Аналіз планового аерофотознімка

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

Завдання. Виконати аналіз планового аерофотознімка:

1. Обчислити відстані від головної точки до точок сходу, надиру, нульових спотворень та від точки сходу до центру роектування ().

2. Обчислити масштаб в головній точці (), точці нульових потворень (), точці надиру ().

3. Обчислити наближене значення величини спотворення за кут нахилу знімка.

Таблиця 1.2

Вихідні дані

№ варіанту		, мм	, м	, м	, м	,
		70+ n 75+ n 80+ n 85+ n 90+ n 95+ n 100+ n 105+ n 110+ n 115+ n 120+ n 125+ n 130+ n 135+ n 140+ n 145+ n 150+ n 155+ n 160+ n 165+ n 170+ n 175+ n 180+ n 185+ n 190+ n 195+ n 200+ n 205+ n 210+ n 220+ n

При виконанні завдання необхідно користуватися відомими положеннями:

1. Для нахиленого аерофотознiмка відстань від головної точки до точки надиру дорівнює:

, (2.1)

а до точки нульових спотворень:

, (2.2)

де: – фокусна відстань камери (знімка); – кут нахилу знімка.

Головна точка сходу на картинній площині – це точка перетину лінії дійсного горизонту з головною вертикаллю. Відстань від цієї точки до головної визначається формулою:

, (2.3)

а до центру проектування дорівнює:

. (2.4)

2. Масштаб аерофотознімка у загальному випадку є величиною змінною. Сталим він може бути тільки у випадку суворого центрального проектування плоскорівнинної місцевості на горизонтальний знімок.

При цьому масштаб (1: ) дорівнює співвідношенню величини фокусної відстані до висоти зйомки . Для реального знімка масштаб у довільній точці може бути виражений співвідношенням відрізка на знімку до відповідного відрізка на місцевості :

. (2.5)

Для будь-якої горизонталі аерофотознімка масштаб визначається за формулою

. (2.6)

Величина дорівнює відстані від точки нульових спотворень до горизонталі, для якої визначається масштаб.

Підставивши у формулу (2.6) відстань від точки нульових спотворень до головної , формула масштабу для головної точки матиме вид:

. (2.7)

Підставивши відстань до точки надиру, формула масштабу для цієї точки, матиме вид:

. (2.8)

Масштаб для точки нульових спотворень і для горизонталі, що проходить через цю точку, називається головним:

. (2.9)

В напрямі від точки нульових спотворень до головної точки сходу масштаб мілкіший, а в напрямі до точки надиру – крупніший.

3. При використанні планових аерофотознімків, кути нахилу яких не більше 3°, для обчислення наближеного значення величини спотворення за кут нахилу знімка, можна користуватися спрощеною формулою:

, (2.10)

де: – кут між радіусом-вектором точки і головною вертикаллю знімка; необхідно взяти відповідно до того, в яких одиницях кут .

Вихідні дані для виконання завдання необхідно взяти з табл. 2.1 згідно до номеру варіанту.

Таблиця 2.1

Вихідні дані до аналізу планового аерофотознімка

№ варіанту	, мм	, мм	, мм	, м
	70+ n 80+ n 90+ n 100+ n 110+ n 120+ n 130+ n			700+10 n 800+10 n 900+10 n 1000+10 n 1100+10 n 1200+10 n 1300+10 n

Продовження таблиці 2.1

	140+ n 150+ n 160+ n 170+ n 180+ n 190+ n 200+ n 210+ n 220+ n 230+ n 240+ n 250+ n 260+ n 270+ n 280+ n 290+ n 300+ n 310+ n 320+ n 330+ n 340+ n 350+ n 360+ n			1400+10 n 1500+10 n 1600+10 n 1700+10 n 1800+10 n 1900+10 n 2000+10 n 2100+10 n 2200+10 n 2300+10 n 2400+10 n 2500+10 n 2600+10 n 2700+10 n 2800+10 n 2900+10 n 3000+10 n 3100+10 n 3200+10 n 3300+10 n 3400+10 n 3500+10 n 3600+10 n

Величини і обчислюються за формулами: для ГГ = 0^о 00' + N ·5' + n ·1', = 10^o10'+ N ·1^o + n ·1'; для ІГ = 0^о 10' + N ·5' + n ·1', = 30^o30'+ N ·1^o + n ·1', де N – номер варіанту, n – остання цифра поточного навчального року.

Дата добавления: 2017-01-13