Посилення парникового ефекту в індустріальну епоху

Посилення парникового ефекту в індустріальну епоху пов'язано першу чергу, з зростанням вмісту у атмосфері техногенного діоксиду вуглецю з допомогою спалювання копалин видів органічного палива підприємствами енергетики, металургійними заводами, автомобільними двигунами: З + Про = СО2, С3H8+ 502 = ЗСО2 + 4Н2О, С25Н52 + 38О2 = 25СО2+26Н20, 2С8Н18+25О2 = 16СО2 + 18Н2О.

Кількість техногенних викидів СО2 у повітря значно зросла у другій половині XX в. Основною причиною цього є колосальна залежність світової економіки відстають від копалин видів палива. Індустріалізація, урбанізація й шалені темпи зростання населення планети зумовили збільшення світового попиту електроенергію, удовлетворяющегося переважно по рахунок спалювання горючих копалин. Зростання споживання енергії завжди вважався як важливою умовою технічного прогресу, а й сприятливим чинником існування й розвитку людської цивілізації. Коли людина навчився добувати вогонь, стався перший стрибок у зміні рівень життя, енергоресурсами були м'язова сила чоловіки й дрова.

Зростання споживання енергії нині становить майже п'ять% на рік, що з зростанні населення трохи менше 2% на рік означає більш ніж дворазове збільшення подушного споживання. У 2000р. світ витратив більш 16- 109 кВт -год енергії, чверть цієї кількості адресувалося навіть стільки ж - на що розвиваються разом із Китаєм (частка Росії - близько 6%). Нині копалини види органічного палива перевищують 90% всіх первинних енергоресурсів, забезпечуючи 75% світового виробництва електричної енергії. Через війну спалювання органічного палива лише з теплових електростанціях (ТЕС), беручи до уваги роботу автомобільних двигунів і металургійних підприємств, у повітря щорічно надходить понад п'ять млрд т вуглекислого газу (25% техногенних викидів діоксиду вуглецю у повітря дають навіть країн Євросоюзу, 1 1% - Китай, 9% - Росія).

З початку XX в., за оцінками експертів ООН, збільшення викидів СО2 становила від 0,5 до 5% на рік. Відтак останні років тільки завдяки традиційному спалювання палива на атмосферу надійшло 400 млрд. т вуглекислого газу.

Розвиток індустріалізації та його економічної діяльності призводить до того, що у повітря викидається дедалі більше домішок, створюють знаменитий парниковий ефект, - вуглекислого газу, метану й іншим «бруду». Це, відповідно, призводить до того, що середньорічні температури повільно, але вірно збільшуються. Попри те що, що рік у рік зростання вимірюється десятими і сотими частками градуси, за десятиріччя і століття накопичуються цілком солідні величини на кілька градусів за шкалою Цельсія.

Останні кліматичні моделі дають такий результат: до початку наступного століття, тобто до 2100 року, клімат Землі стане тепліше на 2-4,5 градуси щодо з так званого «доіндустріального» рівня (тобто про те давнього періоду, коли промисловість ще початку викидати у повітря парникові гази). Середня оцінка коливається у районі трьох градусів.

Проте особливо важливо, очевидно, чи, наскільки розігріється Земля протягом ХХІ

сторіччя. Важливіше те, що науковий світ у цілому дійшов згоди щодо причин температурного стрибка. Протягом останніх 20-30 років антропогенна теорія і глобального потепління постійно зіштовхувалася зі критикою із боку скептиків, полагавших, що з кліматичних змін можуть і природні причини. До 2007 року переважна більшість учених зійшлося у тому, що сонячна радіація, ні вулканічна активність, ні інші природні явища що неспроможні дати таку потужного теплового ефекту.

Дата добавления: 2017-01-14