Соціальний стан населення в межах району

Гідрологічні умови

Басейн ріки Лютиця розташований в межах Волино- Подільського артезіанського басейну східно - Європейської гідрогеологічної області. Кліматичні умови району характеризуються значною кількістю атмосферних опадів, помірними температурами та підвищеною вологістю, що проводить до досить слабого випаровування, і великої інфільтрації атмосферних вод в пористі та тріщинуваті породи, постійно поповнюючи запаси ґрунтових вод та більш глибоких водоносних горизонтів.

За своїм режимом річка Лютиця відноситься до Східно-Європейського типу. Живлення річки переважно снігово-дощове. Річка Лютиця в гідрологічному відношенні (табл. 1.5) мало вивчена.

Таблиця 1.5.

Основні гідрологічні характеристики в розрахункових створах

Характеристика	Розмірність	Основна річка
		Створ 1. Витік - 20 км	Створ 2. 20 км - Гирло
Площа водозбору	км^2
Норма річного	м^3 /с	0,33	0,62
стоку	млн. м^3	10,4
Коефіцієнт	-	0,5	0,5
варіації річного
стоку
Коефіцієнт	-	1,0	1,0
асиметрії річного
стоку
Річний стік
забезпеченістю:
50%	млн. м^3	9,5	17,9
75%	млн. м^3	6,6	12,4
95%	млн. м^3	3,6	6,7

Водоносні горизонти басейну р. Лютиця приурочені до відкладів четвертинної, крейдяної, девонської, силурійської, ордовікської, кембрійської і протерозойської системи.

Басейн річки Лютиця розташований на території Рожи́щенського райо́ну — район, розташований у центральній частині Волинської області. Площа 928 км (13-е місце серед районів). Районний центр місто Рожище. Район створений 23 грудня 1939 року.

Район розташований в північно-східній частині Волинської області, в проміжній зоні між лісостепом і Поліссям. Межує з Ковельським, Маневицьким, Ківерцівським, Луцьким, Локачинським і Турійським районами.

Відстань між обласним та районним центрами становить 26 км (залізницею) або 25 км (шосейними дорогами).

На території району, яка становить 92,8 тисячі гектарів або 4,6% території області, знаходиться 66 сільських населених пункти, місто Рожище та селище міського типу Дубище.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами через Рожищенську міську, Дубищенську селищну та 28 сільських рад.

Перші письмові відомості про Рожище датуються 1377 роком, коли литовський князь Любарт Гедемінович подарував його соборній церкві Івана Богослова, яка знаходилась в Луцькому замку. З того часу воно більше трьох століть було власністю Луцького єпископа. Рожище не раз спустошувалось під час нападу татар на Волинь, але завдяки вигід­ному розташуванню завжди відбудовувалось.

В 1567 році польський король Сигізмунд Август надав йому Магдебурзьке право.

Населення Рожищенського району становить 40,9 тисяч чоловік, в тому числі сільського – 25,6 тисячі чоловік, міського – 15,3 тисячі чоловік.

Станом на 1 грудня 2008 року у районі зареєстровано 6 промислових підприємств, 13 фермерських господарств, 21 сільськогосподарське підприємство усіх форм власності.

На території району 11 озер, протікає 7 річок, найбільші
з яких: Стир, Стохід, Лютиця, Конопелька, Серна, Фоса, Прудник.

Перші письмові відомості про Рожище датуються 1377 роком, коли литовський князь Любарт Гедимінович подарував його соборній церкві Івана Богослова, яка знаходилась в Луцькому замку. З того часу воно більше трьох століть було власністю Луцького єпископа. Рожище не раз спустошувалось під час нападу татар на Волинь, але завдяки вигідному розташуванню завжди відбудовувалось.

Після Люблінської унії 1569 року Рожище знаходиться під владою Польщі і залишається у її складі по закінченні Визвольної війни 1648–1654 років. Після третього розподілу Польщі в 1795 році Рожище в складі західної Волині ввійшло до складу Росії.

З 1808 року Рожище належало графу Стройковському. Царським указом 1812 року Рожище і його околиці були передані князю Багратіону Імператинському.

У 1833 році на околиці Рожищ було побудовано кілька суконних фабрик. Цей район одержав назву Вовнянка. В 1870 році в Рожищах було 192 будинки, 860 жителів, церква, каплиця, молитовний будинок євангелістів, синагога, 27 сукновалень, 2 цегляних заводи, пивоварня, 17 магазинів. Щорічно проводилось 2 ярмарки. Відміна кріпосного права та прокладання через Рожище залізниці Київ-Варшава сприяли розвитку його промисловості та росту населення. У 1899 році тут проживало вже 3646 чоловік, були збудовані консервний, винокурний заводи, фабрика гнутих меблів.

Влада в Рожищах змінювалась таким чином: у 1917 році в місті була проголошена Радянська влада; на початку 1918 року місто захоплюють німецькі війська; у вересні 1920 року місто опиняється під владою Польщі; у вересні 1939 року на території Рожищенського району знову проголошено Радянську владу.

З червня 1941 року по березень 1944 року Рожищенський район перебував від окупацією німецької армії.

Територією району проходить автошлях Е85.

Серед загальноосвітніх закладів у районі працює 47 загально середніх шкіл, з них 11 початкових та 15 неповних середніх. Загальна кількість учнів, які навчаються у школах, становить 5619. Серед вищих навчальних закладів Рожищенський зооветеринарний технікум, філія Львівської академії ветеринарної медицини ім. Гжицького. Загальна кількість студентів у вищих навчальних закладах становить 422.

Для мешканців Рожищенського району працює 35 бібліотек, 1 будинок культури, 48 сільських клубів, 1 інтернет-центр, 2 музеї.

У Рожищенському районі діє 96 органів самоорганізації населення, з них 28 сільських, 57 вуличних та 11 будинкових комітетів. У районі зареєстровано 7 промислових підприємств, 9 фермерських господарств, 30 сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та 1200 фізичних осіб-підприємців.

Дата добавления: 2015-07-13