукрового буряку, якщо вапно вносять під цукровий буряк, то його спочатку заробляють під час лущення стерні, а потім під час оранки, внаслідок чого воно більш швидко реагує з грунтом. В овочевих сівозмінах добре реагують на вапнування кислих грунтів капуста, цибуля, огірки, тому вапно вносять у повних нормах, за Нг під попередники цих культур

Дата добавления: 2017-01-13