Особливості процедур та операційних етапів інформаційної роботи

Загальна схема процесу збору та аналізу інформації

Категоріальний апарат інформатики

Підсистема інформації про об’єкт (предмет) дослідження – це систематична діяльність з отримання інформації, необхідної для вирішення його мети і завдань. До неї входять відбір джерел з теми дослідження, їх аналіз, вибір методів, збір даних, їх обробка та аналіз для отримання інформації (первинної і вторинної) для вирішення конкретної проблеми.

Дані – це необроблені друковані матеріали, зображення або вербальні символи, сигнали тощо.

Інформація –це відомості про значущі факти (дії, організації, події), які служать основою для ухвалення рішень про проведення адміністративних, організаційних заходів, а також для підготовки пропозицій і рекомендацій. У філософському розумінні інформація забезпечує зменшення або зняття невизначеності наших уявлень про явища (процеси), що вивчаються, в результаті отримання відомостей (знака).

Аналітична інформація – це осмислені відомості, отримані з оцінених, витлумачених і співвіднесених фактів, викладених таким чином, що ясно видно їхнє значення для вирішення конкретної, поточної задачі.

Первинна інформація – це вихідна інформація, яка є результатом безпосередніх соціологічних, експериментальних досліджень, вивчення практичного досвіду.

Вторинна інформація– це результат аналітико-синтетичної переробки первинної інформації.

Інформаційна робота – діяльність по забезпеченню посадовців відомостями, необхідними для вирішення покладених на них задач.

Засоби інформаційної роботи – це сукупність документальних, технічних та інших пристроїв, призначених для накопичення, обробки, систематизації, зберігання і видачі інформації.

Форми інформаційної роботи – особливості документування, накопичення, заощадження, інтеграції інформаційних даних в різних ланках системи управління в цілях раціонального та ефективного здійснення управлінської діяльності.

Процес інформаційної роботи – це послідовна сукупність операцій (реєстрація, передача, накопичення, зберігання, обробка, видача інформації), що дозволяє швидко знайти в повному об’ємі потрібні відомості, що необхідні конкретним споживачам.

Якість інформації – це ступінь розвинутих властивостей інформації, що визначає її практичну придатність для дослідження.

Критерії оцінки інформації в аналітиці:

· достовірність – визначення ступеня відповідності інформації факту, явищу, події;

· відповідність – добування відомостей повинно мати відносний характер у відповідності до поставлених завдань;

· своєчасність – оцінка надходження інформації у визначений термін;

· повнота – оцінка ступеню відображення в інформації ознак об’єкта, а також достатності фактичних даних для прийняття рішення;

· важливість – оцінка значущості цілей, які потрібно досягти і на вирішення яких направлений збір інформації.

Відбір інформації –це результат перегляду матеріалів і документів, уточнення, доповнення і формалізації інформації.

Критеріями відбору інформації є інформаційна цінність документів та їх доступність. Інформаційна цінність документу, з точки зору аналітики, визначається тим впливом, який інформація в ньому, може здійснити на прийняття того чи іншого рішення.

Другим аспектом інформаційної цінності є новизна змісту. До третього відносять доступність, яка визначається як сумарність витрат на добування з нього корисних відомостей, тобто, на його пошук, отримання, опрацювання, розуміння і переробку.

Збирання інформації − це такий вид діяльності експерта, який супроводжує весь процес аналізу, тому не може вирізнятися як окремий етап чи стадія цього процесу.

Цілі збирання інформації:

· оцінка природи та масштабу проблеми;

· визначення специфічних рис та особливостей конкретної проблемної інформації;

· визначення існуючого досвіду проведення аналізу у подібних умовах та ситуація.

Джерела інформації:

· законодавчі акти, офіційні документи, заяви політиків та офіційних осіб;

· наукова література;

· засоби масової інформації;

· статистичні дані та аналітичні матеріали;

· результати соціологічних досліджень;

· результати аналізу, який проводився іншими політичними експертами.

Ймовірні перешкоди на шляху отримання необхідної інформації:

· закритість або недоступність необхідної інформації для всебічного аналізу даних та джерел інформації;

· небажання політиків або чиновників надавати необхідну інформацію;

· брак часу та обмеженість фондів.

Експерту слід завжди бути готовим до невмотивованої відмови у наданні інформації, до її недостовірності та перекручування навіть в офіційних джерелах, до приховування інформації з різних міркувань.

Виділяють такі види режимів збирання інформації:

· режим моніторингу – це багатокомплексне збирання інформації зі всіх доступних джерел з усіх проблем. Він є найбільш затратним та застосовується при виключних ситуаціях (конфлікти, кризи тощо);

· режим фокусний – це збирання інформації за окремим завданням він має конкретну спрямованість;

· режим пакетний – це збирання інформації за всіма завданими певної тематизованої сукупності.

Відстеження інформації – моніторинг подій через джерела інформації та первинну обробку отриманих відомостей.

Накопичення інформації – це результат інтеграції, систематизації, уточнення і обліку інформації в певних системах.

Зберігання інформації – це результат централізації, корекції, оновлення і заощадження банків даних.

Видача інформації – це передача інформації споживачу в режимі сигнального інформування або відповідно до програми, вказаної в запиті.

Способи відбору і рамки інформаційного пошуку визначаються з обліком:

· структури і зміст проблеми, що вивчається, з виділенням конкретних задач, що підлягають аналізу;

· наявність суміжних областей і проблем, в яких може знаходитися потрібна інформація;

· глибини ретроспективного пошуку;

· видів документальних джерел, необхідних для дослідження.

Обробка інформації – впорядкування зібраних матеріалів шляхом їх систематизації з метою зробити компактними, придатними для аналізу, тобто приведення їх до вигляду, коли фактичні дані починають «говорити».

Відбір і обробка матеріалів по темі дослідження – це підготовчий етап процесу аналітичної роботи, на якому здійснюється пошук інформації, перевірка її якісних характеристик, а також її обробка з метою створення умов для правильної оцінки досліджуваних фактів, подій і явищ.

Документування – це форма інформаційної роботи, яка використовується для закріплення результатів, отриманих в процесі управлінської діяльністі (довідки, ухвали, плани і т. п.).

Справи – форма інформаційної роботи, призначена для систематизації документальних матеріалів.

В ході здійснення аналізу слід мати на увазі, що будь-яка доступна інформація – це, передусім, дезінформація чи спрямована інформація, яку нелегко виявити навіть при самому старанному аналізі.

Дезінформація – це заходи щодо закритого або відкритого просування у визначені кола або окремим особам спеціально розроблених даних, які презентуються як достовірні, з метою введення в оману зазначених суб’єктів та спонукання їх до бажаних дезінформуючій стороні дій або бездіяльності.

Основними ознаками процесу дезінформації виступають – цілеспрямованість, розрахованість на фіксованого суб’єкта впливу.

Дата добавления: 2017-02-01