Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Суспільно-політичний устрій грецьких міст-держав у Північному Причорномор’ї




У процесі античної колонізації у Північному Причорно­мор’ї утворилися чотири основних осередки.

Перший - це побережжя Дніпро-Бузького та Березанського лиманів. В першій половині VI ст. до нашої ери на правому березі Бузького лиману, неподалік від місця впадіння його в Дніпровський лиман, вихідці з Мілета заклали Ольвію – згодом одне з трьох найбільших давньогрецьких міст Північного Причорномор’я, її зручне географічне розташування сприяло налагодженню тісних торговельних зв’язків із землеробами Лісостепу та кочівниками Степу.

Другий центр античної цивілізації Півдня України склався в районі Дністровського лиману, де розташувалися міста Ніконій і Тіра.

Третій центр сформувався в Південно-Західному Криму. Головне місто – Херсонес Таврійський.

Четвертий центр античної культури в Північному Причорномор’ї виник на Керченському й Таманському півостровах. Тут були побудовані міста Пантікапей, Феодосія, Фанагорія.

Наймогутнішою державою в Північному Причорномор’ї було Боспорське царство зі столицею у Пантікапею – єдина держава з монархічною формою правління, яке виникло близько 485-480 рр. до н.е., коли було об’єднано в одну державу міста Пантікапей, Фанагорія, Гермонаса, Тірітака та інші, що були розташовані по обидва боки Боспору Кіммерійського.

Грецькі колонії в Північному Причорномор’ї мали таку ж саму політичну організацію, що й грецькі поліси в метрополії - рабовласницьку демократію. Можливо, спочатку все ж існували аристократичні режими подібні до Мілету. Вчені припускають, що в Ольвії демократичний режим встановлено в V ст до н.е.

Політичний устрій ділиться на два великих етапи: грецький – друга половина VII ст. до н. е. – середина I ст. н. е. – характерна політична незалежність та розквіт, але орієнтація на Грецію; римський – середина I – IV ст. н. е. – грецькі держави потрапляють у залежність від Римської імперії та поступово занепадають.

Органи влади поділялись на законодавчі та виконавчі. Законодавчі функції виконували народні збори та рада, від імені яких видавались декрети і постанови. Для розгляду важливих фінансових справ народні збори створювали спеціальні колегії на чолі з верховним розпо­рядником. В Ольвії, наприклад, фінансова колегія налічувала 7—9 членів. Як свідчить декрет Протогена (III ст. до н. е.), на той час до неї входило 9 осіб. Рада попередньо обговорювала питання, що виносились на збори, та контролювала виконавчі органи. Виконавча влада належала колегіям або окремим посадовим особам. Існували також судові установи, які поділялись на різні відділи за видами питань.

Усі міста-поліси, окрім монархічного Боспору, були демократичними або аристократичними республіками. В умовах полісу сформувалося станово-класове громадянське суспільство, а саме союз власників-домогосподарів. Для них справою честі та громадянським обов'язком була участь у політичному житті поліса. Цей привілей надавали за правом народження лише громадянам міста, бо грек залишався громадянином того міста, до якого належали його батьки. Жінки вважалися вільними, але не мали політичних прав. Переважна більшість громадян були купцями, ремісниками, землеробами, котрі працею заробляли на життя, а політичною діяльністю займалися у вільний час. Соціальні відносини між громадянами будувалися на засадах політичної рівноправності людей, хоча за майновою ознакою суспільство було далеко не однорідним. Лише громадяни користувалися політичними правами, могли обіймати державні посади. Із настанням повноліття і набуваючи громадянських прав у повному обсязі, грек присягав на вірність своїй державі.



Другим за чисельністю станом були осілі чужоземці – метки. Вони жили у полісах постійно, але політичних прав не мали. І лише за великі заслуги перед общиною поліса чужоземцю могли надати прав, як у громадян.

Експлуатували переважно рабів. Їхню працю використовували в ремісничому виробництві, на солеварнях, у домашньому, частково і в сільському господарстві. Багато рабів працювало на Херсонеських клерах (державних земельних ділянках площею у 25-30 га), на малопридатних для землеробства кам'янистих грунтах. Значний зиск давав експорт рабів до материкової Греції.

Відносини греків з місцевим населенням були не завжди мирними. Доволі часто античні поліси зазнавали варварських навал, в кожному полісі була укріплена фортеця в центрі міста. У разі необхідності, до зброї ставали всі дорослі чоловіки в полісі, пізніше у зв’язку з кризою давньогрецького полісу, колонії починають використовувати найманців – інших греків та місцеве варварське населення. Після переходу під контроль Римської імперії захистом грецьких міст займалися римські легіони.

 

 





Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 66; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:





studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.158.55.5
Генерация страницы за: 0.024 сек.