Завдання 4. Запропонуйте до поданого риторичного тексту можливий варіант вступу та завершення.

Відокремте серед поданих виразів каламбури від парадоксів.

Опишіть нинішню політичну ситуацію в Україні, виклавши власні суб’єктивні емоції. Потім перепишіть цей текст, користуючись лише логічними доказами. Порівняйте обидва тексти. Який текст – перший чи другий – дався вам легше. Спробуйте сполучити обидва тексти в новий варіант.

План

Методика проведення публічного виступу

Практичне заняття №2

Додаткова

Основна

1. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика: Навч.посіб. – К., 2003. – С.90-186.

2. Онуфрієнко Г.С. Риторика. Навч.пос. – К., 2008. – С. 11-45.

3. Ораторське мистецтво: Навчальний посібник для студентів вищих навч.закладів юрид.спец. Видання друге / Н.П.Осипова та ін. – Х., 2006. – С.35-55.

4. Тягнирядно Є.В., Яворська Г.Х. Риторичні вміння правників: теорія і практика: монографія // Є.В.Тягнирядно, Г.Х. Яворська – Одеса: ОДУВС, 2009. – 190 с.

1. Кохтев Н.Н. Риторика: Учебн.пособие. – М., 1994. – С.127-133.

2. Тягнирядно Є.В. Практичні завдання з риторики: метод. пос. / Є.В. Тягнирядно. – Одеса: ОДУВС, 2011. – 72 с.

Мета: з’ясувати цілі та завдання публічного мовлення; методику підготовки до публічного виступу; сучасний етикет публічного мовлення.

Основні поняття: вербальне спілкування; делікатність, етикет, імпровізація, квалітативні (якісні) ознаки: квантитативні (кількісні) параметри; комунікативна стратегія, коректність, мовленнєві кліше.

1. Форма й композиція публічного виступу.

2. Збирання матеріалу.

3. Аналіз матеріалу.

4. Систематизація матеріалу й письмова підготовка.

5. Особливості виголошення публічного виступу.

Практичні завдання (для домашнього виконання)

1. Напишіть невеликий текст на тему „Правосуддя в нашому житті” за поданою далі схемою:

1. Перша підтема (виклад, аргументація);

- перша мікротема;

- друга мікротема.

2. Друга підтема (виклад, аргументація); мікротема.

Гірше за все ми знаємо своїх близьких (Ф. Моріак). Як всі оратори, що ставлять собі за мету вичерпати тему, він вичерпав терпіння слухачів (О.Уайльд). Не стільки того пла́чу, скільки за те я плачу́́́́́ (нар.). Якщо дотримуєшся маленьких правил, то можна порушувати великі (Дж.Оруел). Хто не бачив Іспанії – сліпий, хто її бачив – засліплений (П.Барель). Не заводьте дітей! Ви їм даруєте життя, вони вам – смерть. Ви їх породжуєте на світ, вони вас зживають зі світу (О.Бальзак).

… Коли ми чуємо: Іспанія, іспанці, які це в нас викликає асоціації? Ну, звичайно ж Лопе де Вега, Кальдерон, Сервантес, Гойя, музей Прадо, Федеріко Гарсіа Лорка. Але ж дозвольте, а вогнища інквізиції, а Торквемада, а конкістадори, а вигнання євреїв з Іспанії, а диктатура генерала Франко? Це теж Іспанія. Але чому образ нації визначається не цим? Чому домінує література, культура, мистецтво? Ми знаємо поезію Хіменеса. Ми знаємо полотна Ель Греко. Ми знаємо музику Сарасате. Ось що створює ауру нації. І то аж таку, що француз Бізе пише оперу про іспанську циганку за новелою француза Меріме. Американець Хемінгуей пише „Фієсту”. Або німці. Нація філософів і композиторів, хіба не так? Хто дав світові Бетховена, Гете, Шіллера, Гегеля, Канта, Ніцше? І хоч Бухенвальд недалеко від дуба Гете, і дуб той спиляний, і солдати вермахту відкривали на тому пні бляшанки, - все одно, не Гітлер визначає образ нації з його Геббельсом, що хапався за пістолет при слові культура, і не Ельза Кох, а доктор Фауст і Лореляй над Рейном…

Ще Гельвецій помітив цю рятівну властивість людства. „Ім'я Конфуція, - писав він, - більш відоме й шановане в Європі, ім'я будь-якого з китайських імператорів”. Ще в античному світі знали цю силу мистецтва й науки. І найрозумніші з тодішніх державних мужів дбали не лише про свій політичний авторитет, а й про своє, так би мовити, культурно-політичне реноме. Вони знали, що саме література й мистецтво дарують безсмертя, бо тривають у часі. Гуманісти розробили ідею історичного безсмертя. Де вже ті давні греки, де римляни, а історичне безсмертя їм гарантоване на віки.

Над Скандинавським півостровом, як північне сяйво, стоїть заворожуюча аура музики Гріга, Сібеліуса, дивовижних казок Андерсена. На іншому континенті маленька Колімбія підсвічена магічною аурою Маркеса. Чи ж треба казати, що Англія – це Шекспір, Байрон, Шеллі? Що Франція – це Вольтер, Бальзак, Руссо, Аполлінер? Що Італія – це нація Данте і Петрарки, Рафаеля і Міееланджело. Бо не квадратне ж підборіддя дуче визначає її обличчя, а її художники й поети. А чому б у таких самих діоптріях не подивитися на Україну? (За Л.Костенко).

Завдання 5. Прокоментуйте особливості ораторського виступу, а саме:

а) промовець почав виступ з яскравого життєвого прикладу;

б) доповідач завершив промову словами:”У мене все”;

в) у тексті виступу оратор використовує виразні цитати, влучні анекдоти;

г) після підведення підсумків промовець каже:” До речі, ще необхідно врахувати такий факт…”;

д) оратор починає промову з вибачення, що не мав достатньо часу на підготовку виступу;

є) оратор будує частину промови в діалогічній формі.

Дата добавления: 2017-02-01