Розрахунок потреби підприємства в оборотному капіталі

Показники	Розрахунок	Результат розрахунку, грн.
Оборотні активи
А1	(99624: 365) * (10 + ½ * 12) 11945: 365	4367,0 32,7
А2	((99624 + 11945 + 124400): 365) * (23,6: 8)	1907,1
А3	2781649 * (1: (2 * 365))	3810,5
А4	2781649 * 1,2 * 30: 365	274354,4
А5	(99624 + 11945) * 0,6 * 10: 365	1834,0
А6	(535126 – 99624 – 11945) * (10: 365)	11604,4
Всього оборотних активів (А = А1 + А2 + А3 + А4 + А5 + А6)	297910,1
Оборотні пасиви
П1	(99624 + 11945) * 20: 365	6113,4
П2	2781649 * 0,4 * 7: 365	21338,7
П3	124400 * (15: (2 * 365))	2556,2
П4	556329,8 * (30: (2 * 365))	22862,9
Всього оборотних пасивів (П = П1 + П2 + П3 + П4)	52871,2
Оборотний капітал (А – П)	245038,9

Загальна величина оборотних пасивів по рядку «Розрахунки по кредитах» визначається підсумовуванням розрахованих значень по всіх кредитах (позиках, орендних або лізингових договорах).

Розглянемо порядок визначення потреби в оборотному капіталі на прикладі наступного інвестиційного проекту. Інвестиційним проектом передбачене удосконалення виготовлення двигуна на основі зміни конструкції його кришок. Це виражається в заміні внутрішніх чавунних кришок сталевими штампованими кришками.

Розрахунок потреби в оборотному капіталі у відповідності з наведеними вище формулами пропонується в табл. 2.7.

Даний інвестиційний проект спрямований на зниження витратоємності продукції (у тому числі матеріалоємності, трудомісткості), збільшення виробничої потужності підприємства.

Потреба в оборотному капіталі неоднакова для різних видів господарської діяльності і навіть для окремих підприємств однієї галузі (сфери діяльності). Ця потреба визначається складом, структурою, швидкістю обороту коштів, обсягом виробництва, технологією й організацією виробництва, порядком продажу продукції і закупівель сировини й матеріалів, обраним типом політики формування оборотних активів та іншими факторами.

2.3. Методика попереднього аналізу ефективності використання оборотного капіталу підприємства та її апробація

В основі аналізу ефективності використання оборотного капіталу підприємства лежить виявлення, оцінка й прогнозування впливу факторів на зміну результативних показників. Для правильного вибору методики аналізу необхідно виявити вид зв'язку між факторами і результатом (детермінована або імовірнісна), а потім звернутися до формалізованих або неформалізованих методів оцінок.

За ступенем залежності від діяльності підприємств фактори можна поділити на зовнішні (народногосподарські) і внутрішні (внутрішньовиробничі). У першу групу входять фактори, що впливають на ефективність використання оборотного капіталу і не залежать від діяльності підприємств: стан економіки, зміна цін і тарифів тощо. Фактори другої групи пов'язані з якістю роботи окремих підприємств: стан нормування запасів і матеріально-технічного забезпечення виробництва, організація складського господарства, виробничого процесу тощо. В економічній літературі, крім того, приводиться класифікація факторів прискорення оборотності за видами оборотних коштів і за стадіями кругообігу коштів. При цьому визначаються головні напрямки, за якими повинні проводитися заходи щодо поліпшення використання оборотного капіталу. Наприклад, що стосується прискорення оборотності на першій стадії обороту – заготівельної, то скорочення часу обороту тут пов'язане, насамперед, з матеріально-технічним забезпеченням виробництва. Необхідно удосконалювати форми забезпечення виробництва матеріальними ресурсами, поліпшувати контроль за роботою складського господарства, скорочувати простої транспорту, оптимізувати маршрути перевезень, механізувати або автоматизувати вантажно-розвантажувальні операції.

Недоліком наведених класифікацій є те, що в них не простежується взаємозв'язок факторів з господарською діяльністю підприємства. На наш погляд, перебороти цей недолік дозволяє класифікація факторів за такими групами:

- фактори підвищення технічного рівня виробництва;

- фактори удосконалення організації виробництва, праці й управління,

- фактори зміни обсягу й структури продукції;

- галузеві та інші фактори.

Наведена класифікація важлива для всіх ланок управління виробництвом і на всіх етапах розробки планів і проектів. До складу кожної з перерахованих груп можуть бути включені наступні фактори.

1. Вплив на ефективність використання оборотного капіталу підвищення технічного рівня виробництва.

Підвищення ефективності використання оборотного капіталу тісно пов'язане з підвищенням технічного рівня виробництва. При цьому велике значення мають механізація й автоматизація виробництва, впровадження прогресивних технологій і устаткування тощо. Тому до складу факторів даної групи можна віднести наступні: впровадження нової прогресивної технології; механізація й автоматизація виробничих процесів; удосконалення застосовуваної техніки й технології виробництва; поліпшення використання нових видів сировини й матеріалів; зміна конструкцій і технологічних характеристик виробів; інші фактори, що підвищують технічний рівень виробництва.

Вплив факторів даної групи на підвищення ефективності використання оборотних коштів проявляється через зниження матеріалоємності виробів, зменшення втрат сировини при видобутку й використанні, більш повне використання відходів, зниження припусків на обробку, поліпшення розкрою, підвищення ступеня безперервності виробництва і скорочення тривалості процесу виробництва, механізацію й автоматизацію вантажно-розвантажувальних операцій тощо.

2. Вплив на ефективність використання оборотного капіталу удосконалення організації виробництва, праці й управління.

При розрахунках впливу на ефективність використання оборотних коштів удосконалення організації виробництва й праці використовують наступні фактори: поліпшення забезпечення виробництва матеріальними ресурсами; удосконалення планування постачання; скорочення транспортно-заготівельних витрат; економія матеріалів, палива та енергії в процесі виробництва й обігу; впровадження технічно обґрунтованих норм витрат матеріалів; поліпшення організації оперативної постачальницької роботи і складського господарства, зокрема, впровадження погоджених календарних графіків поставок; скорочення простоїв вагонів під завантаженням і вивантаженням; поліпшення нормування й обліку запасів і контролю за витрачанням матеріалів, поліпшення організації складського господарства; поліпшення планування збуту готової продукції, своєчасне забезпечення збуту замовленнями; поліпшення організації праці, усунення втрат робочого часу, непотрібних перерв у процесі виробництва; оптимізація документообігу.

3. Вплив на ефективність використання оборотного капіталу зміни обсягу та структури продукції.

У зв'язку з підвищенням технічного рівня виробництва, удосконаленням його організації, коливаннями попиту змінюються обсяг і структура продукції. При цьому можна виділити наступні фактори: зміна питомої ваги окремих видів продукції в загальному обсязі випуску; зміна питомої ваги умовно-постійних витрат; сертифікація і стандартизація продукції.

4. Вплив на ефективність використання оборотного капіталу галузевих та інших факторів. У дану групу входять наступні фактори: зміна цін на матеріальні ресурси, тарифів на енергію і перевезення (фактор інфляції); зміна податкових ставок, пільг і баз оподаткування; зміна форм розрахунків; зміна попиту і платоспроможності (купівельної спроможності) споживачів; зміна конкуренції і пропозиції на ринку.

Дія цих факторів повинна бути оцінена в ході наступного аналізу ефективності використання оборотного капіталу.

Попередній аналіз ефективності використання оборотного капіталу, тобто аналіз, проведений на стадії, що передує реалізації інвестиційного проекту, здійснюється в наступній послідовності.

На першому етапі попереднього аналізу оцінюється склад, структура і динаміка оборотного капіталу підприємства з метою отримання загального уявлення про тенденції в зміні складу, структури й ефективності використання оборотного капіталу. Ефективність використання оборотного капіталу при цьому оцінюється шляхом порівняння темпу приросту його величини з темпом приросту виторгу від продажів.

У результаті аналізу складу й структури оборотного капіталу виявляються властиві даному виробництву особливості й своєрідність, що випливають зі специфіки галузевої приналежності підприємства, типу його виробництва, спеціалізації й характеру продукції.

На другому етапі здійснюється розрахунок узагальнюючих і приватних показників оборотності (тривалості одного обороту в днях) і їх зміни. Ці показники призначені для визначення впливу змін в ефективності використання окремих елементів оборотного капіталу на узагальнюючий показник – тривалість одного обороту оборотного капіталу в цілому.

На третьому етапі аналізу проводиться детальний аналіз причин, що обумовили погіршення використання найважливіших елементів оборотного капіталу. Наприклад, якщо найбільшу питому вагу в складі оборотного капіталу займає дебіторська заборгованість, то в ході попереднього аналізу необхідно оцінити своєчасність погашення заборгованості основними дебіторами.

На четвертому етапі дається оцінка впливу змін в оборотності оборотного капіталу на зміну рентабельності всього майна (капіталу) підприємства. З цією метою використовуються показники відносної економії оборотного капіталу в цілому і його окремих елементів.

На п'ятому, заключному етапі визначаються резерви підвищення ефективності використання оборотного капіталу. З цією метою фактичні значення показників оборотності порівнюються з їх нормативними значеннями. Дана інформація використовується для розробки бізнес-планів, включаючи інвестиційні проекти.

Апробацію методики попереднього аналізу проведемо на прикладі трьох підприємств, а саме: ТОВ агрофірми «Нібас», ТОВ «Полюс» і ТОВ «Торгівельний дім «Н’ю-Лайн». Вихідна інформація наведена в бухгалтерських балансах і звітах про фінансові результати цих підприємств за досліджуваний період.

На першому етапі аналізу проведемо оцінку структури й динаміки оборотного капіталу цих підприємств за даними звітності (табл.2.8, 2.9, 2.10).

У звітному році на підприємстві розмір оборотного капіталу збільшився на 3072,844 тис. грн., або на 54,1 %. При цьому приріст виторгу від продажів склав 21,5 %, отже можна зробити висновок про уповільнення оборотності оборотного капіталу.

Різких змін у структурі оборотного капіталу досліджуваного підприємства за аналізовані періоди не було. Як і в цілому по підприємствах промисловості, велику частину оборотного капіталу складають кошти в розрахунках з дебіторами (52,77 % у базисному році і 48,27 % - у звітному). Звертає на себе увага збільшення вартості запасів сировини і матеріалів більш ніж удвічі. Крім того, у звітному році значно підвищився розмір грошових коштів. Невелика частка коштів, що знаходяться в запасах готової продукції на складі.

На підприємстві ТОВ «Полюс» загальний розмір оборотного капіталу зріс за звітний період на 18 % порівняно з попереднім роком. З урахуванням темпів інфляції за цей період має місце зниження реального розміру оборотного капіталу, що не дозволяє говорити про розширення поточної діяльності.

Крім того, темпи приросту виторгу відстають від рівня приросту оборотного капіталу (14 % порівняно з 18 %), що свідчить про уповільнення оборотності. Близько 80 % оборотного капіталу складає дебіторська заборгованість. Оскільки це є кошти, тимчасово вивільнені з обігу, то висока питома вага дебіторської заборгованості може призвести до погіршення фінансового стану підприємства, недостатності коштів для формування матеріальних запасів, значного уповільнення оборотності.

Розмір коштів, що знаходяться в обігу підприємства ТОВ «Торгівельний дім «Н’ю-Лайн», знизився за аналізований період на 192,109 тис. грн. або на 2,1 % внаслідок зниження суми дебіторської заборгованості. Однак виторг від продажів зріс на 19,2 %, тобто ефективність використання оборотного капіталу зросла. Дане підприємство в силу галузевих особливостей не має незавершеного виробництва, а також незначний розмір залишків за елементом «Готова продукція».

Таким чином, перші загальні висновки про привабливість того або іншого підприємства для інвестора можна зробити за результатами аналізу структури і динаміки оборотного капіталу.

Наступний етап попереднього аналізу полягає в розрахунку показників оборотності, що дозволить більш детально оцінити ефективність використання оборотного капіталу в цілому і його окремих елементів.

За результатами розрахунку показників оборотності можна визначити основні напрямки третього етапу аналізу – оцінка причин, що обумовили погіршення використання найважливіших елементів оборотного капіталу.

По підприємству Агрофірма «Нибас» тривалість одного обороту оборотного капіталу зросла з 122 до 155 днів, тобто на 27 %. При цьому уповільнення оборотності спостерігається по всіх елементах оборотного капіталу, крім коштів у товарах відвантажених. Найбільш високі темпи уповільнення оборотності – по коштах, вкладених у запаси сировини й матеріалів, і по грошових коштах. З огляду на велику питому вагу дебіторської заборгованості, слід також зазначити збільшення тривалості обороту цих коштів на 16 %. Тому при деталізації аналізу необхідно оцінити причини такого уповільнення оборотності – наприклад, своєчасність погашення заборгованості основними дебіторами, обґрунтованість створення запасів у такому обсязі, які причини росту матеріалоємності, чи здійснюється контроль за витрачанням матеріальних ресурсів у процесі виробництва.

На підприємстві ТОВ «Полюс» також спостерігається уповільнення оборотності оборотного капіталу, однак не настільки значне (лише на 3,5 %). Зросла ефективність використання матеріальних запасів, а також знизилась матеріалоємність продукції. Сприятливим є також зниження тривалості одного обороту дебіторської заборгованості на 10,8 днів, або на 7,2 %, хоча тривалість обороту зостається досить високою – 138 днів.

На підприємстві ТОВ «Торгівельний дім «Н’ю-Лайн» швидкість обігу коштів зросла на 18 % за рахунок прискорення оборотності дебіторської заборгованості. Оборотність інших елементів оборотного капіталу дещо уповільнилась. Для даного підприємства слід встановити причини прискорення оборотності дебіторської заборгованості й можливості подальшого підвищення ефективності використання оборотного капіталу.

На четвертому етапі здійснюється оцінка впливу змін в оборотності оборотного капіталу на зміну рентабельності всього майна (капіталу) підприємства. З цією метою використовуються показники відносної економії оборотного капіталу в цілому і його окремих елементів. Економічний зміст і формули для розрахунку цих показників наведені вище.

Представлені в таблицях 2.7 – 2.9 показники відносної економії (перевитрати) коштів дають вартісну оцінку зміни ефективності їх використання в обігу, а показники приросту рентабельності характеризують вплив зміни оборотності на ефективність діяльності підприємства в цілому.

Показник рентабельності всього майна (капіталу) організації нерідко називають «рентабельність організації», тому що він дає найбільш узагальнену оцінку діяльності підприємства в цілому. На підприємстві Агрофірма «Нибас» внаслідок уповільнення оборотності оборотного капіталу зниження рентабельності підприємства склало 8,65 %, на підприємстві ТОВ «Полюс» – 0,85 %, а на підприємстві ТОВ «Торгівельний дім «Н’ю-Лайн» навпаки спостерігається приріст даного показника на 9,21 % за рахунок більш ефективного використання оборотного капіталу.

На п'ятому, заключному етапі необхідно визначити резерви підвищення ефективності використання оборотного капіталу. З цією метою, як відзначалося, фактичні значення показників оборотності порівнюються з їх нормативними значеннями.

Таким чином, використання наведених положень в практиці управління підприємством дозволить підвищити економічну обґрунтованість бізнес-планів та інвестиційних проектів, виявити резерви росту рентабельності й фінансової стійкості підприємства, підвищення ефективності діяльності.

Висновки до розділу 2

1. На основі аналізу існуючої практики процесу обґрунтування розміру оборотних коштів підприємств зроблений висновок про те, що запропоновані методи кількісної оцінки не враховують організаційно-технічних, фінансових та інших особливостей функціонування об'єкта, які спричиняють суттєвий вплив на їх рівень. З метою усунення недоліків існуючої процедури формування оборотних коштів у рамках дисертаційної роботи запропоноване організаційно-методичне забезпечення, що описує весь кругообіг оборотних коштів, враховує щоденні зміни потреби підприємства в них, орієнтує тільки на джерела реальної інформації і дає можливість одержання числового значення: для визначення рівня запасів, що забезпечують при відомих постачаннях і витрачанні ресурсів безперервний виробничий процес підприємства, розроблена методика розрахунку нормативу оборотних коштів у виробничих запасах; для оперативного визначення вартості фактичних залишків незавершеного виробництва розроблена методика розрахунку нормативу оборотних коштів у незавершеному виробництві, в основу якої покладена вартість виробничих запасів з урахуванням вартості обробки; удосконалений процес формування оборотних коштів у запасах готової продукції.

2. Аналіз ефективності використання оборотного капіталу підприємства являє собою процес дослідження економічної інформації з метою: об'єктивної оцінки досягнутого рівня ефективності використання оборотного капіталу, а також його зміни в порівнянні з попереднім періодом, плановими і нормативними показниками; поліпшення фінансово-економічного стану підприємства: зниження собівартості, підвищення рентабельності, фінансової стійкості і платоспроможності.

3. Ефективність використання оборотного капіталу не залишається постійною, а змінюється з часом під впливом різних техніко-економічних факторів. Роль аналізу полягає в тому, щоб виявити вплив цих факторів на зміну узагальнюючих і приватних показників ефективності. Ці показники повинні характеризувати швидкість проходження коштів через окремі стадії кругообігу, а також вплив окремих факторів на загальну оборотність.

Дата добавления: 2017-02-01