Розглядання та бесідиза репродукціями художніх картин 4 страница

Наприклад, ознайомлення дітей з картиною І.І.Левітана "Золота осінь" (старша група)¹.

Програмний зміст: формувати в дітей здібність сприй­мати твори мистецтва живопису, викликати емоційне став-

' Ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з мистецтвом живопису. Методичні рекомендації. /Укл. Г.О.Підкурганна. -К., - 1991. -С. 19-20.

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

лення до зображуваного, розвивати образне бачення, вчити відтворювати в малюнках враження від естетичного і художнього сприймання.

Хід заняття. У кімнату, прикрашену осіннім листям, залітає повітряна кулька з телеграмою: "Дорогі діти! Запро­шую вас погостювати в мене. Щоб - потрапити до мене, треба заплющити очі, повернутись навколо себе і сказати чарівні слова: "Крібле, крабле, бум!"

Я у літечка сестричка

У калиновім намисті

А спідничка в мене з листя,

Різноколірна, барвиста"

— Цікаво, хто це може бути? Так, звичайно, це - чарів­
ниця осінь. Хочете погостювати у неї? Тоді давайте заплю-
щемо очі і... Ось ми і потрапили з вами в осінню казку. Як
гарно навкруги... Осінь мрійна, осінь мила, все багрянцем
притрусила (Діти збирають осінні букети з листя). І сама в
барвистім листі, ще й в калиновім намисті. Вихователь при­
вертає увагу дітей до ілюстрацій:

Ось край річки - жовті клени І берізки золоті. Лиш ялиночки зелені Залишились в самоті.

— Щедро виграючи золотими фарбами, ходить чарівниця-
осінь полями, лісами і луками, шарудить опалим листям,
сипле золоті листочки на землю. Осінь уміє зачарувати
своєю красою і кожну людину перетворити в чарівника. Не
вірите? Тоді послухайте і подивіться, які дива створюють
люди, закохані в осінь. Поети передають свої почуття у вір­
шах, композитори - у музиці (звучить музика П.І.Чайковсь-
кого "Пори року. Осінь").

А ось художник І.І.Левітан, зачарований барвами осені, передав свої почуття на полотні. Це пейзаж "Золота осінь". Через п'ять років картина буде святкувати свій ювілейний день народження, їй виповниться 100 років. Яку чудову, гарну лагідну осінь зобразив художник! День сонячний...

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

По глибокій блакиті неба пливуть хмарки. На узліссі жов­тіють, спалахуючи рудими вогниками луки, стоять у зо­лотому вбранні дерева. М'яким шаром жовтих, червоних, оранжевих листочків вкрита земля. Яка чудова, запашна й золотиста ковдра! Приваблює, кличе вдалину, туди, де зеленою щіточкою зійшла озимина, невеличка річечка, що тече уздовж узлісся. Вода в ній синя, холодна. Створюється враження, що вона повільно рухається. Картина викликає почуття бадьорості й спокою. Дивлячись на картину, ми разом з художником переживаємо безмірну красу чарівної осені, красу рідної землі.

Запитання до дітей за змістом розповіді:

— Діти, чи зачарувала осінь вас своїми барвами? Тепер
ми з вами теж чарівники. Давайте намалюємо картини
осені. (Звучить музика).

Після закінчення малюнків, діти розповідають про них, читають вірші. Для аналізу дитячих робіт вихователь також використовує поетичне слово Н.Забіли:

Подивись: на видноколі

Мов змінилися ліси.

Хто це їх у жовтий колір так барвисто покрасив?

І пишаються дерева

Золотим своїм вбранням.

— Це якийсь маляр, напевне,

Догодити хоче нам.

А маляр цей -

місяць Жовтень

У відерцях чарівних

Жовту фарбу перебовтав

І розбризкує по них.

— Прийшов час залишати чарівну країну осені, але ви
не засмучуйтесь, осінь ще буде нас радувати своєю красою.
А тепер, щоб повернутись із чарівної країни, давайте
скажемо наші магічні слова: Крібле, крабле, бум!

Після кількох занять, на яких діти розглядали окремі картини художника, можна провести бесіду про творчість І.І.Левітана. Наприклад:

Тема: "Творчість І.І.Левітана" (інтегроване заняття)¹.

Програмний зміст: Продовжувати знайомити дітей із творчістю І.І.Левітана; розвивати в них естетичне сприй­мання творів образотворчого мистецтва; вчити розуміти зміст картини; закріплювати вміння самостійно передава­ти естетичне ставлення до природи зображувальними засобами; розвивати творчі здібності дітей, розширювати їх кругозір; виховувати любов до рідного краю.

Матеріал: картини І.І.Левітана "Золота осінь", "Бере­зень", "Весна. Велика вода", музичний запис "Квітень" П.Чайковського, аркуші паперу, пензлики, фарби.

Попередня робота: Спостереження за природою у різні пори року. Читання: казок С.Маршака "Дванадцять міся­ців", М.Коцюбинського "Брати-місяці", оповідання В.Чап-ліної "Хто як до зими готується?", В.Струтинського "Як лелеки весну повернули". Заучування напам'ять віршів М.Познанської "Журавлі летять", Н.Приходька "Осінь», Т.Г.Шевченка "Зацвіла в долині...", О.Пчілки "Весняні кві­ти". Розучування і пояснення прислів'їв, народних прикмет про різні пори року.

Хід заняття: Діти, сьогодні ми з вами поговоримо про творчість відомого художника. Зараз я покажу вам декіль­ка його картин, а ви скажете, хто цей художник і як називають­ся його картини. Вихователь показує дітям картини І.І.Левітана "Золота осінь", "Березень". Запитання до дітей: — Картини якого художника ви побачили? Назвіть їх. Про що розповідає він у своїх картинах? Вихователь читає вірш Л.Костенко:

Самі на себе дивляться ліси,

Розгублені від власної краси.

Немов пройшов незримий Левітан

То там торкнув їх пензликом, то там.

¹ Четверик АД. Розвиток естетичного сприймання старших дошкільників засобами образотворчого мистецтва. - Магістер. робота. - Миколаїв, 2007. - С.66-68.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

— Хто такий Левітан? Що ви знаєте про цього худож­ника? Розповідь вихователя про 1.1.Левітана: "І.І.Левітан рано залишився сиротою. Його дитинство було настільки безрадісним, що він не любив навіть згадувати про свої дитячі роки. Коли він вчивсь у Московському училищі жи­вопису, йому часто доводилося голодувати. Левітан був м'яким, душевним, любив все красиве. До себе, до своєї творчої роботи він ставився суворо, вимогливо, ніколи не задовольнявся досягнутим. Йому завжди видавалося, що можна зробити краще. Траплялось таке, що він знищував не тільки етюди, але й свої картини, коли був незадово-лений ними. Левітан залишив нам багату художню спад­щину. Сучасники називали 1.1.Левітана поетом природи".

— Що ви бачите на картині "Золота осінь"? Який настрій викликає ця картина? Який із віршів поетів співзвучний з цією картиною?

Читання дітьми віршів про осінь:

Жовтень Красуня осінь - справжня чарівниця! Тихо осінь ходить гаєм, Милуємося із її краси. Ліс довкола аж горить. Які веселі фарби, придивіться, Ясен листя осипає,

Поклала осінь на гаї й ліси.,

Дуб нахмурений стоїть. Стоять, немовби у казкових шатах, І берізка над потоком Берези в золоті ізнизу догори. Стала, наче молода, Природа готувалась теж до свята Вітер, мовби ненароком, Чарівної осінньої пори, їй косиці розпліта...

(Н.Приходько)

Осінь Там, де осінь побувала, Жовтим все пофарбувала. І дерева стали всі Майже зовсім золоті.

(Т.Сенченко) Вихователь виставляє картину "Березень" і запитує дітей:

— Про що розповів Левітан у цій картині? Який настрій вона у вас викликає? Які з народних прикмет можна використати, розглядаючи картину?

— Який лютий, не лютий, а на весну брів не хмур. У лю­тому зима вперше з весною стрічається. Лютневий сніг весною пахне. Лютий сильний хуртовинами, а березень - капеллю.

— Сьогодні я покажу вам ще одну картину І.Левітана,
називається вона "Весна. Велика вода". Відчути красу цієї
картини нам допоможе музична п'єса "Квітень" П.І.Чай-
ковського. Діти роздивляються картину під супровід п'єси
П.І.Чайковського "Квітень".

— Як ви думаєте, про що хотів розповісти художник у
цій картині? На картині не зображено сонце, але воно від­
чувається. Як художник передав це?

Які вірші про весну вам хочеться прочитати, дивля­чись на цю картину?

Гей, розлилась по селу і по місту Повінь зелена з зеленого листу! Наче у річці весняна вода, Грає, вирує верба молода.

(М.Познанська)

— Ми розглянули з вами три картини Левітана. Чим саме подобаються ці картини вам? Які почуття викликають? (Діти висловлюють свої думки).

— Навколо нашого міста теж багато цікавих і гарних місць, які чимось нагадують картину Левітана. Багато з них ви бачили на прогулянках. Подивіться ще раз. Діти розгля­дають фотографії з краєвидами рідного міста, називають знайомі місця.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

— Діти, ви бачили картини нашої рідної природи. Вона дарує нам багато радості, але щоб ми завжди могли милу­ватись красою лісу, парку, річки, ставка, природу необхідно берегти й охороняти. Природа надихає не тільки худож­ників, але й композиторів, які написали багато творів про пори року. Вихователь пропонує заспівати дітям пісню про весну.

— Уявіть собі, що ми з вами - на лісовій галявині, де пригріває яскраве весняне сонечко і пробиваються до світла перші весняні квіти. Які це квіти? Так, проліски. Уявіть, що ви - проліски. І під музику покажіть, як вони ростуть, тягнуться до сонця. Діти виконують танок "Проліски" під німецьку народну мелодію.

— Ось ми і побували у веселому лісі. А тепер намалюйте, діти, весну. Діти малюють під музику Ф.Ліста, І.С.Баха.

По закінченні, роботи вихователь влаштовує виставку дитячих робіт.

— Погляньте, яка радісна картина пробудження при­
роди у вас вийшла. Скільки в малюнках сонця, блакиті! Все
це викликає у нас радісний настрій. Ставайте в хоровод, зустрі­
немо весну піснею (Діти виконують хоровод "Веснянка").

У роботі з дітьми вихователь повинен знайомити дітей із українськими художниками як класиками, так і сучасними. Наприклад:

Інтегроване заняття з теми "Красуня берізка" (оз­найомлення з природним довкіллям, розвиток мовлення, образотворча діяльність, художня література)¹.

Програмний зміст: Вчити дітей помічати красу в довкіл­лі; поглибити знання дітей про зимові явища в природі; ство­рити відповідний настрій під час сприймання картини М.П.Глущенка "Зима"; вчити дітей емоційно висловлюва­тися, збагачувати словник образними виразами; продовжу­вати знайомити дітей із різними техніками зображення; вчити зображувати дерево, виховувати у дітей почуття есте­тичної насолоди.

¹ Там само. - С. 79-83.

Матеріал: Картина М.П.Глущенка "Зима", загадки, вірші, фарби, папір.

Хід заняття. Вихователь загадує дітям загадку про іній.

— Сьогодні зима-білосніжка створила навколо казкове диво: прикрасила все в білий іній. Недаремно кажуть, що зима - найкрасивіша пора року, все таке ошатне, біле. Читання уривків із віршів про зиму, іній.

— Діти, чи подобаються вам дерева в інеї? На що схожі дерева в такому чудовому вбранні? Красу певного куточка рідної землі показав у своїй картині «Зима» український художник Микола Петрович Глущенко. Вихователь вистав­ляє картину. Запитання до дітей: Яка пора року зображен­ня на картині? Які зміни відбулися з приходом зими? Як попрацювала бабуся-метелиця? Де поділися лісові мешканці?

— Засніжений ліс, дорога, що в'ється поміж кущами, сині далі та прозоре небо. Придивіться до картини уважні­ше, ви поступово замрієтесь, зачаровані цими глибокими коліями в снігу, простором лісової галявини. Як тут затишно! На снігу лежать сині, кришталеві тіні, пахне свіжа хвоя. Усе ніби чекає чогось, може весни або літа. Зима, напевне, навмисне підкреслила контури дерев. Чи впізнали ви їх? Яка чарівна краса в берізки під час зимового сну! Як щиро розкинула свої гілочки під блакитним шатром неба, щоб мороз і сонце витончили білизну до сліпучого сяяння.

Читання вірша "Навкруги казкові шати" (В.Скома-ровський).

— Як змінилось життя дерев взимку? Що вони відчувають? Взимку деревам і кущам дуже холодно. Як можна їх зігріти?

— Діти, взимку дерева, кущі, землю зігріває сніг. Зима дбає про природу, дає змогу відпочити до весни. А вітер їй допомагає насипати багато снігу. Зима накрила землю зи­мовою ковдрою, одягнула дерева у срібний одяг, поклала кущі спати в пухові подушки та перини.

А чи зігріє така ковдра? Коли рипить сніг? Як почуває себе дерево під снігом? Який настрій у зимового дерева:

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

сумний чи веселий? Чому? Як ви думаєте, про що пере­мовляються дерева в зимовому лісі? Про що може розпо­вісти нам дерево?

Психогімнастика "Я - деревце": "Я - деревце. Стою у зимовому лісі. Мені дуже холодно, коли зривається сильний вітер. Він хитає мої тоненькі гілочки в різні боки. Я люблю, коли падають легенькі сніжинки. Вони вкривають землю, мої гілочки. Мені стає тепліше, і я засинаю".

— Діти, спробуйте описати дерево, яке вам найбільше подобається, так, щоб товариші відчули ваше захоплення ним. Творчі описи дітей. Наприкінці заняття розглядають малюнки. Милуються барвами. Запитують, який настрій подарувала дітям творчість.

Доцільно познайомити дітей із творчістю української художниці Марії Примаченко. Наводимо конспект інтегро­ваного заняття (розвиток мовлення, народознавство, музика, образотворча діяльність) з теми "У пошуках мистецьких див"¹.

Програмний зміст: вчити дітей емоційно сприймати твори мистецтва, помічати виразність образу, основні засоби його передавання; передавати за допомогою інто­нації та міміки характер твору, особливості художнього образу. Розвивати уяву, мову і мислення. Виховувати в дітей емоційно-естетичне ставлення до довкілля, любов до матері, рідної домівки, доброзичливість, чуйність, спів­чуття.

Матеріал: репродукції картин М.Приймаченко "Під сонцем на морі чайка годує своїх дітей", "Чорний звір", "Звір гуляє". Атрибути до української народної гри "Пере­пілка": пір'їнка, наголовники; українська народна пісня "Полишила чайка свої дрібні діти"; українська народна забавлянка "Ти, Катрусенько, мала"; вірш В.Панченка "Казкова країна", паперові квіти на фланелі, паперові зображення сердець (темно-синє, оранжеве).

¹ Там само. - С. 73-79.

Попередня робота: знайомство з альбомом М.Прийма­ченко; заучування українських народних пісень, потішок, колискових, приказок та прислів'їв; розучування ди­дактичних та народних ігор "Підбери колір", "Веселий та сумний півник", "Перепілка", "Підбери потрібні слова"; бесіда з дітьми "Мамине серце".

Хід заняття: Вихователь гортає альбом з репродукція­ми картин М.Приймаченко.

— Діти, сьогодні ми продовжимо знайомитися з казково
чарівним, фантастичним світом Марії Приймаченко. Зга­
дайте, яким мистецтвом вона прославилася? Чи любила
малювати художниця? Так, у її картинах, мов у казці: звірі,
дерева, птахи, квіти - все незвичайне, бо діє, розмовляє,
бореться за добро. А ви любите казки? Тож давайте поли­
немо в казковий світ мистецтва.: (.

Звучить мелодія муз. В.Таловері "Веснянка" (збірка пі­сень "Зелений виноград"). Вихователь виставляє репродук­цію картини М.Приймаченко "Під сонцем на морі чайка годує своїх дітей", розповідає: "Жила-була чайка на синьо­му морі. Мала вона чаєняток - голосистих маляток. Скажіть, де живуть чайки? Якого кольору птахи? Як ви думаєте, чому вони жовтого кольору? Чи добре діткам біля мами в рідному гніздечку? Так, у народі кажуть: при сонці тепло, а при матері добре. Кожен день у морі синім".

— Діти, згадаємо українську народну пісню про чайку "Полишила чайка свої дрібні діти". Діти читають вірші.

— Одного літнього ранку піднялося сонечко на рожевих ніжках, постукало промінчиком до гніздечка, збудились чаєнята, зраділи погожій днині, розправили крильця та й полетіли з рідної домівки і залишилася матуся одна-однісінька. Як ви вважаєте, що відчувала чайка?

— А що сталося з пташенятами. Летіли вони, летіли та й зустріли на своєму шляху звіра, звіра непростого, а фантастичного.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Вихователь виставляє репродукцію картини М.Прий-маченко "Чорний звір". Звучить українська народна мелодія "Колискова для матусі", одна дитина ховається.

— Де поділася Катруся? (Діти знаходять Катрусю).

— Не лякайся чорного звіра, поглянь, який він сумний та самотній. Діти, розгляньте картину та скажіть який він?

— Діти, мені здається, що чорному звірові потрібен добрий, чуйний друг, який би допоміг його холодне серце зігріти. Подумайте, яким може бути звір, якого він повинен бути кольору? Ось ми і вигадали казкового звіра. А тепер прикрасимо його так, як прикрашала фантастичних тва­рин М.Приймаченко (Вихователь виставляє копію карти­ни М.Приймаченко "Звір гуляв", діти прикрашають його квітами. У цей час звучить спокійна мелодія).

— Діти, а тепер пограємо в гру "Чорний і червоний звір". Прослухайте уважно мелодію і зобразіть доброго чи злого звіра (дивляться з невдоволенням, брови насуплені або лагідно, усміхнено, доброзичливо) і покажіть відпо­відно "холодне" чи "гаряче" серце. Тепер у Чорного звіра є друг, який допоможе йому у скрутну хвилину, навчить його бути добрим, чуйним, навчить його посміхатися. І велике холодне серце стане гарячим і небайдужим. Зраділи чаєчки, що звірі подружилися і вирішили летіти далі.

(Українська народна гра "Перепілонька"). Пташенята наші пограли з перепілкою та полетіли далі. Та ось вони побачили вогнище. Веселе полум'я його знайшло стежку до зірок та й засвітило їх. Стало журно пташенятам, згадали вони матінку рідну, рідне гніздечко. Нікому було заспівати їм колискової, нікому було приголубити їх. Згадали вони мамині ніжні слова, мамину колискову (Звучить "Ніжна колисанка").

— Діти, поміркуйте і скажіть, що думали в цей час
чаєнята про маму. Діти промовляють приказки та прислів'я
про маму. Діти, як ви думаєте, що ж вирішили чаєнята?

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Пам'ятайте, діти, на світі мама одна, як і дорога життя, а її діти - то стежечки, що по всьому світі стеляться та назад до матері повертаються. Ось і закінчилась казка, її я по­чула від своєї матері.

У третьому кварталі випускної групи доцільно прово­дити інтегровані заняття на зіставлення картин декількох художників як українських, так і зарубіжних.

4.5. Методи опосередкованого ознайомлення дітей з предметним довкіллям

Найбільш уживаними методами опосередкованого оз­найомлення дітей з предметним довкіллям є читання ху­дожніх творів і бесіда як самостійний вид заняття.

Щодо художніх творів, то на заняттях із довкілля використовують оповідання і вірші пізнавального характе­ру, відповідно до програми: твори класиків і сучасних письменників. Основна мета читання творів - це ознайомлен­ня дітей з предметами і явищами далекого довкілля, які діти не бачили і не можуть побачити у своїй місцевості, а також закріплення і уточнення набутих дітьми знань у процесі спостережень, екскурсій, розглядання картин у побутовій діяльності. Вихователь підбирає художній твір відповідно до теми заняття. Наприклад, про працю до­рослих це будуть твори: О.Донченка "Золоте яєчко", Д.Го­ловка "Виростаємо на зміну", І.Чопей "Хліборобом буду я", С.Баруздіна "Мамина робота", В.Чухліб "На току" тощо.

Методика використання їх така: дітям читають опо­відання (один чи два рази) і проводять за його змістом бесіду відтворювального характеру. У разі потреби пока­зують ілюстрації.

Наприклад: Середня група. Читання оповідання Л.Вишне-венького "Дощувалка". Програмний зміст: познайомити

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

дітей з машиною дощувальницею. Закріпити знання про працю трактористів. Виховувати повагу до праці тракто­ристів, дощувальників.

Словник: дощувалка, дощувальник, зрошувач, шланг-хобот, веселка.

Матеріал: ілюстрації з книги Л.Вишневецького "Річка в гості поспішає", українська народна пісенька "Іди, іди, дощику".

Хід заняття: Читання оповідання. Розглядання ілюстрацій. Запитання: Як називали Андрійчиного тата? Що він робив? Що розповів і показав тато хлопчику? Для чого потрібно поливати пшеницю? Читання і розігрування українських народних пісеньок "Іди, іди, дощику" та "Ой дощику, поливайнику".

Старша група. Читання оповідання Т.Коломієць "Хліб". Програмний зміст: познайомити дітей з процесом виро­щування та випікання хліба (зерно сіють, колоски зби­рають, молотять, мелють, з борошна печуть хліб). Вихо­вувати бережливе ставлення до хліба.

Словник: борошно, рілля, золотава, роботящі, пахучий, позолота. Переносне значення виразів та слів: золотава шкоринка, золоте зерно, золотий колосок, золочена стеб­линка, золоте проміння, срібна роса, золоті руки.

Матеріал: колоски, зерно, паляниця хліба, картина Т.Яблонської "Хліб".

Хід заняття: вихователь загадує дітям загадку про хліб. Діти розглядають колоски, зерно, хліб, картину. Бе­сіда про те, звідки хліб береться. Читання оповідання. Бесіда за змістом оповідання: Якими словами говориться в оповіданні про хліб? А яка ж шкоринка в нього? (Пояснення виразу "золотава шкоринка"). Як вирощували хліб? Якими словами сказано про руки хліборобів? Як виготовили хліб? (Пояснення виразу "Золоті роботящі руки"). З чим по­рівнюють хліб? Що "промовляє" хліб до дітей? Запам'ятайте,

діти, ці слова: "Любіть хліб, шануйте його, їжте та здо­ровими будьте".

Читання з книжки Б.Житкова "Що я бачив" оповідання "Як мене називали" і "Як я їздив у метро".

Програмний зміст. Уточнити уявлення дітей про підзем­ну залізницю - метро. Учити правильно оцінювати поведін­ку хлопчика. Виховувати допитливість, естетичні почуття.

Словник: метро, допитливий, платформа, вагони, схо­динки.

Хід заняття: Розгляд картини "У метро".

Запитання: Що зображено на картині? Як називається підземна залізниця? Як можна потрапити до підземної станції? Де чекають електропотяг? Коли можна увійти у вагон? Розповідь вихователя.

Читання оповідання "Як мене називали". Запитання: Чому Альошу прозвали "чомучкою"? Читання оповідання "Як я їздив у метро".

Запитання: Як потрапив хлопчик до підземної залізни­ці? Що вони з мамою побачили на платформі? Як Альоша розповів про підземний електропотяг?

Читання уривків з вірша М.Познанської "Що я знаю про метро".

З дітьми середнього і старшого віку проводять завер­шальні бесіди як самостійне заняття з довкілля. Бесіда може бути частиною заняття, як-от: вступна, супроводжу­вальна бесіда з метою узагальнення і систематизації набу­тих раніше знань у процесі спостережень, прогулянок, екс­курсій, розглядання картин, читання художніх творів.

Бесіда - це організована, цілеспрямована розмова вихо­вателя з дітьми з певної теми, що складається із запитань і відповідей. Бесіда є ефективним словесним методом навчан­ня, який при правильному його поєднанні з конкретними спостереженнями та діяльністю дітей, відіграє велику роль в освітньо-виховній роботі з дітьми.

Алла Богуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

Розроблений Сократом і Платоном метод бесіди засто­совувавсь у навчанні молоді риторики і логіки. Пізніше цей метод був використаний у шкільному навчанні. З часів Я.А.Коменського та Й.Г.Песталоцці постало питання про застосування бесід у дошкільній освіті.

Бесіда насамперед є методом систематизації уявлень дітей, здобутих ними у процесі повсякденного життя і на заняттях. Бесіда є школою розвитку дитячої думки (Я.А.Коменський, Й.Г.Песталоцці, К.Д.Ушинський, В.Ф.Одоєвський, Л.К.Шлегер, Є.І.Тихеєва, Є.О.Фльорина). Характер бесіди вимагає від дитини вміння активно відтворювати свої знання, порівнювати, розмірковувати, доходити висновків. За допомогою бесід діти цілеспрямо­вано засвоюють відомості про конкретні предмети й явища, вчаться словом передавати ознаки предметів, дії з предметами. Зосереджуючи увагу на характерних ознаках явищ, педагог поглиблює уявлення дітей про те, що вони сприймали на прогулянках, екскурсіях. Позначення сприйнятого словом, опис самими дітьми предметів і явищ робить процес набуття знань більш осмисленим. Бесіда також збагачує дитину новими знаннями або показує знайоме в новому аспекті. Беручи участь у бесіді, дитина вчиться зосереджувати свою думку на одному предметі, пригадує те, що знає про нього, привчається логічно мислити. У бесіді вихователь учить дитину чітко висловлю­вати свої думки, розвиває вміння слухати і розуміти запитання, правильно формулювати відповідь на них -коротко або докладніше залежно від характеру запитання, правильно ставити запитання. Бесіди активізують дитяче мовлення, сприяють розвитку діалогічного мовлення.

Вихователь учить дітей у ході бесід правильно застосо­вувати граматичні форми слів, чітко вимовляти слова, збагачує й активізує їхній словник. У бесідах є можливість повторно відтворити те, що діти спостерігали раніше.

У бесіді активізуються моральні й естетичні уявлення дітей, зосереджується їхня увага на найяскравіших вра-Бесіди багаті за змістом, підводять дітей до доступних для них суджень, висновків. Дитина на яскравих прикладах глибше осмислює й емоційніше переживає своє ставлення до довкілля. Спираючись на знання, дитина обдумує свою поведінку, оцінює вчинки. Бесіда формує у дитини відповідне ставлення до фактів дійсності, сприяє вихованню організованості і формуванню певних мораль­них якостей. В умовах дошкільного закладу бесіда вико­ристовується як важливий засіб колективного спілкування дітей.

Змістом бесіди є програмний матеріал з ознайомлення дітей з довкіллям: з предметами побуту, праці, з побутом і працею людей, явищами природи, суспільним життям, святами, з іграми, навчанням і працею дітей у дошкільному закладі. Зміст бесіди може складати обговорення прослу­ханих казок, оповідань, віршів, розглянутих картин, відеофільмів, кінофільмів, телепередач тощо.

Зміст бесід повинен бути педагогічно цінним, сприяти здійсненню завдань всебічного виховання дітей і водночас бути посильним, психологічно близьким дитині - дош­кільнику. Дотримання останньої вимоги особливо необхід­не для того, щоб бесіда проходила активно, збуджувала думку дитини, допомагала утримувати її увагу і залишила б глибокий слід у її свідомості.

Сучасні методисти пропонують різноманітну тематику для бесід з дошкільниками.

Поширеними є бесіди, які відтворюють факти і явища суспільного життя: "Київ — головне місто України", "Наше місто", "Ми любимо своє село", "Що ми бачили в бібліо­теці?". Бесіди, присвячені праці, трудовому процесу, трудо­вим справам самих дітей: "Хліб - усьому голова", "Професії твоїх батьків", "Як шиють одяг?", "Про будівництво", "Ми - чергові", "Що ми виростили на городі, в саду" тощо.

Алла Вогуш, Наталія Гавриш

Методика ознайомлення дітей з довкіллям

З дошкільниками проводяться бесіди про машини, які допомагають дорослим у праці ("Що машини допомагають робити в дошкільному закладі і дома?", "На чому люди їздять?", "Які машини допомагають селянам вирощувати врожай?" тощо), про предмети, з якими діти зустрічаються кожного дня ("Наші іграшки", "Про одяг і взуття", "Про посуд" тощо).

Вихователь повинен глибоко продумувати зміст бесід, відбирати для обговорення ті факти й явища, які підводять дітей до узагальнюючих висновків і водночас потребують додаткових пояснень, відомостей, щоб діти повніше і глибше осмислили матеріал спостережень.

Старший вихователь дошкільного закладу повинен до­помогти вихователям спланувати проведення бесід у певній послідовності, забезпечити зв'язок їх між собою. Наступні бесіди мають бути складніші за попередні. У них повинні ставитися нові розумові завдання, підвищуватися вимоги до мовлення дітей.

Бесіда досягає своєї мети тільки при чіткій організації і продуманій методиці її проведення. Тому значне місце в успішному проведенні бесіди має ретельна підготовка до неї вихователя і дітей. Вихователь, визначивши завдання і тему бесіди, продумує і підбирає її зміст, структуру, визначає характер і формулювання основних запитань. Крім того, під­бирає необхідні наочні посібники, технічні засоби, продумує, як урахувати індивідуальні особливості дітей і забезпечити диференційоване керівництво ними під час бесіди.

Дата добавления: 2017-02-01