Пізнавальна діяльність: єдність емпіричного та теоретичного пізнання

Інформаційно-аналітична діяльність та її компоненти

Основи інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах

6. Методологічні засади та зміст інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах

Міжнародні відносини - сукупність політичних, економічних, правових, військових, дипломатичних зв'язків між народами, державами, системами держав, різноманітними соціальними і політичними силами, організаціями.

Зовнішня політика - діяльність держави, великих соціальних груп у галузі міжнародних відносин, регулювання їх.

Інформаційно - аналітична робота (ІАР ) у галузі міжнародних відносин і зовнішньої політики - сукупність дій, що відбуваються в інтересах підвищення ефективності управлінської діяльності і мають на меті пізнання сутності, причин, тенденцій розвитку подій і явищ на світовій арені, розгляд і оцінювання ситуацій, вироблення на основі аналізу й обробки міжнародної інформації висновків, рекомендацій, коментарів.

Міжнародна інформація - інформація, що циркулює в галузі міжнародних відносин.

Мета ІАР - пізнання сутності, причин, тенденцій міжнародних подій і явищ для обгрунтування прийняття відповідних рішень.

Сутність виражає цілісність законів, властивих об'єкту, внутрішній зв'язок, що об'єднує різні сторони предмета або процесу. Сутність виявляється через явище - як зовнішню форму об'єкта.

Причина і наслідок - категорії, що відображають необхідний зв'язок між предметами і явищами. Цей зв'язок полягає в тому, що будь-який предмет, будь-яке явище виникають з інших предметів і явищ, що їх породжують, а зникаючи у свою чергу перетворюються в інші предмети та явища.

Тенденція - напрямок розвитку будь - якого явища, думки.

Основним результатом ІАР є вивідна (аналітична) інформація.

Основні задачі ІАР у міжнародних відносинах:

· знайти в інформаційному потоці ті факти, що викликають інтерес у царині міжнародних відносин;

· у сукупності виділених фактів знайти проблемну ситуацію, яку необхідно розв'язати;

· на підставі проведеного аналізу зробити висновки, внести пропозиції для прийняття рішень.

Функції ІАР:

· пізнавальна (гносеологічна);

· перетворююча.

Пізнання - суспільно-історичний процес діяльності людини, спрямований на відображення об'єктивної дійсності. Пізнання проходить шлях від аналізу явищ до аналізу сутності, від вивчення об'єкта до дослідження системи взаємозв'язків між об'єктами. У своєму розвитку пізнання проходить ряд рівнів, що відрізняються один від іншого за формою та методами.

Пізнавальна діяльність - нерозривна єдність емпіричного та теоретичного пізнання.

Емпіричне пізнання - відображення предметів у процесі взаємодії з ними людини. Специфічними методами цього рівня пізнання є спостереження й опис.

Спостереження - цілеспрямоване сприйняття інформації, обумовлене завданнями діяльності.

Опис - відтворення характеристик об'єкта з метою створення у свідомості інших образа цього об'єкта.

На цьому рівні пізнання відбувається збирання фактів, фіксація зовнішніх проявів, властивостей об'єкта дослідження.

Теоретичне пізнання - поглиблення людської думки в сутність явищ дійсності. Дійсність відображається людиною у формах: відчуття, сприйняття, уявлення.

Відчуття - елементарний образ, відображення окремих властивостей предметів і явищ об'єктивного світу.

Сприйняття - конкретний образ, відображення цілісного образу предметів і явищ дійсності, сформований шляхом виділення й об'єднання різноманітних відчуттів.

Уявлення - конкретне, цілісне відображення у свідомості предметів і явищ. На відміну від відчуття і сприйняття уявлення формується поза органами почуттів людини.

Суттєві зв'язки між об'єктами, закономірності їхнього розвитку відображаються у формах абстрактного мислення: поняттях, судженнях, висновках (умовиводах).

Поняття - логічна форма, за допомогою якої формуються інші форми мислення. Формування поняття можливо лише шляхом абстракції. За допомогою понять виділяють суттєве, загальне (властивість, ознаку, функцію). Поняття характеризує не один предмет, а клас предметів, об'єднаних однією ознакою.

Судження - будь-яке висловлення про конкретний об'єкт, явище. Судження - зв'язок двох понять. Одне з них - суб'єкт (логічний підмет), друге - предикат (логічний присудок).

Висновок (умовивід) - логічна форма мислення, у якій з одного або декількох суджень (посилань) на основі правил логіки виводиться нове судження (наслідок). Умовивід - основний метод одержання нового знання.

У процесі пізнання дослідник використовує різноманітні логічні прийоми: аналіз і синтез, дедукцію й індукцію.

Аналіз і синтез - процеси фактичного або уявного розкладання цілого на частини і відтворення цілого з частин.

Дедукція - один з основних засобів суджень і умовиводів, методів дослідження. У формальній логіці дедукція розглядається як рух знання від загального до конкретного. У ІАР дедукція розуміється як доказ наслідків із посилань на основі законів логіки. З фактичного матеріалу вибирається сукупність початкових положень (аксіом) і за допомогою правил логіки виводиться нове знання.

Індукція - один з основних способів суджень і методів дослідження, що у формальній логіці розглядається як рух знання від конкретного до загального.

Наукове пізнання використовує такі методи як моделювання, формування гіпотез, створення теорій.

Моделювання - побудова моделі досліджуваного об'єкта. Модель - система елементів, що відображає визначені сторони, зв'язку, функції об'єкта дослідження. При інформаційно-аналітичних дослідженнях поширене математичне моделювання.

Гіпотеза - основа, принцип, - ще не доведена теоретична побудова.

Теорія - форма узагальненого відображення дійсності в мисленні. У широкому смислі - теорія - це наука, знання взагалі. У більш вузькому - це знання, що має строгу визначену форму.

У процесі пізнання того або іншого об'єкта дослідник починає з його зовнішнього опису, фіксує окремі його властивості, сторони. Розкриваючи сутність, дослідник може перейти до пояснення властивостей об'єкта, ув'язуючи знання про окремі сторони об'єкта в цілісну систему. Отримане в такий спосіб глибоке конкретне знання про об'єкт і є теорія, що характеризується визначеною внутрішньою логічною структурою.

Дата добавления: 2017-02-01