Загальна характеристика фондового ринку

Фондовий ринок зародився в надрах ринку споживчих товарів. Перші операції з цінними паперами відбувалися на оптових ринках і товарних біржах. Історія бірж налічує близько п'яти століть, хоча деякі спеціалісти фондового ринку стверджують, що перша біржа виникла в Японії у І ст. до н.е. Значну роль в історії створення фондового ринку та особливо ринку цінних паперів відіграла біржа в Амстердамі. Ця біржа була першою в історії розвитку фондового ринку на межі XVI і поч. XVII ст. Передовиками в галузі розвитку фондової торгівлі були Англія, Франція, Німеччина і Нідерланди. У XIX ст. в результаті первинного нагромадження капіталів роль фондових бірж значно зросла.

Поряд з перспективами розвитку фондовий ринок зазнавав падіння, криз і банкрутства. Так, негативним був вплив економічних криз 1869-1895 рр. Особливо небезпечною для поступового розвитку фондового ринку була світова економічна криза 1929-1933 рр. Так, на Нью-Иоркській фондовій біржі 22 жовтня 1929 р. відбувся масовий продаж цінних паперів, що спричинив паніку серед інвесторів і біржовиків. Стався крах Нью-Иоркської фондової біржі.

У жовтні 1987 р. сталася чергова біржова криза, яка не була такою драматичною, як у жовтні 1929 р., не призвела до всесвітньої економічної депресії, але наслідки її були дуже відчутні. На початок грудня 1987 року загальне знецінення акцій на біржах усього світу сягнуло 2000 млрд доларів.

У нашій країні початок фондового ринку датується XVIII ст. Одеську фондову біржу було відкрито у 1796 р., Київську - у 1869, Харківську - у 1876, Миколаївську - у 1885 р. та ін. На сьогодні фондовий ринок у різних країнах Європи становить більш-менш значущу частину фінансового ринку. Велике значення він має в Англії, Німеччині, Франції. Значно меншу роль він відіграє в економіці Австрії, Італії, Іспанії, а в таких країнах, як Греція, Португалія, Ірландія його роль несуттєва.

Фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

14.2. Характеристика секторів фондового ринку.

Сегменти ринку	Фінансові інструменти
грошовий	· гроші · короткострокові цінні папери
цінних паперів	· короткострокові · середньо- і · довгострокові цінні папери
фондовий	· середньострокові і · довгострокові цінні папери
капіталів	· довгострокові цінні папери · середньо- і довгострокові кредити

Як бачимо із таблиці, ринок цінних паперів є ширшим за своїм економічним змістом і включає, крім короткострокових цінних паперів, середньострокові та довгострокові, які є основними інструментами фондового ринку.

У наш час в Україні оборот цінних паперів стає однією із головних галузей фінансової сфери, яка потужно впливає на складний механізм економіки держави. Тому фондовий ринок є однією з важливих складових ринкової економіки так як може виступати більш чи менш ефективним механізмом акумуляції, розподілу та перерозподілу вільних фінансових ресурсів серед галузей економіки. Ефективне функціонування фондового ринку в багатьох країнах забезпечує ефективне використання вільних фінансових ресурсів і стійкі темпи зростання економіки цих країн.

Кожний фондовий ринок має свої завдання, принципи, функції, напрями розвитку, умови функціонування.

14.3. Загальні принципи функціонування фондового ринку.

Умови функціонування фондового ринку:

1) учасники ринку є вільними у своїх діях щодо купівлі-продажу фінансових активів;

2) продавців і покупців має бути достатньо для того, щоб кожен з учасників ринку міг вільно вибрати торгового партнера з метою підтримки конкурентного середовища;

3) сформована законодавча база, яка сприяє його розвитку. Загальні принципи функціонування організованого фондового ринку представлені на рис. 1.

Рис. 1. Загальні принципи функціонування фондового ринку

Принцип цілісності забезпечується єдиним місцем котирування, яким є УФБ, єдиним Центральним депозитарієм цінних паперів і єдиним Кліринговим банком, які забезпечують функціонування системи електронного обігу цінних паперів і проведення торгів акціями, облігаціями тощо.

Принцип упорядкованості передбачає наявність "правил гри" на ринку та контролю за їх виконанням.

Прозорість, як принцип, потребує і забезпечує регулярну інформацію про діяльність емітента та курсу його цінних паперів шляхом публікації її в офіційному виданні УФБ.

Рівні можливості для всіх учасників ринку забезпечать здорову конкуренцію на ринку.

Збалансованість на ринку передбачає відповідність у розвитку всіх секторів ринку.

Важливу роль на фондовому ринку відіграє "спокій" - це правило ринку, яке підкреслює, що ринок не може бути "бурхливим", бо інакше дрібні інвестори, що є його опорою, залишають ринок.

Принципи створення і функціонування національного фондового ринку ґрунтуються на стратегії формування ринку, основою якої є Концепція функціонування та розвитку фондового ринку в Україні (схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 29. 04 1994 р. № 277).

14.4. Класифікація учасників фондового ринку.

Учасниками фондового ринку є фізичні та юридичні особи, які прямо чи опосередковано беруть участь у здійснені операцій на фондовому ринку, вступаючи між собою у економічні відносини з приводу купівлі-продажу цінних паперів.

Досить часто поняття «учасник фондового ринку» та «суб’єкт фондового ринку» ототожнюють.

Учасників фондового ринку залежно від функціонального призначення доцільно поділяти на три групи:

· емітенти;

· інвестори;

· посередники (професійні учасники; інфраструктурні учасники).

Функціонування фондового ринку ґрунтується на взаємодії двох основних учасників фондового ринку – емітентів та інвесторів. Наявність їх є достатньою для формування ринку, проте удосконалення технологій торгівлі цінними паперами, розширення географічної структури фондового ринку та ускладнення, в зв’язку з цим, процедури розрахунків покупців та продавців обумовило появу окремої групи учасників фондового ринку – фінансових посередників.

Емітенти – суб’єкти, що випускають цінні папери в обіг. Емітентами цінних паперів можуть бути виключно юридичні особи (комерційні підприємства і організації) та держава. Емітент здійснює операції на фондовому ринку з метою залучення коштів у свій господарський оборот.

Інвестори – покупці цінних паперів, випущених в обіг. Інвесторами можуть бути як фізичні особи, так й юридичні особи, а також держава. Спільною рисою усіх інвесторів є мета здійснення операцій на фондовому ринку. Інвестори здійснюють операції на фондовому ринку виключно з метою отримання прибутку у формі приросту первинно вкладених коштів.

Емітенти та інвестори відносяться до прямих учасників фондового ринку, які забезпечують його функціонування. Непрямими учасниками фондового ринку є фінансові посередники. Без прямих учасників фондовий ринок не може існувати; без непрямих - не може удосконалюватися.

До непрямих учасників фондового ринку можна віднести:

· професійних учасників;

· інфраструктурних учасників.

Професійні учасники ринку цінних паперів, представлені головним чином організаціями, які надають посередницькі і консультаційні послуги, а також виступають у ролі активних гравців на фондовому ринку. Ці організації формують каркас фондового ринку. Професійні учасники здійснюють професійну діяльність на фондовому ринку.

До професійної діяльності на фондовому ринку відноситься:

1) діяльність з торгівлі цінними паперами – це діяльність, яка проводиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками. Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами включає: брокерську діяльність; дилерську діяльність; андеррайтинг; діяльність з управління цінними паперами. Відповідні суб’єкти називаються торговцями цінних паперів;

2) діяльність з управління активами інституційних інвесторів – професійна діяльність учасника фондового ринку – компанії з управління активами (КУА), що провадиться нею за винагороду від свого імені або на підставі відповідного договору про управління активами інституційних інвесторів;

3) депозитарна діяльність - діяльність щодо зберігання цінних паперів, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів;

4) діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку - діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі) із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладання і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі. Організаторами торгівлі є фондові біржі.

Інфраструктурні учасники фондового ринку – це сукупність організації та структур, які функціонально забезпечують нормальну життєдіяльність ринку: доступ емітентів та інвесторів, інформаційне забезпечення, організацію розрахунків, гарантування виконання угод тощо.

До інфраструктурних учасників фондового ринку можна віднести:

а) довірчі товариства, б) депозитарії, в) реєстраторів, г) агентів по трансферту, д) клірингово-розрахункові установи, е) спеціальні фонди страхування акцій, є) торговців інформацією про ринок цінних паперів (рейтингові та інформаційні агентства) тощо.

Дата добавления: 2017-01-13