Возникновение и развитие экономики

ВИСНОВОК

Перша медична допомога при отруєнні азотною кислотою.

Перша медична допомога при отруєнні хлором.

Перша медична допомога при отруєнні аміаком.

Якщо ж ураження аміаком відбулося:

- слід як найшвидше винести потерпілого на свіже повітря;

- перевозити потрібно в лежачому стані;

- потерпілого необхідно забезпечити теплом та спокоєм, давати дихати зволоженим повітрям (інгаляція);

- при зупинці роботи легенів не можна робити штучне дихання;

- шкіру і очі треба промивати водою не менше 15 хвилин, 1-процентним розчином борної кислоти, очі закапувати 2 - 3 краплями 30 % розчину альбуциду, в якому є тепле оливкове масло.

Якщо сталося отруєння хлором, потерпілого негайно виносять на свіже повітря, вкривають. Шкіру та слизові оболонки промивають 2-процентним содовим розчином не менше 15 хвилин. В разі відсутності дихання, треба зробити штучне дихання.

В разі отруєння цією кислотою категорично забороняється промивати шлунок. Це може тільки підвисити рвоту і посприяти попаданню кислоти в дихальні шляхи. Шлунок промивають за допомогою спеціального зонду. Із шкіри, очей, губ кислоту змивають великою кількістю води (1 - 2 л).

Перша медична допомога при отруєнні синильною кислотою.

Потерпілому в отруєній атмосфері одягнути протигаз, дати антидот (амінітрит) і вивести з зони зараження. Якщо стан потерпілого залишається тяжким, то через 5 хвилин дають повторно антидот. Захист органів дихання від синильної кислоти забезпечують фільтруючі та ізолюючі протигази. Наявність синильної кислоти в повітрі можна визначити приладами хімічної розвідки [3,с 221-222].

У наш час багато вчених, інженерів, хіміків постійно поповнюють асортимент хімічних засобів, намагаючись винайти такі, які б не були шкідливими для здоров’я людини, екологічно чистими та не потребували для свого виробництва великих енергетичних витрат.

Товари побутової хімії стають усе більш популярними, розширюються області їх застосування, росте річний обсяг виробництва.

Звичайно, кожна, знов створена синтетична речовина, перш ніж потрапити до споживача, проходить експертизу на подразнюючу та алергічну дії. І все ж, велика кількість цих речовин є джерелами вивільнення у повітря продуктів, що здатні викликати алергію, стомленість, знизити імунітет.

За статистикою ВООЗ, кількість нещасних випадків при поводженні людини з отруйними речовинами постійно росте, а особливо за останні 30 років. Їх причиною є сильнодіючі сполуки, наприклад, сірчана та оцтова кислоти, отруєння ліками, алкоголь і наркотичні речовини і лише останнє місце посідають випадки отруєння препаратами побутовоїхімії.

Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичності речовини, її кількості, часу дії, шляху проникнення, метеорологічних умов, індивідуальних особливостей організму. Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець). Шкідливі речовини потрапивши в організм розподіляються в ньому нерівномірно. Найбільша кількість свинцю накопичується в кістках, фтору — в зубах, марганцю — в печінці. Такі речовини мають властивість утворювати в організмі так зване „депо" і затримуватись в ньому тривалий час.

На дію шкідливих речовин впливають також інші шкідливі і небезпечні фактори. Наприклад, підвищена температура і вологість як і значне м'язове напруження, в більшості випадків підсилюють дію шкідливих речовин.

Суттєве значення мають індивідуальні особливості людини. З огляду на це для робітників, які працюють у шкідливих умовах проводяться обов'язкові попередні (при вступі на роботу) та періодичні (1 раз на 3, 6, 12 та 24 місяці, залежно від токсичності речовин) медичні огляди.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Білявський Г.О. Основи загальної екології / Г.О.Білявський – К., 1993. – 340 с.

2. Белова С.В. Безопасность жизнедеятельности / С.В. Белова – М., 1999. – 448 с.

3. Джигірея В.С. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища / В.С. Джигірея – Л., 1999. – 238 с.

4. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини / В.М. Лапін – Л.,1999. –

186 с.

5. Ильина Л.А. Вредные химические вещества. Радиоактивные вещества / Л.А. Ильина – М., 1990. – 463 с.

Экономика – хоз система, обеспечивающая удовлетворение потребностей путем создания необходимых благ; общ отношения, связанные с хозяйственной деятельностью человека; часть чел знаний, спец наука, представляющая собой сложную систему научных направлений, обладающих определенной спецификой.

Экономика – общественная наука, исследующая проблему использования ограниченных ресурсов, при котором достигается максимальное удовлетворение безграничных потребностей общества.

Зарождение экономической мысли связано с развитием государства (15-12 вв. до н.э.). 3-4 вв. до н.э.: Аристотель, Платон, Ксенофен (ввел понятие экономики – экос – дом, хозяйство) пытались обосновать рабовладельческий строй.

Школы:

Меркантилизм – направление буржуазной политической экономии эпохи первоначального накопления капитала. Прибыль создавалась только в сфере торговли, а богатство нации заключалось в деньгах. Их политика была направлена на наибольшее привлечение золота и серебра. Представитель – Монкретьен (ввел понятие политической экономии)

Школа физиократов (Франсуа Крене). Изучение сельского хозяйства. Основа развития общества – земледелие; чистый продукт создается в земледелии.

Классическая школа (Адам Смит, Давид Рикардо). Невмешательство государства в экономику. Выделяли три класса в капиталистическом обществе: наемные работники, капиталисты, землевладельцы.

Утопия (Томас Мор, Томмазо Кампанелла, Сансимон)

Марксистская школа. Основы развития общества: материальное производство. В основе теории лежит трудовая теория Смита. Эксплуатация. Теория о трех факторах

(труд, земля, капитал)

Маржинализм – предельная школа. Стоимость зависит от полезности. Австрийская и кембриджская школы.

Кейнсианство. Развивалось в эпоху кризиса (30-е гг. ХХ в.) Обоснованное вмешательство государства в экономику.

Общая черта современных учений: попытка объединить все предыдущие теории, по крайней мере, положительные моменты.

Дата добавления: 2017-02-01