Вибір вогневих|вогневий,вогньовий| позицій

Дуже важливою|поважний| умовою для успішного застосування|вживання| вогню підрозділів у бою є|з'являтися,являтися| умілий вибір вогневих|вогневий,вогньовий| позицій танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів, гармат і місць для стрільби|стрільба| з|із| кулеметів, протитанкових гранатометів і автоматів.

При виборі вогневих|вогневий,вогньовий| позицій (місць для стрільби|стрільба|) треба прагнути, щоб вони забезпечували: достатній огляд і обстріл на максимальні дальності в різних напрямах|направлення|; поразку|ураження| противника|противник| фланговим вогнем; надійне укриття від різних засобів|кошт| поразки|ураження| противника|противник|; зоровий зв'язок із|із| командиром і сусідами; приховані сполучення|сполучення| з|із| тилом і можливість|спроможність| скритного|потайний| переміщення на запасну вогневу|вогневий,вогньовий| позицію; якісне|добрий| маскування від спостереження противника|противник|; можливість|спроможність| ведення вогню вночі.

Вибір вогневих|вогневий,вогньовий| позицій для стрільби|стрільба| є складним процесом: командири рот і взводів повинні з кожного наміченого місця перевірити наведенням зброї можливості|спроможність| ведення вогню в потрібних напрямах|направлення|, обійти і порівняти всі передбачувані місця для позицій, вибрати з|із| них якнайкращі|щонайкращий,найкращий|. Із метою ускладнення|скрута| виявлення вогневих|вогневий,вогньовий| позицій противником|противник| їх не слід вибирати поблизу помітних місцевих предметів, а також на гребенях висот.

Вогневі|вогневий,вогньовий| позиції за своїм призначенням розділяють на основні, запасні, тимчасові й удавані.

Основні вогневі|вогневий,вогньовий| позиції призначаються для виконання поставлених вогневих|вогневий,вогньовий| завдань|задача| у найбільш відповідальні періоди бою.

Запасні вогневі|вогневий,вогньовий| позиції призначають для переходу на них у разі|в разі| обстрілу противником|противник| основних позицій, а також у разі неможливості виконати вогневе|вогневий,вогньовий| завдання|задача| з основної позиції. Для кожного виду зброї вибирають дві-три запасні вогневі|вогневий,вогньовий| позиції.

Тимчасові вогневі|вогневий,вогньовий| позиції призначають для вирішення окремих вогневих|вогневий,вогньовий| завдань|задача|; підтримка дій підрозділів, що обороняють передову позицію (бойову охорону); відбиття|відображення,відбиття| розвідки противника|противник|; ведення вогню вночі і виконання інших завдань|задача|. Після|потім| виконання поставленого завдання|задача| за наказом старших начальників тимчасові позиції змінюють.

Удавані вогневі|вогневий,вогньовий| позиції призначають для введення|вступ| противника|противник| в оману щодо|відносно| дійсного місцезнаходження основних і запасних вогневих|вогневий,вогньовий| позицій і для залучення на них вогню противника|противник|. Щоб удавані вогневі|вогневий,вогньовий| позиції могли виконати свою роль, із них необхідно періодично вести вогонь, позначати|значити| на них рух техніки і людей або розташовувати макети зброї. Маскування удаваних вогневих|вогневий,вогньовий| позицій проводять|виробляється,справляється| так, щоб противник|противник| міг їх порівняно легко виявити.

Для танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів і гармат вибирають і обладнують для стрільби|стрільба| пряꃁ༢м наведенням основні вогневі|вогневий,вогньовий| позиції, що дозволяють вести зосереджений вогонь на будь-якому напрямі,|направлення| а також уражати|приголомшувати| противника|противник| фланговим і перехресним вогнем. Кожному з цих вогневих|вогневий,вогньовий| засобів|кошт| готується декілька запасних вогневих|вогневий,вогньовий| позицій, зокрема деяким і у проміжках між опорними пунктами. Для танків, що отримали|одержали| завдання|задача| вести зосереджений вогонь на великі дальності, готують вогневі|вогневий,вогньовий| позиції переважно за гребенями висот, що забезпечують укриття корпуса танка.

Вогневим|вогневий,вогньовий| засобам|кошт|, виділеним для відбиття|відображення,відбиття| раптових атак противника|противник|, обладнують тимчасові вогневі|вогневий,вогньовий| позиції.

Усі ці види вогневих|вогневий,вогньовий| позицій повинен намітити і вибрати командир, який організовує систему вогню свого підрозділу.

За характером|вдача| і надійністю укриття від спостереження і вогню противника|противник| вогневі|вогневий,вогньовий| позиції можуть бути відкриті|відчинені|, напівзакриті і закриті|зачинені|.

Відкритою|відчиненою| називають вогневу|вогневий,вогньовий| позицію, що дозволяє вести вогонь прямим наведенням.

Напівзакритою називають вогневу|вогневий,вогньовий| позицію, що має із фронту невисоке укриття, яке виключає можливість|спроможність| ведення вогню прямим наведенням, але приховує від спостереження противника|противник| розташовані|схильний| на ній гармати, танки. Із напівзакритих вогневих|вогневий,вогньовий| позицій можуть вести вогонь мінометні, артилерійські, танкові підрозділи і самохідні - артилерійські установки.

Закритою|зачиненою| називають вогневу|вогневий,вогньовий| позицію, що має попереду|спереду| укриття, що виключає можливість|спроможність| спостереження противником|противник| не тільки|не лише,не те що| гармати, танка, самохідно-артилерійської установки, але і спалахи від пострілів, диму і пилу, що утворюються при стрільбі|стрільба|. Із закритих|зачинених| вогневих|вогневий,вогньовий| позицій ведуть вогонь, як правило, артилерійські і мінометні батареї. В окремих випадках до стрільби|стрільба| із закритих|зачинених| вогневих|вогневий,вогньовий| позицій можуть залучатися і танкові підрозділи.

Усі вогневі|вогневий,вогньовий| позиції повинні бути обладнані для ведення вогню як вдень, так і вночі.

Для стрільби|стрільба| вночі з|із| автоматів у бруствері може вирізуватися|вирізатися| сектор із|із| таким розрахунком, щоб вогонь встановленого|установлений| в ньому автомата був спрямований|спрямований| на рубіж вірогідної появи противника|противник|. Для ручних і ротних кулеметів полози ніг сошки обмежують кілочками так, щоб вони могли здійснювати|скоювати,чинити| тільки|лише| необхідні фронтальні переміщення. Положення|становище| кулеметів за висотою може фіксуватися шаром дерну (щільного снігу, дошкою з|із| вирізами і т. ін.), підкладений під пістолетну рукоятку. Рух стрілецької зброї за напрямком який|направлення| може обмежуватися кілочками або вирізом у дошці так, щоб переміщення зброї дозволяло вести вогонь у заданому секторі, не уражаючи|приголомшуючи| свої війська.

Сектори стрільби|стрільба| на позиціях усіх вогневих|вогневий,вогньовий| засобів|кошт| вночі можуть позначатися|значитися| світлими кілочками, що встановлюються на бруствері або поблизу нього.

При виборі вогневих|вогневий,вогньовий| позицій в обороні може бути передбачене створення|створіння| так званих вогневих|вогневий,вогньовий| мішків. Вогневий|вогневий,вогньовий| мішок – це спеціально організована система дійсного багатошарового вогню, підготовленого з декількох (двох-трьох) напрямків|направлення| по обмеженій ділянці (району) місцевості, у поєднанні із перешкодами, що забезпечує поразку|ураження| противника|противник| в найкоротший термін.

Розміри вогневого|вогневий,вогньовий| мішка можуть складати: по|та| фронту – величину подвійної дальності дійсного вогню основних вогневих|вогневий,вогньовий| засобів|кошт|, що знаходяться|перебувати| у розпорядженні тих, що обороняються; по глибині – такої величини, за якою не менше половини вогневих|вогневий,вогньовий| засобів|кошт| може бути задіяні|приваблено,залучено,притягати| для знищення цілей у будь-якій точці вогневого|вогневий,вогньовий| мішка.

1.1.5. Постановка вогневих|вогневий,вогньовий| завдань|задача|

Для того, щоб командир підрозділу правильно, відповідно до бойових властивостей і призначення, користувався різними видами зброї, й уміло ставив вогневі|вогневий,вогньовий| завдання|задача|, йому необхідно знати види вогню стрілецької і танкової зброї, а також завдання|задача|, що вирішуються|рішаються| приданою|наділеною,наданою| артилерією. Вогонь із|із| стрілецької, танкової зброї й артилерії розділити за однією будь - якою ознакою не можна.

Для стрілецької зброї, гармат бойових машин піхоти і танкових гармат види вогню розглядають|розглядувати| ступені ураження нанесення|завдається|: за тактичним призначенням, за напрямком|направлення| стрільби|стрільба| і напруженістю стрільби|стрільба|. Крім того, для танкових гармат розрізняють вогонь за видами наведення і дальністю стрільби|стрільба|. Для станкових і крупнокаліберних кулеметів вогонь розрізняють ще і за способом стрільби|стрільба|.

За ступенем|міра| нанесення|завдається| противникові|противник| поразки|ураження| розрізняють вогонь на знищення і на придушення цілі|ціль|.

Вогонь на знищення полягає в нанесенні цілі|ціль| такої поразки|ураження|, за якою вона повністю втрачає|розгублювати| свою боєздатність. Знищення цілі|ціль| досягається при вірогідності|ймовірність| ураження цілі (математичному очікуванні|чекання| числа уражених фігур), рівної не менше 80%.

Вогонь на придушення полягає в нанесенні цілі|ціль| такої поразки|ураження|, яка тимчасово позбавляє її боєздатності, обмежує або не дозволяє маневр і порушує управління. Придушення цілі|ціль| досягається при вірогідності|ймовірність| ураження цілі (математичному очікуванні|чекання| числа уражених фігур), рівної не менше 50%.

При стрільбі|стрільба| з|із| танкових гармат і гармат бойових машин піхоти, як і наземної артилерії, ще виділяють види вогню на загородження і руйнування.

Загороджувальний вогонь ведеться з метою загородження або обмеження противника у|противник| маневрі, проведення робіт і порушення управління.

Вогонь на руйнування полягає у приведенні в непридатний стан оборонних споруд|спорудження| і у знищенні (придушенні) укритих в них живої|жвавий| сили і вогневих|вогневий,вогньовий| засобів|кошт| противника|противник|.

За тактичним призначенням розрізняють вогонь по окремих і групових цілях, зосереджений і кинджальний вогонь.

Вогонь по окремій цілі|ціль| зазвичай|звично| ведеться одним вогневим|вогневий,вогньовий| засобом|кошт|.

Вогонь по груповій цілі|ціль| – вогонь одного або декількох вогневих|вогневий,вогньовий| засобів|кошт| по цілі|ціль|, що складається з декількох фігур (окремих цілей).

Зосереджений – вогонь декількох танків, бойових машин піхоти, кулеметів, автоматів або інших вогневих|вогневий,вогньовий| засобів|кошт|, а також вогонь одного або декількох підрозділів, спрямований|спрямований| на одну ціль|ціль| або на частини|частка| бойового порядку|лад|. Зосередженим вогнем досягається найбільш швидке знищення або придушення противника|противник|.

Зосереджений вогонь із|із| автоматів і ручних кулеметів по наземних цілях ведеться на відстанях до 800 м, по повітряних – до 500 м; зосереджений вогонь танкового взводу – на відстанях до 3,5 км.; роти – на відстанях до 6 км.

Зосереджений вогонь танкових і артилерійських підрозділів доцільно застосовувати для поразки|ураження| засобів|кошт| ядерного нападу противника|противник|.

Особливим видом вогню є|з'являтися,являтися| кинджальний вогонь, що відкривається|відчиняється| раптово із близьких відстаней в одному певному напрямі|направлення|; він готується на відстанях, що не перевищують дальність прямого пострілу для грудних фігур, і ведеться з ретельно замаскованої позиції із|із| граничною напругою|напруження| до повного|цілковитий| знищення противника|противник| або до зриву його спроб просування у даному напрямі|направлення|. Завдання|задача| ведення кинджального вогню зазвичай|звично| ставиться станковим або ротним кулеметам.

За напрямом|направлення| стрільби|стрільба| розрізняють наступні|слідуючий| види вогню:

- фронтальний – вогонь, направлений|спрямований| перпендикулярно фронту цілі|ціль|; він більш дійсний по глибоких цілях і менш дійсний по широких цілях;

- фланговий – вогонь, направлений|спрямований| у фланг цілі|ціль|; цей вид вогню найбільш дійсний по широких цілях;

- перехресний – вогонь, що ведеться по одній цілі|ціль| не менше, чим із двох напрямів|направлення|.

Окрім|крім| розглянутих|розгледіти| видів, розрізняють ще вогонь за напруженістю:

- для стрілецької зброї – одиночний, короткими, довгими чергами і безперервний;

- для танкових гармат – одиночний, методичний, біглий і вогонь залпами.

Для артилерії і танків розрізняють вогонь за видами наведення: прямим, на півпрямим і непрямим наведенням.

При визначенні вогневих|вогневий,вогньовий| завдань|задача| танкам розрізняють види вогню за дальністю: стрільба|стрільба| в межах дальності прямого пострілу, стрільба|стрільба| в межах дальності дійсного вогню одного танка і стрільба|стрільба| в межах дальності дійсного вогню танкових підрозділів: взводу – до 3,5 км., роти – до 6 км. Ці дальності для танкових підрозділів прийнято називати великими, стрільбу|стрільба| на них ведуть тільки|лише| з місця по великих і важливих|поважний| цілях.

Велике значення під час організації вогню має уміння загальновійськового командира правильно ставити завдання|задача| підтримуючим (приданим|наділеним,наданим|) артилерійським підрозділам.

Артилерія і міномети спроможні вирішувати завдання з придушення, знищення, руйнування, виснаження, освітлення, засліплення (задимлення) і створення|створіння| пожеж.

Завдання|задача|, що виконуються артилерією і мінометами з придушення, знищення, руйнування, складають загальне|спільний| поняття «ураження цілей».

Виконання завдань|задача| зі знищення цілей вимагає значно більшої витрати боєприпасів і часу, ніж вогонь на придушення (при стрільбі|стрільба| із закритих|зачинених| позицій приблизно у 2 – 4 рази). Загальновійськові командири, як правило, ставлять завдання|задача| артилерії на придушення укритої живої|жвавий| сили і вогневих|вогневий,вогньовий| засобів|кошт|.

Артилерійський дивізіон 122-мм гаубиць, наприклад, може вести вогонь на придушення укритої живої|жвавий| сили і вогневих|вогневий,вогньовий| засобів|кошт| на площі|майдан| не більше 8 га — це приблизна площа|майдан| опорного пункту взводу противника|противник|. Витрата боєприпасів при цьому складе в середньому 150 снарядів на 1 га площі|майдан|. Завдання|задача| на знищення опорного пункту взводу артилерійському дивізіону практично не ставиться.

Батарея 122-мм гаубиць або 120-мм мінометів здатна подавити|придушувати| укриту живу|жвавий| силу і вогневі|вогневий,вогньовий| засоби|кошт| противника|противник| на площі|майдан| до 2 га з|із| витратою на 1 га площі|майдан| відповідно|відповідно до| 150 або 140 снарядів (мін). Завдання|задача| на знищення такої цілі|ціль| батареям також не ставиться.

Мінометному або артилерійському взводу завдання|задача| на придушення - укритої живої|жвавий| сили і вогневих|вогневий,вогньовий| засобів|кошт| зазвичай|звично| не ставляться; взвод може подавляти|придушувати| групи піхоти (до відділення|відокремлення|), що не окопалися|обкопалися|, або окремі вогневі|вогневий,вогньовий| засоби|кошт| із|із| середньою витратою відповідно|відповідно до| 25 – 30 або 10 – 15 снарядів (мін) та часу до 25 – 30 хвилин.

Командири механізованих батальйонів і рот можуть ставити завдання|задача| артилерії з ведення загороджувального вогню: для артилерійського дивізіону – на фронті до 900 м, для батареї —на фронті до 300 м.

Вказані завдання|задача| на придушення цілей або постановку загороджувального вогню, отримані|одержані| у ході бою від загальновійськових командирів, артилерійські підрозділи спрямовані почати|розпочати,зачати| виконувати через 3 – 4 хвилини після|потім| отримання|здобуття| завдання|задача|.

Гармати прямого наведення можуть виконувати завдання|задача| як на їх знищення, так і на придушення цілей. Наприклад, гарматі може ставитися завдання:|задача| – знищити безвідкатну гармату противника|противник|; при цьому на відстанях до 1,5 – 2,0 км. потрібно в середньому 4 – 8 снарядів і 2 – 4 хвилини часу; для поразки|ураження| танків та інших броньованих цілей гарматам прямого наведення вказується|вказується| завдання – тільки знищити.

Це відомості про види вогню стрілецької зброї і танків та завдання артилерії, які повинен знати командир механізованого (танкового) підрозділу для правильної постановки вогневих|вогневий,вогньовий| завдань.

У наступі командир визначає, по-перше, порядок поразки, противника вогнем своїх і доданих вогневих засобів|кошт| у період вогневої підготовки, при подоланні загороджень і при атаці переднього краю, у ході розвитку наступу, при контратаках противника, при закріпленні рубежів; по-друге, призначає вогневі засоби для вирішення цих завдань і визначає їм способи ведення вогню (з ходу, з коротких зупинок тощо.); по третє, визначає завдання для забезпечення вогнем флангів і проміжків.

На марші і в зустрічному бою постановкою вогневих завдань командир повинен передбачити порядок відкриття і ведення вогню для знищення диверсійних груп, десантів і авіації противника; визначити порядок| поразки противника вогнем на рубежах вірогідної зустрічі з ним із завданням випередження противника у відкритті вогню і створення вогневої переваги над ним.

В обороні вогневі завдання повинні включати підготовку вогню на підступах до оборони, створення зон суцільного багатошарового вогню всіх видів зброї перед переднім краєм, прикриття вогнем флангів і проміжків, зосередження в короткі терміни вогню на будь-якому уражаємому напрямі або ділянці.

У всіх видах бою при організації вогню постановка вогневих завдань повинна забезпечити командирам вогневих засобів повне і свідоме розуміння бойового завдання підрозділу і надавати їм можливість при необхідності в напружені моменти бою діяти самостійно, погодившись із обстановкою, не чекаючи додаткових вказівок і команд.

У всіх видах бою підрозділам і окремим вогневими засобам вогневі завдання ставляться шляхом призначення смуг вогню, основних і додаткових секторів обстрілу або певних рубежів (об'єктів, пунктів, підступів) із вказівкою, якого виду|вид| вогонь повинен бути підготовлений по кожному з них.

Смуга вогню підрозділу повинна бути, як правило, ширше за фронт оборони цього підрозділу. Крім того, підрозділам можуть бути наперед|заздалегідь| призначені ділянки (для стрілецької зброї — рубежі) зосередженого вогню.

Сектори для обстрілу гарматам, танкам і ПТКР доцільно призначати величиною до 3-00, додаткові сектори можуть бути великими. Така величина основних секторів дозволяє вести в них ретельне спостереження і своєчасно виконати завдання|задача| з поразки противника.

Смуги вогню (основні і додаткові сектори) сусідніх підрозділів (окремих вогневих засобів) повинні взаємно перекриватися на відстані не більше 400 м для стрілецької зброї і 800 - 1000м для артилерійського озброєння з метою прикриття вогнем проміжків і флангів, а також надання допомоги сусідові і створення зон суцільного протитанкового вогню і вогню зі стрілецької зброї.

Забезпечення вогнем проміжків між підрозділами досягається включенням|приєднання| в їх смуги і сектори вогню, а також виділенням окремих вогневих засобів і спеціально призначених підрозділів для їх прикриття, підготовкою в них загороджувального і зосередженого вогню артилерії і мінометів.

При постановці вогневих завдань слід передбачати готовність механізованих підрозділів і танків, що мають зенітні кулемети, до ураження повітряних цілей – низьколітних літаків, вертольотів і повітряних десантів.

1.1.6. Підготовка вихідних|вихідний| даних для стрільби.

При організації вогню в обороні командири механізованих відділень, танків і окремих вогневих засобів повинні до початку бою підготувати вихідні дані за орієнтирами і рубежами, де очікується поява цілей; командири взводів і рот — за ділянками зосередженого вогню своїх підрозділів. За наявності часу цю підготовку слід проводити якомога точніше, з урахуванням поправок на умови стрільби, особливо на бічний вітер для стрілецької зброї, гранатометів і гармат бойових машин піхоти. Відстані до орієнтирів і рубежів, вказані старшим командиром, уточнюють для кожного вогневого засобу; при цьому по можливості використовують карти командирів взводів і рот.

Для танків, бойових машин піхоти і бронетранспортерів, розташованих у глибині, необхідно готувати дані з урахуванням забезпечення безпеки ведення вогню зверх і у проміжки своїх механізованих підрозділів. Щоб виключити можливість їх поразки, слід визначити рубежі можливого ведення вогню зверх своїх підрозділів і сектори безпечного вогню у проміжки, довести ці дані до навідників і записати їх у картки вогню.

Крім того, для танків готуються дані для стрільби за наміченими рубежами вночі і в умовах обмеженої видимості з визначенням за азимутальним покажчиком і бічним рівнем. Командири танкових взводів і рот готують вихідні дані для ведення зосередженого вогню за наміченими ділянками.

По можливості підготовлені дані перевіряються стрільбою окремих вогневих засобів.

Командири механізованих відділень і танків підготовлені дані для стрільби за орієнтирами і рубежами заносять у картки вогню.

При організації вогню в наступі вихідні дані для стрільби з рубежу атаки по виявлених цілях на передньому краю оборони противника можуть визначатися під час рекогносцировки, при наступі на противника, що обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним – у вихідному положенні.

Дата добавления: 2017-01-14