Розрахунок антропогенного навантаження на екосистему річки

Визначення площі поверхні водозбору річкового басейну

Визначення рівня антропогенного навантаження на басейн річки Лютиця

Розділ 4.

Поверхня водозбору річкового басейну визначається по ізогіпсах карти шляхом оконтурювання меж водорозділу. Використовуються методи діаграм або дискограм. Крім цього, існують методи: графоаналітичний (шляхом розбивки поверхні басейну на трикутники або трапеції з подальшою сумацією отриманих площ); графічний (з допомогою палетки-клітчатки або лінійчатої палетки); механічний (з допомогою планіметра типу ПП-2К).

Площа поверхні водозбору басейну річки Лютиця знаходиться за допомогою палетки.

По даних обрахунків маємо, що площа басейну річки Лютиця, який представлено на рисунку 1, виміряна палеткою, становить 52 см². Відповідно до масштабу (1 см = 2 км) маємо:

S=52 см² *4 км²=208 км²

Отже, площа поверхні водозбору річкового басейну, яку ми розраховували графічним методом становить 208 км².

Словацькі вчені Е. Клементова, В. Гейніге в якості кількісної та якісної оцінки екологічної стійкості ландшафту запропонували оцінку стану басейну на основі визначення коефіцієнта стабілізації та стійкості ландшафту – П_кесл.

Коефіцієнт екологічної стабільності ландшафту (П_кесл) вираховують як відношення площ стабільних елементів ландшафту до нестабільних:

(4.1).

де: F_ст– площі зі стабільними елементами ландшафту, %;

F_нст – площі з нестабільними елементами ландшафту, %.

До стабільних елементів, на думку вчених, належать ті, які позитивно впливають на ландшафт, а саме: площі, зайняті під лісами, лісосмугами, болота та заболочені землі, луки, пасовища, природоохоронні території. До нестабільних зараховують сільські та міські забудови, ріллю, городи, водосховища, водостоки, канали і землі промислового використання.

Площі стабільних і нестабільних ландшафтів наведені в таблиці 4.1

Таблиця 4.1

Визначення стабільних і нестабільних ландшафтів бассейну

річки Лютиця

№ п/п	Елементи ландшафту	Стабільні площі, км^2	Нестабільні площі, км^2
	Ліси	164,4	-
2.	Болота	13,7	-
3.	Луки	82,005	-
4.	Фруктові сади	0,735	-
5.	Рілля	-	59,085
6.	Городи	-	46,575
7.	Сільська, міська забудова, землі промислового використання	-	120,3
8.	Водосховища, водотоки та канали	-	0,345
Всього:	260,84	226,305

Залежно від значень П_кесл надають оцінку стійкості ландшафту за такою класифікацією: П_кесл<=0,5 – нестабільна з яскраво виявленою нестабільністю; П_кесл = 0,5…1 – нестабільна; П_кесл = 1,01…3,0– умовно нестабільна; П_кесл = 3,01…4,5 – стабільна; П_кесл> 4,5 – стабільна з яскраво виявленою стабільністю.

Розрахунок:

КЕСЛ=(164,4+13,17+82,005+0,735)/(59,85+46,575+120,3+0,345)= 1,15

Отже,в даному підрозділі було визначено величину антропогенного навантаження на екосистему річки Лютиця шляхом визначення коефіцієнта екологічної стійкості ландшафту, провівши необхідні розрахунки ми встановили що басейн р. Лютиця характеризує себе як умовно нестабільний.

У зв’язку з ростом техногенного навантаження на довкілля, якого в першу чергу зазнали малі річки в силу своїх генетичних особливостей, існує необхідність розробки надійних методик оцінки екологічного стану їх басейнів.

Для забезпечення комплексної оцінки існуючого екологічного стану басейну на підставі інтегрального показника рівня антропогенізації враховуються наступні блоки показників, що обумовлюють і визначають екологічну ситуацію в басейні (таб.4.2).

Таблиця 4.2

Вихідні дані для оцінки екологічного стану басейну малої річки

№ з/п	Блок показників	Показники	Одиниці вимірів	Значення показника
	Використання водних ресурсів	1.Безповоротне водоспоживання	%	49,67
2.Надходження стічних вод	%	50,32
	Клас якості води	3.клас	IV
	Використання земельних ресурсів	4.Лісистість	%	55,0
	5.Розораність	%	15,2
	6.Екологічно стійкі території	%	55,1
	7.Сільськогосподарська засвоєність	%	61,8
	8.Еродованість ріллі	%	<8.5
	Техногенного навантаження	9.Урбанізація	%	6.7
	10.Радіаційне забруднення цезієм, стронцієм	кі/км	2,5*10 1,9*10

В таблиці 4.2. 1. безповоротне водоспоживання - відношення об’єму безповоротного водоспоживання води; 2. надходження стічних вод - відношення об’єму стічних вод, що скидаються у річку, до фактичного об’єму стоку у річковій мережі, %; 3. клас якості води - встановлюється за “Едиными критериями качества воды” по найгіршому показнику; 4. лісистість - відношення площ, зайнятих лісами до загальної площі басейну річки, %; 5. -розораність - відношення площ під ріллею до загальної площі басейну річки, %; 6. екологічно стійкі території - відношення площ під стабільними елементами ландшафту до загальної площі басейну річки, %; 7. сільськогосподарська засвоєність території - відношення площі всіх сільськогосподарських угідь до загальної площі басейну річки, %; 8. еродованість - відсоток еродованих земель в басейні річки, %; 9. урбанізованість - відношення площ урбанізованих територій до загальної площі басейну річки, %; 10. радіаційне забруднення цезієм та стронцієм- визначається за картами радіаційного забруднення території, Ku/км².

Загальний екологічний стан басейну визначається на підставі КПАН, який розраховується за формулою:

КПАН = , (4.2)

де: α_ί, τί βί - значення вагових коефіцієнтів відповідно для блоків “використання водних ресурсів”, “використання земельних ресурсів”, “техногенного навантаження”;

δ_ВР, δ_ЗР, δ_ТН- індекси для визначення екологічного стану для відповідних показників.

Оцінку екологічного стану басейну малої річки за КПАН здійснюємо у вигляді таблиці 4.3.

Таблиця 4.3

Оцінка екологічного стану басейну малої річки

№ з/п	Показники	Вагові коефіцієнти	Значення індексу	Стан, якому відповідає індекс	Ваговий коефіцієнт індекс
	Клас якості води	0,12		незадовільний	5,4
	Лісистість	0,09		задовільний	3,6
	Розораність	0,07		задовільний	2,8
	Екологічно стійкі території	0,14		катастрофічний	7,7
	Еродованість ріллі	0,08		покращений
	Радіаційне забруднення цезієм	0,12		добрий	3,6
	∑0,62	∑25,1

Загальний екологічний стан басейну на підставі КПАН показує, що він відповідає стану, який знаходиться в межах задовільного.

З таблиці видно, що у найбільш загрозливому стані знаходяться такі показники як клас якості води та екологічно стійкі території.

Дата добавления: 2015-07-13