Іі. Методичні поради до виконання курсової (дипломної) роботи

І. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ (ДИПЛОМНОЇ) РОБОТИ

1. Вибір теми дослідження та обґрунтування її актуальності. Визначення об`єкта та предмета дослідження. Постановка мети.

2. Наукова розробка теми, яка передбачає добір літератури до обраної теми, її глибоке вивчення та систематизація матеріалу, вивчення педагогічного досвіду, визначення вихідних теоретичних положень. На цій основі формулюється гіпотеза дослідження та визначення його завдань.

3. Добір і розробка методики експериментального дослідження та обробки експериментальних даних.

4. Проведення дослідно-експериментальної роботи (констатуючий, формуючий та контрольні експерименти) та аналіз її результатів.

5. Кількісний та якісний аналіз результатів дослідження в цілому, формулювання висновків та практичних рекомендацій.

6. Літературне оформлення курсової (дипломної) роботи.

Кожний студент закріплюється за викладачем, який здійснює наукове керівництво курсовою (дипломною) роботою. Студенту необхідно скласти індивідуальний план підготовки курсової (дипломної) роботи, в якому визначаються всі етапи і конкретні терміни їх виконання та узгодити його з науковим керівником.

1. ВИБІР ТЕМИ – перший і відповідальний момент у написанні як курсової, так і дипломної роботи. Студентам надається право обирати тему роботи серед запропонованої профілюючою кафедрою тематики. В окремих випадках студент може запропонувати власну тему, але вона повинна бути узгоджена з науковим керівником і затверджена на засіданні кафедри.

Обґрунтування актуальності обраної теми подається у такій послідовності: сутність проблеми – соціальний запит – запит та потреби практики виховання – розробленість проблеми у психолого-педагогічній науці – ідея дослідження та вихід на формулювання мети власного наукового дослідження.

Вибір теми дослідження тісно пов`язаний з визначенням об`єкту та предмету дослідження.

Об`єкт дослідження – це частина об`єктивної педагогічної реальності, що протистоїть суб`єктові (дослідникові) у його пізнавальній діяльності. Об’єктом педагогічного дослідження є, як правило, процес виховання (або формування; навчання; розвитку)

Предмет дослідження – це елемент об`єкту дослідження, що включає сукупність його властивостей, відношень і вивчення якого збагачує об`єкт в цілому. Предметом педагогічного дослідження є, як правило, умови, що забезпечують ефективне протікання процесу виховання (або формування; навчання; розвитку).

Наведемо приклад визначення об`єкту та предмету дослідження.

Тема дослідження	Формування гуманних взаємовідносин у дітей 6 р.ж. в іграх-драматизаціях
Об`єкт дослідження	Процес формування гуманних взаємовідносин у дітей старшого дошкільного віку
Предмет дослідження	Педагогічні умови та чинники формування гуманних взаємовідносин у дітей дошкільного віку в іграх-драматизаціях

Після обґрунтування теми та вибору об`єкту дослідження формулюється його мета. Мета відображає кінцевий результат дослідження і шляхи його досягнення. Метою педагогічного дослідження в її найбільш загальному вигляді є, як правило, перевірка (або уточнення) розроблених теоретичних положень, які описують структуру, зв`язки, розвиток об`єкту дослідження; встановлення закономірностей, що відображають специфіку явища чи процесу, який вивчається; визначення показників ефективності використання результатів проведеного дослідження; встановлення особливостей застосування зазначених результатів на практиці та ін.

Мета та тема тісно пов`язані між собою. Їх об`єднують два співпадаючих елемента: об`єкт та кінцевий результат дослідження. Проте мета містить ще й третій елемент – шляхи досягнення кінцевого результату.

Розглянемо це на прикладі.

Тема дослідження: Педагогічні умови активізації ігрової діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Об`єкт дослідження: ігрова діяльність дітей старшого дошкільного віку.

Мета дослідження: визначення ефективних умов активізації ігрової діяльності дітей.

Примітка: різними шрифтами виділені

співпадаючі елементи теми та мети

дослідження.

2. НАУКОВА РОЗРОБКА ТЕМИ. Вона передбачає аналіз вивчення питання, що досліджується, тобто вивчення теорії та історії питання у відповідності до мети та аналіз передового педагогічного досвіду.

Пошук наукової інформації бажано проводити у такій послідовності:

1.Накопичення загальної інформації з проблеми за допомогою підручників, довідників, словників та ін.

2.Ознайомлення зі змістом монографій, де найбільш глибоко і систематизовано викладаються загальні результати наукових досліджень. Як правило, монографії містять список найбільш значущої літератури, що відкриває нові можливості для продовження пошуку інформації.

3.Робота з періодичними виданнями (журнали “Педагогіка та психологія”, “Дошкільне виховання”, “Дошкольное воспитание“, “Дитячий садок” та ін.) та пошук статей, які розкривають вузькі питання або результати досліджень з даної проблеми. Аналогічну інформацію можна отримати, опрацювавши автореферати дисертацій. З авторефератами дисертацій можна ознайомитися на сайтах: bestreferat.ru; allbest.ru; dissercat.com; dissertation.com.

4.Вивчення статей з досвіду роботи, методичних рекомендацій, які висвітлюють кращі надбання практики.

Вивчення теоретичного матеріалу передбачає його систематизацію та фіксацію. Починаючому досліднику необхідно володіти найбільш доступними способами фіксації та збереження наукової інформації: тезування, цитування та конспектування.

Уся отримана інформація підлягає аналізу, на основі якого визначаються вихідні теоретичні положення, формулюється гіпотеза дослідження та його завдання.

Гіпотеза, яка є формою наукового передбачення, посідає у дослідженні чільне місце. Вона виступає у вигляді припущення, що пояснює сутність, структуру, зв`язки, рушійні сили педагогічного явища. Гіпотеза повинна відповідати меті та висвітлювати конкретний предмет дослідження.

Наведемо приклад гіпотези наукового дослідження до теми «Розвиток зв’язного мовлення старших дошкільників на матеріалі серії сюжетних картин»”

Гіпотеза дослідження: Навчання побудові розгорнутої розповіді (тексту) за серією сюжетних картин буде сприяти розвитку вмінь правильно будувати сюжетну лінію розповіді, формуванню елементарних знань про композицію зв’язного висловлювання.

Для реалізації обраної мети визначаються завдання дослідження. Завданнями дослідження є питання, відповіді на які необхідні для досягнення мети. Ці питання виникають на основі аналізу стану проблеми, що досліджується і стосуються подальшої розробки окремих її аспектів.

Наприклад, мета дослідження – розробити систему занять з навчання старших дошкільників розповідання за серією юсжетних картинок та визначити динаміку розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку на матеріали картин.

Завдання дослідження:

1. На підставі аналізу лінгвістичної, психологічної, педагогічної літератури визначити теоретичні та педагогічні основи формування зв’язного мовлення дітей дошкільного віку; показати роль картини в мовленнєвому розвітку дошкільників.

2. Вивчити особливості побудови зв’язного висловлення за серіями сюжетних картин старшими дошкільниками.

3. Виявити вплив спеціальної роботи над зв’язністю мовлення та усвідомленню структури зв’язного висловлювання на удосконалення мовленнєвого розвитку старших дошкільників.

Аналіз стану проблеми, що досліджується дає можливість реалізувати ще один важливий момент у написанні наукової роботи – скласти її план.

План повинен відображати структуру роботи. Чим більше чіткості, логіки у складеному плані, тим легше автору виконувати наукове дослідження.

Одним з недоліків студентських наукових робіт є непропорціональність у розмірах параграфів. З огляду на це, важливо визначити розміри кожної частини майбутнього дослідження та їх взаємозв`язок. Під час виконання роботи план може вдосконалюватись та набути кінцевого вигляду на останньому етапі опрацювання обраної теми (зразок плану дивись у додатку 2).

План дає можливість розпочати написання теоретичної частини курсової (дипломної) роботи, зміст якої складає систематизований та узагальнений варіант зібраної наукової інформації.

Теоретична частина психолого-педагогічного дослідження, як правило, складається з 2 (3) параграфів. Викладення матеріалу повинно будуватись за принципом: від загального до конкретного, тобто від висвітлення загальних аспектів проблеми до аналізу експериментальних досліджень, проведених з даної проблеми.

Наприклад:

Розділ І.Теоретичні засади проблеми формування самооцінки у дітей дошкільного віку

1.1 Проблема самооцінки в зарубіжній та вітчизняній психолого-педагогічній науці.

1.2. Чинники формування самооцінки дошкільника.

1.3. Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку.

або

1.1 Проблема самооцінки в зарубіжній та вітчизняній психолого-педагогічній науці

1.2. Особливості формування самооцінки у дітей старшого дошкільного віку

3. ДОБІР І РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ.

Вивчивши теоретичний стан проблеми, студент переходить до здійснення дослідно-експериментальної роботи. Цей етап передбачає добір методики експериментального дослідження.

Методика дослідження – це опис сукупності методів, що застосовуються для вивчення будь-якого явища або процесу. Вона відповідає на питання: як, яким чином здійснюється дослідження.

Найбільш поширеними методами наукового дослідження в педагогіці є: спостереження, експеримент, методи опитування, методи вивчення результатів продуктивної дитячої діяльності та документації навчально-виховних установ, математичні методи.

Кожен з названих методів використовується для вирішення певних завдань дослідження. Так, для отримання первинної інформації про предмет дослідження доцільно використовувати метод спостереження та опитувальні методи (бесіди, інтерв`ю, анкетування).

Щоб встановити особливості та чинники розвитку педагогічного явища, слід удатися до методів вивчення документальних джерел та продуктів дитячої діяльності.

Вищеозначені методи, передусім, дають можливість вивчити стан проблеми у педагогічній практиці.

З метою здійснення активного впливу на педагогічне явище шляхом створення спеціальних умов застосовується метод педагогічного експерименту, який забезпечує наукову перевірку та доказ гіпотези, висунутої на початку дослідження.

Педагогічний експеримент має комплексний характер, оскільки передбачає використання цілої групи методів: спостереження, бесід, тестових завдань, створення спеціальних ситуацій та ін.

Отримані за допомогою різних методів експериментальні дані підлягають кількісному аналізу за допомогою методів математичної статистики.

4. ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ. Експериментальне дослідження здійснюється за вибраними методиками з дотриманням відповідних інструкцій і методичних рекомендацій щодо їх проведення. Як правило, воно складається з трьох етапів: констатувального, формувального та контрольного, отже в експериментальній частині курсової (дипломної) роботи містяться три параграфи.

5. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ДО КУРСОВОЇ (ДИПЛОМНОЇ) РОБОТИ відображають кількісний та якісний аналіз результатів дослідження в цілому та містять методичні рекомендації для практичних працівників (батьків).

Дата добавления: 2017-01-13