Визначення маси вантажу, який буде прийнято до перевезення

4.1. Розрахунок чистої вантажопідйомності судна на рейс

Відповідно до вимог Міжнародної конвенції про вантажну марку (1966 р.) кожне судно після завантаження в порту повинно мати висоту надводного борту не меншою такої, яка встановлена згідно до вимог Конвенції.

Оскільки розрахункове водовміщення судна при повному завантаженні (∆_р) є початковою величиною при визначенні його чистої вантажопідйомності (∆_ч ) на рейс, то розрахунки починаються з визначення водовміщення судна, в залежності від діючої в портах завантаження/вивантаження вантажної марки, або глибин на підхідних каналах та біля причалів порту.

З метою визначення ∆_р на рейс необхідно, користуючись картою зон та сезонних районів, визначимо діючі вантажні марки на трасі перевезення у відповідності з початком рейсу.

Визначено,що для даного рейса підходить літня вантажна марка оскільки судно проходить шлях від п.Карачі (Афганістан) до п.Миколаїв(Україна)

∆_р = ∆_т = ∆_л + 1/48 Т_л m (1)

де Т_л – осадка судна по літню вантажну марку, см;

m – число тонн на 1 см осадки, т/см.

∆_р = ∆_т = 19390 + 1/48 * 9,46 *23,9= 19862,026 (т)

Використовуючи отриманні значення розрахованого (1) водовміщення судна, визначається повна вантажопідйомність (дедвейт) судна (∆_w) на рейс:

∆_w = ∆_р – ∆_о (2)

де ∆_о – водовміщення порожнього судна, т.

∆_w = 19862,026 - 5660 = 14202 (т)

Чиста вантажопідйомність судна (∆_ч ) розраховується по формулі:

∆_ч = ∆_w – ∑ Р_зап (3)

де ∑ Р_зап – рейсові запаси, які необхідні для забезпечення переходу судна

морем та стоянки в портах під час завантаження/вивантаження, т.

В свою чергу, рейсові запаси находять, як суму необхідних запасів:

∑ Р_зап = Р ^х_зап + Р^ст _зап (4)

де Р ^х_зап – маса запасів ходових,т;

Р^ст _зап – маса запасів для стоянки, т.

Ходовий час визначається по формулі:

t_х = L / 24 υ + t_зт (5)

де L – відстань між портами, милі;

υ – швидкість завантаженого судна, вузли;

t_зт – час затримок судна під час руху (час виходу з порту та заходу в

порт, проходження каналів, проток та інш.).

Розрахунки:

∑L= 4039миль, прохід через Суецький канал займає 24год, через Босфор-Дарданелли __ 6 год

t_х = (1561+1298)/(16,5*24) + 24 + (786-86-81)/(16,5*24) + 6 =7с+1с+1,5с+0,5с= 10 діб

Час стоянки в портах завантаження та вивантаження визначається в залежності від маси вантажу, який буде прийнято на судно та технічних можливостей портів, розраховується по формулі:

n

t _ст = ∑ (Q _i / M _i) + t _дод (6)

i = 1

де Q _i – маса i – ї партії вантажу (однієї назви), т;

M _i – валова норма вантажних робіт в порту завантаження/вивантаження i – ї партії вантажу. Враховує час, який необхідний для підготовки судна до вантажних операцій, оформлення портових формальностей, підписання вантажних документів та інш., т/добу;

n – кількість партій вантажу;

t _доп – затрати часу на простої судна при непогоді, у святкові та неробочі

дні, діб.

Розрахунки:

t _ст = (6800/1500 + 6800/1500) + (6930/500 + 6930/700)=32,76

Маса ходових запасів розраховується:

Р ^х_зап = Р ^х_п + Р ^х_в + Р ^х_м (7)

де Р ^х_п, Р ^х_в , Р ^х_м – маса палива, води та мастильних матеріалів, які необхідні для забезпечення переходу судна морем від порту завантаження до порту вивантаження з урахуванням штормового запасу, розраховуються по формулах:

Р ^х_п = t_х q^х _п (1+ k_шт) (8)

Р ^х_в = t_х q^х _в (1+ k_шт) (9)

Р ^х_м = 0,05 Р ^х_п (10)

де t_х – ходовий час, діб;

q^х _п , q^х _в – добова норма витрат палива та води на ходу, відповідно, т/добу;

k_шт – коефіцієнт штормового запасу, визначається із рекомендацій

Розрахунки:

Р ^х_п = 10* 20,2*1,2 =242,4 (т)

Р ^х_в = 10*5,0*1,2 =60 (т)

Р ^х_м = 0,05 *242,4=12,22 (т)

Отже, Р ^х_зап = 242,4+60+12,22=314,62 т

Маса запасів для забезпечення стоянки в порту розраховується:

Р ^ст_зап = Р ^ст_п + Р ^ст_в + Р ^ст_м (11)

Р ^ст_п = t_ст q^ст _п (12)

Р ^ст_в = t_ст q^ст _в (13)

Р ^ст_м = 0,05 Р ^ст_п (14)

де t_х – час, діб;

q^х _п , q^х _в – добова норма витрат палива та води на стоянці, т/добу;

Розрахунки:

Р ^ст_п = 32,76 *2,5= 81,9т

Р ^ст_в = 32,76 * 5,0 =163,8 т

Р ^ст_м = 0,05 * 32,76= 4,095 т

Отже Р ^ст_зап = 81,9+163,8+4,095= 249,8

Тоді ∑ Р_зап = 314,62 + 249,8 = 564,42

Для розрахунку ∆_ч на рейс враховується тільки час стоянки судна в порту

вивантаження.

Отже з формули ∆_ч = ∆_w – ∑ Р_зап ,

∆_ч = 14202_564,42 =13637,58

4.2. Розрахунок маси вантажу, який приймається до перевезення

Чиста вантажопідйомність судна визначає максимальну масу вантажу, яку судно може прийняти для перевезення у даному рейсі, тобто ∑ Q _i = ∆_ч .

Однак, маса фактичного вантажу, яку можливо прийняти до перевезення на даний рейс залежить не тільки від чистої вантажопідйомності (∆_ч), а й від вантажомісткості судна (W_c), питомої вантажомісткості судна (ω = W_c / ∆_ч), питомого вантажного об’єму вантажу (u), його тари та упаковки.

Якщо до перевезення приймається вантаж у якого u < ω, то такий вантаж буде називатись «важким» і його маса буде дорівнювати чистій вантажопідйомності судна (∑ Q _i = ∆_ч ), а об’єм цього вантажу буде меншим ніж вантажомісткість судна (∑V _i < W_c).

Якщо ж до перевезення приймається вантаж у якого u > ω, то такий вантаж буде називатись «легким» і його маса буде меншою чистої вантажопідйомності судна (∑ Q _i < ∆_ч ), а об’єм цього вантажу буде дорівнювати вантажомісткості судна (∑ V _i = W_c).

Маса «легкого» вантажу розраховується по формулі:

∑ Q _i = W_c / u (15)

Одночасно використати вантажопідйомність та вантажомісткість можливо лише у тому випадку, коли u = ω.

Фактично до перевезення в порти надходять вантажі як «важкі», так і «легкі». Лише при їх сумісному перевезенні є можливість одночасно використати вантажопідйомність та вантажомісткість судна та досягнути його економічно ефективної експлуатації.

Для розрахунку маси «легкого» та «важкого» вантажів необхідно використати рівняння з двома невідомими, тобто:

Q _л + Q _в = ∆_ч

Q _л u_л + Q _в u_в = W_c (16)

Рохрахунки: При питомій вантажомісткості судна

ω=Wc/∆_ч, деW _с – сумарний об’єм суднових вантажних приміщень, м³ .

ω =16930/13637,58=1,24

u_л =1,5 _жмих

u_в = 1,85 кофе,

u ф > ω – вантаж «легкий», u об> ω– вантаж «легкий»

Об’єм обов’язкового вантажу дорівнює:

V(жмиху) = u_л * Q _л

V(жмиху) = 1,5 *6800= 10200 т/м3

V(кофе) = W_c -V (жмиху) =16930- 10200= 6730 т/м3,

Об’єм факультативного вантажу дорівнює

Q _в= V(кофе)/ u_в,

Q _в = 6730/1,85 = 3637,8 (т)

∑ Q _i = 3637,8+6800=10437,8

Дата добавления: 2017-01-14