Характеристика господарського розвитку Стародавньої Греції

Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VIII ст. до н.е. – V ст. н.е.).

Мінілексикон

Суспільний поділ праці – якісна диференціація трудової діяльності у процесі розвитку суспільства, яка приводить до відокремлення і співіснування різних її видів. Поділ праці є одним з факторів підвищення продуктивності праці. Він характеризується двома сторонами: спеціалізацією та кооперацією праці.

Крупний суспільний поділ праці – виділення основних галузей економіки.

Перший крупний суспільний поділ праці – виділення землеробства та скотарства.

Другий крупний суспільний поділ праці – виділення ремесла у самостійну галузь.

Неолітична революція – перехід від привласнюю чого до відтворювального типу господарства.

Східне рабство – тип рабства, який склався на Стародавньому Сході. Для нього характерний патріархальний характер. Основною продуктивною силою залишались вільні люди. Раби виконували домашню роботу, по становищу прирівнювались майже до членів сім’ї: знаходилися під захистом голови сім’ї — патріарха. Основним джерелом рабства були борги.

5. Характеристика господарського розвитку Стародавньої Греції.

6. Особливості та фактори розвитку господарства Риму.

7. Розвиток економічної думки античного світу.

8. Економічний розвиток східнослов'янських племен та його особливості.

В І тис. до н.е. центри господарського життя поступово переміщуються на Європейське побережжя Середземного моря. Одним із таких центрів стає Стародавня Греція. Прискоренню розвитку господарств Греції сприяло вигідне географічне положення. Численні бухти позитивно впливали на розвиток морської торгівлі. Природні багатства, теплий клімат дозволяли успішно займатись сільським господарством. Проте гориста місцевість не давала у достатній кількості земель для ведення сільського господарства, тому основними галузями економіки Греції стає ремесло і торгівля. Уперше в історії міські види діяльності набувають більшого значення ніж сільські, місто починає панувати над селом.

Гірська місцевість, напівострівне та острівне розташування породило відособленість грецьких общин. Кожна община існувала у якості міста – поліса. Кожен поліс являв собою окрему державу. Тому, на відміну від східних держав, Греція не була єдиною державою, а представлена союзами держав-полісів. Формування полісів відбувається у VIII – VI ст. до н.е. У цей період греки активно освоюють середземноморське і чорноморське узбережжя, будуючи на ньому свої колонії, які сприяли розвитку торгових зв’язків. Основними статтями експорту були оливки, оливкове масло, виноград, вино, кераміка. Імпортували в основному зерно, невільників.

Розвиток торгівлі сприяв виникненню грошей і значному розвитку грошового обігу. Використовувались золоті, срібні монети. Існувало лихварство.

Рабовласницька система в Греції сформувалась протягом V – IV ст. до н.е. Раби стали основною продуктивною силою і використовувались в усіх галузях господарства. На раба перестали дивитись як на члена сім’ї. Він став річчю, власністю господаря і втратив права особи. Його можна було продати, покарати, вбити. рабство в Греції набуло класичного характеру.

В 338 р. до н.е. Грецію завоювала Македонія, а в II ст. до н.е. – Рим.

Дата добавления: 2017-02-01