ПЛАН практичних занять 1 страница

для студентів 1 курсу 2 фармацевтичного факультету на осінній семестр

Заняття №1 Загальна фізіологія збудливих тканин.

Загальна фізіологія ЦНС.

Фізіологічні властивості нервових центрів.

Координаційні принципи діяльності ЦНС.

Заняття № 2. Фізіологія вегетативної нервової системи.

Ендокринні механізми регуляції фізіологічних функцій.

Загальна тривалість практичного заняття – 4 академічні години (4 х 45)

2.1 ІНСТРУКЦІЯ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 1.

ТЕМА: Загальна фізіологія збудливих тканин. Загальна фізіологія ЦНС. Фізіологічні властивості нервових центрів. Координаційні принципи діяльності ЦНС. Фізіологія вегетативної нервової системи. Ендокринні механізми регуляції фізіологічних функцій.

МЕТА: Ознайомитися із структурою кафедри, апаратурою, що використовується в навчальному процесі. Освоїти сучасні уявлення про природу збудження, походження і значення потенціалів збудливих тканин. Засвоїти методику аналізу кількісних параметрів потенціалу дії нерва. Знати механізм передачі збудження в нервових волокнах і в нервово-м'язовому синапсі. Вивчити основні фізіологічні властивості м'язів. Освоїти методики визначення сили м'язів. Засвоїти поняття про силу, роботу і стомлення м'язів. Знати механізми функціональної нейронної організації ЦНС, рефлекторний принцип її діяльності. Ознайомитися с методом реєстрації Т-рефлексів.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Предмет фізіології. Методи фізіологічних досліджень.

2. Збудливість, збудження, збудливі тканини. Загальні властивості збудливих тканин.

3. Цитоплазматична мембрана, її структура та властивості. Розподіл основних іонів між цитоплазмою клітини і зовнішнім середовищем.

4. Іонні канали мембрани, їх види, функції. Ворітний механізм іонних каналів.

5. Іонні насоси мембрани, їх функціональне значення.

6. Механізми транспорту іонів через біомембрану. Первинно-активний і вторинно-активний транспорт. Роль транспортних білків.

7. Мембранний потенціал (МП), іонний механізм його походження, методика реєстрації, фізіологічна роль.

8. Потенціал дії (ПД), фази розвитку потенціалу дії, іонний механізм його походження. Аналіз кривої запису потенціалу дії. Зміна збудливості клітини під час розвитку потенціалу дії. Рефрактерність. Лабільність.

9. Функціональна структура та властивості нервових волокон. Класифікація нервових волокон.

10. Механізм і швидкість проведення збудження по мієлінізованим і безмієліновим нервовим волокнам. Закони проведення збудження по нервовим волокнам.

11. Структура і механізм передачі збудження у нервово-м'язовому синапсі. Роль холінестерази.

12. Структурна організація і фізіологічні властивості скелетних м'язів. Види і режими м'язового скорочення.

13. Механізм м'язового скорочення і розслаблення.

14. Сила і робота м'яза. Методика визначення сили скорочення, динамометрія у людини. Залежність роботи м'яза від величини навантаження. Закон середніх навантажень.

15. Стомлення м'язів, механізм його розвитку.

16. Фізіологічні особливості гладких м'язів.

17. Нейроглія, її види та функції.

18. Нейрон, його будова, функції.

19. Структура та види центральних синапсів. Хімічні медіатори та специфічні рецептори мембран нейронів.

20. Механізми збудження в нейроні. Розвиток ВПСП. Особливості проведення збудження в синапсах ЦНС.

21. Поняття про рефлекс. Види рефлексів, рефлекторне кільце, час рефлексу.

22. Поняття – нервовий центр, тонус нервового центру та чинники, що визначають тонус нервового центру.

23. Поняття дивергенції та конвергенції нервових імпульсів в ЦНС.

24. Властивості нервових центрів.

25. Координаційні принципи діяльності ЦНС.

ЗАВДАННЯ 1. Ознайомитися з технікою безпеки і структурою кафедри.

Хід роботи: 1. Загальні правила безпечної роботи в лабораторіях під час занять зі студентами.

Відповідальність за техніку безпеки під час навчального процесу покладається на викладача, що веде заняття в групі, а при проведенні наукової роботи зі студентами - на викладача, що керує науковою роботою.

Всі студенти повинні пройти інструктаж на робочому місці з реєстрацією та підписом в журналі інструктажу.

Робота в лабораторіях нормальної фізіології має небезпеки та шкоди. Найважливішими джерелами з них є:

а) небезпека ураження електричним струмом при роботі з електричними приладами в приміщенні з полами, що проводять струм (бетонними, кахлевими);

б) можливість отруєння парами ртуті при випадково розлитій ртуті з розбитого термометру.

Для того, щоб не допустити нещасних випадків в лабораторії, студенти зобов’язані:

· виконувати всі правила техніки безпеки та пожежної безпеки в лабораторіях кафедри, а також правила поведінки, дисципліни;

· не палити в лабораторіях;

· не користуватися реактивами без етикетки;

· не куштувати на смак будь-які речовини;

· не виливати в раковину сильнодіючі та горючі речовини, а також металічну ртуть.

При виконанні лабораторної роботи дозвіл на її виконання дає викладач після вивчення студентами правил техніки безпеки в узгодженні зі специфікою роботи.

Студенти, що не опанували правил техніки безпеки при користуванні електричними приладами, приладами з металевою ртуттю до роботи не допускаються.

Працюючи в лабораторії, студент повинен виконувати тільки ту роботу, котра йому доручена викладачем.

Забороняється студенту працювати одному в лабораторії, обов’язкова присутність викладача. для надання першої допомоги при нещасному випадку або аварії.

Крім дійсної Інструкції студенти зобов’язані виконувати інші вказівки викладачів з техніки безпеки та пожежної безпеки.

Дії по наданню першої допомоги при нещасних випадках.

При нещасному випадку в лабораторії потерпілий повинен негайно повідомити про це викладачеві.

При попаданні на шкіру кислот ушкоджене місце промивають великою кількістю проточної води, потім ушкоджену ділянку обробляють 8% розчином харчової соди.

При попаданні на шкіру лугів, необхідно обмити її спочатку про­точною водою, а потім 4% розчином борної (оцтової) кислоти і знову водою.

При попаданні кислоти або лугу на слизову очей необхідно добре промити проточною водою і звернутися до медпункту.

При теплових опіках: змазати обпечене місце спиртом або 5% роз­чином марганцевокислого калію, 3% розчином таніну, маззю від опіків.

При наданні допомоги потерпілому від дії електричного струму в першу чергу необхідно звільнити потерпілого від дії електричного струму швидко відключити електричну установку, відокремити потерпілого від струмоведучих частин, до котрих вій доторкався, взявшись за одежу потерпілого, якщо одежа суха і не прилягає до тіла потерпілого (поли піджака, халата). Не можна доторкатися до тіла потерпілого, його взуття, вологої одежі, а також оточуючих заземлених предметів. Можна ізолювати руки, надівши діелектричні рукавички, або обмотавши їх сухою тканиною.

Перша медична допомога повинна надаватись негайно і правильно. Від цього залежить життя потерпілого та наслідки травм, опіків та отруєнь.

В разі серйозних травм, опіків, отруєнь необхідно обов'язково викликати швидку медичну допомогу, при легких ушкодженнях після надання першої допомоги потерпілий направляється в медичний пункт (поліклініку, іншу медичну установу). До прибуття медичних працівників потрібно зберігати речовину, що стала причиною отруєння. В усіх випадках потерпілому забезпечується спокій, приток свіжого повітря.

Висновок:___________________________________________________________________________________________________________________

ЗАВДАННЯ 2. Визначення сили м’язів за допомогою ручного динамометра.

Хід роботи: За допомогою ручного динамометра визначаємо силу м'язів згиначів правої та лівої кисті.

Перед початком дослідження необхідно встановити стрілку ручного динамометру на «0». Піддослідний знаходиться в положенні «стоячи», відводить руку з динамометром в сторону під прямим кутом по відношенню до тіла. Потім віджимає з максимальною силою пружину динамометра і одночасно приводить руку до тіла. Вимірювання сили згиначів кисті досліджуються на правій та лівій руках. Отримані дані студент заносить до таблиці. Потім визначають середню величину сили м’язів у спортсменів та не спортсменів, у порівнянні з нормою.

Стать	Спортсмен	Сила згиначів кисті
правої	лівої
ЧОЛ	Спортсмен	54±6кг	45±2 кг
Не спортсмен	51±7 кг	40±2 кг
ЖІН	Спортсмен	35±5 кг	33±5 кг
Не спортсмен	32±4 кг	30±2 кг

Складіть зведену таблицю за результатами вимірювань сили м’язів у студентів всієї групи. Порівняйте результати у спортсменів і не спортсменів, у правшів і лівшів. Зробіть висновок.

Результат:

№, ПІБ	Сила згиначів правої кисті	Сила згиначів лівої кисті	Примітка (правша або лівша, спортсмен або не спортсмен)

Висновок:______________________________________________________________________________________________________________________

ЗАВДАННЯ 3. Намалювати схему будови безмієлінових і мієлінових нервових волокон.

Хід роботи: позначити на схемі специфіку механізму проведення збудження по них.

Результат:

Безмієлінове нервове волокно	Мієлінізоване нервове волокно

Висновок:_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЗАВДАННЯ 4. Дослідити схему будови нервово-м’язового синапсу і скласти алгоритм механізму проведення збудження через синапс.

Хід роботи: зробіть висновок про роль ферменту холінестерази в механізмі проведення збудження через міоневральний синапс.

Результат:

Висновок:________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЗАВДАННЯ 5. Дайте порівняльну характеристику хімічних та електричних синапсів.

Хід роботи: за допомогою матеріалів підручника вивчити механізми проведення збудження через структури хімічного та електричного синапсів

№ з/п	Характеристика	Синапси
Хімічні	Електричні
	Розповсюдження в організмі
	Синаптична затримка
	Однобічне проведення
	Передача збудження
	Передача гальмування
	Медіатори

Висновок:______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЗАВДАННЯ 6. Мозочкові проби, що виявляють статичну атаксію.

- Проба Ромберга виявляє порушення рівноваги в положенні стоячи. Центральним органом координації рухів є мозочок. Оцінювання стану як «Дуже добре» - збереження рівноваги протягом 15 с, при чому не спостерігається похитування тіла, тремтіння рук або повік (тремор). При треморі виставляється оцінка «задовільно». Якщо рівновага протягом 15 с порушується, то проба оцінюється як «незадовільно».

Хід роботи:

Піддослідний в положенні стоячи, ноги разом, руки підняті вперед (з тулубом кут 90°), пальці розведені без напруження, очі закриті (обов'язково страхувати піддослідного). Звертаємо увагу на можливе похитування, втрату рівноваги, тремор пальців рук та повік.

Результат:

Висновок:____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

- Проба Ромберга сенсибілізована.

Хід роботи:

Піддослідний в положенні стоячи, ноги на одній лінії (п'ята лівої ноги упирається в носок правої – перший варіант, п'ята правої ноги упирається в носок лівої – другий варіант), руки витягнуті вперед під кутом 90° до тулуба, пальці розведені без напруження. Звертаємо увагу на можливе похитування, втрату рівноваги, тремор пальців рук і повік. Порівнюємо вираженість симптомів порушення функції мозочка по забезпеченню регуляції м'язового тонусу і підтримки положення тіла в просторі з результатами першої проби.

Результат:

Висновок:________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

- Проба Ромберга сенсибілізована II.

Хід роботи:

Зменшуємо площу опори, ускладнюючи тим самим завдання для мозочка, шляхом нового положення: поза – стоячи на одній нозі, друга нога зігнута в колінному суглобі і піднята вгору так, щоб п'ята цієї ноги була на рівні колінного суглоба опорної ноги, але не торкалася до коліна, руки в попередньому положенні. Порівнюємо вираженість симптомів порушення функції мозочка по забезпеченню регуляції м'язового тонусу і підтримки положення тіла в просторі з результатами попередніх проб. Мінімальний час утримання пози становить 18 секунд.

Результат:

Висновок:________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Координаційні проби, що виявляють динамічну атаксію.

- Пальце - пальцева проба.

Хід роботи:

Піддослідний із закритими очима стоячи або сидячи (якщо були виявлені порушення в регуляції положення тіла в просторі при виконанні проб Ромберга) розводить руки в сторони до рівня плеча. За командою зводить вказівні пальці разом на рівні нижньої третини грудини. Рух виконується повільно. Звертаємо увагу на траєкторію руху, точність поєднання пальців (допустимий варіант промахування 0,5 см). Можлива поява інтенційного тремору – тремтіння пальців при наближенні один до одного).

Результат:

Висновок:

Пальце-носова проба.

Хід роботи:

Початкове положення таке ж, як і в попередній пробі. Піддослідний повільно, по черзі правою і лівою рукою торкається вказівним пальцем кінчика носа. Критерії оцінки аналогічні з пальце-пальцевою пробою. При травмах головного мозку, неврозах (перевтомі, перетренованості) та інших функціональних станах відзначається промахування (непопадання), тремтіння (тремор) вказівного пальця або кисті.

Результат:

Висновок:________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.1САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

1. Дослідити в експериментальних умовах моносинаптичні сухожильні рефлекси.

Назва рефлексу на розтягування	Подразнення, що зумовлює активацію рецепторів м’язів – м’язових веретен	Характер рефлекторної відповіді	Місце знаходження нервового центру рефлекторної дуги у спинному мозку
колінний	легенький удар неврологічним молоточком по сухожилку нижче наколінка	розгинання гомілки	3-4 поперекові сегменти
ахіллів	удар неврологічним молоточком по ахілловому сухожилку	підошовне згинання стопи	1-3 крижові сегменти
Ліктьовий згинальний рефлекс передпліччя	постукування неврологічним молоточком по сухожилку m. biceps brachii	згинання передпліччя	5-4 шийні сегменти
Ліктьовий розгинальний рефлекс передпліччя	постукування неврологічним молоточком по сухожилку m. triceps brachii	розгинання передпліччя	7-8 шийні сегменти

Колінний рефлекс

Ахіллів рефлекс

Ліктьовий згинальний рефлекс передпліччя

Ліктьовий розгинальний рефлекс передпліччя

3. ІНСТРУКЦІЯ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №2.

ТЕМА: Ф ізіологія вегетативної нервової системи. Ендокринні механізми регуляції фізіологічних функцій.

МЕТА: Знайомство з будовою і основними функціями вегетативної нервової системи.

Знати принципи ендокринної регуляції фізіологічних функцій, значення окремих залоз внутрішньої секреції.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Поняття про вегетативні функції. Симпатичні та парасимпатичні центри ВНС і їх локалізація.

2. Відмінності ВНС (структурні та функціональні) від соматичної нервової системи.

3. Центри ВНС.

4. Подвійна структура еферентних нервових шляхів.

5. Ганглії ВНС, їх функціональна характеристика.

6. Медіатори та рецептори ВНС.

7. Поняття про М- та Н-холінорецептори, альфа- та бета- адренорецептори.

8. Роль гіпоталамуса та кори великих півкуль в регуляції вегетативних функцій.

9. Поняття про гуморальну та гормональну регуляцію функцій організму.

10. Гормони, місця їх утворення. Класифікація гормонів. Загальні властивості гормонів.

11. Фізіологічна роль гормонів:

- гіпофізу

- щитоподібної залози

- паращитоподібної залози

- підшлункової залози

- мозкової та коркової речовини наднирникових залоз

- гормонів статевих залоз

- гіпоталамусу

- тканинні гормони

ЗАВДАННЯ 1. Дослідження рефлексу Даніні-Ашнера.

Хід роботи: Рефлекс проявляється в зміні серцевих скорочень при натисканні на очні яблука. У піддослідного заздалегідь рахують пульс за 1 хв. Потім великим і вказівним пальцями протягом 20-30 сек. натискають на очні яблука (на їх бічні поверхні) і одночасно рахують пульс. Натискають так, щоб не виникало больових відчуттів. Відзначають уповільнення пульсу. Записати показники кількості серцевих скорочень за хвилину до і після натискання на очні яблука. У нормі уповільнення ЧСС від 4 до 8 уд. за хв. – тип реакції нормотонічний, більш виражене уповільнення пульсу – ваготонічний тип реакції, зменшення частоти менше 4 або відсутність уповільнення (можливе і збільшення ЧСС) – симпатотонічний тип реакції.

Результат:

ЧСС до натискання на очні яблука	ЧСС після натискання на очні яблука

Висновок:_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЗАВДАННЯ 2. Дайте порівняльну характеристику соматичної та вегетативної нервової систем.

Хід роботи: Заповнити представлену таблицю даними, що характеризують особливості соматичної та вегетативної нервової систем.

Результат:

№ з/п	Характеристики	Соматична	ВНС
1.	Область іннервації.
2.	Розташування центрів.
3.	Кількість нейронів в еферентній частині рефлекторної дуги.
4.	Швидкість проведення збудження по нервових волокнах.
5.	Збудливість.
6.	Лабільність.
7.	Медіатори.

Висновок:____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЗАВДАННЯ 3. Дослідження тонусу ВНС.

а) Дослідження кліностатичного рефлексу.

Хід роботи: Піддослідний плавно переходить з вертикального положення в горизонтальне. При цьому пульс уповільнюється на 4-6 ударів у хвилину. Рахунок проводиться в перші 18-20 с лежання. Рефлекс спостерігається у 50% здорових людей. Уповільнення пульсу на 8-12 ударів при початковому пульсі 72 зустрічається при підвищеній збудливості блукаючого нерва. Почастішання пульсу спостерігається головним чином при серцевій недостатності, атеросклерозі й інших захворюваннях.

Результат:

ЧСС до проведення проби	ЧСС після проведення проби

Висновок:________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

б) Дослідження ортостатичного рефлексу.

Хід роботи: Раніше лежачий піддослідний плавно встає. При цьому частішає пульс на 15-24% від початкового рівня ЧСС за хвилину.

Різко позитивний ортостатичний рефлекс супроводжується почастішанням пульсу більш, ніж на 24%, що зустрічається при підвищеній збудливості симпатичної нервової системи.

Результат:

ЧСС до проведення проби	ЧСС після проведення проби

Висновок:________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЗАВДАННЯ 4. Дослідити основні характеристики гормонів.

Хід роботи: За допомогою матеріалів підручникадайте основні характеристики гормонів організму людини.

Залоза	Гормони	Механізм дії
Гіпоталамус
Аденогіпофіз
Нейрогіпофіз
Щитоподібна залоза
Паращитоподібна залоза
Підшлункова залоза
Наднирники (мозковий шар)
Наднирники (кірковий шар)
Гормони статевих залоз

3.1 САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

1. Дослідження іннервації вегетативної нервової системи

Позначити на схемі відділи автономної нервової системи.

2. Дати порівняльну характеристику впливу ВНС на деякі органи та системи.

Органи, системи органів	Симпатична нервова система	Парасимпатична нервова система
Бронхи
Серце
Судини (А/Т)
Кишківник
Око (зіниця)
Залози (окрім потових)

3. Дослідити схему та позначити на ній відділи вегетативної нервової системи

4. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ТЕСТУВАННЯ

за темами: Загальна фізіологія збудливих тканин. Загальна фізіологія ЦНС. Фізіологічні властивості нервових центрів. Координаційні принципи діяльності ЦНС. Фізіологія вегетативної нервової системи. Ендокринні механізми регуляції фізіологічних функцій.

Для посилення гальмівних процесів в ЦНС використовують фармакологічні препарати, які викликають на постсинаптчних мембранах процеси:

A * гіперполяризацію

B деполяризацію

C слідову деполяризацію

D активацію натрієвих каналів

E активацію кальцієвих каналів

При обстеженні пацієнта виявлено підвищений вміст глюкози в крові та появу її в сечі. Зміни вмісту якого гормону обумовлюють ці розлади?

A * Нестача інсуліну

B Надлишок інсуліну

C Нестача глюкагону

D Надлишок глюкокортикоїдів

Дата добавления: 2017-02-01