Амеба дизентерійна

Захворювання: амебіаз (амебоїдна дизентерія)

Поширення: зустрічається повсюдно, частіше у країнах з тропічним і субтропічним кліматом (Індія, Північна і Центральна Африка, Південна Америка).

Морфологія:

1. Тканинна вегетативна форма.

Розміри 20-40 мкм, дуже рухома. Живиться еритроцитами. Виділяє протеолітичні ферменти, патогенна.

2. Просвітна вегетативна форма.

Розміри 15-20 мкм. Рух більш слабкий. Живиться бактеріями ШКТ, часточками їжі. Розмножується поділом.

3. Циста.

Нерухома, 8-15 мкм в діаметрі, безбарвна, покрита товстою оболонкою. Зріла циста містить 4 ядра.

Шляхи зараження та життєвий цикл:

Паразитує тільки у людини.

Інвазійна форма – циста.

Механізм передачі фекально-оральний. Цисти потрапляють в організм здорової людини з забрудненою їжею, водою, із брудних рук. Механічними переносниками можуть бути мухи і таргани. У кишківнику оболонка цисти розчиняється, ядра поділяються навпіл, із кожної цисти утворюється 8 просвітних форм.

а – схема життєвого циклу;

б – будова: 1 - циста, що потрапила в кишківник людини;

2 – метацистні форми; З – просвітня форма; 4 – тканинна форма;

5-7 – одно-, дво- та чотириядерні цисти;

8 – тканинна форма; 9 – просвітна форма; 10 – чотири ядерна циста; 11 – ядро; 12 – фагоцитовані еритроцити; 13 – бактерії.

Локалізація: просвіт товстої кишки, переважно сліпа і сигмоподібна кишки. При зміні рН середовища утворюють цисти, що виділяються з фекаліями (цистоносійство).

За деяких умов, поки недостатньо з'ясованих, просвітня форма переходить у патогенну тканинну форму. Виділяє протеолітичні ферменти і проникає у стінку кишки (локалізація - всередині стінки товстої кишки), де живиться еритроцитами, викликає утворення виразок.

Патогенна дія та симптоми: утворення виразок різного розміру; подразнення нервових закінчень стінки кишки, що викликає гіперперистальтику і гіперсекрецію слизової оболонки; руйнування стінки кровоносних судин при поглибленні виразки, а як наслідок, кровотеча і розповсюдження з течією крові паразита в печінку та інші органи.

Симптоми: інкубаційний період – від одного тижня до 3 міс, частіше 3-6 тижнів. Характерні біль у животі переймоподібного характеру, часті позиви на дефекацію, рідкі, рівномірно забарвлені кров'ю випорожнення зі слизом, 5-20 разів на день.

Профілактика:

Особиста: дотримання правил особистої гігієни, кип'ятіння води, миття овочів, фруктів, захист їжі від мух і тарганів.

Громадська: виявлення і лікування хворих та цистоносіїв, контроль за станом джерел водопостачання, знищення мух і тарганів, санітарно-просвітня робота.

Дата добавления: 2017-01-13