Розглядання та бесідиза репродукціями художніх картин 3 страница

Розповідь про твір мистецтва - це не тільки повідомлення про його зміст, це також емоційний вплив на дітей через художні засоби виразності, які використовує художник, це передавання їм свого ставлення до зображеного, свого настрою, який викликає твір, це стимулювання їх до активного співпереживання. Щоб створити змістову й захо­плюючу, доступну дитячому сприйманню розповідь про картину, від вихователя, крім загальної культури, широ­кого світогляду, вимагаються конкретні знання про творчість

Алла Вогуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

художника, особливості виразних засобів мистецтва живо­пису, його жанри.

При підготовці до розповідей про мистецтво живопису Г.О.Підкурганна рекомендує використати такий матеріал¹. Образотворче мистецтво - це відображення довкілля художником у художніх образах і вираження свого став­лення до життя засобами форми, кольору, композиції. Саме художній образ втілює задум художника у видиму форму, є результатом його творчої діяльності. Основою творення художнього образу в мистецтві живопису є такі виражальні засоби, як колір, малюнок, композиція.

Колір - найголовніший виражальний засіб живопису. Без кольору не може бути живопису. Саме колір відрізняє живопис від інших видів образотворчого мистецтва, дозво­ляє розкрити барвистість довкілля. За допомогою фарб художник колоритно зображує життя. Від цього і походить назва мистецтва - живопис, тобто писати життя. Для цього художник використовує гаму кольорів, тобто шкалу всіх кольорів, яка притаманна певній картині. Коли художник усі кольорові поєднання підпорядковує єдиній гармонійній узгодженості, він вирішує питання колориту. Колорит картини художник вирішує згідно зі своїм задумом.

У кожному живописному творі є й світло, є глибокі тіні й напівтіні, де світло поступово переходить у тінь. Так, за допомогою світлих і темних тонів художник передає освіт­лення. У живопису це називається світлотінню. Вона віді­грає дуже важливу роль. Завдяки світлу й тіні художник передає об'ємність людей і предметів, живу чарівність при­роди, повітря, простору.

Малюнок - основа реалістичного зображення дійсності. Він створює окреслення форми зображуваного предмета,

¹ Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з мистецтвом живопи­су. - Методичні рекомендації / Укл. Г.О.Підкурганна. -К., 1991. - С. 9-11.

шідає живописному образові структурної чіткості, ясності. (Іоред понять, які включає малюнок, насамперед виділяють лінію і контур. Лінія - це рух пензля, що виявляє форму предмета. Вона є найбільш загальним у картині. Контур -краї форми, що відділяє її від середовища й оточення.

Важливим компонентом художньої мови живописного ИОру є композиція. Композиція - це створення, складання, розміщення у часі і просторі основних структурних одиниць тнору згідно із задумом художника й реальною дійсністю. Композиція включає такі поняття: формат, перспектива, динаміка. Формат картини характеризується розміром і положенням полотна, яке художник вибирає залежно від задуму. Він може бути різної форми: квадратним, прямо­кутним, овальним тощо. Прямокутний формат може розмі­щуватись у різних положеннях. Якщо художник зображує щось високе, намагається передати стрімкість, враження висоти, то вибирає вертикальний формат. Зображуючи безкрайність просторів землі, її широчінь, вибирає горизон­тальний формат.

Перспектива у творах живопису - це засіб зображення об'ємних предметів реальної дійсності, що характеризуєть­ся тривимірністю на площині. Саме перспектива дозволяє художникові передати глибину простору, а також своє ставлення до зображуваного, зосередити свою увагу на го­ловному.

Перспектива буває лінійною й повітряною. Лінійна перспектива - вираження простору на картині створюється за допомогою ліній. Лінійна перспектива буває фронталь­ною, діагональною. Законів перспективи є кілька. Найго­ловніших два:

1. Чим далі від нас знаходиться предмет, тим він здається
меншим.

2. Паралельні лінії, віддаляючись від нас, поступово
наближаються і нарешті сходяться.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Повітряна перспектива дає змогу передавати зміну забарвлення об'єктів і явищ залежно від їх віддалення у просторі: предмети втрачають чіткість контурів, кольори тьмяніють, а близько розташовані стають контрастнішими.

Динаміка у творах живопису створюється передусім за рахунок ритму. Ритм картини - повторення ліній, плям, кольорів. Для передавання враження руху, крім ритму ху­дожник використовує й інші художні засоби. Це асиметрич­на побудова картини, тобто розміщення рухомих предметів в одній із частин полотна; діагональна побудова картини, коли враження руху створюється за рахунок діагонального розміщення рухомих предметів. Враження руху також передається за рахунок пластики, тобто зображення однієї з фаз руху: біжить, стрибає, нахиляється тощо.

При ознайомленні з картинами побутового жанру необхід­но звернути увагу на те, що в них зображені події, сцени повсякденного життя; показати, що в них завжди присутні люди, є дія, розповісти про місце й час дії. Серед усіх зобра­жень знайти з дітьми суттєвий центр, тобто щось найбільш важливе за значенням, завдяки чому художник розкриває свій задум, звернути увагу на засоби виразності, які вико­ристовуються для його виділення: розміщення у центрі, використання контрастного зображення порівняно з інши­ми предметами (форма, розмір, колір, світло). Необхідно показати залежність між предметами, значення одного предмета порівняно з іншим, звернути увагу на деталі.

Розглядаючи з дітьми картини портретного жанру, розповісти, що головним зображенням у портреті є людина, що створюючи портрет художник прагне зобразити не лише зовнішню схожість людини, а й розкрити її внутрішній світ, розповісти про думки, турботи.

Обличчя (очі, міміка) надає зовнішності виразності. Саме за допомогою цих виразних засобів художник передає різні відтінки настрою: сердиться, сумує, радіє; розповідає

про звичне заняття людини, її поведінку, моральні якості. Такі виразні засоби портрету, як поза, жести, одяг під­креслюють стан людини, професію, смаки. Тло розповідає про середовище, в якому діє людина, допомагає зрозуміти задум художника.

У наступній бесіді з дітьми розповісти про пейзажний жанр, що він присвячений зображенню природи. Звернути увагу на різноманітність мотивів пейзажних творів, це -небо й земля, моря й озера, дерева й ліси, луки й поля, гори й пустелі, це - природа в різні пори року.

У пейзажі художник прагне передати не лише чарів­ність природи, а й розповісти про життя людей, їхню долю, переживання. Звернути увагу дітей, що в пейзажі художни­ки часто зображують людей, тварин, але навіть там, де вони не зображені, їх присутність припускається і відчувається. Художники-пейзажисти розповідають людям правду про свою землю, про час, у який вони жили чи живуть, про себе.

Під час розповіді дітям про натюрморт показати різноманітність зображень. Слово "натюрморт" запозиче­не із французької мови, означає мертва натура. Дітям краще назвати цей жанр живопису, як його перекладають німецькою мовою - тихе життя. Розповісти, що в на­тюрморті художник прагне не лише правдиво зобразити предмети, які скомпоновані у групу, показавши їх при­вабливість, а також розповісти, кому ці речі належать, чиє життя прикрашають, який господар, його спосіб життя, звички.

Залежно від задуму, в натюрморті, художник вирішує різні завдання. Показати дітям, як одна картина викликає радість завдяки зображенню барвистих квітів чи речей, створених людиною, в іншому випадку в натюрморті при­ваблює форма предметів, виразність їх силуетів, декоратив­ність розміщення або якість матеріалу: прозорість скла, холод металу, матовість глини й інше. Звернути увагу дітей на настрій, що викликає певний натюрморт.

Алла Богуш, НаталіяГавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Знайомлячи дітей з творами анімалістичного жанру, розповісти, що створюючи художній образ, художник наділяє тварин чи птахів людськими рисами. Наприклад, "зверхність" верблюда і лами, "спостережливість" у мавпи, "благородність" у собаки, коня тощо. Задуману тему ху­дожник розкриває за рахунок міміки тварини, постави. Це може бути тема спокою чи стрімкого бігу, переслідування, боротьби чи ласки.

Звернути увагу дітей, як художник вдало поєднує образ тварини з природним оточенням. Саме пейзаж сприяє вира­женню тісного зв'язку тварини з природою, допомагає художникові розкрити характерні особливості різноманіт­них представників тваринного світу. При розгляданні намагатися знайти з дітьми те найхарактерніше, найви­разніше, притаманне певній тварині, зрозуміти настрій, почуття, що втілив художник в образ тварини. Це може бути скромність, ніжність, зосередженість чи смуток, ра­дість чи переживання, гнів чи лють.

Необхідно розкрити красу тваринного світу, пробудити повагу до живої природи, вчити вдивлятись, захоплюва­тись, замислюватись.

Перше знайомство дітей з репродукціями художніх кар­тин у дошкільному закладі відбувається у повсякденному житті в куточку книги. Вихователь вносить картину, залишає її на самоті з дітьми. Коли в дітей виникнуть запитання, групці дітей розповідає зміст картини, називає художника і її назву. Надалі робота з репродукціями худож­ніх картин відбувається на заняттях з ознайомлення дітей з довкіллям та на інтегрованих заняттях (довкілля, обра­зотворча діяльність, розвиток мовлення, художня літера­тура, рідна природа, музика).

У процесі ознайомлення дітей з репродукціями худож­ніх картин розв'язуються такі завдання: а) формування здатності художнього бачення картини; б) формування

цілісного сприймання її змісту; в) розвиток естетичних уявлень і почуттів; г) виховання оцінювального сприйман­ня змісту картини; д) збагачення словника яскравими образними виразами, епітетами, метафорами, порівняннями.

Специфікою сприймання творів живопису є його ціліс­ність, уміння сприймати не тільки зміст картини, а й засоби художньої виразності (композиція, тло, колір, світлотінь, симетрія). У цьому зв'язку не можна застосовувати тільки "розумовий, дидактичний" підхід під час розглядання репродукцій художніх картин. Не можна деталізувати запитання, спрямовані на відтворення змісту (такі як: що? хто? де? яке? а йде що? коли?) картини.

Такий підхід "вихолощує емоційний бік сприймання, заважає дітям увійти у світ образів, разом з художником, перейнятися почуттями й емоціями, руйнує цілісність сприймання"¹.

Дітям старшого дошкільного віку доступні репродукції художніх картин, які зображують суспільно-політичні події, життя та побут людей, життя й ігри дітей у дитячому садку, працю дорослих, портретний живопис (пейзажі та натюрморти використовують на заняттях з ознайомлення дітей з природою). Це такі картини: "Хліб", "Слухаючи казку", "В українському дитячому садку" Т.Яблонської; "Діти тікають від грози" К.Маковського; "Дівчинка з ляль­кою" В.Тропініна; "Альонушка" В.Васнецова; "Ранок" Б.Кустодієва; "Мати партизана" С.Герасимова; "Московсь­кий дворик" Полєнова; "Вечеря трактористів" А.Пластова; ("Стрекоза") "Бабка" І.Репіна; "Дівчинка з персиками", "Міха Морозов" В.Сєрова; альбом портретів М.Жукова; "Діти", "Трійка" В.Перова; "Біля дверей школи" Н.Богда-нова-Бєльського; "Майбутні льотчики" О.Дейнеки; "Бурла­ки на Волзі" І.Репіна; "Повернення" В.Костецького. Картини

Чвашиніна МД. Про деякі прийоми ознайомлення старших дошкільників із художніми картинами. - К., 1963. - С. 14.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

зарубіжних художників: "Хлопчик з собакою" Б.Е.Мурільо; "У лісі" К.Коро; "Дівчина з віялом" П.О.Ренуара та ін.

Розглядання репродукцій художніх картин супро­воджується розповіддю вихователя. До розповіді вихователя ставляться певні вимоги¹:

— Розповідь повинна спиратися на асоціативне образне мислення дітей, зорову увагу, пам'ять, пов'язуватися з по­діями, які мали місце в житті дітей, бо пізнання образного ладу картини і пізнання краси життя тісно пов'язані між собою.

— У розповіді вихователь повинен підкреслити послі­довність і причинний зв'язок подій, оскільки емоції часто заважають дітям розповідати зв'язно, послідовно. Дітей приваблюють образи і деталі, які викликають яскраве вра­ження, супроводжуються глибоким переживанням. Розпо­відь про картину повинна диференціювати у свідомості ді­тей такі поняття, як тема твору живопису (про що картина), зміст (що зображено), виражальні засоби (як виражено).

— У розповіді вихователь повинен проникнутись ідеєю, задумом, почуттям художника, висловити своє ставлення до зображеного через інтонацію (урочисто, весело, розваж­ливо, зі смутком чи співчуттям), через використання об­разних слів і виразів (метафор, епітетів, порівнянь).

— Добираючи точні, яскраві, образні слова, які характе­ризують події й героїв картини, необхідно пам'ятати про доступність лексики для дітей дошкільного віку. Не можна перевищувати можливості дітей у сприйнятті мови, але не можна також користуватися лише тими словами й вира­зами, які вже увійшли в активний словник дитини.

Розвиток художніх уявлень дитини можливий лише на основі розвитку почуттів, формування радості спілкування

¹ Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з мистецтвом живопису. -С. 12.

з мистецтвом. Форма заняття, способи організації для ді­тей, методи передавання знань повинні створювати ситуа­цію "уподібнення", тобто атмосферу радості, захоплення, задоволення, співучасті дітей у процесі сприймання і потре­би активних творчих дій.

Наприклад, розглядання картини В.Перова "Трійка". Розповідь вихователя за картиною: "Троє вимучених, зовсім безсилих дітей, впряжені, наче коні, тягнуть сани з величез­ною обледенілою діжкою. Те, наскільки важка діжка, допо­магає нам зрозуміти фігура сторонньої людини, яка з жалістю дивиться на дітей і допомагає їм з великими зуси-лями перевезти сани через кучугури. Мотузки врізуються у руки й плечі дітей. Руки мерзнуть, немає рукавиць. Одяг легенький, розірваний, старенький. Дітям дуже холодно. Та ще й вітер дме прямо в обличчя, рве одяг, розтріпує волосся на голові у дівчинки. Вона легко вдягнена, на голові стара хусточка. Праворуч - малесенький хлопчик, йому важко, від натуги він відкрив рота.

Художник з великою майстерністю передав страждання дітей, яких хазяїн примусив виконувати непосильну робо­ту. Діти з малих років (такі, як ви зараз) повинні були працювати, заробляти собі на хліб. Вони були голодні, їх били, діти були позбавлені дитинства".

Діти розглядають картину. Запитання: Які фарби пере­важають у картині? На якому тлі зображено трійку дітей? Чому на темному тлі, як ви думаєте? Хто летить за діжкою? Для чого художник намалював чорних воронів? Що ще вдалині зобразив художник? А чий образ радує дітей? Роз­повідь вихователя: "Так, картина написана в темних, сірих, похмурих тонах. Навкруги мряка. Чорні ворони летять за діжкою, наче чекають здобич. Білими протилежними фарбами художник передає обличчя дітей і холодний лід на діжці. Вдалині похмура темна сувора монастирська стіна підкреслює нескінченність дороги та важкої дитячої праці.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Єдина радість для дітей — це Сірко, який біжить поруч». Далі вихователь повідомляє дітям, що хлопчик Василько (середній) надірвався від важкої праці, захворів й помер. Мати назбирала грошей, прийшла пішки до художника в місто, щоб купити цю картину як пам'ять про сина. За­вершується заняття читанням уривків з оповідань А.П.Че-хова "Ванька" та М.Некрасова "Спати хочеться".

На наступному занятті дітей знайомлять з репродукція­ми художніх картин про життя дітей ("Слухаючи казку". "В українському дитячому садку" Т.Яблонської). Розгля­дання картин супроводжується розповіддю вихователя, чи­танням творів Н. Забіли. Діти зіставляють фарби, тло кар­тини В.Перова і Т.Яблонської.

Дослідники (Н.Зубарєва, М.Івашиніна та ін.) реко­мендують у роботі з художніми картинами використову­вати такі прийоми, як "входження" дітей у світ картини, "подорож" за змістом картини; запропонувати уявити себе на місці конкретного героя картини й розповісти від його імені, що він відчуває, як би він себе поводив. Знайомі кар­тини рекомендується об'єднувати за змістом (дві-три карти­ни) і давати дітям для порівняння. У дослідженнях Е. П.Ко-роткової, А.М.Чернишової вивчались особливості сприй­мання дітьми портретів.

Так, Е.П.Короткова розробила методику ознайомлення дітей з дитячими портретами. Вихователь показує портрет і сама складає розповідь про нього: описує зовнішній вигляд, вираз обличчя, міміку, внутрішній стан героя, його настрій. Запитує у дітей, якими фарбами художник передав тло, обличчя, одяг. Діти розповідають, яка кольорова гама переважає, чому художник написав героя на світлому чи темному тлі. Потім дітям пропонують уявити портретного героя у різних життєвих ситуаціях свого дитячого садка і розповісти, як би він себе поводив. На одному занятті дітям пропонують розглянути два-три портрети, зіставити їх між собою.

Методика озна йомлення дітей з довкіллям ____________________

А.М.Чернишова пропонувала дітям чотирьох-шести років розглянути портрети дорослих людей ("Автопортрет" К.Брюллова, "Робітник" В.Сєрова, "Портрет невідомої се­лянки в російському костюмі" І.Аргунова, "Портрет жін­ки" В.Тропініна, "Очікування" Г.Песиса, "Портрет жінки" Є.Моісеєнко)¹. На портретах зображено людей різної со­ціальної епохи, яких художники написали різними засоба­ми художньої виразності. За даними автора, такі портрети доступні сприйманню дітей уже в 5 років.

Наводимо запис занять з портретного живопису з діть­ми старшого дошкільного віку².

Розглядання картин та бесіда за ними: "Бабка" ("Стре-коза") І.Репіна, "Дівчинка, освітлена сонцем" В.Сєрова.

Починає вихователь заняття з розгляду бабки та роз­повіді: "Погожого, сонячного дня пурхають бабки на лісо­вих галявинах, на берегах річок і переливаються на сонці різними барвами: то вони здаються голубими, як ясне небо, то золотими, як саме сонце.

— А ви хочете, діти, побачити бабку?

На ствердну відповідь їм показують картину І.Репіна.

Хіба це бабка? - вигукують діти.

Так, діти. Ви думаєте, я жартую? Ні, це художник Рєпін намалював свою доньку Віру і назвав її бабкою.

Але чому він так назвав її? Давайте поміркуємо разом".

Діти висловлюються:

Тому, що вона швидко бігає.

Тому, що вона розкидає руки, наче крильця.

Вона бігає в полі, в саду.

Що робить дівчинка?

Сидить на жердині.

А що вона робить ногами?

¹ Див.: ЧерньїшеваА. М. Особенности вьібора детьми 4-6 лет живописного
портрета// Дошкольное воспитание. ХХУІГІ Герценовские чтения. - Л., 1976.

² Івашиніна М.Д. Про деякі прийоми ознайомлення старших дошкіль­
ників з художніми картинами. - К., 1963. - С. 32-34.

■

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Дриґає.

А як ви дізналися про це?

Одна нога в дівчинки опущена, а друга піднята.

А чи давно сидить Бабка на жердині?

Ні, вона бігала, пурхала, втомилася й сіла.

А чи довго сидітиме, як ви думаєте?

Ні, напевне, скоро схопиться і знову буде бігати, пурхати.

Розглядаючи детальніше картину, діти помічають, що

й плаття у дівчинки, як у бабки, різноколірне, що й воно,

ніби грає на сонці. Напевне, саме ще й тому художник

назвав свою доньку Бабкою.

— А яке ж її справжнє ім'я?

— Віра. Перед вами, діти, Віра-бабка, донька художника.

Картина В.Сєрова "Дівчинка, освітлена сонцем" викли­кала в дітей надзвичайне захоплення. Якийсь час вони, мов зачаровані, мовчки споглядали її.

Ніби опам'ятавшись, діти почали говорити:

— Травиця у долині освітлена, на галявині - наче золота.

— На дівчинку впало проміння.

— Листячко на деревах освітлене.

— На білій кофтині жовті й зелені кольори, трішки
жовті, трішки зелені.

— А як про них можна сказати інакше, без слова трішки?

— Жовтуваті, зеленуваті. А ось тут рожевий, синюва­тий кольори.

— Звідки ж картина увібрала в себе так багато різних відтінків?

— Жовтуватий — від сонця, зеленуватий — від листя.

— А синюватий, від синьої спідниці.

— А рожевий від брунатного стовбура, на який сперлася дівчинка, пояснює вихователь.

—Як ви вважаєте, який був день, коли дівчинка прийшла в ліс?

—Спекотний, сонячний,— відповіли діти.

Бесіда за картиною В.М.Васнєцова "Оленка". Вихова­тель виставляє картину й запитує: "Хто ця дівчинка? Кого вона вам нагадує?"

— Оленка. Картина так і називається "Оленка", написав її художник Віктор Михайлович Васнєцов. Подивіться на дівчинку, якою її зобразив художник?

— Так, вона сумна, задумлива. Оленка - сирота, батьки померли, а дівчинка з братом лишилися самі. Що ж тра­пилося з Оленкою?

Діти пригадують зміст знайомої казки.

— А як художник показав, що дівчинка сумує? У дів­
чинки дуже зажурене обличчя, сидить вона на камені, зігну­
лась, обхопила руками коліна. Скільки горя у її очах!

Діти розповідають, як одягнена дівчинка, які барви перева­жають у картині. Використовує вихователь й уявлювані ситуації, коли діти начебто перевтілюються в образ дівчинки.

У процесі ознайомлення дітей з репродукціями художніх картин доцільно використати уривки віршів, які б відби­вали зміст картини, оповідань (до картини І.І.Шишкіна "Ранок у сосновому лісі" можна прочитати уривок з опо­відання К.Д.Ушинського "Ранкові промені"), дібрати при­слів'я, пісні, музичні твори. Обов'язково підготувати свою розповідь за змістом картини і розповідь про дитячі роки та діяльність художника.

Добре, якщо б діти побачили і портрет художника. Пот­рібно відповідно підготувати і дітей.

Наводимо конспект заняття, у якому показано підготов­ку дітей до сприймання картини.

Тема: Бесіда за картиною І.Шишкіна "Дощ у лісі"¹.

Програмний зміст: Вчити дітей уважно розглядати твір живопису (картину І.Шишкіна "Дощ у дубовому лісі"). Закріплювати уявлення дітей про вигляд природи під час дощу. Учити використовувати набуті враження при аналізі художнього твору. Формувати вміння, вдивляючись у зоб­ражене, відзначати застосовані художником засоби виразності:

¹ Четверик А.Д. Розвиток естетичного сприймання старших дошкільни­ків засобами образотворчого мистецтва. - Майстер, робота. - Миколаїв, 2007. -С. 70-72.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

колір, лінію; розрізняти кольори та їх відтінки. Виховувати інтерес до творів мистецтва, здатність емоційно сприймати їх. Матеріал: репродукція картини І.Шишкіна "Дощ у дубовому лісі" (велика демонстраційна та маленькі роздат-кові), різноколірні фішки на кожну дитину.

Попередня робота: спостереження за дощем, бесіда "Що ми бачили під час дощу". Розглядання ілюстрацій із зобра­женням природи під час дощу, читання оповідання І.Нек-расова "Перед дощем". Вивчення потішки "Дощику-дощику", української народної пісні "Дощик", розучування танцю дощових краплинок. Вправа "Визначити пору року і кольо­ри" (за ілюстраціями), вправа "Назви головні кольори малюнка", вправа "Виклади фішками гаму кольорів" (проводиться за ілюстраціями). Слухання музичних творів, що імітують звуки дощу та довільна рухова творчість під музику з іміта­цією дощу. Знайомство з творами І.Шишкіна та виконання вправи "Виклади гаму кольорів" за картиною "Дуби".

Хід заняття. Вихователь:

— Ми з вами часто спостерігали за дощами. Давайте прига­
даємо, як падають краплинки, які звуки ви чули під час дощу?
А зараз послухайте пісню дощику. Вихователь включає
магнітофонний запис шуму дощу. Діти слухають 30-40 секунд.

— Пригадайте діти, який був дощ? (холодний чи теплий,
короткочасний чи затяжний, сильний чи дрібненький)

— Де ховаються від дощу?

— Чим прикриваються?

— Що утворюється на землі після дощу? Розповідь вихователя:

— Одного разу, коли художник Іван Іванович Шишкін
гуляв у лісі, почався дощ. Іван Іванович розкрив парасоль­
ку і довго спостерігав, як краплини падали на листочки,
травичку, зволожували стовбури дубів. А потім, коли ху­
дожник прийшов додому, він вирішив намалювати все, що
бачив. Так народилася картина "Дощ у дубовому лісі". Роз­
гляньте її уважно. Вихователь відкриває картину, діти

підходять, розглядають її протягом 1,5-2 хвилин. Після цього вихователь спонукає малят до розповіді за картиною, дає можливість висловити враження усім, хто хоче. Прагне, щоб діти помітили якомога більше деталей.

Запитання: Яку погоду зобразив художник? (вологу, сиру, дощову, теплу). Як ви здогадалися про те, що погода саме така? (Туман, калюжі, краплини дощу на листі, люди під пара­солькою). Подивіться на дерева, як художник зобразив дерева? Порівняйте дерева поблизу з тими, що вдалині. А що іще ми бачимо на картині? Уявіть і розкажіть, який настрій був у художника, коли він малював дощ у дубовому лісі. Якими кольорами малював Іван Іванович Шишкін цю картину?

Після відповідей дітей вихователь пропонує їм роботу з репродукціями цієї картини, які є на всіх столах. Спочатку діти розглядають і впізнають їх, порівнюють з великою. Потім добирають фішки тих кольорів, що є на картині, і накладають їх на свою репродукцію у місцях, де бачать відповідний колір. Діти можуть працювати вдвох з однією репродукцією або кожний зі своєю.

Розповідь вихователя за картиною:

"Іде дощ. Дубовий ліс, змучений спрагою, п'є його з насо­лодою. Дерева розкинули свої віти. Від вологи блищать на них листочки. Мокрі стовбури дубів, що ростуть близько до нас, темні й намальовані чітко. А от дерева, що подалі, вкриті ту­маном. І тому їх видно погано, а їх стовбури видаються сірими. Ні дощ, ні туман не псують доброго настрою. Напевне, небо не повністю вкрите хмарками, адже деінде пробиваються сонячні промені. Ліс умився чистою дощовою водою. Травичка підня­лася назустріч приємним краплинам і, неначе, прислухову-ється. Все навкруги - земля, трава, дерева -дихає свіжістю. Великі калюжі, що налив дощик на дорозі, весело поблиску­ють, і в них, мов у дзеркалі, відбиваються дерева. Художник намалював картину кольорами спокійного, доброго настрою: зеленими, жовтими, коричневими, синіми, голубими". Діти складають власні розповіді, а потім оцінюють їх.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

У спеціальній літературі та на сторінках журналу "Дошкільне виховання» подано художній опис змісту картини, який може слугувати вихователю основою для складання розповіді для дітей. Наприклад, картина К.О.Трутовського "Одягають вінок" (1877).

Велика мистецька спадщина К.О.Трутовського (1826-1893) присвячена Україні. Художник відтворив у мистецтві мотиви побуту й звичаїв українського народу, наповнив сюжети картин високою поетичністю. У картині «Одягають вінок» відбилось уміння художника вдивлятись у сучасний йому побут, оспівувати його в художніх образах.

В Україні здавна існував народний звичай, коли молоді дівчата доповнювали святкове вбрання барвистим вінком із живих квітів. Саме цей жартівливий момент зобразив художник на полотні: молода мати або старша сестра прибирає квітами малу дівчинку, одягнену у святкове вбран­ня і намисто. Йде гра в дорослу - дівчинка запишалась, засоромилась, бо за прибиранням з дорослою серйозністю спостерігає хлопчик. У побутову сценку художник вніс багато теплого почуття, авторська розповідь пронизана лагідною усмішкою, веде глядача у світ краси побуту ук­раїнського народу. Картина виразно скомпонована, уся сце­на опромінена благодатним теплом щедрого літа. Твір пройнятий ліризмом, поезією щасливого дитинства, глибо­кою повагою художника до життя народу.

Спочатку вихователь знайомить дітей окремо з кожною картиною художника, а потім можна провести заняття, присвячене творчості одного художника за серією картин або зіставлення картин на одну тему різних художників.

Дата добавления: 2017-02-01