Понятійний апарат

Бюджетна система України — сукупність державного бюдже­ту та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджетне асигнування — повноваження розпорядника бю­джетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Бюджетне зобов'язання — будь-яке здійснене відповідно до бю­джетного асигнування розміщення замовлення, укладення догово­ру, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Бюджетне призначення — повноваження головного розпоряд­ника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Дер­жавний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетний запит — документ, підготовлений головним розпо­рядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди.

Бюджетний процес — регламентований бюджетним законо­давством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за до­триманням бюджетного законодавства.

Бюджетні кошти (кошти бюджету) — належні відповідно до за­конодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Бюджетні установи — органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановле­ному порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Видатки бюджету — кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бю­джету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, про­ведення їх бюджетного відшкодування.

Витрати бюджету — видатки бюджету, надання кредитів з бю­джету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на де­позитах, придбання цінних паперів.

Власні надходження бюджетних установ — кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за на­дання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні вне­ски, а також кошти від реалізації в установленому порядку про­дукції чи майна та іншої діяльності.

Гарантійне зобов'язання — зобов'язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов'язання суб'єкта господарюван­ня — резидента України перед кредитором у разі невиконання та-

ким суб'єктом його зобов'язань за кредитом (позикою), залученим під державну чи місцеву гарантію.

Головні розпорядники бюджетних коштів — бюджетні устано­ви в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних при­значень.

Дотація вирівнювання — міжбюджетний трансферт на вирівню­вання дохідної спроможності бюджету, який його отримує.

Доходи бюджету — податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодав­ством України (включаючи трансферти, плату за надання адміні­стративних послуг, власні надходження бюджетних установ).

Закон про Державний бюджет України — закон, який затвер­джує Державний бюджет України та містить положення щодо за­безпечення його виконання протягом бюджетного періоду.

Квазіфіскальні операції — операції органів державної влади і місцевого самоврядування, Національного банку України, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного стра­хування, суб'єктів господарювання державного і комунального секторів економіки, що не відображаються у показниках бюджету, але можуть призвести до зменшення надходжень бюджету та/або потребувати додаткових витрат бюджету в майбутньому.

Коефіцієнт вирівнювання — показник, який використовується для розрахунку обсягу коштів, що передаються до державного бю­джету з місцевих бюджетів, з метою стимулювання нарощування доходів місцевих бюджетів у процесі бюджетного планування.

Кошик доходів державного бюджету для надання міжбюджет-них трансфертів — доходи загального фонду державного бюджету, за рахунок яких здійснюється перерахування дотації вирівнювання місцевим бюджетам.

Кошик доходів місцевих бюджетів — доходи загального фон­ду, закріплені цим Кодексом на постійній основі за місцевими бю­джетами, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Міжбюджетні трансферти — кошти, які безоплатно і безпово­ротно передаються з одного бюджету до іншого.

Місцеві бюджети — бюджет Автономної Республіки Крим, об­ласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Місцевий фінансовий орган — установа, що відповідно до зако­нодавства України здійснює функції з складання, виконання місце­вих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням коштами місцевого бюджету. Для цілей цього Кодексу орган вико­навчої влади Автономної Республіки Крим з питань фінансів відне­сено до місцевих фінансових органів. Сільський, селищний голова забезпечує виконання функцій місцевого фінансового органу, якщо такий орган не створено згідно із законом.

Надходження бюджету — доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів.

Одержувач бюджетних коштів — суб'єкт господарювання, гро­мадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної устано­ви, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Рішення про місцевий бюджет — нормативно-правовий акт Вер­ховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно Ради міністрів Ав­тономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати вико­нання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Субвенції — міжбюджетні трансферти для використання на пев--ну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Фінансування бюджету — надходження та витрати бюджету, пов'язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних папе­рів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використову­ються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету.

Література

Дата добавления: 2017-01-13