Християнське красномовство

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2

Теоретичні питання:

1. Притчі Ісуса Христа.

2. Красномовство як елемент апостольських проповідей.

3. Проповіді Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста, Августина.

4. Християнське красномовство у Київській Русі 11-12 ст.

Вправа 1. Яка риторична фігура використана у наведених євангельських притчах?

„Ще подібно Царство небесне до скарбу, прихованому на полі, яке людина, знайшовши, сховала, і від радощів від нього йде, спродає все, що має, і купує те поле. Ще подібне Царство небесне до купця, який шукає добрих перлин і який, знайшовши одну дорогоцінну перлину,, пішов і спродав у се, що мав, і купив її. Ще подібне Царство небесне до неводу, що його кинуто до моря і який захопив риб усякого роду, і коли він наповнився, його витягли на берег і, сівши, добре зібрали у посудини, а погане викинули геть” (Матф. 13, 44-48).

Вправа 2. Які риторичні фігури застосовано у наведених уривках?

„Діти! Ви від Бога і перемогли їх; бо Той, Хто в вас, більше того, хто в світі” (1 Іоан 4,4);

„Бо відкривається гнів Божий з неба на всяке нечестя і неправду людей, що подавляють істину неправдою” (Рим.1,18);

„Так чиніть, знаючи час, що настав уже час пробудитися нам від сну” (Рим.13, 11).

Вправа 3. Скласти коротке повідомлення на одну з тем:

1) „Особливості риторичної майстерності Василія Кесарійського”;

2) „Риторичний канон Іоанна Златоуста”;

3) „Мислитель і ритор Аврелій Августин”.

Вправа 4. Схарактеризувати програму мовленнєвої поведінки і виховання в контексті наведених риторичних рекомендацій Василя Великого.

„Хай не буде в тебе софістичних прикрас у слові, промов гордовитих і рішучих, але в усьому відсікай величність. Будь добрим з другом, ласкавим зі слугою,, незлопам’ятним до зухвалих, людинолюбним до смиренних, утішай злощасних, відвідуй хворих, зовсім ні до кого не стався презирливо, вітай з приємністю, відповідай зі світлим обличчям, до всіх будь прихильним, доступним. Не хвалися сам, змушуй інших говорити про тебе, приховуй, скільки можеш, свої переваги, а в гріхах сам себе звинувачуй, та не чекай звинувачень від інших. Не будь тяжким у виговорюваннях, звинувачуй не скоро і не з пристрасним рухом, бо це – ознака зарозумілості, не засуджуй за малозначуще, ніби сам – суворий праведник”.

Вправа 5. Прочитати текст і з’ясувати, про якого видатного філософа, письменника, церковного і громадського діяча часів Київської Русі йдеться.

Про життя його відомо нам украй мало. Ми не знаємо навіть про те, де й коли він народився, коли помер, де його могила. Отак і супроводжують це сповнене високої духовності життя численні загадки.

Знаємо ж достеменно, що спершу був він пресвітером церкви в селі Берестове біля Києва, що весь свій час віддавав святим книгам і мав тоді на одному з Дніпрових схилів печеру, куди часто приходив молитися і писати в тиші свої твори. Їх написав чимало, й вони мали великий успіх у сучасників, але до наших днів дійшов тільки один із них, що називається „Слово про закон і благодать” – пристрасний монолог про самоствердження Русі, великої нації й могутньої, авторитетної в тодішньому світі держави. Він трактує прийняття християнства не просто як новий важливий історичний період у житті Русі, а як прилучення її до важливих духовних і моральних істин, до благодаті.

Його „Слово...” засвідчило, що в його особі Русь мала видатного філософа й письменника. І він належить не тільки тому часові, а й нам, його нащадкам (М.Слабошпицький).

Вправа 6. Опрацювати фрагмент із найдавнішої проповіді Іларіона і з’ясувати, що складає особливості його риторичної спадщини.

Дата добавления: 2017-02-01