Шляхи модернізації шкільної освіти: проблема оновлення шкільної освіти, результативність освіти

Функці освіти дорослих

· Адаптивна — пристосування до нових вимог життя в суспільстві, що динамічно змінюється;

· Компенсуюча — відтворення освітніх можливостей, які раніше були відсутні або втрачені;

· Розвивальна — збагачення діяльнісних можливостей людини та її духовного світу;

· Аналітична — дослідження й аналіз чинників, що впливають на потребу громадян у неперервній освіті;

· Перетворювальна — зміна освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня особи впродовж життя, а також інтелектуального та культурного рівня суспільства;

· Прогностична — наукове передбачення розвитку особи й суспільства;

· Комунікативна — передавання соціального досвіду від покоління до покоління;

· Заохочувальна — стимулювання освітніх потреб людини.

Формами здійснення освіти дорослих є:

· Очна (стаціонарна) — з відривом від виробництва на певний термін навчання за освітньою або освітньо-професійною програмою;

· Вечірня (змінна) — без відриву від виробництва на термін навчання за освітньою або освітньо-професійною програмою з відвідуванням занять упродовж навчання у вільний від роботи час;

· Заочна — без відриву від виробництва на термін навчання за освітньою або освітньо-професійною програмою з відвідуванням занять протягом навчання, під час настановчих та заліково-екзаменаційних сесій;

· Екстернатна — передбачає самостійне вивчення навчальних дисциплін освітньої або професійно-освітньої програми, складання підсумкових контрольних заліків у навчальному закладі. Є особливою формою навчання без відриву від виробництва;

· Дистанційна передбачає вивчення навчальних дисциплін освітньої або професійно-освітньої програми за допомогою комп'ютерних та телекомунікаційних технологій, складання підсумкових контрольних заліків у навчальному закладі. Належить до особливих форм навчання без відриву від виробництва;

· Заняття можуть проводитись вдень чи ввечері в школах чи спеціальних навчальних закладах для дорослих.

Модернізація змісту загальної освіти. Найважливіший напрям реформування школи - модернізація змісту загальної освіти.

У сучасних умовах повноцінна загальна освіта припускає органічний синтез дидактично опрацьованих наукових знань, що у своїй сукупності мають відображати стрімкий прогрес науки й техніки; зміни в соціальних відносинах і суспільній свідомості; нові й далеко не однозначні явища в галузі культури.

У багатьох країнах створені національні комісії з перегляду змісту освіти. Об'єктами їхньої діяльності є шкільна освіта загалом або окремі предмети, цикли предметів.

Природничо-науковий цикл. Останнім часом велика увага приділяється відновленню змісту предметів природничо-наукового циклу.

Укладачі програм, інструкцій і навчальних посібників намагаються посилити прикладний аспект природничо-наукових знань і водночас здійснити гуманізацію цих навчальних курсів.

У багатьох країнах, починаючи з 60-х років, проводяться (або вже проведені) реформи математичної освіти. Один із головних напрямів - посилення акценту на узагальню-вальні, структурні аспекти математичного курсу.

Мета нових програм, розроблених у США, Франції, Великій Британії та інших країнах, полягала в тому, щоб скоротити розрив між традиційним шкільним курсом математики і сучасним рівнем математичної науки.

Знання можливостей персонального комп'ютера й уміння користуватися ним входять у поняття загальної комп'ютерної грамотності, яка стає необхідним компонентом сучасної загальнокультурної підготовки.

Отже, одним з актуальних завдань модернізації середньої освіти стає оволодіння всіх учнів відповідними знаннями й навичками. Для цього у навчальні плани середніх шкіл багатьох країн введено курси інформатики, а також приймаються державні програми комп'ютеризації освіти.

Оновлення гуманітарної освіти. Поряд із деякими глобальними тенденціями, що відбуваються в усьому світі, у цій сфері виявляється національна і регіональна специфіка. У більшості західних країн гуманітарні знання завжди розглядалися як найважливіша складова загальноосвітньої підготовки молоді. Це знаходить відображення й у сучасних навчальних планах, де за кількістю годин гуманітарні дисципліни посідають провідне місце, наприклад:

- у французькій неповній середній школі на дев'ятому році навчання в обов'язковому навчальному плані на гуманітарні предмети відводиться удвічі більше годин, ніж на природничо-математичні;

- у німецьких гімназіях на рідну мову та іноземні мови, історію, географію, предмети естетичного циклу - до 60 % навчального часу;

- у середній школі Італії - до 50 %.

Великого поширення набула теза про першочергове значення емоційного виховання.

Уведення нових навчальних дисциплін. Поряд із модернізацією змісту традиційних шкільних дисциплін у навчальні плани вводяться нові предмети або в існуючі навчальні курси - значні нові розділи

Оновлення змісту освіти в країнах, що розвиваються. Потреба в докорінному оновленні змісту гуманітарної освіти особливо виразно виявилась у країнах, що розвиваються, тобто тих, які раніше входили до колоніальних імперій західних держав.

Важливими напрямами модернізації освіти є:

- посилення в ісламських країнах ролі духовенства у визначенні змісту шкільної освіти;

- перехід до навчання рідною мовою.

Формування екологічної культури. Ефективне формування екологічної культури, яка визначає установку на розв'язання економічних і науково-технічних завдань без шкоди для навколишнього середовища і здоров'я людини, можливе лише за умови міждисциплінарного підходу як фундаментального принципу екологічної освіти; вона не повинна здійснюватись у межах якоїсь окремої навчальної дисципліни або навіть кількох дисциплін.

«Екологізація» різних навчальних предметів стає одним із пріоритетних напрямів загального процесу модернізації та вдосконалення змісту освіти.

Виховання в дусі миру. В усіх без винятку країнах першочерговим завданням є виховання учнівської молоді в дусі миру і дружби між народами. Реалізація цього завдання має велике значення в діяльності ЮНЕСКО, а також відображається в багатьох програмах, рекомендаціях і практичних заходах.

Головна мета української освіти – створити умови для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховувати покоління, здатні навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадського суспільства; сприяти консолідації української нації, інтеграції України в європейський і світовий простір як конкурентоспроможної і процвітаючої держави.

Позитивними тенденціями розвитку сучасної шкільної освіти України є її варіативність, дитиноцентризм, відкритість для суспільства і середовища, розуміння якості освіти як інтегрованого результату багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників, перехід до критеріального моніторингу якості освіти.

На досягнення мети спрямована робота з модернізації початкової освіти, затверджена новим Державним стандартом початкової загальної освіти.

Новий Державний стандарт початкової загальної освіти визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегрованості, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги в інтересах людини, родини, суспільства.

Одним зі шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із сучасними потребами, інтеграцією до європейського та світового освітнього простору є орієнтація навчальних програм на набуття ключових компетентностей і на створення ефективних механізмів їх запровадження.

Дата добавления: 2017-01-14