Наслідки розширення зони євро для банківської системи України

Безперечно, що всі процеси, які відбуватимуться в межах ЄС, матимуть широкий міжнародний резонанс. Міжнародна роль нової европейської валюти проявилась насамперед у державах, які підтримують тісні торговельно-економічні та валютно-фінансові відносини з ЄС, у тому числі і в УкраїніУкраїна неодноразово отримувала кредитні лінії, що надавалися Німеччиною, Італією, Францією, ЄБРР, ЄС загалом. На її території вже працюють європейські банки які займаються інвестиційною діяльністю, консалтингом, фінансуванням зовнішньоекономічних контрактів і сприяють розвитку міжнародної торгівлі українських фірм.В Україну залучаються іноземні інвестиції з країн ЄС, на її ринки виходять деякі транснаціональні корпорації, створюються спільні підприємства. Отже, зв'язки України з ЄС досить тісні, тому запровадження єдиної європейської валюти може мати певні наслідки для української економіки, а враховуючи сучасний рівень глобалізації світу, ці наслідки стають неминучими. Питання тільки в тому, наскільки істотно вплинуть нові перетворення на економіку України і буде цей вплив позитивним чи негативним.Банки України загалом виграють від запровадження евро, оскільки перед ними відкриваються нові перспективи діяльності; прискорення швидкості створення нових видів банківських продуктів, надання нових послуг. Хоча прибуток банків, що заробляють на валютних операціях з європейськими валютами, знизиться на 10 %, відсутність конверсійних операцій принесе в майбутньому численні вигоди і значну економію. Запровадження евро насамперед стосується тих українських банків, які мають кореспондентські рахунки з банками в Європі. Крім відкриття рахунків у евро вони повинні підключатися до систем швидкісних розрахунків, зокрема TARGET або інших. Банківські системи країн, які є членами ЄС, і надалі продовжують процеси лібералізації ринку банківських послуг, об’єднання, поглиблення інтеграційних зв’язків. Але, об’єднуючись у напрямі формування єдиної європейської банківської системи, країни ЄС намагаються дій ти згоди з питань створення об’єднаного банківського режиму, що стало наслідком боргової кризи деяких країн

40. Іноземні банки в Україні та конкурентоспроможність українських банків Процеси глобалізації світової економіки не оминають банківську систему України, Іноземний капітал займає все значніше місце в банківській системі України, але дискусійним залишається питання: позитивно чи негативно впливатиме підвищення його обсягу на розвиток вітчизняних банків унаслідок посилення конкуренції.

Якщо приплив зарубіжного банківського капіталу належним чином регулюється та контролюється, структура банківської системи поліпшується, банки отримують більше стимулів для виходу на міжнародні фондові ринки, динамічніше розвиваються місцеві фондові ринки, знижується відсоткова ставка, підвищуються стандарти гарантування вкладів. Щодо позитивних моментів, то сюди можна віднести: впровадження сучасних; зростання обсягів кредитних ресурсів; вища стабільність банків з іноземним капіталом(вища довіра населення); активізація конкуренції на ринку банківських послуг; здійснення реструктуризації та рекапіталізації банківських установ; запровадження нових продуктів тощо.

Проте зі зростанням іноземного капіталу в банківській системі виникають певні ризики. Ризик присутності іноземного капіталу у банківській системі країни – це категорія, яка пов’язана із невизначеністю наслідків впливу іноземного капіталу на рівень функціонування банківської системи та розвиток економіки країни-реципієнта. Також можна виокремити такі ризики, як: витіснення вітчизняних банків з ринку банківських послуг; ризик фінансових втрат чи недоотримання прибутків вітчизняними банками внаслідок посилення концентрації іноземного банківського капіталу; ризик скорочення кількості банків та поширення процесів монополізації; втрата державою можливості контролювати діяльність іноземних банків; втрата довіри населення до вітчизняних банків; загроза економічній безпеці країни через можливий неконтрольований відтік капіталу тощо.

Існує багато факторів, які, викликають протидію з боку вітчизняних банків щодо припливу іноземного капіталу. Серед них слід виділити такі.

1. Українські банки неконкурентоспроможні з позиції капіталізації та рівня собівартості банківських послуг. Іноземні банки приходять на ринки, що розвиваються, розміщувати свої дешеві ресурси, а не залучати депозити на ринках країн, що приймають.

2. Результати діяльності банків з іноземним капіталом свідчать про їх певні системні переваги, зокрема норматив адекватності регулятивного капіталу та рентабельність у них вищі, ніж у системі в цілому, а частка недоходних активів менша.

3. Закордонні банки можуть легко виграти боротьбу за великий український бізнес, який бажає інтегруватися в глобальну економіку.

4. Закордонні банки мають чимало кредитних, депозитних, розрахункових та інших інструментів, а їх вітчизняні банки ще слабо опанували.

Яким чином вітчизняні банки спроможні сьогодні конкурувати з іноземним капіталом в умовах, коли останній має зазначені вище переваги? На мою думку, існують два таких шляхи: збільшення вітчизняних банків через злиття і поглинання та протидія глобалізації через регіоналізацію. Регіоналізація здатна не тільки сприяти повноцінному розвитку економіки країн, що розвиваються, але й підсилити їх позиції у відносинах із сильнішими сусідами. Існують такі можливості злиття і поглинання банків:

злиття вітчизняних банків або поглинання одним банком інших;

злиття або поглинання банками інших елементів кредитної системи (наприклад, банків і страхових компаній)(Другий варіант не розв’яже проблеми капіталізації вітчизняних банків, оскільки українська парабанківська система перебуває в початковій стадії. Фінансові, страхові, інвестиційні компанії та інші парабанки не мають ані достатнього капіталу, ані достатнього досвіду діяльності, ані достатнього попиту на свої послуги.

поглинання (злиття) вітчизняними банками іноземних банків. Третій варіант видається взагалі утопічним, оскільки жоден український банк не має ресурсів на поглинання іноземних банків. Навпаки, триває процес поглинання вітчизняних банків іноземними.

Слід зазначити, що реалізація будь-якого із запропонованих варіантів потребує значного впливу з боку держави і може зачіпати різні корпоративні та галузеві інтереси, але без цього нині, на мою думку, буде важко зберегти конкурентоспроможність вітчизняної банківської системи. НБУ повинен проводити політику на стримання входження іноземного капіталу на ринок банківських послуг України. Наприклад, за рахунок ретельної оцінки пропонованих інвестиційних проектів, суворого підходу до рейтингової оцінки іноземних банків міжнародними рейтинговими агенціями. Необхідно розробити програму стимулювання процедури злиття вітчизняних банків, зокрема зменшення податкового тягаря, полегшення юридичних процедур злиття і поглинання банків, розробка особливих економічних нормативів діяльності банків, що об’єднуються.

Дата добавления: 2017-01-14