Розділ VI. Завдання, зміст і порядок охорони земель

ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ

Глава 26

Завдання, зміст і порядок охорони земель

Стаття 162. Поняття охорони земель

Охорона земель - це система правових, організаційних,
економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне
використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель
сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист
від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення
родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель
лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму
використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного
та історико-культурного призначення.

{ Стаття 162 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV
(3404-15) від 08.02.2006 }

Стаття 163. Завдання охорони земель

Завданнями охорони земель є забезпечення збереження та
відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і
набутих якостей земель.

Стаття 164. Зміст охорони земель

1. Охорона земель включає:

а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального
землекористування;

б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та
чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;

в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення,
заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення,
забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними
речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних
процесів;

г) збереження природних водно-болотних угідь;

ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологічної
ролі антропогенних ландшафтів;

д) консервацію деградованих і малопродуктивних
сільськогосподарських угідь.

2. Порядок охорони земель встановлюється законом.

Стаття 165. Стандартизація і нормування в галузі охорони
земель та відтворення родючості ґрунтів

1. Стандартизація і нормування в галузі охорони земель та
відтворення родючості ґрунтів здійснюється з метою забезпечення
екологічної і санітарно-гігієнічної безпеки громадян шляхом
прийняття відповідних нормативів і стандартів, які визначають
вимоги щодо якості земель, допустимого антропогенного навантаження
на ґрунти та окремі території, допустимого сільськогосподарського
освоєння земель тощо.

2. У галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів
встановлюються такі нормативи:

а) оптимального співвідношення земельних угідь;

б) якісного стану ґрунтів;

в) гранично допустимого забруднення ґрунтів;

г) показники деградації земель та ґрунтів.

3. Нормативні документи із стандартизації в галузі охорони
земель та відтворення родючості ґрунтів встановлюються Кабінетом
Міністрів України.

Стаття 166. Рекультивація порушених земель

1. Рекультивація порушених земель - це комплекс
організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих
на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та
продуктивності порушених земель.

2. Землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному
стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі
внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних,
будівельних та інших робіт, підлягають рекультивації.

3. Для рекультивації порушених земель, відновлення
деградованих земельних угідь використовується ґрунт, знятий при
проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та
інших робіт, шляхом його нанесення на малопродуктивні ділянки або
на ділянки без ґрунтового покриву.

Стаття 167. Охорона земель від забруднення небезпечними
речовинами

1. Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення
земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації
небезпечних речовин, забороняється.

2. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних
речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та
центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя
населення.

{ Частина друга статті 167 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI (5462-17) від 16.10.2012 }

3. Забруднені небезпечними речовинами земельні ділянки
використовуються з дотриманням встановлених обмежень, вимог щодо
запобігання їх небезпечному впливу на здоров'я людини та довкілля.

4. Рівень забруднення ґрунтів враховується при наданні
земельних ділянок у користування, вилученні з господарського обігу
та зміні характеру і режиму використання.

Стаття 168. Охорона ґрунтів

1. Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони.

2. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають
права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву
земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення
державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі
(z0070-05).

{ Частина друга статті 168 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5462-VI (5462-17) від 16.10.2012 }

3. При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням
поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та
землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування,
зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку,
з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну
ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Глава 27

Використання техногенно забруднених земель

Стаття 169. Поняття техногенно забруднених земель

1. Техногенно забруднені землі - це землі, забруднені
внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до
деградації земель та її негативного впливу на довкілля і здоров'я
людей.

2. До техногенно забруднених земель відносяться землі
радіаційно небезпечні та радіоактивно забруднені, землі,
забруднені важкими металами, іншими хімічними елементами тощо. При
використанні техногенно забруднених земель враховуються
особливості режиму їх використання.

3. Особливості режиму і порядку використання техногенно
забруднених земель встановлюються законодавством України.

Стаття 170. Особливості використання техногенно забруднених
земель сільськогосподарського призначення

1. Техногенно забруднені землі сільськогосподарського
призначення, на яких не забезпечується одержання продукції, що
відповідає встановленим вимогам (нормам, правилам, нормативам),
підлягають вилученню із сільськогосподарського обігу та
консервації.

2. Порядок використання техногенно забруднених земельних
ділянок встановлюється законодавством України.

Глава 28

Консервація земель

Стаття 171. Деградовані і малопродуктивні землі

1. До деградованих земель відносяться:

а) земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок
землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних
копалин тощо;

б) земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з
підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними
речовинами ґрунтами та інші.

2. До малопродуктивних земель відносяться
сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються
негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх
господарське використання за призначенням є економічно
неефективним.

Стаття 172. Консервація деградованих, малопродуктивних
і техногенно забруднених земель

1. Консервації підлягають деградовані і малопродуктивні
землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та
економічно неефективним. Консервації підлягають також техногенно
забруднені земельні ділянки, на яких неможливо одержати екологічно
чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є
небезпечним для їх здоров'я.

2. Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх
господарського використання на визначений термін та залуження або
заліснення.

3. Консервація земель здійснюється за рішеннями органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі
договорів з власниками земельних ділянок.

4. Порядок консервації земель встановлюється законодавством
України.

Дата добавления: 2015-07-13