Загальні відомості. 1.Ознайомитися з будовою стартерної акумуляторної батареї

ВИВЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ БУДОВИ ЛОКОМОТИВА

Контрольні питання

Хід роботи

1.Ознайомитися з будовою стартерної акумуляторної батареї.

2.Скласти схему розміщення пластин акумулятора.

3. Ознайомитися з будовою генератора змінного струму.

4.Скласти схему розміщення основних частин генератора та його електричну схему.

5. Вивчити принципові схеми регуляторів напруги.

6.Скласти відповіді на контрольні питання.

7.Зробити висновки.

Зміст звіту

1. Схема розміщення пластин акумулятора.

2.Пояснення принципу дії акумулятора.

3 Схем розміщення основних частин генератора та його електрична схема.

4. Відповіді на контрольні питання.

5.Висновки.

1. З яких основних частин складається стартерна акумуляторна батарея?

2. Які хімічні процеси відбуваються під час розряджання та заряджання акумулятора?

3. Назвіть основні параметри акумуляторної батареї.

4. Які кольори мають позитивні й негативні пластини зарядженого акумулятора?

5. Що таке "номінальна ємність" акумулятора?

6. З яких основних частин складається автомобільний генератор змінного струму? Як він працює?

7. Перелічите основні переваги генераторів змінного струму.

8. В чому полягає принцип регулювання напруги генератора?

9. Назвіть типи регуляторів напруги, які використовуються в автомобільних генераторних установках

10. Які елементи регулятора РР362 виконують основні функції регулювання напруги?

11. Які елементи регулятора Я120М1 виконують основні функції регулювання напруги?

Література

1. Абрамчук Ф. І., Гутаревич Ю. Ф., Долганов К. Є., ТимченкоІ.І. Автомобільні двигуни: Підручник. — К.: Арістей, 2006. — 476 с.

2. Білоконь Я.Ю., Окоча А.І.. Трактори і автомобілі: підруч. для вищ. аграр. закл. освіти ІІ-ІV рівнів акредитації за напрямом "Агрономія" / Я.Ю. Білоконь, А.І. Окоча. - К.: Урожай, 2002. - 322 с. - Бібліогр.: с. 318

3. Кисляков В.Ф., Лущик В.В. Будова й експлуатація автомобілів. – К.: Либідь 2000. – 400 с.

4. Корець М.С., Тарара А.М., Трегуб І.Г. Основи машинознавства. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2001. – 144 с.

5. Трактори та автомобілі: навч. посіб. Ч.3. Шасі / А.Т. Лебедєв, В.М. Антощенков, М.Ф. Бойко, Д.І., Мазоренко та ін.; За ред. А.Т. Лебедєва. К.: Вища освіта, 2004. - 336 с..

Лабораторна робота №3

Мета роботи: ознайомлення з класифікацією тепловозів, їх загальною будовою, розташуванням основних систем та вузлів.

Прилади та обладнання: натурний зразок тепловоза, плакати.

Тепловози розрізняють по виду роботи(вантажні, пасажирські, маневрові) і типу передачі(електрична, механічна, гідравлічна). Ці відмінності відбиваються у буквеному позначенні серій тепловозів: спочатку йде загальна для усіх типів тепловозів буква «Т»; потім буква «Э» або «Г», що означають відповідно електричну або гідравлічну передачу, і далі буква «П» або «М» — пасажирський або маневровий.

Так, тепловоз серії ТЭП10 є пасажирським локомотивом з електричною передачею, цифра 10 відповідає нумерації випуску. Маневровий тепловоз ТЭМ15 з електричною передачею випущений на Брянському машинобудівному заводі в 1988 р. двосекційні вантажні тепловози зазвичай мають в позначенні серії цифру 2, наприклад 2ТЭ116.

Розглянемо конструкцію тепловоза з електричною передачею(рис.3.1). У кабіні машиніста розташовується пульт управління 1 і ручне гальмо 2(поряд з кріслом машиніста). Первинним двигуном на тепловозі є дизель 8, який приводить в обертання тяговий генератор 7 постійного струму. Тягові електродвигуни 17 перетворять електричну енергію в механічну і приводять в обертання колісні пари, кожна з яких має індивідуальний привід від свого тягового двигуна. На головній рамі 18, що є жорсткою і міцною зварною конструкцією, розміщуються кабіна, кузов, а також силове і допоміжне устаткування тепловоза. Рама спирається на два тривісні візки 19 з роликовими буксами. Ззаду кабіни розміщені дві високовольтні камери, в яких встановлена електроапаратура для регулювання швидкості і зміни напряму руху тепловоза.

Рис.3.1.Тепловоз з електричною передачею:

1 - пульт управління; 2 - пісочні бункери; 3 - камери електроустаткування; 4 - мотор-вентилятори електродинамічного гальма; 5 - силова випрямна установка; 6 - стартер-генератор; 7 - повітряні фільтри; 8 - дизель; 9 - секція охолодження води; 10 - водяний бак; 11 - холодна камера; 12 - компресор; 13 - паливопідкачувальний агрегат; 14 - паливний бак; 15 - акумуляторні батареї; 16 - тяговий генератор; 17 - гальмівний циліндр; 18 колісний візок; 19 - тяговий електродвигун; 20 - рама кузова; 21 – шляхоочищувач;

22-автозчеплення; 23 – з’єднувальна розетка міжтепловозна

Холодильник 15 служить для охолодження мастильних матеріалів(олії) і води, циркулюючих в системах дизеля. Холодильник 6 охолоджує повітря, що подається вентилятором 4 для обдування тягового генератора. Гази, що виділяються при спалюванні палива, відводяться в довкілля через випускну трубу 9. Вентилятор 3 використовується для вентиляції кузова тепловоза. Секції холодильника 15 охолоджує вентилятор 13, лопаті якого змонтовані на підп'ятнику 12 і пов'язані карданним валом 14 з гідроприводом 16, що приводить вентилятор в обертання. Турбокомпресор 10 забезпечує стислим повітрям гальмівну систему потягу і пневматичні облаштування тепловоза. Паливний бак 20 підвішений під головною рамою тепловоза. Дешифратор 21, вживаний в облаштуваннях АЛС розташовується під кабіною машиніста.

Пневматичне устаткування тепловоза включає компресор, повітряні резервуари 11, повітропровід гальмівної магістралі і пневмосистеми, обслуговуючою апарати управління блокування, апаратної камери, протипожежну установку пісочницю, свисток і тифони 5.

Основою конструкції дизеля (рис.3.2) є блок циліндрів на піддизельній рамі. В блок монтуються циліндри разом із втулками; порожнина між циліндром та втулкою слугує для циркуляції охолоджувальної води.

Рис. 3.2 – Загальний вид дизеля 5Д49

1 – турбокомпресор; 2 – випускний колектор; 3 – вентилятор тягового генератора; 4 – об’єднаний регулятор частоти та потужності;

5 – тяговий генератор; 6 – піддизельна рама; 7 – масляний фільтр тонкого очищення; 8 – масляний картер; 9 – водомасляний теплообмінник; 10 – масляний фільтр; 11 – насос масляний; 12 – насос водяний; 13 – теплообмінник повітряний.

Камера згоряння обмежується бічними стінками циліндра, а також зверху – кришкою циліндра, та знизу – поршнем. В кришці циліндра є отвори для підведення повітря та відведення продуктів згоряння, а також для подавання у циліндр палива.

Сила тиску газів діє на поршень, який через кривошипно-шатунний механізм (рис.3.3) обертає колінчастий вал дизеля.

Основною паливною апаратурою дизеля є паливні насоси високого тиску та форсунки (рис.3.4).

Паливні насоси високого тиску (рис.3.5) призначені для дозованої подачі палива до форсунок у визначені моменти робочого циклу.

Величина циклової подачі задається контролером машиніста та визначає рівень потужності, яку реалізує дизель. За способом дозування розрізняють паливні насоси із регулюванням кінця подачі палива (див. рис.4.4,б), початку подачі, а також з регулюванням кінця і початку подачі палива.

а)

б)

Рисунок 3.5. Конструкція та принцип роботи паливного насосу високого тиску

а) паливний насос дизеля типу Д49; б) – схема роботи плунжерної пари із регулюванням кінця подачі палива;

1 – розподільчий вал дизеля; 2 – напрямна втулка штовхача; 3 – штовхач; 4 – пружина; 5 – поворотна шестерня; 6 – рейка; 7, 9 – штуцери; 8 – нагнітальний клапан; 10 – гільза плунжеру; 11 – плунжер; 12 – корпус насосу; 13 – тарілка плунжеру

Форсунки (див. рис.3.4) призначені для безпосереднього вприскування в циліндр рідкого палива у розпиленому вигляді та розподілу палива по всьому об’єму камери згоряння. Застосовуються форсунки закритого типу, в яких внутрішня порожнина в період між вприскуваннями палива роз’єднується з камерою згоряння спеціальною запірною голкою, навантаженою пружиною.

Паливна апаратура дизеля містить крім того паливопідкачуючі агрегати, фільтри грубого та тонкого очищення палива, трубопроводи.

Масляна та водяна системи дизеля є складовими частинами відповідних систем тепловоза та містять канали для проходу масла та води в середині відповідних деталей дизеля.

Для підвищення потужності дизелів застосовують спеціальні системи їх повітропостачання, які створюють надлишковий тиск повітря перед впускними органами двигуна (наддув). Завдяки підвищенню тиску повітря до 0,15…0,25МПа в незмінному об’ємі камери згоряння отримують більшу кількість кисню, що дає можливість збільшити подачу палива у циліндр, підвищити тиск його згоряння, отже і потужність. Наддув здійснюється повітряними компресорами із приводом від колінчастого валу (механічний наддув), або під тиском вихлопних газів, які обертають турбіну турбокомпресора (газотурбінний наддув). Можливі комбінації декількох ступенів наддуву на одному дизелі. Крім того, до системи повітропостачання входять охолоджувачі наддувочного повітря, повітряні фільтри та колектори.

В залежності від конструкційних особливостей дизелі різних типів позначаються відповідно до ГОСТ 4393-74 в наступній послідовності: кількість циліндрів; літера, що позначає тактність (Д – двотактний, Ч – чотиритактний); літера Н (для дизелів із наддувом); через дріб значення діаметру циліндра та ходу поршня в см (наприклад, дизель 10Д100 – 10ДН20,7/2х25,4; дизель 5Д49 – 16ЧН26/26).

Дата добавления: 2017-01-13