Побудова калібрувального графіка

Щоб визначити концентрацію речовини в розчині або в зависі, не­обхідно побудувати калібрувальну криву (мал. 27). Для цього на гори­зонтальній осі координат відклада­ють різні концентрації розчинів досліджуваної речовини, а на вер­тикальній — показання червоної шкали фотометра — екстинкцію. Готують декілька розчинів речови­ни різної концентрації і визнача­ють їх екстинкцію. З позначок на горизонтальній осі, які відповіда­ють приготовленим концентраці­ям, установлюють перпендикуля­ри. З позначок на вертикальній осі, які відповідають отриманим пока­занням екстинкції, проводять гори­зонтальні лінії до перетину їх з пер­пендикулярами. Отримані в місцях

перетину цих ліній точки сполучають між собою. Якщо розчини були приготовлені точно, побудована лінія близька до прямої.

У подальшому, отримуючи показання екстинкції, знаходять відповідну йому точку на вертикальній осі і проводять горизонталь до перетину з лінією графіка. З цієї точки опускають перпендику­ляр на горизонтальну вісь, за якою визначають концентрацію ре­човини, що відповідає даній екстинкції. Наприклад, за наведеним графіком показання екстинкції 0,20 відповідає концентрації речо­вини 1,8 г/л (див. мал. 27).

Для кожної речовини потрібно будувати свій графік. При цьо­му завжди необхідно користуватись кюветою з однаковою робочою довжиною і визначення проводити з одним і тим самим світлофіль­тром.

Калібрувальну криву потрібно періодично перевіряти, оскіль­ки чутливість фотоелемента з часом знижується. 75

Мал. 27. Калібрувальний графік залежності оптичної густини речовини від її концентрації

За допомогою розрахункового коефіцієнта можна також скла­сти таблицю, де вказати, яка кількість речовини відповідає кож­ному отриманому показнику екстинкції.

Закон Бугера—Ламберта—Бера встановлює залежність оптич­ної густини забарвленого розчину від концентрації речовини, тов­щини шару і молярного коефіцієнта поглинання є:

А = εЕС.

Концентрацію С виражають у молях на літр, товщину шару — в сантиметрах.

З математичного виразу закону Бугера—Ламберта—Бера вид­но, що змінними величинами є оптична густина розчину А, кон­центрація забарвленої сполуки С і товщина шару Е.

Дата добавления: 2017-02-01