Геоморфологія

У сучасному рельєфі територія характеризується плоскою, похилою на південний захід поверхнею, порізаною неглибокими, слабкомеандруючими річковими долинами з пологими схилами річок Супій, Чумчак, Золотоношка, Кропивна, Ковраець.

Найбільш великою річкою на території ділянки є річка Супій. Ширина її заплави сягає чотирьох кілометрів, спостерігається добре виражена 2 надзаплавна тераса шириною 0.8 - 2.6 км.

Всі річки течуть у південному напрямку, заплави їх рівні, широкі. У долинах річок Чумчак і Гнила Оржиця спостерігається заболоченість. Перебіг річок повільний. Слабкомеандруючи русла річок цих зазвичай маловодні, у спекотні місяці місцями пересихають.

Третя надзаплавна тераса Дніпра простежується в південно-західній частині описуваної території.

Четверта надзаплавна тераса Дніпра займає всю описувану територію.

Абсолютні відмітки поверхні 119-120 м над рівнем моря. Повний же інтервал абсолютних відміток досліджуваного району, який складає частину Придніпровської низовини і являє собою рівнину, зайняту древніми і молодими терасами річки Дніпро, коливається від 90 до 140 км.

Тераси є найбільш великими елементами рельєфу: заплавна, 1 надзаплавна або борова, або піщана, 2 надзаплавна або однолесова, 3 надзаплавна або двулесова, 4 надзаплавна або моренна.

З дрібних форм рельєфу на розглянутій території зустрічаються: яружно-балочна мережа, заболочена стариці, кучугури пісків, степові блюдця і конуси виносу в гирлах великих балок. Всі названі форми рельєфу, як великі, так і дрібні в тій чи іншій мірі пов'язані з ерозійно-акумулятивний діяльністю Дніпра і його приток.

Ерозійно-акумулятивний рельєф приурочений до долин річок. Ерозійні процеси розвинені незначно, але все ж таки більше у верхів'ях річок. Переважають же в середньому і в нижній течії річок акумулятивні процеси. Відзначається невідповідність похованого рельєфу докембрійського фундаменту Придніпровської низовини і сучасного рельєфу цієї ділянки.

Річка Дніпро та його притоки на даній території мають приголосні долини, консеквентні по відношенню до структури Дніпровсько-Донецької западини в цілому. Зсув водотоку Дніпра по четвертинного періоду зі сходу на захід в результаті більшого підмивання правого берега було обумовлено різними причинами і, в першу чергу, зануренням східних околиць Українського кристалічного щита, спрямованим розмивом в епоху заповнення Придніпровської низовини льодовиковими масами.

Залежно від розвитку долини Дніпра, притоки його виробляли собі ложа відповідні. Це положення показало єдність гіпсометричних терасових рівнів у межах Лівобережної низовини, а також геоморфологічний тип терас. Найбільшої глибини ерозія досягла за час додніпровского розвитку. Подальші розмиви вже не досягали початкового рівня. Відкладаються з часом алювіальні опади накладалися на товщу раннього аллювія. В результаті цього молодші тераси зайняли не тільки нижчу гіпсометричну висоту, але і меншу площу.

Тому кожен геоморфологічний район відзначається своєрідними рисами, мало схожими на риси інших районів.

Дата добавления: 2015-07-13