Андрей Владимирович Клименко, Вероника Викторовна Румынина 53 страница

розвитку поняття / Кривошеїна І. В. // Науковий вісник Ужгородського національ-ного університету. – 2013. – Вип. 22; част. 1. – С. 161.

152 Семків В. О., Шандра Р. С. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

з ч. 1 ст. 159 Господарського кодексу України, суб’єкт господарю-вання – юридична особа або громадянин-підприємець – може мати комерційне найменування. Громадянин-підприємець має право заявити як комерційне найменування своє прізвище або ім’я. Осно-вними функціями комерційного найменування є дистинктивна абоіндивідуалізуюча та запобіжна функції. Дистинктивна функція (від лат. distinctio – розрізняти, розрізнення)¹²⁷ дозволяє відрізнити одного учасника комерційної діяльності від іншого, незалежно від того, які товари чи послуги вони реалізують та пропонують на ринку. Запобіж-на функція не дає ввести в оману споживачів щодо справжньої діяль-ності фізичної чи юридичної особи – суб’єктів господарювання¹²⁸.

Таким чином, комерційне (фірмове) найменування – це найменування юридичної чи фізичної особи, яке індивідуалізує їх як окремих суб’єктів господарювання, допомагає відрізнити їх один від одного та не дає ввести в оману споживачів щодо їхньої справж-ньої діяльності.

Структурно у комерційному (фірмовому) найменуванні при-йнято виділяти дві частини – основну та додаткову.

Основна частина (так званий«корпус фірми»),включає:1) предмет діяльності (обмеження щодо напряму діяльності осо-би). За предметом діяльності особа може бути: науково-дослідним, сільськогосподарським, виробничим підприємством тощо; 2) вид особи (обмеження за організаційно-правовою формою).До цієї час-тини належать відомості про організаційно-правову форму суб’єкта господарювання (товариство з обмеженою відповідальністю, повне, командитне, акціонерне товариство, приватне, державне, казенне підприємство тощо) та інші відомості, обов’язковість яких перед-бачена законодавством¹²⁹.

Енциклопедія інтелектуальної власності / за ред. проф. П. П. Крайнєва. –

К.: Старт-98, 2012. – С. 281.

У відповідності до ч. 1 ст. 489 Цивільного кодексу України, правова охо-

рона надається комерційному найменуванню,якщо воно дає можливість виріз-

нити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої

діяльності.

Так, згідно з ч. 4 ст. 119 Цивільного кодексу України, комерційне наймену-вання повного товариства має містити імена (найменування) всіх його учасників, слова «повне товариство» або містити ім’я (найменування) одного чи кількох учас-

Розділ V. Інтелектуальна власність на правові засоби індивідуалізації
учасників цивільного обороту, товарів і послуг (комерційні позначення)

Додаткова частина (яку ще називають додатком),включає:1) обов’язкову частину, що містить індивідуалізуючий елемент – власну (спеціальну) назву юридичної особи («Фіакр», «Гетьман» тощо) або прізвище чи ім’я громадянина-підприємця; 2) факульта-тивну частину,яка може включати в себе скорочену назву особи іслова: «центральний», «спеціалізований», «головний» тощо¹³⁰.

В науковій літературі виділяють три принципи, на підставі яких повинно формуватись комерційне найменування: 1) істинність – воно повинно містити відповідну дійсності інформацію щодо орга-нізаційно-правової форми суб’єкта господарювання, сфери та видів діяльності, інформацію про володільця тощо; 2) виключність – воно повинно бути новим, оригінальним, відрізнятися від найменувань, що вже існують, не співпадати з існуючими торговельними марка-ми та географічними зазначеннями; 3) постійність – найменування повинно бути незмінним протягом усього строку існування суб’єкта господарювання¹³¹.

У відповідності до ст. 489 Цивільного кодексу України, право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування¹³² та охороня-

ників з доданням слів «і компанія», а також слова «повне товариство». У відповід-ності до вимог ч. 2 ст. 133 даного кодексу, найменування командитного товариства має містити імена (найменування) всіх повних учасників, слова «командитне това-риство» або містити ім’я (найменування) хоча б одного повного учасника з додан-ням слів «і компанія», а також слова «командитне товариство».

Правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найме-нування суб’єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу. У разі якщо комерційне найменування суб’єкта господарю-вання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і ко-мерційного найменування, і торговельної марки (ст. 156 Господарського кодексу України).

Див.наприклад: Коссак В. М., Якубівський І. Є. Право інтелектуальної власності: Підручник / В. М. Коссак, І. Є. Якубівський. – К.: Істина, 2007. – С. 78; Енциклопедія інтелектуальної власності / за ред. проф. П. П. Крайнєва. – К.:

Старт-98, 2012. – С. 281.

Момент першого використання комерційного (фірмового) найменування може встановлюватись за даними державної реєстрації суб’єкта господарювання або матеріалами, що підтверджують його відомість (наприклад, якщо відомості про нього містяться в: а) енциклопедіях, довідниках, каталогах; б) рекламних мате-

Дата добавления: 2017-02-01