Цілі й завдання інформаційно-аналітичних служб

Ціль інформаційно-аналітичного забезпечення полягає в тому, щоб особа, яка приймає рішення, мала у своєму розпорядженні необхідний і достатній обсяг інформації у вигляді інформаційних одиниць (повідомлень, довідок, розрахунків, схем, діаграм тощо) та максимально можливих варіантів вирішення проблеми (пропозиції, порад чи рекомендацій) з оцінкою реально прогнозованих як позитивних, так і негативних наслідків.

Основні риси організації інформаційно-аналітичної роботи

на сучасному етапі

1) централізація інформаційно-аналітичної роботи, здійснюваної в загальнодержавному масштабі;

2) відокремлення інформаційно-аналітичної функції від оперативно-виконавчої;

3) широке використання електронно-обчислювальної техніки в інформаційно-аналітичних процесах;

4) спеціалізація інформаційно-аналітичної діяльності відповідно до основних завдань держави та суб’єкта господарювання у галузі правоохоронної і господарської діяльності, науково-технічного та економічного співробітництва, внутрішньої і зовнішньої політики, економічної та військової стратегії, оборони і безпеки;

5) перетворення інформаційно-аналітичних підрозділів у головну ланку творення інформаційного обслуговування державного апарату, керівництва транснаціональної чи національної неурядової структури.

1) в галузі визначення інформаційних потреб компанії / держави:

· вивчення наявної інформації в компанії / державі;

· виявлення необхідної інформації необхідної для прийняття рішення;

· виявлення інформації про сили, які впливають на компанію / державу;

· визначення інформації, якої не вистачає;

2) в галузі визначеня місця знаходження необхідної інформації:

· визначення, де знаходиться потрібна інформація;

· визначення, хто має до неї доступ;

· виявлення робіт, які проводяться з цією інформацією;

· визначення шляхів переміщення пошукової інформації;

3) в галузі розробки способів отримання необхідної інформації та їх реалізація:

· визначення підходів до людей, котрі володіють пошуковою інформацією;

· визначення способів отримання доступу до пошукової інформації;

· реалізація рішень по отриманню інформації;

4) в галузі оцінки, накопичення та аналізу інформації:

· визначення достовірності, своєчасності й актуальності інформації;

· створеня системи зберігання інформації;

· вивчення інформації, її структуризація;

· складання уявлення про предмет інтересу за непрямими ознаками;

5) в галузі прогнозування подій у відповідних сферах діяльності:

· визначення тенденцій в розвитку ситуації;

· визначення впливу зовнішніх чинників на розвиток подій;

· вироблення думки про подальший розвиток подій;

6) в галузі вироблення рекомендацій:

· виявлення схожих подій;

· виявлення закономірностей у розвитку цих подій;

· визначення ступеню впливу зовнішніх чинників на розвиток подій;

7) в галузі інформаційного забезпечення разових заходів:

· визначення необхідної інформації по конкретному питанню і місце її знаходження;

· визначення способів доступу до неї та їх реалізація;

· структуризація зібраної інформації і складання звіту.

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення понять «аналітика», «аналітик», «первинна аналітика», «вторинна аналітика», «масова аналітика», «вища аналітика».

2. Яка структура аналітики?

3. Назвіть проблеми та функції аналітичної діяльності в сучасному суспільстві.

4. Вимоги до аналітичної роботи фахівців в галузі міжнародних відносин.

5. Назвіть цілі й завдання інформаційно-аналітичних служб.

6. Назвіть основні напрми діяльності інформаційно-аналітичних служб.

ТЕМА 2. МЕТА, ЗМІСТ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ РОБОТИ

Основні питання для вивчення:

1. Сутність та зміст інформаційно-аналітичної діяльності.

2. Особливості процедур та операційних етапів інформаційної роботи.

3. Особливості процедур аналітичної роботи.

Дата добавления: 2017-02-01