Для цеху, що випускає готовий прокат

Прокатне виробництво.

При плануванні виробництва та виконанні розрахунків за розрахунковий період приймається календарний рік.

Розрахунок основних матеріальних потоків, вибір типу й визначення числа виробничих агрегатів робиться по всім трьох металургійним переділам, починаючи із прокатних цехів, приймаючи за вихідний показник плановий обсяг виробництва готового прокату за розрахунковий період.

Визначення планового обсягу вхідного матеріального потоку (П_пп):

, тис. т. (3.1)

- для цеху, що випускає напівфабрикати (прокатні заготівки, блюми, сляби)

, тис. т. (3.2)

де – видатковий технологічний коефіцієнт прокатного стана (додаток 2);

– плановий обсяг випуску готової продукції, тис. т.

Вибір типу прокатного стана робиться за його призначенням, технологічним параметрам та паспортній продуктивності. Потрібне число прокатних станів визначається за формулою:

, од. (3.3)

де – коефіцієнт, що враховує час зупинки стана на переналагодження оснащення. Приймати =0,8;

– паспортна продуктивність i-го стана, тис. т. (додаток 1)

Фактичний обсяг виробництва проміжної продукції розраховується за формулою:

, тис. т. (3.4)

Резерв виробничої потужності прокатних станів визначається за формулою:

, тис. т. (3.5)

Визначення складу та продуктивності сталеплавильних цехів здійснюємо за аналогією із прокатним виробництвом відповідно до алгоритму:

а) визначення річної потреби в продукції цеху П_пп;

б) вибір типу обладнання цеху та його продуктивності Па_(i);

в) розрахунок кількості агрегатів за формулою:

, од. (3.6)

г) визначення фактичної продуктивності цеху ;

д) визначення надлишків.

За мінімумом надлишків вибирається тип конвертора або дугових печей. Розрахунок необхідно здійснювати табличним способом (таблиця 3.1). Виробничі потужності металургійних агрегатів представлені в додатку 1. Видаткові коефіцієнти сталеплавильного виробництва - додаток 2.

Завдання на практичну роботу №3

Розрахувати для кожного прокатного цеху, що складає в технологічній схемі (практична робота №2), плановий обсяг вхідного матеріального потоку, фактичний обсяг виробництва матеріального потоку, а також резерв потужності стана. Скласти схему основних матеріальних потоків прокатного виробництва.

Розрахувати для кожного типу конвертора або дугових печей кількість агрегатів, фактичну продуктивність, надлишки продукції. По мінімуму надлишків вибрати тип сталеплавильного встаткування. Скласти схему основних матеріальних потоків сталеплавильного виробництва.

Приклад виконання роботи.

Цех білої жерсті

- планова продуктивність цеху:

П_пп=1200,0*1,081=1297,2 тис. т.

- кількість прокатних станів:

N_а=1297,2/0,8*750,0=2,16=3 стани

Приймаємо 3 стани з річною продуктивністю 750,0 тис.т.

- фактична продуктивність:

тис.т.

- резерв продуктивності прокатних станів:

Р = 2250,0-1297,2 = 952,8 тис.т.

Цех гарячого прокату широкої полоси

- планова продуктивність цеху:

П_пп=1297,2*1,04=1349,09 тис. т.

- кількість прокатних станів:

N_а=1349,09/0,8*4500,0=0,37=1 стан

Приймаємо 1 стан з річною продуктивністю 4500,0 тис.т.

- фактична продуктивність:

тис.т.

- резерв продуктивності прокатних станів:

Р = 4500,0-1349,09 = 3150,91 тис.т.

Рисунок 3.1 - Схема основних матеріальних потоків прокатного виробництва

- планова продуктивність ВБРС:

П_пп=1349,09*1,05=1416,54 тис. т.

Планова продуктивність електросталеплавильного цеху:

П_пп = 1416,54 тис. т.

Таблиця 3.1 - Вибір типу дугових печей за мінімумом надлишків

Ємність електро- печі, т	Річна продукт., тис. т.	Кількість агрегатів, одиниць	Фактичний обсяг, тис. т	Надлишки продукції, тис. т	Прийня-тий тип агрегату
	380,0		1520,0	103,46	Х
	470,0		1880,0	463,46
	580,0		1740,0	323,46

Приймаються електропечі ємністю 100 т і річною продуктивністю 380,0 тис.т.

Визначається:

- кількість печей:

N=1416,54/380,0=3,7=4 од.

- фактична продуктивність:

тис. т.

- надлишки продукції:

Н = 1520,0-1416,54 = 103,46 тис.т.

ВБРС

- планова продуктивність ВБРС виплавки сталі:

П_пп=1520,0/1,05=1447,6 тис. т.

- кількість машин:

N=1447,6/1000,0=1,4=2 од.

- фактична продуктивність:

тис.т.

- надлишки:

Н = 2000,0-1447,6 = 552,4 тис.т.

Надлишки стали з ВБРС направляються на зовнішню мережу 1447,6-1349,09 = 98,51.

Рисунок 3.2 - Схема розподілу сталі в сталеплавильному виробництві

Потреба сталеплавильного цеху в чавуні:

П_чуг = 0,165*1520,0=250,8 тис. т.

Потреба сталеплавильного цеху в скрапі:

П_скр = 0,92*1520,0=1398,4 тис. т.

Практична робота №4

Розрахунок матеріальних потоків ДОменного, коксохімічного виробництв і аглофабрики

Мета роботи: придбати практичні навички розрахунку матеріальних потоків доменного, коксохімічного виробництв і аглофабрики

Основні теоретичні положення

Визначення складу та продуктивності доменного цеху здійснюємо за аналогією зі сталеплавильним виробництвом відповідно до вищенаведеного алгоритму. Тип доменної печі визначається за мінімумом надлишків. Виробничі потужності доменних печей представлені в додатку 1. Видаткові коефіцієнти доменного, коксохімічного і агломераційного виробництв у додатку 3.

Визначення складу і продуктивності коксохімічного цеху й аглофабрики здійснюємо за аналогією зі сталеплавильним виробництвом відповідно до вищенаведеного алгоритму. Тип агломашин і коксових батарей визначається за мінімумом надлишків. Виробничі потужності металургійних агрегатів представлені в додатку 1.

Завдання на практичну роботу №4

Розрахувати для кожного типу доменних печей кількість агрегатів, фактичну продуктивність, надлишки продукції. За мінімумом надлишків вибрати тип доменної печі. Скласти схему основних матеріальних потоків доменного виробництва.

Розрахувати для кожного типу агломашин і коксових батарей кількість агрегатів, фактичну продуктивність, надлишки продукції. За мінімумом надлишків вибрати тип металургійного обладнання. Скласти схему основних матеріальних потоків коксохімічного і агломераційного виробництв.

Приклад виконання роботи.

Планову продуктивність доменного цеху приймаємо рівної потрібної кількості чавуну:

П_пп=250,8 тис. т.

Таблиця 4.1 - Вибір типу доменної печі за мінімумом надлишків

Корисний обсяг, м^3	Річна продуктивність, тис. т.	Кількість агрегатів, одиниць	Фактичний обсяг, тис. т	Надлишки продукції, тис. т	Прийня-тий тип агрегату
	1930,0		1930,0	1679,2	Х
	2280,0		2280,0	2029,2
	3570,0		3570,0	3319,2

Приймається доменна піч із корисним обсягом 2700 м³ і річною продуктивністю 1930,0 тис. т.

Визначається:

- кількість печей:

N=250,8/1930,0=0,1=1 од.

- фактична продуктивність:

тис. т.

- надлишки продукції:

Н = 1930,0-250,8 = 1679,2 тис.т.

Надлишки чавуну у вигляді чавунних виливків відвантажуються стороннім споживачам

Рисунок 4.1 - Схема розподілу чавуну в доменному виробництві

Потреба доменного цеху в агломераті:

П_агл = 1930,0*1,24=2393,2 тис. т.

Потреба доменного цеху в коксі:

П_кокс = 1930,0*0,44=849,2 тис. т.

Планова продуктивність аглофабрики приймається рівної потрібному кількості агломерату:

П_пп=2393,2 тис. т.

Таблиця 4.2 - Вибір типу агломашин за мінімумом надлишків

Площа аглострічки, м^2	Річна продуктив., тис. т.	Кількість агрегатів, одиниць	Фактичний обсяг, тис. т	Надлишки продукції, тис. т	Прийнятий тип агрегату
	3870,0		3870,0	1476,8	Х
	4300,0		4300,0	1906,8
	4610,0		4610,0	2219,8
	6140,0		6140,0	3746,8
	7680,0		7680,0	5286,8

Приймається агломашина із площею аглострічки 252 м² і річною продуктивністю 3870,0 тис. т.

Визначається:

- кількість агломашин:

N=2393,2/3870,0=0,6=1 од.

- фактична продуктивність:

тис. т.

- надлишки продукції:

Н = 3870,0-2393,2 = 1476,8 тис.т.

Надлишки агломерату відвантажуються стороннім споживачам.

Потреба аглофабрики в рудному концентраті:

П_рк =3870,0*0,85=3289,5 тис. т.

Планова продуктивність коксохімічного цеху приймається рівної потрібній кількості коксу:

П_пп=849,2 тис. т.

Таблиця 4.3 - Вибір типу коксових батарей за мінімумом надлишків

Число печей у батареї	Обсяг печі, м^3	Річна продуктив., тис. т.	Кількість агрегатів, одиниць	Фактичний обсяг, тис. т	Надлишки продукції, тис. т	Прийня-тий тип агрегату
		2470,0		2470,0	1620,8
		1410,0		1410,0	560,8
	36,5	1290,0		1290,0	440,8
	32,3	1240,0		1240,0	390,8
	29,3	860,0		860,0	10,8	Х

Приймається коксова батарея з обсягом печі 29,3 м³ і річною продуктивністю 860,0 тис. т.

Визначається:

- кількість агломашин:

N=849,2/860,0=0,9=1 од.

- фактична продуктивність:

тис. т.

- надлишки продукції:

Н = 860,0-849,2 = 10,8 тис.т.

Надлишки коксу відвантажуються стороннім споживачам.

Потреба коксохімічного цеху в куті

П_рк =860,0*1,285=1105,1 тис. т.

Практична робота №5

Складання транспортно-технологічної схеми металургійного підприємства

Мета роботи: придбати практичні навички побудови транспортно-технологічної схеми металургійного підприємства

Основні теоретичні положення

Результати розрахунків основних матеріальних потоків виробничих цехів заводу зводяться в таблицю технологічних параметрів (таблиця 5.1).

Транспортні зв'язки у виробничому процесі, що визначають напрямок матеріальних потоків, представляється у вигляді транспортно-технологічної схеми підприємства. Транспортно-технологічна схема будується на основі об'єднання у виробничу систему в заданій технологічній послідовності агрегатів і цехів по їх основному матеріальному потоці (рисунок 5.1).

Завдання на практичну роботу №5

Звести результати розрахунків у таблицю технологічних параметрів заводу. Скласти транспортно-технологічну схему металургійного підприємства.

Приклад виконання роботи.

Таблиця 5.1 - Технологічні параметри заводу

цех	продукція	Виробничі агрегати	Виробнича потужність цеху, тис. т.	куди направ-ляються надлишки	основні матер. потоки цехів, тис. т.
продукт., тис. т.	Кіл-ть	планова	фактична	надлишки (резерв)
АФ	агломерат	3870,0		2393,2	3870,0	1476,8	ЗМ	3870,0
КХЦ	кокс	860,0		849,2	860,0	10,8	ЗМ	860,0
ДЦ	чавун	1930,0		250,8	1930,0	1679,2	РМ	1930,0
ЕСПЦ	сталь	380,0		1416,5	1520,0	103,46	ВБРС	1520,0
ВБРС	злитки	1000,0		1447,6	2000,0	552,4	ЦГП, ЗМ	1447,6
ЦГП	смуга	4500,0		1349,0	4500,0	3150,9	–	1349,09
ЦЖ	жерсть	750,0		1200,0	2250,0	952,8	–	1200,0

Рисунок 5.1 – Транспортно-технологічна схема підприємства

Список літератури

1. Губенко В.К. Общий курс промышленного транспорта. Учебник для ВУЗов / В.К. Губенко, В.Э. Парунакян. – М.: Транспорт, 1994. – 200 с.

2. Губенко В.К. Общий курс промышленного транспорта. Учебное пособие / В.К. Губенко, В.Э. Парунакян. – К.: УМК ВО, 1992. – 272 с.

3. Парунакян В.Э. Промышленный транспорт. Конспект лекций / В.Э. Парунакян, М.В. Слесарева. – Мариуполь, ПГТУ, 2000. – 110 с.

4. Малыбаев С.К. Специальные виды промышленного транспорта. Учебник для ВУЗов / С.К. Малыбаев, А.Н. Данияров. – М.: Транспорт, 1993. – 208 с.

5. Парунакян В.Э. "Методические указания по выполнению курсового и дипломного проектирования по дисциплине "Генеральный план и транспорт промышленных предприятий". (Часть 1) / В.Э. Парунакян. – Мариуполь, ПГТУ, 2003. – 76 с.

Дата добавления: 2017-01-13