Соціологія в системі суспільних наук

Функції соціології

Функції соціології

Широкий зв’язок соціології з суспільством, соціальною дійсністю вимірюється в першу чергу функціями, які соціологія виконує.

Функції прийнято поділяти на головні й другорядні.

До головних функцій соціології належать теоретико-пізнавальна, практично-перетворювальна, світоглядно-ідеологічна та прогностична.

Теоретико-пізнавальна функція полягає в тому, що соціологія накопичує знання, систематизує їх, намагається скласти найбільш повну картину соціальних відносин і процесів в сучасному суспільстві. Вона дає змогу зрозуміти нам людей, навколишній світ, пояснити, чому події в житті людей відбуваються саме так, а не інакше, тобто вона пов'язана з вивченням закономірностей суспільного розвитку, з пізнанням суспільного середовища.

Практично-перетворювальна функція пов'язана з наданням рекомендацій щодо управління соціальними процесами. Ці рекомендації спрямовані на прийняття тих соціальних реформ, які є найоптимальнішими у даному суспільстві.

Світоглядно-ідеологічна функція пов'язана з участю соціології у формуванні наукової ідеології.

Прогностична функція полягає у наданні соціальних прогнозів, надає можливість спрогнозувати, як зміниться поведінка соціальних об'єктів, які зміни пройдуть в суспільному житті, спрогнозувати тенденції розвитку суспільства в найближчому майбутньому.

До другорядних функцій соціології належать:

· інформаційна (полягає в отриманні конкретної соціологічної інформації);

· оціночна (допомагає оцінити рішення та заходи, прийняті суб'єктами соціального життя);

· культурна (сприяє підвищенню культурного рівня громадян);

· описова (пов'язана з необхідністю опису і систематизацією дослідницького матеріалу у вигляді книг, статей, мемуарів тощо).

Табл. 1.

Функції соціології
Основні	Другорядні
Теоретико-пізнавальна Практично-перетворювальна Світоглядно-ідеологічна Прогностична	Інформаційна Оціночна Культурна Описова

Соціологія є наукою про суспільство і входить до єдиної системи знань про суспільство, яку найчастіше називають суспільствознавством.

Щодо визначення суспільствознавства, то тут існують два підходи. За першим, суспільствознавство– це всі знання про суспільство, накопичені людством. За іншим, воно – це система, яка об'єднує всі суспільні науки.

Об’єднавши ці дві точки зору, можна зробити висновок, що суспільствознавство – це система наукових знань про суспільство, накопичена всіма суспільними науками – філософією, історією, політологією, соціологією, економікою тощо.

Розглянемо роль соціології в системі суспільствознавства. Вона виражається наступними чинниками.

По-перше, саме соціологія своїм предметом визначає суспільство та його елементи. Отож все, що вивчається соціологією, безпосередньо стосується самого суспільства, чого не скажеш про інші науки.

По-друге, соціологічні знання використовують інші суспільні науки, тобто соціологія виступає як теорія та методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук, її знання є основою, на яку опираються інші суспільні науки. Усі науки, які вивчають різноманітні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди передбачають і соціальний аспект. Техніка і методика вивчення людини та її діяльності, методи соціального вимірювання та інші, які розробляються соціологією, використовуються всіма іншими суспільними та гуманітарними науками.

По-третє, саме соціологія, як наука найбільш близька до всього суспільного, об'єднує всі суспільні і гуманітарні науки в єдину систему – систему суспільствознавства. Якби не існувало соціології, то зв'язок між іншими суспільними науками був би дуже поверхневий і нечіткий. Значення соціології для інших наук також полягає в тому, що вона дає науково обґрунтовану теорію про суспільство та його структуру, забезпечує розуміння законів і закономірностей взаємодії його різних структур.

Розглянемо детальніше зв'язок соціології з науками, що входять до системи суспільствознавства.

Рис. 1 Зв'язок соціології з іншими науками

З усіх суспільних наук соціологія найбільш тісно пов'язана з філософією, адже саме з філософії вона бере свій початок. Ще й донедавна ряд науковців вважали, що соціологія є лише частиною філософії. Але все ж таки це дві різні науки, які мають різні предмети досліджень. Бо якщо філософія заглиблюється взагалі в розуміння світу, в проблеми свідомості та буття, то соціологія має своїм предметом вивчення, як вже говорилося раніше, тенденції формування, функціонування та розвитку суспільства і його складових елементів. Якщо філософія (а точніше один з розділів її, найбільш близький до соціології – соціальна філософія) звертає увагу лише на глобальні суспільні явища, то соціологія ж здійснює аналіз ролі і місця людини і соціальних спільностей в суспільстві, їх взаємодії з іншими членами суспільства в рамках різних соціальних інститутів. Якщо філософія є наукою досить таки абстрактною, то соціологія має справу з конкретними фактами дійсності, філософія в переважній більшості є наукою теоретичною, а соціологія з кожним роком дедалі більше відходить в бік практики.

У системі суспільних наук соціологія також тісно пов’язана з історією. Ці дві науки близькі тим, що вони вивчають суспільне життя у всіх його проявах, діяльність людей у всіх сферах суспільного життя. Проте, на відміну від історії, що має об’єктом дослідження лише минуле суспільства, то соціологія вивчає і минуле, і сучасність і навіть прогнозує майбутнє. Методи соціології і історії, як правило, не співпадають.

Крім філософії та історії, соціологія зв’язана ще з рядом гуманітарних та природничих наук.

Соціологія співпрацює з економічною наукою, предметом якої є вивчення процесу виробництва, а також вивчення різних форм відносин, що складаються в процесі виробництва, їх розвиток та функціонування. Ці форми виробництва часто заключають в собі і різні види соціальних відносин, які в свою чергу вивчає соціологія. Отож, бачимо, що сфери вивчення цих наук часом співпадають. Але соціологію все ж таки цікавить не сам процес виробництва матеріальних благ, який є базовим для вивчення економічною наукою, а лише участь людини і людських спільнот в ньому, залежність якісного і кількісного результату виробництва від особи виробника і від відносин, що складаються між виробниками.

Тісно зв’язана соціологія і з політологією. Адже вони мають спільний предмет дослідження. Та все ж вони відрізняються між собою. Соціологія не претендує на загальний аналіз проблеми влади і в центр своєї уваги ставить більш скромне завдання – виявити місце і роль людей і соціальних груп в сфрері політичних відносин.

Існує певний зв'язок соціології з правовими науками. Адже утворення правових інститутів є часто наслідком соціальних процесів. Правові науки також користуються соціологічними даними при вивченні владних відносин, норм права, процесів формування правової культури.

Дуже тісний зв'язок має соціологія з психологією. Адже обидві вони вивчають структуру особистості, мотиви поведінки, механізми утворення і функціонування соціальних груп. Але між ними є й чимало відмінного. Адже соціологія не вивчає особливості психіки людини, а лише залежність поведінки особистості в суспільстві від них. Психологія ж, навпаки, вивчаючи малі соціальні групи намагається дослідити лише те, як вони можуть впливати на психіку людини. Отже, психологія зосереджує свою увагу на психіці людини, а соціологія на її діяльності у межах соціальних спільностей, соціальних інститутів та суспільства в цілому.

Великий вплив здійснює соціологія на розвиток етики і естетики, даючи якісну і кількісну оцінку ступені розвитку норм і цінностей, що регулюють відносини між людьми. Взаємовідносини в сім’ї, в колективі, моральний стан можна встановити за допомогою специфічних методів, що знаходяться в розпорядженні соціології.

Дослідженнями соціології користується також і педагогіка, намагаючись пояснити вплив соціальних проблем на рівень освіти.

Існує зв'язок соціології з природничими та точними науками.

Тісний зв'язок має соціологія з статистикою і математикою. Адже вона часто використовує статистичні та математичні методи для обробки даних, отриманих в ході проведення соціологічних досліджень. Натомість і статистика часто використовує дані, отримані в ході соціологічних досліджень.

Важливе значення в розвитку соціології набувають міждисциплінні зв’язки. На міждисциплінній основі виникла соціальна психологія, розвивається соціолінгвістика, проходить стадію становлення соціопедагогіка.

Таким чином, соціологія тісно зв'язана з великою кількістю суспільних, гуманітарних і навіть точних наук. Сфера досліджень соціології і цих наук часто співпадає, але в будь-якому випадку соціологія зберігає свої специфічні особливості.

?	Питання для самоперевірки та контролю

1. В чому відмінність предмета соціології від інших соціально-гуманітарних наук?

2. Що становить зміст поняття “соціальна потреба у знаннях?”

3. Які основні засади формування соціології як науки?

4. Які існують рівні соціологічного знання?

5. Назвіть і охарактеризуй те функції соціології

6. Дайте визначення суспільствознавству. Чому, на Вашу думку, поняття "суспільствознавство" можна розглядати з кількох позицій?

7. Якими факторами визначається роль соціології в системі суспільствознавства?

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Американская социология. Перспективы, проблемы, методы. – М., 1972.

2. Батыгин Г.С. Обоснование научного вывода в прикладной социологии. – М., 1986.

3. Бахтин М.М. К методологии гуманитарных наук. // Эстетика словесного творчества. – М., 1979.

4. Гіденс Е. Соціологія. Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник / Наук. ред. О.Іващенко. – К.: Основи, 1999.

5. Заславская Т.И. Роль социологии в ускорении развития советского общества // Социологические исследования. – 1987. – № 2.

6. Конт О. Дух позитивной философии. – Спб.: Вестник знания, 1910. – 76с; Смелзер Н. Социология. – М., 1994.

7. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. Курс лекцій. – К., 1996.

8. Попова І.М. Соціологія. Пропедевтичний курс: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – Київ: Тандем, 1996.

9. Смелзер Н. Социология. – М.: Феникс, 1994.

10. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.

11. Соціологія: Короткий енциклопедичний словник / За ред. Воловича В.І., Тарасенко В.І., Захарченка М.В.– К.: Укр. центр духовної культури, 1998.

12. Соціологія культури: Посібник// О.М.Семашко та ін. – Львів: Новий Світ, 2004.

13. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. Конспект. Випуск 1.– Львів, 1996.

14. Шаповал М. Загальна соціологія. – К.: Центр духов. культури,1996.

15. Щепанский Я. Элементарные понятия социологии. – Новосибирск,1967.

16. Ядов В.А. Размышления о предмете социологии // Социологические исследования. – 1990. – №2.

Дата добавления: 2017-02-01