Фотоелектроколориметр ФЕК 56-М

Оптична схема приладу ФЕК 56-М (мал. 25). Від джерела стру­му — лампи розжарювання (1) світловий потік спрямовується на призму (3), яка ділить його на два пучки і направляє на плоскі дзер­кала (4). Дзеркала відбивають світло двома паралельними пучка­ми: правий світловий пучок є вимірювальним, лівий — компенса­торним.

Мал. 25, Оптична схема приладу ФЕК 56-М:

1 — лампа розжарювання; 2 — світлофільтр; 3 — призма; 4 — плоскі Дзеркала; 5,6 — кольорові світлофільтри; 7 — кювета з контрольним роз­чином; 8 — кювета з досліджуваним розчином; 9,10 — розсувні діафраг­ми; 11, 12 — лінзи; 13, 14 — дзеркала; 15, 16 — матове скло; 17, 18 — фотоелементи; 19,20 — відлікові барабани

Паралельні пучки світла проходять через світлофільтри і по­трапляють у кювети з контрольним (7) і досліджуваним (8) розчи­нами. Тут частина світла поглинається або розсіюється. Пучки світла, що вийшли через кювети, проходять через розсувні діафрагми (9,10)і потрапляють на лінзи (11,12), у фокусі яких поміщені дзер­кала (13,14), які відбивають світло на матове скло (15,16), за яким розміщені фотоелементи (17,18).

Розсувні діафрагми при повертанні зв'язаних з ними відлікових барабанів (19, 20) змінюють площу отвору і цим самим змінюють інтенсивність світлового потоку, що падає на фотоелементи (17,18).

У фотоелементах виникає струм, сила якого пропорційна світ­ловому потоку. Обидва фотоелементи сполучені з мікроамперметром таким чином, що при виникненні в них струму однакової сили стрілка мікроамперметра стоїть на нулю.

Будова приладу ФЕК-56 М (мал. 26). У корпусі приладу є освіт­лювач, оптична система, кюветотримачі, фотоелементи, електрич­на мережа з мікроамперметром. Корпус освітлювача (2) кріпиться до задньої стінки приладу. В ньому може бути встановлена лампа розжарювання або ртутно-кварцова. До освітлювальної частини приладу належать також призма, яка розділяє світловий потік на два промені, конденсори та дзеркала, які відображають світло дво­ма паралельними променями.

Світлові промені перекриваються завісою, яка перегороджує шлях світла в напрямку фотоелемента. Відслоняється і заслоняєть­ся завіса ручкою (3). В оптичну частину приладу входять світ­лофільтри, лінзи, розсувні діафрагми. Дев'ять скляних світло­фільтрів попарно вмонтовані в диск, закріплений на задній стінці корпусу приладу. Світлофільтри позначені номерами згідно з дов­жинами хвиль, які максимально пропускаються фільтром.

Для увімкнення світлофільтра в світловий промінь повертають диск ручкою (9). Цифри на шкалі показують, які світлофільтри ввімкнені. Робочі положення кожного світлофільтра фіксуються.

Розсувні діафрагми складаються з декількох металевих плас­тинок, які утворюють прямокутник, бічні грані якого можуть пе­ресуватися назустріч одна одній, зменшуючи ширину щілини від максимального відкриття до нуля. Цим регулюється світловий потік, який падає на фотоелементи. Бічні грані діафрагми приводять в рух повертанням відлікових барабанів (5). На кожному ба­рабані нанесено дві шкали (6). Чорна шкала (шкала світлопропус-кання) показує інтенсивність світлового потоку, який проходить через діафрагму. Ця інтенсивність пропорційна ширині щілини. Червона шкала показує оптичну густину речовини, або ступінь поглинання ним світла, між величиною якої і концентрацією ре­човини в забарвленому розчині існує прямо пропорційна залеж­ність.

Мал. 26. Будова приладу ФЕК-56 М:

а — вигляд спереду; б — вигляд ззаду. 1 — мікроамперметр; 2 — кор­пус освітлювача; 3 — ручка для закривання завіси; 4 — перемикач кю­вет; 5 — відліковий барабан; 6 — шкала відлікового барабана; 7 — ручка для встановлення нуля; 8 — ручка для регулювання чутливості мікро­амперметра; 9 — перемикач світлофільтрів

Шкала світлопропускання нанесена так, що 100 % світлопропускання відповідає максимальному відслоненню розсувної діа­фрагми, а 0 — повному її заслоненню. Нульова точка червоної шка­ли знаходиться на рівні позначки 100 % на чорній шкалі. Червона шкала нерівномірна.

У приладі є два кюветотримачі, які вставлені в каретки. У пра­вому кюветотримачі встановлюють дві кювети. Кювети в правому світловому пучку переміщуються повертанням ручки (4). У ліво­му кюветотримачі є гніздо тільки для однієї кювети.

До приладу додається 4 набори кювет. Кожен з них складаєть­ся із 7 пар кювет, у яких різні відстані між робочими гранями. Зав­дяки цьому можна досліджувати рідини в шарах різної товщини.

Закріплені в корпусі приладу два фотоелементи пов'язані з мікроамперметром (1), який розміщений на передній його стінці. Регулюється мікроамперметр за допомогою ручки чутливості (8).

Прилад вмикають в електромережу через стабілізатор, який забезпечує постійність напруги струму, що живить джерело світла. У корпусі стабілізатора вмонтовано випрямляч струму, який зни­жується трансформатором. Тумблер для перемикання ламп (лам­па розжарювання або ртутно-кварцова) виведений з корпусу пра­воруч. На передній стінці корпусу знаходиться вимикач напруги електромережі.

Дата добавления: 2017-02-01