Державна атестація

Шкала оцінювання ECTS

Оцінка ECTS	Відсоток студентів, які, зазвичай, успішно досягають відповідної оцінки	Визначення
А		ВІДМІННО- відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
В		ДУЖЕ ДОБРЕ - вище середнього рівня з кількома помилками
С		ДОБРЕ - в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок
D		ЗАДОВІЛЬНО - непогано, але зі значною кількістю недоліків
E		ДОСТАТНЬО - виконання задовольняє мінімальні критерії
FX	-	НЕЗАДОВІЛЬНО - потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік
F	-	НЕЗАДОВІЛЬНО - необхідна серйозна подальша робота (повторний курс вивчення)

Шкала має міцне статистичне підкріплення, але статистичні дані повинні бути поєднані з реалістичним описовим підходом.

Державна атестація осіб, які закінчують вищі навчальні заклади усіх форм власності, здійснюється Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) після завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня підготовки випускника вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики.

ДЕК створюється як єдина комісія для усіх форм навчання та екстернату з кожної спеціальності.

ДЕК перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідної кваліфікації, видання державного документа про освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості підготовки фахівців у вищому навчальному закладі.

ДЕК організовується щорічно і діє протягом календарного року. До складу комісії входять голова і члени комісії. Голова комісії призначається міністерствами, відомствами, яким підпорядкований вищий навчальний заклад, на пропозицію ректора вищого навчального закладу з числа провідних спеціалістів виробництва або вчених.

До складу ДЕК входять: ректор вищого навчального закладу або проректор з навчальної чи наукової роботи, декан факультету або його заступник, завідувачі кафедр, професори, доценти (викладачі) профілюючих кафедр, провідні спеціалісти виробництва та працівники науково-дослідних інститутів.

Робота ДЕК проводиться у терміни, передбачені навчальними планами вищого навчального закладу.

Студенти, які закінчують вищий навчальний заклад, складають у ДЕК державні екзамени та захищають кваліфікаційні (дипломні) проекти (роботи).

До складання державних екзаменів та до захисту дипломних проектів (робіт) допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.

До ДЕК перед початком державних екзаменів або захисту дипломних проектів (робіт) подаються такі документи:

- зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт, практик, з державних екзаменів (тільки перед захистом дипломних проектів або робіт);

Примітка. При наявності декількох екзаменаційних оцінок з однієї дисципліни, в зведену відомість про виконання навчального плану заноситься середня зважена оцінка з округленням до її цілого значення.

- відгук керівника про дипломний проект (роботу);

- рецензія на дипломний проект (роботу) спеціаліста відповідної кваліфікації.

Примітка. До ДЕК можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаного проекту (роботи): друковані статті за темою проекту (роботи), документи, які вказують на практичне застосування проекту (роботи), макети, зразки матеріалів, виробів тощо.

Складання державних екзаменів або захист дипломних проектів (робіт) проводиться на відкритому засіданні ДЕК за участю не менше половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом за білетами, складеними у повній відповідності до навчальних програм дисциплін. Тривалість державних екзаменів не повинна перевищувати 6 академічних годин на день.

Результати захисту дипломного проекту (роботи) та складання державних екзаменів визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно".

Результати захисту дипломних проектів (робіт), а також складання державних екзаменів, оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання ДЕК.

Студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням ДЕК присвоюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень та кваліфікація, видається державний документ про вищу освіту.

Студенту, який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань - оцінки "добре", склав державні екзамени з оцінками "відмінно", захистив дипломний проект (роботу) з оцінкою "відмінно", а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри, видається документ про освіту з відзнакою.

Рішення ДЕК приймається на закритому засіданні ДЕК відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

Студент, який при складанні державного екзамену або при захисті дипломного проекту (роботи) отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка.

У випадках, коли захист дипломного проекту (роботи) визнається незадовільним, ДЕК встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект (роботу) з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою.

Студент, який не склав державного екзамену або не захистив дипломний проект (роботу), допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломного проекту (роботи) протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

Студентам, які не складали державні екзамени або не захищали дипломний проект (роботу) з поважної причини (документально підтвердженої), ректором вищого навчального закладу може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи ДЕК, але не більше, ніж на один рік.

Всі засідання ДЕК протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані на державних екзаменах або при захисті дипломного проекту (роботи), записуються питання, що ставились, особливі думки членів комісії, вказується здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень та кваліфікація, а також, який державний документ про вищу освіту (з відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-випускнику.

Встановлюються такі види документів, які засвідчують здобуття особою вищої освіти та кваліфікації за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями:

- диплом молодшого спеціаліста;

- диплом бакалавра;

- диплом спеціаліста;

- диплом магістра.

До диплому про вищу освіту вищим навчальним закладом видається додаток з переліком усіх нормативних і вибіркових дисциплін, їх обсягів та підсумковими оцінками.

Визнання освіти чи кваліфікації - це формальне підтвердження компетентним органом цінності іноземної освітньої кваліфікації з метою доступу до освітньої та/або професійної діяльності. Порядок визнання кваліфікацій вищої освіти в європейському регіоні, визначено Лісабонською конвенцією, прийнятою у квітні 1997 р. Для спрощення процедури визнання освітніх кваліфікацій запропоновано уніфікований зразок Додатка до Диплома про освіту [ ].

4.7. Нормативні документи, що регулюють навчання, практичну підготовку, порядок відрахування та поновлення студентів у вищих навчальних закладах

Основним нормативним документом, що визначає засади організації навчального процесу у вищих навчальних закладах, є Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України [2]. Окрім вже зазначених форм організації навчального процесу цей документ визначає також:

1) форми навчання: денна (стаціонарна), вечірня, заочна (дистанційна), екстернатна;

2)навчальний час студента, який визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для здійснення програми підготовки на певному освітньо-кваліфікаційному рівні (обліковими одиницями навчального часу студента є: академічна година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік)

- академічна година - це мінімальна облікова одиниця навчального часу (тривалість академічної години становить, як правило, 45 хвилин, дві академічні години утворюють пару академічних годин, надалі "пара");

- навчальний день - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин;

- навчальний тиждень - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин;

- навчальний семестр - складова частина навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем, тривалість семестру визначається навчальним планом.

Примітка. Облік навчального часу може здійснюватись у кредитах (credit), кредит - це три академічні години навчальних занять, самостійної роботи у навчальному тижні протягом навчального семестру (час, відведений для проведення підсумкового контролю, також входить у кредит);

- навчальний курс - завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул, при цьому сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів, початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.

- навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів складається з навчальних днів, днів проведення підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

Навчальні дні та їх тривалість визначаються річним графіком навчального процесу. Вказаний графік складається на навчальний рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в терміни, встановлені вищим навчальним закладом.

Навчальні заняття у вищому навчальному закладі тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. Розклад має забезпечити виконання навчального плану в повному обсязі щодо навчальних занять.

3) науково-методичне забезпечення, яке включає:

- навчальні плани;

- навчальні та робочі навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін;

- програми навчальної, виробничоїй інших видів практик;

- підручники і навчальні посібники;

- інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять;

- індивідуальні семестрові завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін;

- контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять;

- контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;

- методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових робіт і дипломних проектів (робіт).

Питання переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів регламентуються Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти [4].

Переведення студентівз одного вищого навчального закладу до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки фахівців з вищою освітою, спеціальності здійснюється за згодою ректорів вищих навчальних закладів.

Переведення студентів з одного напряму підготовки на інший, з однієї спеціальності на іншу або з однієї форми навчання на іншу в межах вищого навчального закладу здійснює ректор.

Переведення студентів на перший курс вищого навчального закладу забороняється. При переведенні на старші курси, студент повинен у встановлений термін ліквідувати академрізницю.

Переведення студентів, а також поновлення осіб, які були відраховані з вищих навчальних закладів, здійснюється, як правило, під час літніх або зимових канікул.

Студент може бути відрахований з вищого навчального закладу:

- за власним бажанням;

- за невиконання навчального плану;

- за порушення умов контракту;

- у зв’язку з переведенням до іншого навчального закладу;

- за станом здоров’я на підставі висновку ЛКК;

- за порушення навчальної дисципліни і правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;

- в інших випадках, передбачених законом.

Поновлення до складу студентів здійснюється ректором вищого навчального закладу незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини відрахування, трудового стажу, на вакантні місця з урахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу.

Ліквідація академрізниці здійснюється, як правило, до початку навчальних занять.

Поновлення студентів на перший курс вищих навчальних закладів забороняється.

Основним документом, який використовується при переведенні і поновленні до складу студентів, є академічна довідка, до якої вносяться відомості про вивчені навчальні дисципліни, їх обсяги, складені заліки та іспити окремо за кожний семестр.

Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, можуть переривати навчання у зв’язку із обставинами, які унеможливлюють виконання навчального плану (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, навчанням чи стажуванням в освітніх і наукових установах іноземних держав тощо). Особам, які перервали навчання у вищих навчальних закладах, надається академічна відпустка.

Академічна відпустка - це перерва у навчанні, право на яку студент отримує у вищезазначених випадках. Максимальна тривалість академічної відпустки встановлюється до одного року. При необхідності тривалість академічної відпустки може бути продовжена ще на один рік.

Повторне навчання - це повторне проходження працездатним студентом курсу навчання за певний семестр, навчальний план якого не виконано з поважних причин, але які не дають права на акдемічну відпустку. Порядок надання академічної відпустки та повторного навчання регламентується відповідним Положенням [5].

4.8. Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів

Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на:

- вибір форми навчання;

- безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;

- трудову діяльність у позанавчальний час;

- додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

- користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою вищого навчального закладу;

- участь у науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікацій;

- участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу; науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;

- надання пропозицій щодо умов і розмірів плати за навчання;

- участь у об’єднаннях громадян;

- обрання навчальних дисциплін за спеціальністю в межах, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та робочим навчальним планом;

- участь у формуванні індивідуального навчального плану;

- моральне та (або) матеріальне заохочення за успіхи у навчанні та активну участь у науково-дослідній роботі;

- захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;

- безкоштовне користування у вищих навчальних закладах бібліотеками, інформаційними фондами, послугами навчльних, наукових, медичних та інших підрозділів вищого навчального закладу.

Студенти вищих навчальних закладів, які навчаються за денною (очною) формою навчання, мають право на пільговий проїзд у транспорті, а також на забезпечення гуртожитком.

Студенти вищих навчальних закладів мають право на отримання стипендій відповідно до законодавства [6].

Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов’язані:

- додержуватися законів, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;

- виконувати графік навчального процесу та вимоги навчального плану.

Випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи.

Випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу, відповідно до угоди, укладеною між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.

Якщо випускник вищого навчального закладу навчався за кошти третьої особи, його працевлаштування здійснюється відповідно до укладеної між ними угоди.

Випускники вищих навчальних закладів, яким присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою різних освітньо-кваліфікаційних рівнів і які працевлаштовані на підставі направлення на роботу, вважаються молодими фахівцями протягом трьох років з моменту укладання ними трудового договору із замовником.

Питання для самоконтролю.

1. Охарактеризуйте основні форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.

2. Охарактеризуйте основні види навчальних занять.

3. Чому лекція є основним видом навчальних занять у вищій школі?

4. Що спільне і чим відрізняються лабораторне, практичне та семінарське заняття?

6. Індивідуальне заняття

7. Консультація

8. Практична підготовка

9. Види практик

10. Самостійна робота студента

11. Поточний контроль

12. Форми поточного контролю

13. Семестровий контроль

14. Семестровий екзамен

15. Семестровий диференційований залік

16. Семестровий залік

17. Державна атестація студента

18. Державний екзамен

19. Випускна кваліфікаційна робота

20. Державна екзаменаційна комісія

Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів.

скласти графік контрольних заходів до індивідуального плану навчання студента зі спеціальності "Міжнародна інформація" для освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр та магістр.

Дата добавления: 2017-02-01