Види красномовства та сфери його застосування.

Проблеми видо-жанрової класифікації та її умовний характер. Мовні жанри як "відносно стійкі типи висловлювань", визначувані специфікою цієї сфери спілкування (за М. М. Бахтіним). Жанрово-тематична класифікація розмов: красномовство соціально-політичне (доповідь на соціально-політичні, політико-економічні теми, парламентський виступ, мітингова і агітаційна промови, військово-патріотична промова, дипломатична промова); красномовство академічне (лекція, доповідь, повідомлення, огляд); красномовство судове (звинувачувальна і захисна промови); красномовство соціально-побутове (вітальна, застільна, надгробна промови); красномовство церковно-богословське (проповідь).

Постановка цілі – основний конструктивний момент в типології промов (промови інформаційні, переконливі, спонукаючі до дії, надихаючі, розважальні, тощо). Особливості підходу до класифікації діалогічних жанрів мови (риторичних і ерістичних). Жанри інформаційної мови. Прийоми популяризації інформації. Аргументативна промова. Жанри ділової сфери спілкування (ділова бесіда, в т. ч. по телефону; презентація, переговори, прес-конференція та ін.). Позиції в діловому спілкуванні, що ведуть до успіху.

2. Методика та етапи підготовки промови.

Промова, як дослідження. Вибір теми. Дефініція. Вимоги до дефініції. Складання плану. Аргумент. Структура аргументу. Процес збирання матеріалу. Запис промови. Розмітка тексту знаками партитури. Структура ораторського твору: вступ, основна частина, висновки. Структура промови дебатера.

3. Логічний аспект риторики: культура оперування поняттями, аргументами, та доказами.

Індукція. Дедукція. Силогізм. Нечесні прийоми, що використовуються під час суперечки. Логічні помилки в доказах: підміна тези (ignoratio elenchi), недоведена основа доказу (petitio principii), круг в доказі (circulus in demonstrando), тавтологія в доказі (idem per idem) та ін. Помилки в індуктивному висновку: поспішне узагальнення на основі недостатнього спостереження, поспішне узагальнення на базі "простого" перерахування, втсновок: "після цього, значить, унаслідок цього". Софізм. Відмінності між паралогизмами і софізмами. Три основні помилки в доказі: невірні теза, аргумент або зв'язок між ними. Теза і антитеза. Суперечка про доказ тези, суперечка про істинність тези. Нечесні прийоми: помилка багатьох питань, відповідь питанням на питання, відповідь, яку обіцяють дати пізніше, іронія над поставленим питанням. Емоційна сторона дискусій. Висновки за теорією суперечки.

4. Деякі аспекти мистецтва суперечки.

Поняття "діалектика", "софістика" і "ерістика". Визначення суперечки. Поняття "полеміка" (гр. polemikos - войовничий, ворожий). Суперечка як процес обміну протилежними поглядами. Види суперечки, за С. И. Поварніним (суперечка заради істини, суперечка для переконання, суперечка в ім'я перемоги, суперечка-спорт, суперечка-гра). Обгрунтування позиції в спорі. Основа правильної суперечки. Теза доказу, або предмет суперечки як основна думка, яку треба довести і якій присвячується увесь доказ, щоб обгрунтувати її істинність (помилковість). Робота над тезою. Визначення усіх основних понять тези. З'ясування "кількісної" та "якісної" характеристики тези. Міра вірогідності тези (відмінності в міри її модальності). Підстави доказу (аргументи) і зв'язок між ними і тезою доказу. Розгляд усіх аргументів (доказів), як і самої тези.

Теми семінарсько-практичних занятть

Дата добавления: 2017-02-01