Методика проведення заняття

ЗЧЕПЛЕНЕ УСПАДКУВАННЯ. ХРОМОСОМНА ТЕОРІЯ СПАДКОВОСТІ. КАРТУВАННЯ ХРОМОСОМ.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Для якої ситуації характерний резус-конфлікт?

а) RhRh х rhrh;

б) Rhrh х RhRh;

в) Rhrh х rhrh;

г) rhrh х rhrh;

д) rhrh х RhRh.

Література

Основна:

1. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. – С. 157-162, 170-174.

2. Медична біологія / За ред. В.П.Пішака, Ю.І.Бажори. Підручник. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. – С. 157-163, 172-176.

3. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразито-логії та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – С. 117-136.

4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія. – К.:Вища шк., 1992. – С. 70, 72-76, 125-126.

5. Биология. В 2-х кн.: Учеб. для мед. вузов / В.Н.Ярыгин, В.И.Васильева и др. / Под ред. В.Н.Ярыгина. – М.: Высш. шк., 2001. – Кн. 1, С. 155-163, 234-239.

Додаткова:

1. Билич Г.Л, Крыжановский В.А. Биология / Полный курс. В 3-х т. – М. ООО Изд. дом “Оникс 21 век”, 2002. – 864 с.

2. Бажора Ю.І., Запорожан В.М., Кресюн В.Й., Годзієва І.М. Клінічна імунологія. – Одеса, Одес. держ. мед. ун-т, 2000. – 384 с.

3. Бажора Ю.И., Шевеленкова А.В. и др. Клиническая генетика. Уч. пособие к практ. занятиям. – Одесса: Одес. гос. мед. ун-т., 2001. – 145 с.

4. Пішак В.П., Черновська Н.В. Булик Р.Є. Збірник задач з загальної та ме­дич­ної генетики. – Чернівці, 2009. – 170 с.

Мета заняття: вивчити основні положення хромосомної теорії спадковості, явище кросинговеру, принцип побудови генетичних та цитоло­гічних карт хромосом.

Обладнання: таблиці, підбірка ситуаційних задач.

Технологічна карта заняття:

- підготовчий етап (контроль початкового рівня підготовки) 10 хв;

- основний етап (самостійна навчально-дослідницька робота) 50 хв;

- заключний етап (контроль кінцевого рівня підготовки;

підведення підсумків заняття) 30 хв.

Розглянути теоретичні питання:

1. Зчепленне успадкування. Особливості успадкування

груп зчеплення. 10 ІІ

2. Основні положення хромосомної теорії спадковості. 5 ІІ

3. Механізм кросинговеру, цитологічні докази,

біологічне значення. 5 ІІ

4. Принцип побудови, медичне значення генетичних та

цитологічних карт хромосом. 10 ІІ

5. Нехромосомна спадковість. 5 ІІ

6. Методи картування хромосом людини. Сучасний стан 5 ІІ

досліджень генома людини.

Пояснення до завдання

Явище зчепленого успадкування було відкрите американським ученим Т.Морганом, який сформулював закон зчепленого успадкування:

· якщо гени знаходяться в одній хромосомі, вони успадковуються разом, утворюючи групу зчеплення;

· кількість груп зчеплення відповідає гаплоїдному набору хромосом;

· сумісне успадкування генів, розташованих в одній хромосомі, називається зчепленим успадкуванням;

· зчеплення генів може порушуватися внаслідок кросинговеру;

· кросинговер – це обмін ділянками між гомологічними хромосомами;

· частота кросинговеру між двома генами прямо пропорційна відстані між ними, яка вимірюється в умовних одиницях – морганідах;

· морганіда – це відстань між генами, за якої кросинговер відбувається з частотою 1%;

· кількісно частота кросинговеру між даними генами дорівнює відсотку кросоверних особин, отриманих при аналізуючому схрещуванні, або відсотку кросоверних гамет, які утворює гетерозиготна батьківська особина;

Завдяки кросинговеру в живих організмів збільшується кількість генетичних рекомбінацій. Хоча частота кросинговеру між різними парами зчеплених генів є величиною відносно сталою, на неї можуть впливати деякі чинники зовнішнього і внутрішнього середовища (хромосомні мутації, які ускладнюють або унеможливлюють перехрест хромосом, занадто висока чи низька температура, рентгенівське опромінення, деякі хімічні сполуки тощо). У деяких видів організмів виявлено залежність частоти кросинговеру від віку (наприклад, у дрозофіли) або статі (миші, кури).

Знаючи частоту кросинговеру між певними генами, можна побудувати генетичні карти хромосом, де зображене взаємне розташування різних генів. Створення генетичних карт людського геному завершено, що дозволить виявляти та певним чином маніпулювати з патологічними генами, відповідальними за появу спадкових захворювань.

Дата добавления: 2017-02-01