Сутність і функції фінансів підприємств

ОСНОВИ ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ

Метрологічне забезпечення обладнання

Метрологічне забезпечення ГВС являє сукупність методів і засобів, що забезпечують профілактику браку і гарантують отримання придатних деталей. В автоматизованих виробництвах так само, як і в традиційних автоматичних лініях масового виробництва, завдання метрологічних служб дуже подібні. В обох випадках фактори, що призводять до шлюбу деталей, діляться на дві групи.

До першої групи відноситься зношування базових елементів пристосувань і елементів верстатів, що впливає на точність геометричної форми і взаємного розташування оброблених поверхонь. Це зношування протікає порівняно повільно, і тому немає необхідності здійснювати контроль цих параметрів частіше ніж один раз на тиждень, що робить недоцільним автоматизацію контролю.

До другої групи відноситься розмірне зношування ріжучих інструментів, а також випадкові фактори (похибки базування деталі, коливання твердості й жорсткості деталі і т. п.). Це зношування протікає порівняно швидко, і для запобігання можливого браку на автоматизованих лініях і ділянках організують контроль:

фактичного розміру обробленої поверхні безпосередньо на верстаті, тобто в процесі обробки;

статистичний контроль якості оброблюваних деталей; ліміту стійкості інструменту; за роботою нового інструменту.

Автоматизований контроль розмірів оброблюваної деталі безпосередньо на верстаті є найбільш ефективним, оскільки дозволяє попередити вихід за межі допуску розмірів першої ж деталі. При дії випадкових факторів попереджається повторення шлюбу на наступних деталях.

Недоліком контролю на верстаті є деяке зниження продуктивності устаткування за рахунок збільшення допоміжного часу, що може скласти істотну величину при великому числі контрольованих розмірів.

Статистичний контроль якості оброблюваних деталей можливий: проміжний на позиції контролю, остаточний після зняття деталі на позиції розвантаження. Статистичний контроль проводять відповідно до ГОСТ 15893-77.

При проміжному контролі на позицію контролю після обробки найбільш відповідальних поверхонь автоматично направляються деталі з певною періодичністю.

План.

1.Сутність і функції фінансів підприємств.

2. Грошові фонди та фінансові ресурси.

3. Основи організації фінансів підприємств.

4. Фінансова діяльність та зміст фінансової робот(самостійно)

Грошові відносини перетворюються на фінансові, коли рух грошових коштів стає відносно самостійним. Таке відбувається в процесі формування, розподілу, використання грошових доходів та фондів згідно з цільовим призначенням у формі фінансових ресурсів. До фінансів належать такі групи фінансових відносин:

* пов'язані з формуванням статутного фонду суб'єктів господарювання;
* пов'язані з утворенням та розподілом грошових доходів: виручки, валового та чистого доходу, прибутку, грошових фондів підприємств;
* що виникають у підприємств з державою з приводу податкових та інших платежів у бюджет та цільові фонди, бюджетного фінансування, одержання субсидій;
* які виникають між суб'єктами господарювання у зв'язку з інвестуванням у цінні папери та одержанням на них доходів здійсненням пайових внесків та участю в розподілі прибутку від спільної діяльності, одержанням і сплатою штрафних санкцій;

* які формуються в підприємств з банками, страховими компаніями у зв'язку з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а також у зв'язку зі страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування;
* що формуються в підприємств у зв'язку з внутрішньовиробничим розподілом доходів.
Об'єктом фінансів підприємств є економічні відносини, пов'язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів. Суб'єктами таких відносин можуть бути підприємства та організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб'єкти господарювання, які є юридичними особами.
Фінанси підприємств - це економічні відносини, що пов'язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб'єктів господарювання в процесі відтворення.

Функції:
- формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;
- розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками, господарюючими суб'єктами;
- контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення.
2. ГРОШОВІ ФОНДИ ТА ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ

Грошові фонди - це частина грошових коштів, які мають цільове спрямування. До грошових фондів належать: статутний фонд, фонд оплати праці, амортизаційний фонд (на державних підприємствах), резервний фонд та інші.

Статутний фонд використовується підприємством для інвестування коштів в оборотні та основні фонди. Фонд оплати праці - для виплати основної та додаткової заробітної плати працівникам. Амортизаційний фонд - для фінансування відтворення основних і позаоборотних активів. Резервний фонд - для покриття збитків, подолання тимчасових фінансових ускладнень.

Кошти підприємства використовують не тільки у фондовій формі. Так, використання підприємством коштів для виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, банками, страховими організаціями здійснюється в нефондовій формі. У нефондовій формі підприємства також одержують дотації та субсидії, спонсорські внески.
Під фінансовими ресурсами слід розуміти грошові кошти, що є в розпорядженні підприємств. Таким чином, до фінансових ресурсів належать грошові фонди й та частина грошових коштів, яка використовується в нефондовій формі.

Рис.1.1 Формування фінансових ресурсів підприємства

Фінансові ресурси підприємств - це сукупність власного, позико­вого та залученого грошового капіталу, який використовується для формування активів підприємства та здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання відповідного доходу, прибутку.

Власний капітал - це власні джерела фінансування підприємства, які утворюються двома шляхами: внесення власниками підприємства грошей та інших активів, накопичення суми прибутку, що залишаєть­ся на підприємстві. До складу власного капіталу включають:

♦ статутний капітал

♦ пайовий капітал

♦ додатково вкладений капітал

♦ інший додатковий

♦ резервний капітал

♦ нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

♦ неоплачений капітал

До позикових фінансових ресурсів включають: довгострокові і ко­роткострокові кредити банків, довгострокові фінансові забезпечення та інші довгострокові зобов'язання (крім кредитів банків), на які нара­ховуються відсотки, відстрочені податкові зобов'язання по сплаті по­датку на прибуток.

До складу залучених фінансових ресурсів відносять всі види креди­торської заборгованості з поточних зобов'язань підприємства юридич­ним і фізичним особам: поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; векселі видані; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточні зобов'язання за розрахунками з одержаних авансів; з бюджетом по сплаті податків, з позабюджетними фондами, з органами страхування, з оплати праці, з учасниками по виплаті ди­відендів; інші поточні зобов'язання.

Усі види фінансових ресурсів відображені у відповідних розділах пасиву балансу підприємства.

Дата добавления: 2017-02-01