Висновоки

Тема дипломної роботи - гідрогеологічні дослідження мінеральних вод у зв'язку з будівництвом лікувального комплексу санаторію «Пролісок»
Основними висновками по цій роботі є:

1. Клімат у цьому районі помірно-континентальний. Він характеризується теплим літом та не дуже холодною зимою.

Згідно з даними Черкаської метеостанції максимальна середньомісячна температура повітря за багаторічний період є 20.6 С⁰ .

Територія відноситься к лівобережній частині Придніпровської низовини та представляю собою рівнину, зайняту древніми і молодими терасами річок: Дніпра, Сули, Оржиці. На півночі, Придніпровська низовина межує з Поліською низовиною і приурочена до Дніпровсько-Донецької тектонічної западини. В адміністративному відношенні район відноситься до Драбівського району Черкаської області.

2. Район робіт в геологічному та гідрогеологічному відношенні дуже добре вивчений.

Планомірне вивчення геологічної будови та гідрогеологічних умов району почалось у кінці 60-х років, коли в 1958-1960 роках А.М. Безуглий завершив комплексну геолого-географічну зйомку масштабу 1:200000.

3. Територія району більшій своїй північно-східною частиною розташовується в межах південного схилу ДДЗ, а меншій, південно-західною половиною охоплює частині східного крила головного і північну частини Смілянського антиклінальних ділянок Українського кристалічного щита. Більш детальну інформацію ви побачите на тектонічній карті

4. Район робіт розташований в межах Дніпровсько-Донецької западини. Докембрійський фундамент перекритий потужною товщею осадових утворень пермі, тріаса,юри, крейди палеогену і відкладеннями четвертинної системи.

Кристалічні породи утворюють щільний докембрійський фундамент. Потужність відкладень мезо-кайнозоя виключенням четвертинної системи зростають в сторону занурення ДДЗ. Більш детальну інформацію ви можете побачити на геологічній мапі району.

5. У сучасному рельєфі територія характеризується плоскою, похилою на південний захід поверхнею, порізаною неглибокими, слабкомеандруючими річковими долинами з пологими схилами річок Супій, Чумчак, Золотоношка, Кропивна, Ковраець.

Найбільш великою річкою на території ділянки є річка Супій. Ширина її заплави сягає чотирьох кілометрів, спостерігається добре виражена 2 надзаплавна тераса шириною 0.8 - 2.6 км. Погана видимість порід не дозволяє виявити подробиці геологічного розвитку досліджуваної території.

Як всяка геосинклінальная зона, Український щит пройшов етапи накопичення терригенно-вулканічних відкладень, складчастості і интрузій магми, розломів і жильних впроваджень.

У перебігу нижнього архею вся область щита представляла рухливу зону. У верхньому археї або нижньому протерозої рухлива зона виникала в середній і східній частинах щита.

6. У Черкаській області видобуваються такі корисні копалини: буре вугілля, торф, бентонітові глини, каоліни, граніти, глинисті породи, карбонатні осадові породи (крейда, мергель), осадові уламкові породи (пісковики). Великі запаси прісних і мінеральних підземних вод.

Поклади високо гліноземністих сировин представлені на досліджуваній території родовищем каолінів піздньо крейдового і ранньо палеогенового віку, розташованого в Золотонішському районі на кордоні Дніпровсько-Донецької западини і Українського кристалічного щита.

7. Відповідно до геологічною будовою в межах району визначені наступні водоносні горизонти:

- Водоносний горизонт в сучасних алювіальних відкладеннях заплав річок та днищ балок (a_IY);

- Водоносний горизонт верхньо четвертинних алювіальних відкладень (a_III);

- Водоносний горизонт середньо четвертинних алювіальних флювіогляціальних і перекривають їх середньо-верхньо четвертинних відкладень (a, f_II, f_IIdn);

- Водоносний горизонт в нерозчленованих ніжно четвертинних алювіальних і перекривають їх середньо четвертинних воднольодовикових відкладень (a_I, f_IIdn);

- Водоносний горизонт в межигірських відкладеннях (P₃mz);

- Водоносний горизонт в канівських і бучакського відкладеннях (P₂kn + P₂bc);

- Водоносний горизонт в альбских і сеноманських відкладеннях (K₁al + K₂s);

- Водоносний горизонт у відкладеннях байосського ярусу (I₂b);

- Водоносний горизонт у відкладеннях нижнього відділу тріасової системи (T₁vd + T₁mv);

- Водоносний горизонт у відкладеннях шебелінської і кореневської свит (Т₁sb + T₂ kr)

- Води тріщинуватою зони докембрійських кристалічних порід;

8. Гідрогеологічні параметри розроблюваного водоносного горизонту повинні задовольняти заявлену потребу у воді для санаторію. Ця потреба становить 65 м³ / добу.

Розроблюваний водоносний горизонт не повинен також містити токсичні компоненти в небезпечних для здоров'я людини концентраціях, мати низький рівень агресивності, стабільність гідрохімічних показників.

У ході роботи і досліджень отриманих результатів стало ясно, що води досліджуваного водоносного горизонту цілком придатні для використання їх у лікувальних цілях; задовольняють всім, пропонованим до них вимогам.

Дата добавления: 2015-07-13