Норми припустимих помилок 1 страница

для проведення заняття з вогневої підготовки на

Навчання і тренування у розвідці цілей, визначення відстаней і вихідних установок для їх ураження та цілевказівка

ТЕМА 9: Прийоми і способи ведення вогню із озброєння танка в оборонному бою.

ЗАНЯТТЯ: Навчання і тренування у розвідці цілей, визначення відстаней та вихідних установок для їх ураження та цілевказівка.

НАВЧАЛЬНА МЕТА: 1. Вивчити з особовим складом послідовность розвідки цілей, визначення вихідних установок та подачу цілевказівки.

2. Удосконалити дії особового складу при розвідці цілей, визначенні вихідних установок щодо вправи стрільб, яку виконують, та подачу цілевказівки.

ВИХОВНА МЕТА: Виховувати в особового складу впевненість у своїх діях при розвідці цілей, визначенні вихідних установок щодо вправи стрільб, яку виконують, та подачу цілевказівки.

МІСЦЕ: Танкова директриса (вогневе містечко). клас або навчальне місце по тренуванню у розвідці цілей, визначення відстаней та вихідних установок для їх ураження та цілевказування.

КЕРІВНИЦТВА ТА ПОСІБНИКИ: Курс стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин Сухопутних військ (КС СЗ і БМ СВ-04).

плакати, секундомір, операційні картки, відомість обліку.

- прийняти рапорт командира навчальної групи;

- перевірити наявність особового складу, зовнішній вигляд, готовність до заняття;

- перевірити готовність навчально – матеріального забезпечення до заняття;

- повідомити тему, мету і порядок проведення заняття на навчальному місці;

- провести контроль засвоєння матеріалу попереднього заняття;

- поставити бойове завдання у залежності від умов вправи;

- довести заходи безпеки під час проведення занять;

Порядок проведення заняття з розвідки цілей

1. Розвідка цілей і визначення дальності до цілі

Під час постановки бойового завдання керівник вказує: орієнтири, положення і характер дій противника, місце розвідки, сектори спостереження і порядок доповідей про закінчення розвідки.

Після постановки завдання, зайняття тими, хто навчається, зазначених місць і доповіді про готовність, керівник подає команду: «До розвідки цілей приступити», за якою оператор починає показ цілей, а ті, хто навчається, приступають до їх розвідки.

Результати розвідки цілей (цілевказівки) ті, хто навчається, записують чи доповідають керівнику. Після виконання вправи ті, хто навчається, здають керівнику свої записи (якщо вони велися).

Керівник звіряє результати спостереження того, хто навчається, з даними цілей на схемі і повідомляє оцінку. Для оцінки точності виміру дальності до цілі керуватися нормами припустимих помилок (табл. 3.1).

Припустима помилка у визначенні швидкостей рухомих цілей складає не більше: на оцінку «відмінно» – 15%, «добре» – 20%, «задовільно» – 25 %.

Загальна оцінка за виконання вправи знижується на один бал, якщо з числа виявлених цілей виявились нерозпізнаними більше 30% цілей. Вимірюючи курсовий кут цілі, що рухається, той, хто навчається, повинен визначити напрямок її руху (фронтальний, косий, фланговий).

Спосіб визначення дальності	Помилки у %, які припускаються на оцінку
відмінно	добре	задовільно
Окомірно По шкалах прицілів (приладів спостере- ження). Засічкою по азимутальному покажчику. По куту місця цілі (боковим рівнем)	10 (15 вночі)	15 (20 вночі)	20 (25 вночі)

Керівник проводить розбір заняття і повідомляє оцінку кожному, хто навчається.

Командирам підрозділів дозволяється вводити в умови вправ різні доповнення і зміни. При цьому треба враховувати озброєння і бойову техніку, що знаходяться на озброєнні підрозділу, рівень підготовки особового складу, наявність навчально-матеріальної бази.

Нижче приводяться вправи для зразка із розвідки цілей спостереженням, визначення дальностей і цілевказування.

Тренування з розвідки цілей проводяться поза бойовими машинами із спостережного пункту за допомогою біноклів і неозброєним оком, із бойових машин (тренажерів, станків із прицілами) за допомогою прицілів і приладів спостереження.

Вправи з розвідки цілей відпрацьовуються у ході вогневих тренувань на навчальному місці, обладнаному керованим мішеневим полем зі встановленими на ньому цілями, що з'являються і рухаються на відстані ефективного вогню, при цьому для контролю за діями екіпажу можуть використовуватися пантографи-уколювачі та екрани з контрольними точками (мішенями). Перед тренуванням з розвідки цілей попередньо вивчаються в необхідному обсязі прилади стрільби і спостереження, способи визначення відстаней і способи цілевказівки, макетів (зразків мішеней) бойової техніки противника. При визначенні дальності окомірним способом і за допомогою приціла-далекоміра мішені (макети) виставляються натуральної величини, при визначенні дальності по кутовій величині цілі допускається виставлення мішеней зменшених розмірів.

Цілі (мішені), що з'являються, при виконанні вправ виставляються в секторі 60-40°, а ті, що рухаються, — у секторі 30-20°. Час показу цілей, що з'являються та рухаються, повинен бути не більше 40 с.

Ті, хто навчається, що не мають твердих навичок у розвідці цілей, до виконання вправ навчальних стрільб не допускаються.

Про наявність твердих навичок у розвідці цілей свідчить систематичне виконання тими, хто навчається, вправ з розвідки цілей з позитивними оцінками. Навички в спостереженні, визначенні відстаней і цілевказівки повинні удосконалюватися не тільки на вогневих тренуваннях, але й на стрільбах, на тактичних заняттях, на заняттях з водіння та на інших польових заняттях.

Умови спостереження з бойових машин через встановлені в них прилади значно відрізняються від умов спостереження неозброєним оком, тому що більшість приладів спостереження мають визначене збільшення, у тому числі перемінне, що без набутих навичок призводить до значних помилок виміру дальності. Характерно, що на початку навчання помилок вимірювання дальності за допомогою приладів спостереження було більше, ніж помилок виміру відстаней неозброєним оком.

Для набуття тими, хто навчається, навичок у розвідці цілей рекомендується систематично проводити тренування із визначення відстаней через приціли (прилади спостереження), встановлені на станках, чи безпосередньо з танка (тренажера). Паралельно слід проводити тренування в спостереженні неозброєним оком поза танком.

Навчання розвідці цілей повинно починатися з вироблення спостережливості і зорової пам'яті тих, хто навчається, з урахуванням індивідуальних здібностей. Це завдання варто вирішувати під час відпрацювання будь-яких питань бойової підготовки, використовуючи наявні на місцевості предмети і встановлені на всіх ділянках навчально-матеріальної бази цілі.

При вивченні демаскуючих ознак цілей, місцевих предметів, способів визначення відстаней за ступенем їх видимості, правил огляду місцевості, а також способів цілевказівки застосовується метод пояснення в поєднанні з методом показу.

Обладнання ділянок (секторів) спостереження вогневих містечок повинно відповідати вимогам максимально наближених умов виконання вправ до реальної обстановки.

Розвідка цілей, що рухаються, та визначення напрямку і швидкості їх руху, а також тренування в цілевказівці проводяться, як правило, по реальних танках, бронетранспортерах або автомобілях. Для цього обладнується навчальне місце, що розташовується так, щоб ті, хто навчається, могли вести спостереження в декількох секторах, а танки (бронетранспортери), що рухаються у цих секторах, знаходилися на різному віддаленні від тих, хто навчається, і рухалися під різними курсовими кутами. Спостереження за ціллю ведеться протягом часу проходження нею ділянки 50—100м. Для контролю за результатами визначення відстаней, ділянки руху цілей позначаються вказівками, а відстань до кожної ділянки визначається керівником завчасно і записується на схему цілей.

Дальність до цілі (орієнтирів і місцевих предметів) із танка визначають:

- за кутовою величиною цілі (орієнтира, місцевого предмета);

- візуально (порівнянням відстані до цілі із заздалегідь відомою відстанню або за ступенем видимості цілі).

В окремих випадках про дальність до цілі може бути повідомлено екіпажу командиром підрозділу.

Основним способом визначення відстані до цілі у танку є вимірювання з використанням далекоміра (лазерного або оптичного). У залежності від умов обстановки вимірювання відстані до цілі лазерним далекоміром може здійснюватися після виявлення, вибору цілі й прийняття рішення на її ураження або безпосередньо перед пострілом.

У разі несправності далекоміра або неможливості його застосування через метеорологічні умови і через сильну запиленість дальність до цілі визначається за її кутовою величиною за допомогою сітки (шкал) прицілу (приладу спостереження), далекомірної шкали або візуально.

Дальність до цілі за її кутовою величиною визначають при стрільбі з місця і з зупинки, коли відома висота, ширина або довжина виявленої цілі (її частини). Вимірювання відстані до цілі відбувається двома способами:

за допомогою шкал прицілу (приладу спостереження) вимірюють кут, під яким видна ціль (рис. 3.1);

Рис.3.1. Визначення дальності до цілі кутової величини з допомогою шкал прицілу

Розмір цілі (у метрах) поділяють на кут у тисячних і отримують дальність до цілі в кілометрах.

Приклад. Ціль – танк шириною 3,4 м видний під кутом 2 тис. Дальність до цілі дорівнює (1 км 700м).

Значення видимої ширини (довжини) різних цілей у метрах у залежності від їхніх курсових кутів стосовно напрямку стрільби

Найменування цілі	Курсові кути цілі, град.
	±15	±30	±45	±60	±75	±90
Танк БМП БТР САО	3,42 2,96 2,5 3,15	5,30 4,48 3,63 1,48	6,81 5,69 4,53 5,49	7,93 6,48 5,09 6,10	8,37 6,89 5,34 6,36	8,33 6,79 5,20 6,15	7,66 6,22 4,70 5,50

За даними табл. 3.2 видима ширина (довжина) цілі приб- лизно може дорівнювати:

- при курсових кутах від 0 до ±5° – габаритній ширині;

- при курсових кутах від 15 до ±10° – половині суми габаритних ширини і довжини цілі;

- при курсових кутах 30° і понад – габаритній довжині цілі.

Другий спосіб визначення дальності до цілі – за кутовою величиною її висоти. Для цього у полі зору прицілу (приладу спостереження командира танка) є далекомірна шкала. При визначенні дальності за допомогою далекомірної шкали необхідно пам’ятати, що вона розрахована для цілі висотою 2,7 м (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Визначення дальності до цілі за кутовою величиною з допомогою далекомірної шкали

Визначення дальності за кутовою величиною її висоти може здійснюватися з використанням прицільних марок сітки прицілу. У цьому випадку найбільша точність у визначенні дальності буде досягатися за умови перебування цілі на рівній місцевості і на горизонті зброї, коли видима і габаритна висоти цілі однакові.

Окомірний спосіб визначення дальності до цілі з танка може застосовуватися у тих випадках, коли немає можливості виміряти її за допомогою далекоміра або за кутовою величиною цілі.

Визначення дальності порівнянням із заздалегідь відомою відстанню здійснюється таким способом:

- на око визначають у метрах віддалення цілі від орієнтира (місцевого предмета або рубежу), дальність до якої заздалегідь виміряна по карті, далекоміром або пристріляна;

- отриману величину додають до відомої відстані до орієнтира (місцевого предмета або рубежу), якщо ціль розташована далі, або віднімають, якщо ціль розташована ближче, і в результаті одержують дальність до цілі.

При визначенні дальності за ступенем видимості цілей і місцевих предметів використовуються дані, приведені в операційній картці.

Вихідні установки для стрільби із танків прямою наводкою призначають:

- встановлення прицілу – відповідно до виміряної дальності до цілі з урахуванням сумарної поправки дальності на рух цілі, танка і відхилення умов стрільби від табличних (нормальних);

- прицільну марку – центральну прицільну марку (центральний кутник) або бічну прицільну марку, що відповідає величині сумарної поправки напрямку стрільби на рух цілі, танка, боковий (косий) вітер і крен танка;

- точку прицілювання – центр цілі або іншу точку прицілювання вище (нижче), лівіше (правіше) від центра цілі на величину сумарної поправки на вертикальне переміщення танка, цілі і крен танка, а також на напрямок стрільби.

При стрільбі непрямою наводкою вихідними установками є кутомір (встановлення азимутального покажчика або баштового кутоміра) і рівень (встановлення бокового рівня).

Визначення вихідних установок (вирішення задачі влучання снаряда у ціль) є кінцевою метою вирішення вогневої задачі.

При веденні вогню із танків прямою наводкою у більшості випадків час на вирішення цієї задачі обмежується 10–15 с.

3. Цілевказівка у бойових машинах здійснюється таким чином:

- від напрямку руху (за азимутальним покажчиком або баштовим кутоміром).

Цілевказівка у підрозділах здійснюється таким чином:

Механізовані підрозділи можуть давати цілевказівки танкам трасуючими кулями і сигнальними ракетами, що випускаються у напрямку цілі.

Спосіб цілевказівки вибирається у залежності від конкретних умов обстановки так, щоб забезпечувався найбільш швидкий пошук цілі. При необхідності способи цілевказівки можуть комбінуватися.

Цілевказівка наведенням зброї у напрямку цілі здійснюється командиром танка за допомогою системи командирської цілевказівки. Одночасно з наведенням зброї на ціль командир танка ставить вогневу задачу або подає команду на відкриття вогню.

Приклад команди командира танка: «Бронебійним, танк в окопі, 1200, з ходу, вогонь».

У разі відмови системи командирської цілевказівки командир танка може здійснювати наведення зброї на ціль командами навіднику: «Гармату праворуч (ліворуч)», а при суміщенні ствола гармати з напрямком на ціль – «стій», після чого уточнює положення цілі за місцевими предметами.

При цілевказівці від орієнтира (місцевого предмета) указують: номер орієнтира (найменування місцевого предмета); кут у тисячних між напрямками на орієнтир (місцевий предмет) і на ціль, найменування цілі й дальність до неї.

Приклад доповіді механіка-водія: «Орієнтир перший, вправо 0-20, БМП, 1400».

При цілевказівці від напрямку руху (за азимутальним покажчиком або баштовим кутоміром) навідник поєднує центральний кутник прицілу з ціллю і, прочитавши установку азимутального покажчика (баштового кутоміра), доповідає напрямок на ціль, її найменування і дальність до неї.

Приклад доповіді навідника: «33-00, наземна установка ПТУР у кущах, 1500».

Командир танка, механік-водій і заряджаючий при цілевказівці цим способом для визначення напрямку на ціль подумки суміщають лінію 30-00 азимутального покажчика (баштового кутоміра) з напрямком руху танка (45-00 – праворуч, 15-00 – ліворуч) і на око визначають, через яку поділку проходить лінія візування на ціль.

При цілевказівці трасуючими снарядами (кулями) або розривами снарядів по цілі проводиться прицільний постріл з гармати (довга черга з кулемета).

Про майбутню цілевказівку, напрямок і дальність стрільби командири танків (підрозділів) попереджаються по радіо.

Наприклад: «27-00, ПТУР на БТР, 1900, спостерігати трасу (траси, розрив)».

Якщо розрив снаряда відхилився від цілі, то положення цілі уточнюється стосовно місця розриву: за напрямком вказується кут у тисячних між напрямками на ціль і на розрив, а за дальністю – віддалення цілі від місця розриву в метрах.

Приклад, «Розрив снаряда, вправо 0-08, далі 100, протитанкова установка в окопі, 2100».

- нагадати тему та мету заняття на навчальному місці;

- провести короткий розбір заняття, оголосити оцінки;

- відправити тих, хто навчається на наступне навчальне місце.

для проведення заняття з вогневої підготовки на навчальному місці №2

ТЕМА 9: Прийоми і способи ведення вогню із озброєння танка в оборонному бою.

ЗАНЯТТЯ: Навчання і тренування в розвідці цілей, визначення відстаней та вихідних установок для їх ураження та цілевказівки.

НАВЧАЛЬНА Мета: 1. Дати систематизовані основи наукових знань та практичного досвіду в тренуванні у розвідці цілей, визначення відстаней та вихідних установок для їх ураження та цілевказівки.

2. Сконцентрувати увагу на найбільш складних і вузлових питаннях навчального матеріалу.

3. Здійснити контроль засвоєння особовим складом навчального матеріалу.

ВИХОВНА МЕТА: Виховувати в особового складу впевненість, віру в надійність зброї, систем та механізмів танка.

МІСЦЕ: танкова директриса (вогневе містечко), клас або навчальне місце з тренування у розвідці цілей, визначення відстаней та вихідних установок для їх ураження та цілевказівки.

КЕРІВНИЦТВА ТА ПОСІБНИКИ: Курс стрільб. Збірник нормативів з бойової підготовки Сухопутних військ. Методика вогневої підготовки танкових підрозділів. Правила стрельбы из танков. Таблицы стрельбы.

плакати по розвідці цілей, визначення відстаней та призначенню вихідних установок та подачі цілевказівки;

мішеневе поле по умовах вправ по розвідці цілей;

операційні картки по розвідці цілей, визначення відстаней та призначенню вихідних установок і подачі цілевказівки;

Навчальні питання та їх короткий зміст	Методичні рекомендації та дії керівника заняття	Дії тих, хто навчається
1.Вступна частина – 3хв.
- прийняти рапорт командира навчальної групи; - перевірити наявність особового складу, зовнішній вигляд, готовність до заняття; - перевірити готовність навчально – матеріального забезпечення до заняття; - повідомити тему, мету і порядок проведення заняття на навчальному місці; - провести контроль засвоєння матеріалу попереднього заняття; - ставлю бойове завдання у залежності від умов вправи; - довести заходи безпеки під час проведення занять; - приступаю до тренування.	Уважно слухають та запам'ятовують Відповідають на запитання
2.Основна частина – 50хв.
1. Розвідка цілей та визначення відстаней до них: - порядок проведення заняття з розвідки цілей; - розвідка цілей; - визначення дальності до цілі. Зміст визначений в операційній карті. 2. Визначення вихідних установок: - встановлення прицілу; - встановлення прицільної марки; - встановлення точки прицілювання. Зміст визначений в операційній карті. 3. Подача цілевказівки: - наведенням зброї у напрямку цілі; - від орієнтирів (місцевих предме- тів); - від напрямку руху (за азимуталь- ним покажчиком або баштовим кутоміром). Зміст визначений в операційній карті.	Доводжу до тих, хто навчається порядок ведення розвідки цілей, визначення вихідних установок та подачі цілевказівки використовуючи операційні карти, плакати. Доводжу до тих, хто навчається порядок виконання нормативу №15 “Розвідка цілей”, та виконання нормативу №16 “Визначення вихідних установок прицілу для виконання першого пострілу”. Треную тих, хто навчається у розвідці цілей, визначення вихідних установок, виконання нормативів та подачі цілевказівок.	Уважно слухають та записують, запитують. Вивчають операційні карти. Приступають до вив- чення, використовуючи операційні карти. Військовослужбовці відповідають на запи- тання та приступають до рішення вогневих задач. Тренуються у розвідці цілей, визначення ви- хідних установок, вико- нання нормативів та подачі цілевказівок згідно операційної карти.
3. Заключна частина – 2хв.
- нагадати тему та мету заняття на навчальному місці; - визначити ступінь досягнення мети; - провести короткий розбір заняття, оголосити оцінки; - відповісти на запитання; - відправити тих, хто навчався на наступне навчальне місце.	Уважно слухають. Запитують. За коман- дою висуваються на наступне навчальне місце.

з виконання нормативу із вогневої підготовки №15

Умови виконання нормативу: той, хто навчається, знаходиться в танку, озброєння – у бойовому положенні.

Час відраховується від підйому цілі і команди «Спостерігати» до доповіді того, хто навчається,: «Ціль бачу». Контроль здійснюється по екрану пантографа - уколювача.

Оціночні показники: «Відмінно» – 10 с., «Добре» – 11 с., «Задовіль- но» – 13 с.

Матеріальне забезпечення: прилади спостереження: УДС – 2од.; АСТ –1 од.;

Дії керівника	Дії тих, хто навчається
Оголошую порядок виконання нормативу №15 “Розвідка цілей”	Уважно слухають, при необхідності записують у робочий зошит (блокнот)
Доводжу послідовність виконан-ня нормативу: - подаю команду «Спостерігати»; - подаю команду на підняття цілей; - ті, хто навчається, ведуть спосте- реження за мішеневим полем; - під час виявлення цілі допові- дають керівнику на навчальному місці: «Ціль бачу»та готуютьдані для вихідних установок	Уважно слухають, запам’я- товують, при необхідності записують у робочі зошити (блокноти)
Показую зразкове виконання нормативу	Уважно спостерігають і запам’ятовують
Для проведення тренування розбиваю тих, хто навчається, на пари. Даю час для вивчення послі- довності виконання нормативу. Приступаю до тренування у виконанні нормативу №15 в цілому. Командую: «Рядовий такий-то виконує норматив на оцінку, решта – тренується». Подаю команду: «Спостерігати»,піднімаю ціліта вмикаю секундомір. Після доповіді того, хто виконував норматив, зупиняю секундомір	Вивчають порядок виконання нормативу. Ті, хто навчається, готуються до виконання нормативу. Призначений військовослуж-бовець приступає до виконання нормативу, решта тренуються. Після виконання нормативу той, хто навчається, доповідає6 «Ціль бачу»
Оголошую час та оцінку, вказую недоліки	Військовослужбовці уважно слухають
Призначаю іншого військово- службовця для виконання нормати-ву на оцінку. З рештою проводжу тренування. Проводжу заміну військовослужбовців, доки всі не виконають норматив на оцінку	Військовослужбовці діють згідно з моїми командами

з виконання нормативу із вогневої підготовки №16

«Визначення вихідних установок прицілу для виконання першого пострілу»

Умови виконання нормативу: той, хто навчається, знаходиться в танку. Озброєння – у бойовому положенні.

Час відраховується від команди «До визначення вихідних установок приступити» до моментунатискання тим, хто навчається, кнопки електричного спуску та доповіді «Постріл спостерігати». Час на виконання нормативу 15 с. Влучити стержнем пантографа-уколювача в контрольну точку на екрані, розміщену у центрі цілі. Оціночні показники: «Відмінно» – 2 мм, «Добре» – 3 мм, «Задовіль- но» – 5 мм.

Матеріальне забезпечення: прилади спостереження; АС – 3 од.; Бінокль – 3 од.;

Дії керівника	Дії тих, хто навчається
Оголошую порядок виконання нормативу №16 «Визначення вихідних установок прицілу для виконання першого пострілу»	Уважно слухають, при необхідності записують у робочий зошит (блокнот)
Показую послідовність виконання нормативу: - подаю команду на підняття цілей; - подаю команду: “До визначення вихідних установок приступити”; - ті, хто навчається, ведуть спосте- реження за мішеневим полем; - після виявлення цілей, ті, хто навчається, визначають ВУП, ВПМ та ВТП за допомогою приборів спостереження та формули тисячної і поправок на метеорологічні умови та рух цілей (танка)	Уважно слухають, запам’я- товують, при необхідності записують у робочі зошити (блокноти)
Показую зразкове виконання нормативу	Уважно спостерігають і запам’ятовують
Для проведення тренування розбиваю тих, хто навчається, на пари. Даю час для вивчення послідовності виконання нормативу. Приступаю до тренування у виконанні нормативу №16 в цілому. Командую «Рядовий такий-то виконує норматив на оцінку, решта – тренується». Подаю команду: «До визначення вихідних установок приступити», піднімаю цілі та вмикаю секундомір	Вивчають порядок виконання нормативу. Ті, хто навчається, готуються до виконання нормативу. Призначений військовослуж-бовець приступає до виконання нормативу, решта тренуються. Після виконання нормативу той, хто навчається, допові- дає: «Постріл спостерігати»
Оголошую час та оцінку військово- службовцю, вказую недоліки	Військовослужбовці уважно слухають
Призначаю іншого військово- службовця для виконання нормативу на оцінку. З рештою проводжу трену- вання. Замінюю військовослужбовців доти, доки всі не виконають норматив на оцінку	Військовослужбовці діють згідно з моїми командами

з вивчення порядку огляду місцевості у секторі спостереження пошуку цілей і цілевказівки

Зміст навчального питання	Методичні рекомендації та дії керівника і тих, хто навчається
1. Огляд місцевості у секторі спостереження Для зручності спостереження та детального огляду місце- вості сектор розбивається на три зони спостереження: ближ- ню, найбільш зручну для спостереження неозброєним оком, глибиною 400-500 м, се- редню – до 1000 м, дальню – до межі видимості. Межі зон встановлюються по добре видимих орієнтирах. Спостереження розпочинається з ближньої зони і ведеться с права наліво по умовно визначених рубежами від себе в глибину шляхом послідовного огляду місцевості та місцевих предметів. Відкриті ділянки оглядаються швидше, закриті – більш детально.	Вказую кожному з тих, хто навчається, сектори спостережен- ня, наказую розбити його на зони, оглянути місцевість та приймаю доповідь про результати огляду місцевості. Змінюю фронти спостереження на новий напрямок. Ті, хто навчається, розподіляють сектори спостереження на зони: ближню – глибиною 400-500 м, середню – до 1000 м, дальню – до межі видимості
2. Пошук цілей При огляді місцевості більше уваги потрібно звертати на закриті ділянки, на дерева, що стоять окремо, кущі, споруди, пеньки, горби. Демаскуючими ознаками можуть бути: блиск скла приладів, поява нових кущів та предметів, яких раніше не було; вогневі амбразури біля основи насипів, під час стрільби з яких з’являється дим та спосте- рігаються спалахи вогню; зів'яле листя або трава яка відрізняється від загального фону; тінь фігури на місцевості; шум, тощо	Даю команду оператору на показ цілей, вказую демаскуючі звукові та видимі ознаки. Доповідаю тим, хто навчається, які бувають демаскуючі ознаки, характерні для тієї чи іншої цілі. Ті, хто навчається, виявляють цілі на дійсних відстанях: блиск скла оптичного прицілу, автоматичну стрільбу з кулемета, переповзання розвідника противника. Спочатку ті, хто навчається, виявляють цілі за звуковими та видимими ознаками, потім тільки за видимими, при цьому відстані розташування цілей збільшуються
3. Цілевказівка Способи цілезазначення: - наводкою зброї (приладів) на ціль; - відносно орієнтирів (місцевих предметів); - трасуючими кулями та сиг- нальними патронами; - по азимутальному покажчику	Доводжу способи цілевказівки: наводкою зброї (приладів) на ціль; відносно орієнтирів (місцевих предметів); трасуючими кулями та сигнальними патронами, по ази- мутальному покажчику. Пояснюю тим, хто навчається, прийоми ціле- вказівки. Ті, хто навчається, відпрацьовують способи цілевказівки: а) наводкою зброї, з цією метою той, хто навчається, бере два візири та встановлює один на 50-60 см попереду себе, другий – у створі з ціллю та першим візиром на відстані 10-20 см від ока; б) за допомогою орієнтирів, місцевих предметів, при цьому окремо доповідається питання визначення відстаней до цілей. Ті, хто навчається, виявляють цілі у безпосередній близькості від орієнтира, потім вказують ціл,і зміщені від орієнтиру не тільки у бік, але й за відстанню. Наприклад: орієнтир 2, далі 200 біля дерева – кулемет. «Орієнтир перший – вправо 40, ближче – 100 – снайпер»: в) за допомогою сигнальних патронів та трасуючих куль – у бік виявлення цілі випускається черга трасуючих куль або сигнальний патрон, після чого змінюється місце спостереження; г) по азимутальному покажчику – наводить зброю на ціль та доповідає місце цілі згідно з даними азимутального покажчика