Теоретичні і нормативно – законодавчі аспекти організації аудиту

РОЗДІЛ І

ВСТУП

Внутрішній аудит є одним із видів внутрішньогосподарського контролю суб’єктів підприємницької діяльності.

Забезпеченню ефективності діяльності суб’єктів підприємницької діяльності багато в чому сприяє впровадження і правильна організація системи внутрішнього аудиту.

Прийняття рішення вищим керівництвом, правлінням про запровадження внутрішнього аудиту на підприємстві, викликає необхідність вирішення проблеми його організації. Організація внутрішнього аудиту із зовнішнім має свої суттєві особливості.

Метою функціонування внутрішньо-економічного механізму підприємства є отримання ним прибутку шляхом випуску і реалізації конкурентоспроможної продукції високого рівня рентабельності. Це можливо за умови правильної організації внутрішньогосподарського контролю на підприємстві.

Мета внутрішнього аудиту – удосконалення організації і управління виробництвом, виявлення й мобілізація резервів його росту.

Об’єктом дослідження курсового проекту є державне підприємство ДП “Любешівагроліс”.

Предметом дослідження є його внутрішньогосподарський контроль, а особливо його організація, проблеми, шляхи вдосконалення на підприємстві.

Метою написання даного курсового проекту є систематизація, поглиблення і закріплення теоретичних знань з організації внутрішньогосподарського контролю на підприємстві.

Під час написання даної курсової роботи потрібно розкрити існуючі аспекти, проблеми стосовно внутрішнього контролю на ДП “Любешівагроліс”.

Управління зводиться до постановки конкретних завдань, прийняття оптимальних рішень і організації контролю, оперативного регулювання та оцінювання одержаних результатів. Основою розробки і реалізації управлінських рішень є відповідна інформація про стан об’єкта управління і його середовище, виконання управлінських команд і вихідні узагальнюючі результати. Бухгалтерський облік є сполучною ланкою між господарською діяльністю і людьми, які приймають рішення. Таким чином, бухгалтерський облік є системою, за допомогою якої відбувається управління економічними процесами.

Відповідно до ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, внутрішньогосподарський облік – це система обробки там підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством.

Для здійснення перевірки внутрішньогосподарського обліку, виявленні помилок, зловживань, нестач, встановлення способів їх усунення на підприємстві організовується внутрішньогосподарський контроль.

Отже, внутрішньогосподарський контроль спрямований на виконання оперативного контролю за збереженням власності, запобігання втратам та недолікам у господарській діяльності.

Внутрішньогосподарський контроль - це різновидність внутрішнього аудиту, функція якого полягає в оперативному інформуванні керівництва підприємства про нераціональні витрати сировини, матеріалів, наявність браку продукції, розкрадання цінностей, тощо [1.ст.514].

Згідно з Дорош Н.І. систему внутрішнього контролю можна визначити як політику і процедури підприємства, які спрямовані на упередження, виявлення і виправлення суттєвих помилок та викривлень інформації, які можуть з’явитись у фінансових звітах [4.ст.221].

Петрик О.А. наголошує, що внутрішній контроль – це сукупність політики і процедур, прийнятих керівництвом економічного суб'єкта з метою забезпечення організованого й ефективного ведення господарської діяльності, у тому числі строгого дотримання вимог політики керівництва, збереження активів, запобігання і виявлення випадків обману і помилок, точності і повноти облікових записів, а також своєчасної підготовки надійної фінансової інформації [2.ст.345].

Таблиця 1.1.

Визначення поняття «Внутрішнього аудиту» в деяких джерелах спеціальної літератури

№	Джерело	Визначення поняття «Внутрішній аудит»
	Білуха М.Т., Курс аудиту: Підручник: друге видання, перероблене- К.: Вища школа:Товариство «Знан-ня» КОО, 1999. - 574с.	Внутрішній аудит – це оперативний контроль на збереження власності, запобігання витратам та недолікам у господарській діяльності [7,516]
	Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит: Вид.2-ге, перероблене та доповнене. – Львів: Оріяна-Нова, 2004. – 292с.	«Внутрішній аудит – це система спостереження й експертної оцінки господарсько-фінансової діяльності підприємства і його структурних підрозділів з метою обґрунтування та прийняття оптимальних рішень в управлінні.» [10,223]
	Ісач Б.Ф., Душко З.О., Колос М.М., Організаціят і методика аудиту: Підручник – К. Знання 2006. – 295 с.	«Внутрішній аудит – це незалежна оцінка діяльності підприємства, визначення його платоспроможності та запобігання банкрутству.» [4,87]
	Савченко В.Я., Аудит: Навчальний посібник. – К. КНЕУ. 2002.- 322с.	«Внутрішній аудит –це внутрішня справа підприємства, а в умовах ринкової економіки втручання у діяльність економічних суб’єктів взагалі обмежене.» [6,281]
	Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 402с.	«Внутрішній аудит – це поточний контроль за здійсненням економічної політики і якістю управління підприємством, він необхідний для попередження витрати ресурсів, локалізації недоліків, своєчасного попередження фінансових труднощів.» [5,242]

Проаналізувавши визначення, наведені авторами, можна зробити висновок, що внутрішньогосподарський контроль – це контроль за станом бухгалтерського обліку, його організацією на підприємстві, що може здійснюватись внутрішнім аудитором, ревізором, бухгалтером, керівником відділу.

Також автори наводять визначення, згідно якого внутрішній аудит – діяльність внутрішньої аудиторської служби підприємства, яку можна розглядати як вид аудиторських послуг, що їх надає незалежний аудитор підприємству [9.ст.94].

Внутрішній аудит є одним із видів внутрішньогосподарського контролю суб’єктів підприємницької діяльності.

Мета внутрішнього аудиту – удосконалення організації і управління виробництвом, виявлення й мобілізація резервів його росту.

Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі її проходження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам.

Основними об’єктами внутрішнього аудиту є:

· Стан і ведення бухгалтерського фінансового обліку

· Фінансова звітність, її вірогідність

· Стан необоротних активів і запасів

· Забезпеченість підприємства власними обіговими коштами

· Платоспроможність і фінансова стійкість

· Система управління підприємством

· Робота економічних і технічних служб підприємства

· Оподаткування: правильність визначення доходу, що підлягає оподаткуванню; своєчасність і повнота сплати податків

· Планування, нормування, стимулювання

· Виробничо-господарська діяльність

· Достовірність проектно-кошторисної документації

· Забезпеченість власними засобами

· Організація і технологія виробництва

· Процеси господарської діяльності

· Проектно-кошторисна документація

· Виконавча дисципліна [8.ст.88].

При перевірці фінансової звітності аудитори керуються наступними нормативними документами:

Таблиця 1.2.

Нормативна і законодавча база з внутрішнього аудиту

№	Нормативний акт	Визначення
1.	2.	3.
1.	ЗУ “Про аудиторську ді­яльність”	Правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації.
2.	ЗУ “Про господарські товариства”	Правові засади створення, функціонування та здійснення контролю за діяльністю господарських товариств
3.	ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звіт­ність”	Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання звітності в Україні
4.	Інструкція “Про застосу­вання плану рахунків бу­хгалтерського обліку ак­тивів, капіталу, зо­бов’язань і господарсь­ких операцій підпри­ємств і організацій”	Застосування плану рахунків на підприємстві згідно з обраною господарською діяльністю
5.	МСА 315 “Розуміння суб’єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень”	Регламентує порядок оцінювання системи внутрішнього контролю підприємства аудитором
6.	МСА 610 “Розгляд ро­боти внутрішнього ау­диту”	Регламентує функції перевірки і оцінювання ефективності механізмів системи внутрішнього контролю підприємства
7.	Професійні стандарти внутрішнього аудиту	Допомога в розумінні ролі і функції внутрішнього аудиту, встановлення основних принципів практики, оцінка ефективності, сприяння удосконаленню процесу внутрішнього аудиту
8.	МСА 700 “Аудиторський висновок”	Регламентує складання аудиторських висновків: безумовно-позитивного, умовно-позитивного, відмови від надання висновку, негативного висновку
9.	МСА 800 “Аудиторські висновки спеціального призначення”	Регламентує складання аудиторських висновків за результатами тематичного аудиту, висновки щодо компонентів фінансової звітності, висновок про узагальнену фінансову звітність підприємства, висновки щодо виконання контрактних угод
10.	МСА 400 “Оцінка ризи­ків та внутрішній конт­роль”	Поняття ризиків, їх оцінка, можливість не виявлення помилок

Отже, як бачимо у світовій практиці існує чимало законодавчих актів, дотримання яких забезпечує належну організацію, оцінку внутрішньогосподарського контролю. Що в свою чергу сприяє якісному обліку на підприємствах.

Впровадження і підтримка на належному рівні системи внутрішнього контролю мають забезпечити виконання таких основних завдань:

· Належне санкціонування угод і операцій

· Реєстрація інформації шляхом ведення системного бухгалтерського обліку

· Фактичний контроль доступу до активів

· Періодичне проведення інвентаризації активів [3.ст.220].

Визначають три основні концепції для використання при вивченні системи внутрішнього контролю й оцінюванні ризиків, притаманних їй:

1. Відповідальність адміністрації. Система контролю створюється і управляється керівництвом підприємства, а не аудиторами.

2. Достатня впевненість. При розробці системи внутрішнього контролю адміністрація має орієнтуватись на створення системи, яка забезпечує розумну і достатню впевненість в тому, що фінансова звітність достовірна.

3. Притаманні обмеження. Система внутрішнього контролю ніколи не буває ефективною на 100% незалежно від того, наскільки добре вона визначена і реалізується. Навіть якщо було б можливо створити ідеальну систему, її ефективність залежатиме від компетентності й надійності працівників, які з нею працюють. У зв’язку з природним обмеженням системи контролю і з огляду на те, що аудитори не можуть повністю покладатись на неї, деякий ризик контролю все ж існуватиме.

В процесі здійснення внутрішнього контролю виділяють такі його елементи (рис.1.1.):

Рисунок 1.1.

Складові елементи внутрішнього контролю

Середовище контролю включає в себе:чесність та етичні принципи; зобов’язання щодо компетентності; діяльність ради директорів та аудиторського комітету; філософія та стиль управління; організаційна структура;визначення повноважень та відповідальності; кадрова політика та практика.

Оцінювання ризиків суб'єкта господарювання складається з: виявлення ризиків бізнесу, що впливають на формування фінансової звітності; оцінювання суттєвості ризиків та ймовірності їх доступності; визначення заходів управління ризиками.

Інформаційна система та комунікації складаються з: основних класів операцій суб'єкта господарювання; процедур санкціонування, обліку, обробки та відображення у фінансовій звітності господарських операцій; характер облікової системи; система охоплення інших подій, важливих для фінансової звітності; процес формування фінансової звітності.

Процедури контролю включають в себе: адекватний розподіл обов’язків; відповідне санкціонування операцій та діяльності; належна документація та облікові записи; фізичний контроль активів та облікових записів; незалежну перевірку виконання.

Внутрішній контроль на підприємстві може здійснюватись спостережною радою, правлінням, радою директорів, ревізійною комісією, керівниками функціональних підрозділів, службою внутрішнього аудиту.

Процедура контролю має три етапи:

1) відпрацювання стандартів, критеріїв

2) зіставлення з ними реальних результатів

3) прийняття необхідних коригувальних рішень

Схематично послідовність етапів можна зобразити так:

1.

Виявлення проблем та визначення пріоритетних напрямів контролю

Планування внутрішнього аудиту    

2.

3.

	Збирання та оцінювання інформації

4.

	Узагальнення зібраних даних, формування висновків та рекомендацій

4.

5.

Офіційна відповідь керівництва на звіт внутрішнього аудитора та контроль виконання розроблених рекомендацій

У процесі виконання своїх функцій і реалізації наданих повноважень внутрішні аудитори за окремою угодою можуть здійснювати різноманітні підвиди внутрішнього аудиту:

1. Фінансовий аудит. Традиційно фінансові перевірки здійснюються зовнішнім аудитором, оскільки вони призначені для підтвердження фінансової звітності. Проте це сфера контролю внутрішнього аудитора, який свої контрольні процедури спрямовуватиме на перевірку й ефективність механізмів і систем підприємства, що забезпечують точність відображення в бухгалтерському обліку господарської діяльності підприємства

2. Системний аудит. Передбачає огляд і ініціювання механічних і комп’ютерних систем, за допомогою яких підприємство регулює і контролює свою діяльність.

3. Аудит управління. У разі здійснення цього типу внутрішнього аудиту досліджуються такі аспекти контролю управління:

- організація і структура

- планування розподілу і використання ресурсів

- ефективність використання інформації в процесі управління

- здійснення поточного контролю ефективності

- комунікаційні зв’язки в процесі управління

- планування і узгодженість дій

4. Операційний аудит. Полягає в огляді й оцінюванні підприємства з метою визначення ефективності його діяльності в процесі виконання конкретного проекту, досягнення однієї чи кількох визначених операційних цілей.

Варто пам’ятати, що суть якісного внутрішнього аудиту полягає у досягнення рівноваги між потребами керівництва у доступі до надійної, своєчасної та об’єктивної інформації про діяльність підприємства, окремих його підрозділів і вартістю збору, обробки та надання такої інформації.

Таким чином, внутрішній аудит активно впливає на виявлення негативних явищ у діяльності підприємства, встановлення їх причин і сприяє профілактиці недоліків і зловживань у підприємницькій діяльності суб’єктів господарювання.

Дата добавления: 2017-02-01