КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Кути в тисячних 2 страница
ХІД ЗАНЯТТЯ.
ОПЕРАЦІЙНА КАРТКА огляд і підготовка танкового балістичного обчислювача до роботи
ОПЕРАЦІЙНА КАРТКА органи управління балістичного обчислювача 1В517
ОПЕРАЦІЙНА КАРТКА з виконання нормативу із вогневої підготовки №14 «Введення метеорологічних даних у танковий балістичний обчислювач» Умови виконання нормативу: Кришка ТБО зачинена. Той, хто навчається, знаходиться на місці командира танка, отримує метеорологічні дані (по радіо або голосом) і вводить їх у ТБО. Той, хто навчається, вводить сумарну поправку, використовуючи номограми. Час відраховується від команди «Установити метеорологічні дані у ТБО»до доповіді (по радіо або голосом) «Готовий». Оціночні показники: Об'єкт – 447 «відмінно» –12 с., «добре» – 14 с., «задовільно» – 16 с. Об'єкт – 184 «відмінно» – 22 с., «добре» – 24 с., «задовільно» - 26 с. Матеріальне забезпечення: танковий балістичний обчислювач –2 шт., секундомір, операційні карти, відомість обліку.
ВІДОМІСТЬ виконання нормативів на навчальному місці № __________________
Керівник заняття ______________________________ ВІДОМІСТЬ Із вивчення розвідки цілей, визначення вихідних установок для стрільби та подача цілевказівок на навчальному місці № __________________
Керівник заняття ______________________________
3.5. План - конспект і необхідні документи для проведення занять із вогневої підготовки на навчальному місці №4 Затверджую Командир танкового батальйону майор В.Г. Бобко «___» _______________ 200 р.
для проведення заняття з вогневої підготовки на навчальному місці № 4 «Вивчення основ і правил стрільби та тренування у рішенні вогневих завдань із застосування правил стрільби » ТЕМА 9: Прийоми і способи ведення вогню з озброєння танка в оборонному бою.
ЗАНЯТТЯ: Вивчення основ і правил стрільби та тренування у рішенні вогневих завдань із застосування правил стрільби.
ЧАС: 55 хвилин на підгрупу.
МІСЦЕ: Танкова директриса (вогневе містечко), клас або навчальне місце із вивчення основ і правил стрільби.
НАВЧАЛЬНА МЕТА: 1. Дати систематизовані основи наукових знань та практичного досвіду у вивченні основ і правил стрільби та тренування у рішенні вогневих задач із використання правил стрільби. 2. Сконцентрувати увагу на найбільш складних і вузлових питаннях навчального матеріалу. 3. Здійснити контроль засвоєння особовим складом навчаль- ного матеріалу. ВИХОВНА МЕТА: Виховувати в особового складу впевненість в досконалості озброєння, віру у надійність зброї, систем та механізмів танка.
КЕРІВНИЦТВА ТА ПОСІБНИКИ: Методика вогневої підготовки танкових підрозділів. Правила стрельбы из танка. Огневая подготовка танковых подразделений. МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: Плакати з основ та правил стрільби, зразки мішеней – 1 комплект, макети прицілів та приладів спостереження 1Г42,ТПН1-49-23; ПЗУ-5, ТКН-3В; план-конспект, операційно-методична картка; операційні картки; варіанти задач – 6 комплектів, література. ОРГАНІЗАЦІЯ І ХІД ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ І. ВступНА ЧАСТИНА – 3 хв.
- прийняти рапорт командира навчальної групи; - перевірити наявність особового складу, зовнішній вигляд, готовність до заняття; - перевірити готовність навчально-матеріального забезпечення до заняття; - повідомити тему, мету і порядок проведення заняття на навчальному місці; - провести контроль засвоєння матеріалу попереднього заняття. ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА – 50 хв. 1. Вивчення основ та правил стрільби Відомості з внутрішньої балістики. Внутрішня балістика розглядає явища, які відбуваються під час пострілу, особливо під час руху кулі (снаряда, гранати) по каналу ствола. Пострілом називається процес швидкого згорання бойового заряду (пороху) у каналі ствола гармати (зброї), при якому утворюється велика кількість сильно нагрітих газів, що викидають снаряд (кулю) зі ствола. Постріл супроводжується звуком, полум'ям та відкотом гармати. Явище пострілу відбувається у дуже короткий проміжок часу (приблизно від 0,002 – 0,06 с.), однак усі процеси, що складають пост- ріл, проходять у певній послідовності. Під час удару бойка по капсулю запалюється ударний склад у капсулі. Промінь вогню від капсуля запалює запальник. Запальник запалює заряд пороху. Під час горіння запальника створюється тиск 30 — 50 Па, тому заряд бездимного пороху запалюється майже мит- тєво. Проміжок часу, протягом якого відбувається постріл – запалювання капсуля та запальника, горіння бойового заряду та рух снаряда у каналі ствола, – поділяється на періоди: попередній, перший, другий і період після дії газів (рис. 3.6). Попередній період триває від початку горіння спалахувача до повного врізання ведучого паска снаряда (оболонки кулі) у нарізи ствола (у зброї, що має товстостінний ствол, до початку руху снаряда). Протягом цього періоду у каналі ствола створюється тиск, необхідний для того, щоб зрушити снаряд (кулю) з місця і перебороти опір ведучого паска снаряда (оболонки кулі) врізанню у нарізи ствола. Цей тиск називається тиском форсування. В залежності від маси снаряда, устрою нарізів і ведучого паска, від щільності оболонки кулі тиск форсування для різних видів артилерійських систем і кулеметів може бути від 250 до 500 кгс/см2. Умовно приймають, що у попередньому періоді горіння пороху відбувається у постійному об'ємі, пасок, що веде снаряд (оболонку кулі)? врізається у нарізи миттєво, а рух снаряда (кулі) починається відразу ж по досягненні в каналі ствола тиску форсування. Перший, або основний, період триває від початку руху снаряда (кулі) до моменту повного згоряння бойового заряду. У цьому періоді горіння бойового заряду відбувається у швидко змінюючому об'ємі. На початку періоду, коли швидкість руху снаряда (кулі) ще невелика і тому об'єм поза снарядного простору (простору між дном снаряда і дном гільзи) збільшується повільно, тиск у каналі ствола швидко збільшується і досягає найбільшої величини (до 3000 – 4000 кгс/см2 у залежності від системи зброї). Цей тиск називається максимальним. Максимальний тиск у каналі ствола створюється тоді, коли снаряд просунеться на 4 – 10 калібрів. Після досягнення макси-мального тиску приплив порохових газів уже не може компенсувати об'єм поза снарядного простору, який збільшується, у результаті чого, незважаючи на триваюче горіння пороху, тиск у каналі ствола починає падати і до кінця періоду він дорівнює приблизно 2/3 максимального тиску. Швидкість руху снаряда постійно зростає і до кінця періоду досягає приблизно ¾ початкової швидкості. Бойовий заряд цілком згоряє незадовго до того, як снаряд вилетить з каналу ствола.
Рис 3.6. Графік тиску газів на дно снаряда і швидкість руху снаряда Другий період триває від моменту повного згоряння бойового заряду до моменту вильоту снаряда (кулі) і з каналу ствола. З початком цього періоду приплив порохових газів припиняється, однак швидкість руху снаряда (кулі) продовжує зростати, тому що стиснуті і сильно нагріті гази мають ще великий запас енергії. Спад тиску у другому періоді відбувається досить швидко й у момент вильоту снаряда (кулі) із каналу ствола у різних зразків зброї коливається у межах від 300 до 900 кгс/см2. Цей тиск прийнято називати дуловим. Швидкість снаряда (кулі) у момент вильоту його із каналу ствола (дулова швидкість) трохи менша за початкову швидкість. Третій період, чи період після дії газів, триває від моменту вильоту снаряда (кулі) із каналу ствола до моменту припинення дії порохових газів на снаряд (кулю). Протягом цього періоду порохові гази, що виходять із каналу ствола зі швидкістю до 1200 – 2000 м/с., продовжують впливати на снаряд і додають йому додаткову швидкість. Наприкінці третього періоду на віддаленні 5 – 10 м від зрізу ствола снаряд досягає найбіль- шої швидкості, що на 1 – 2 % більше ніж дулова швидкість. Цей період закінчується у той момент, коли сила тиску порохових газів на дно снаряда буде урівноважена опором повітря. Відомості із зовнішньої балістики. Зовнішня балістика розглядає рух снаряду (кулі, гранати) у повітрі. В реальних умовах снаряд рухається під дією двох сил сили тяжіння і сили опору повітря, що досягає значної величини. Наприклад, 100 мм бронебійний снаряд відчуває силу опору повітря, що майже в 10 разів перевищує його масу. Утворення сили опору повітря. Повітря – це в’язке пружне середовище. Частинки повітря, зустрічаючись із снарядом, що рухається, здійснють на нього певний фізичний вплив. Причинами, що викликали утворення сили опору повітря, є: опір тертя, вихровий опір, хвильовий опір. Опір тертя. Шар повітря, що безпосередньо стикається з поверхнею снаряда. Цей граничний шар повітря товщиною у десяті долі міліметра взаємодіє із сусіднім шаром. Під час віддалення шару повітря від поверхні снаряда сила взаємодії між ними зменшується і на якомусь віддаленні дорівнюється нулю. Сумарна сила опору тертя зменшує кінетичну енергію снаряда, зменшує його швидкість. Вихровий опір. При невеликих швидкостях снаряда граничний шар повітря плавно стікає зі стінок снаряда.
Рис 3.6. Вихровий опір повітря: а – плавне обтікання; б – зрив потоку Підвищення швидкості призводить до зриву шару повітря і робить завихрення у запоясковій частині або за донним зрізом снаряда. В областях завихрення тиск повітря знижується. З'являється перепад тиску між донною та головною частинами снаряда, який робить додаткову силу опору повітря. Для зниження вихрового опору снаряду придають найбільш обтічну форму. Хвильовий опір. Снаряд, який летить, зустрічає частинки повітря, стискує їх. У силу пружності ці ущільнені частинки повітря впливають на сусідні, відбувається коливання повітря й утворюється звукова хвиля. Величина хвильового опору залежить від швидкостей снаряда та звуку у даному середовищі. Швидкість звуку у повітрі при нормальних умовах приблизно дорівнює 340 м/с. Елементи траєкторії снаряда (рис. 3.7). Центр дульного зрізу ствола називається точкою вильоту і є початком траєкторії. Горизонтальна площина, що проходить через точку вильоту, називається горизонтом зброї. На кресленнях, що зображують зброю і траєкторію збоку, горизонт зброї має вигляд горизонтальної лінії. Траєкторія двічі перетинає горизонт зброї у точці вильоту й у точці падіння.
Рис. 3.7. Елементи траєкторії Пряма лінія, що є продовженням осі каналу ствола наведеної зброї, називається лінією піднесення. Вертикальна площина, що проходить через лінію піднесення, називається площиною стрільби. Кут, укладений між лінією піднесення й горизонтом зброї, називається кутом піднесення φ. Якщо цей кут зі знаком (–), то він називається кутом схилення (зниження).
Дата добавления: 2017-01-14; Просмотров: 214; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |