Марш і похідна охорона

ПЕРЕСУВАННЯ І РОЗТАШУВАННЯ ПІДРОЗДІЛУ НА МІСЦІ

РОЗДІЛ 10

Марш - організоване пересування військ у колонах по дорогах і колонних шляхах з метою виходу в призначений район або на вказаний рубіж. Він є основним способом пересування батальйону (роти). Під час здійснення маршу танки та інша гусенична техніка можуть перевозитися на автопоїздах. Марш може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником, а у напрямку руху - до фронту, вздовж фронту або від фронту в тил.

В усіх випадках марш здійснюється потай, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, а в бойовій обстановці та в глибокому тилу своїх військ і вдень.

За будь-яких умов підрозділи повинні прибути в призначений район або на вказаний рубіж своєчасно, у повному складі та в готовності до виконання бойового завдання.

Середня швидкість руху батальйону (роти) на марші, без урахування часу на привал може бути: змішаних і танкових колон - 20-25 км/г, автомобільних колон - 25-30 км/г.

У горах, лісистоболотистій місцевості та в інших несприятливих умовах середня швидкість руху може зменшуватися до 15-20 км/г. Під час здійснення маршу в пішому порядку, середня швидкість руху може бути 4-5 км/г, на лижах 5-7 км/г.

В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою в даних умовах швидкістю.

Батальйон (рота) здійснює марш однією колоною.

Дистанція між підрозділами і машинами в колоні батальйону може бути 25-50 м. Під час руху по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски і повороти, а також під час руху з підвищеною швидкістю дистанція між машинами збільшується.

Для захисту підрозділів від високоточної зброї противника, маршрути руху вибираються вздовж ліній електропередач, зв'язку, по просіках в лісі,по ущелинах в горах та в складках місцевості.

Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником розвідувальноударних комплексів, дистанція, перш за все між бойовими машинами, збільшуються і може бути 100-І50 м.

Батальйон на марші може виділятися в передовий загін, авангард або бути у складі головних сил бригади (полку), рота в головну, бокову, тильну, похідні застави або бути у складі колони батальйону, взвод в головну (бокову,тильну), похідну, а іноді і в нерухому бокову заставу або головний (тильний) дозор.

Похідний порядок батальйону (роти), взводу, призначеного в передовий загін або авангард (похідну заставу), будується з урахуванням швидкого розгортання підрозділів у бойовий порядок і вступу їх у бій. Він складається із колони головних сил, похідної охорони.

Похідна охорона батальйону повинна забезпечити безперешкодний рух головних сил, виключити раптовий напад противника, забезпечити вигідні умови для вступу в бій, а також не допустити проникнення до них наземної розвідки противника. На підрозділи охорони, на марші покладається також завдання ведення розвідки.

Для охорони колони на марші від батальйону, який іде в передовому загоні або авангарді, висилаються: в напрямку руху на віддалення 5-10 км - головна похідна застава у складі посилених взводу або роти, на фланги і в тил при необхідності - дозорні відділення (танки). Головна похідна застава силою до роти висилає головний дозор у складі взводу на віддаленні 3-5 км, головна похідна застава силою до взводу - дозорне відділення (танк) на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.

При загрозі нападу наземного противника залежно від характеру місцевості, від батальйонів, які здійснюють марш у складі головних сил бригади (полку), як безпосередня охорона висилаються головні дозори, а від замикаючого батальйону - і тильний дозор або дозорні відділення (танки) на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ними, підтримку їх вогнем, виключає раптовість нападу наземного противника на колону, яку охороняють.

Похідний порядок батальйону (роти), взводу будується: в передбаченні вступу в бій - виходячи із задуму майбутнього бою та умов обстановки. Поза загрозою зіткнення з противником, з урахуванням зручності руху, захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника та маскування від його технічних засобів розвідки.

Для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу батальйону, призначеного в передовий загін, указуються вихідний пункт і час його проходження, а батальйону, який діє в авангарді або прямує у складі колони головних сил бригади(полку), крім того, пункти регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, денного (нічного) відпочинку.

Привали та денний (нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану озброєння та техніки, їхнього технічного обслуговування, харчування та відпочинку особового складу. Привали призначаються через 3-4 години руху тривалістю до 1 години і один привал тривалістю до 2 годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок кінці кожного добового переходу.

Одержавши завдання на марш, командир батальйону (роти), взводу, під час з'ясування завдання та оцінки обстановки крім звичайних питань вивчає по карті маршрут руху, його протяжність та прохідність, умови здійснення маршу, рубежі і час можливої зустрічі з противником або до яких дій бути готовим, місця і час привалів, а також місця, час і порядок дозаправлення техніки, харчування особового складу та поповнення запасів матеріальних засобів, які витрачаються в ході маршу, оцінює маршові можливості штатних та придатних підрозділів, визначає допустимі швидкості руху та розмір дистанції між машинами з метою захисту від високоточної зброї по ділянках маршруту та розраховує час руху по кожному з них, оцінює характер місцевості, умови захисту і маскування в районах привалів, денного (нічного) відпочинку і зосередження, визначає обсяг інженерного обладнання районів та робить інші необхідні розрахунки, а також визначає порядок спостереження та підтримання зв'язку в ході маршу.

У задумі на марш командир батальйону (роти) визначає: побудову похідного порядку (рис.10.1.1.), склад, завдання та віддалення похідної охорони, швидкість руху по ділянках маршруту та дистанції між машинами, порядок відбиття ударів повітряного противника, а в передбаченні вступу в бій з противником, крім того, порядок дій головної похідної застави (головного дозору, дозорних відділень, танків) і головних сил, побудову бойового порядку та вид маневру.

У бойовому наказі на марш командир батальйону (роти) вказує:

У першому пункті - відомості про противника.

У другому пункті - завдання сусідів.

У третьому пункті - завдання батальйону (роти), маршрут руху або напрямок дій батальйону в передовому загоні, місце в похідному порядку бригади, полку (батальйону), район зосередження (відпочинку) або рубіж, час прибуття (виходу) в призначений район або на вказаний рубіж і до яких дій бути готовим, вихідний пункт, пункт регулювання і час їх проходження, місця і час привалів, задум на марш.

У четвертому пункті, після слова "наказую" - завдання підрозділам:

- головній похідній заставі (головному дозору, дозорним відділенням, танкам) -склад, бойове завдання, час проходження вихідного пункту та пунктів регулювання і порядок доповіді про обстановку;

- механізованим і танковим ротам (взводам) - засоби посилення, завдання, місце в похідній колоні, порядок відкриття та ведення вогню по повітряних цілях, а під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій з противником і порядок дій;

- підрозділам артилерії та іншим вогневим засобам - завдання на марш і під час вступу в бій з противником, місце в похідній колоні та в бойовому порядку;

- зенітному підрозділу - завдання щодо прикриття підрозділів під час руху, на привалах, в місцях відпочинку і в районі зосередження, місце в похідній колоні, чергові підрозділи (засоби) та їх стартові (вогневі) позиції, час і ступені готовності;

- іншим підрозділам батальйону і підрозділам посилення - місце в похідній колоні та завдання, до виконання яких бути готовими.

У п'ятому пункті - місця та порядок дозаправлення техніки пальним в ході маршу, а в передбаченні вступу в бій, крім того, витрати боєприпасів та пального на виконання завдання.

У шостому пункті - час готовності до маршу.

У сьомому пункті - порядок спостереження і зв'язку в ході маршу, місце командно-спостережного пункту командира батальйону (роти) в колоні та заступників.

У бойовому наказі на марш командир взводу (відділення) вказує:

- відомості про противника;

- завдання взводу (відділення): маршрут руху, район зосередження (відпочинку) або рубіж і час прибуття в призначенний ройон або виходу на вказаний рубіж, шикування колони, дистанцію між машинами (при діях в пішому порядку – дистанцію між колонами відділень), швидкість руху, а під час здійснення маршу в передбаченні вступу в бій з противником і порядок дій при зустрічі з ним;

- які підрозділи ідуть попереду і позаду взводу, порядок підтримання взаємодії і зв'язку з ним;

- час готовності до маршу;

- своє місце в колоні і заступника.

Рота (взвод), яка призначена в головну похідну заставу, в установлений час проходить вихідний пункт та рухається по маршруту батальйону з установленою командиром батальйону швидкістю. Командир роти (взводу) іде в голові колони та слідкує по карті за маршрутом руху, діями головного дозору (дозорного відділення),особисто веде розвідку противника, місцевості, загороджень, заражені участки.

Тіснини, тунелі та мости головна похідна застава проходить беззупинно. Зруйновані ділянки доріг, мости, завали на маршруті руху та заміновані ділянки рота (взвод) обходить, позначаючи покажчиками місця зруйнувань (мінування) і напрямок їх обходу. Якщо обхід неможливий або на влаштування проходу в зруйнуваннях (завалах) потрібно часу менше ніж на обхід, то головна похідна застава пророблює прохід.

Головні сили батальйону (роти) проходять вихідний пункт головою колони в точно установлений час.

Підрозділи рухаються тільки по правій стороні дороги, (рис.10.1.2.) додержуючись установленої швидкості руху, дистанцій між машинами та заходів безпеки. Тіснини, тунелі і мости, колона батальйону (роти) взводу проходить безупинно з максимально можливою швидкістю. Під час руху по мостах, залізничних переїздах, тунелях та небезпечних ділянках маршруту вживаються заходи, які забезпечують безпеку руху, виключають затори на маршруті та загазованість тунелів.

Для захисту від високоточної зброї противника максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, які утворюються складками місцевості та місцевими предметами, населені пункти і придорожня рослинність. Під час руху по відкритих та незамаскованих ділянках маршруту не допускається скупчення машин та зупинка колон, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються.

Вночі машини рухаються з використанням приладів нічного бачення, світломаскувальних пристроїв, а під час руху на ділянках місцевості, які проглядаються противником, і в світлу ніч - з повністю вимкненим світлом (вимкненими приладами нічного бачення).

Під час здійснення маршу в лісі та під час руху в місті, віддаленість похідної охорони та дистанції між машинами в колоні скорочуються. На перехрестях, де утруднене орієнтування, виставляються добре видні покажчики або організовується регулювання руху.

Відбиття ударів повітряного противника (рис.10.1.3.) на марші здійснюється під час руху або з коротких зупинок, вогнем зенітного підрозділу та виділених для цього механізованих (танкових) підрозділів.

За сигналом оповіщення про повітряного противника зенітний підрозділ, а також підрозділи, які виділені для ведення вогню по повітряних цілях, приготовляються до відкриття вогню, люки бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків (крім люків, з яких буде вестись вогонь) зачиняються. Особовий склад переводить протигази в положення "напоготові".

За сигналом оповіщення про радіаційне, хімічне, біологічне зараження батальйон (рота, взвод) продовжує рух. У бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), танках перед подоланням зон зараження люки, двері, бійниці і жалюзі зачиняються, включається система захисту від зброї масового ураження. Особовий склад під час прямування в пішому порядку і на відкритих машинах одягає засоби індивідуального захисту.

Зони з високим рівнем радіації, райони зруйнувань, пожеж та затоплень на маршруті руху, як правило, обходяться, при неможливості обходу зони зараження долаються з максимальною швидкістю з використанням засобів індивідуального захисту та систем захисту від зброї масового ураження, які є на машинах.

При нанесенні противником ядерних та хімічних ударів по колоні, командир батальйону (роти, взводу) вживає заходів щодо відновлення боєздатності підрозділів, ліквідації наслідків ударів та продовження руху.

У випадку застосування противником запалювальної зброї, а також під час змушеного подолання району пожеж люки, бійниці, жалюзі танків і бойових машин піхоти (бронетранспортерів) зачиняються. Командир батальйону (роти, взводу) швидко виводить колону із району пожеж вперед або на вітряну сторону, зупиняє і, організовує гасіння осередків вогню на озброєнні та техниці, рятування особового складу надання першої медичної допомоги тим, хто постраждав, після чого колона продовжує рух.

Мінні поля, встановлені системами дистанційного мінування противника, обходяться, а при неможливості їхнього обходу долаються по проходах, які пророблені інженерними підрозділами, групою розгородження батальйону, групами розмінування рот і з використанням возимих комплектів розмінування.

На привалах шикування колони не порушується, машини зупиняються на правій обочині дороги не ближче 10 м одна від одної або на дистанції, яка встановлена командиром. Бойові машини піхоти (бронетранспортери), танки ставляться під крони дерев, у радіолокаційній тіні місцевих предметів, а на відкритій місцевості маскуються штатними маскувальними покриттями та місцевими матеріалами.

Особовий склад виходить з машин тільки за командою (сигналом) своїх командирів і розташовується для відпочинку праворуч від дороги. У машинах залишаються тільки спостерігачі, чергові кулеметники (навідники гармат) та радіотелефоністи (радистизаряджаючі) командирських машин.

Зв'язок на марші здійснюється рухомими засобами, а в підрозділах, крім того, встановленими сигналами. Радіозасоби працюють тільки на прийом.

У горах особливу увагу приділяють перевірці справності ходової частини та механізмів управління машин, вивченню важко прохідних ділянок маршруту, визначенню порядку їхнього подолання та організація регулювання руху на цих ділянках. На всіх машинах повинні бути заздалегідь підготовленні спеціальні пристрої для запобігання скочування машин при зупинках на підйомах та спусках.

Швидкість руху на підйомах, спусках та інших важко прохідних ділянках може знижуватися, а дистанції між машинами можуть збільшуватися до меж, які забезпечують безпеку руху.

Перевали, ущелини, гірські проходи, каньйони і тунелі підрозділи долають, як правило, безупинно в суворо встановленому порядку. Машини у випадку змушеної їх, зупинки відводять ся в місця, де вони не заважають руху колон.

Під час подолання особливо небезпечних ділянок доріг, які повинні позначатися покажчиками, особовий склад механізованих підрозділів спішується.

Під час руху в пішому порядку скелясті ділянки, осипи та перевали долаються, як правило, повзводно або по відділеннях, дотримуючись заходів безпеки. На крутих підйомах, спусках та інших важко прохідних ділянках маршруту при необхідності можуть робитися короткі зупинки тривалістю до 3 хвилин.

Зимою перед маршем командир батальйону (роти, взводу) організовує підготовку озброєння, техніки до роботи в умовах низьких температур та вживає заходів щодо запобігання обморожень особового складу та забезпечення машин пристроями для підвищення їх прохідності. Якщо марш здійснюється в умовах глибокого снігового покрову, в похідну охорону включаються машини, оснащені навісним обладнанням.

При частих снігових зарядах або в сильну заметіль рух з дозволу командира бригади, полку (батальйону, роти, взводу) може бути припинений. Командир батальйону (роти, взводу) в цих умовах повинен заборонити одиночне пересування людей і машин, організувати кругову охорону та вжити заходів щодо обігріву особового складу.

Рис.10.1.1. Побудова похідного порядку посиленого механізованого батальйону в авангарді

Рис.10.1.2. Механізований взвод на марші

Взвод, призначений в головну похідну заставу(головний дозор), у встановлений час проходить вихід­ний пункт і рухається за вказаним маршрутом з уста­новленою швидкістю. Командир взводу знаходиться в голові колони похідної застави (головного дозору), слід­кує по карті за маршрутом руху, діями дозорного відділення (танка), особисто веде розвідку противника і міс­цевості спостереженням і доповідає командиру, який вислав охорону, про зустріч з противником, загороджен­ня та заражені ділянки на маршруті.

Тіснини, тунелі, мости та інші вузькі місця головна похідна застава (головний дозор) проходить безупин­но. Зруйновані мости, заміновані або заражені ділянки маршруту головна похідна застава (головний дозор, до­зорне відділення, танк) обходить, позначаючи напрямок обходу покажчиками.

При неможливості обходу замінованих ділянок мар­шруту, вони розміновуються приданим взводу підрозді­лом інженерних військ під прикриттям готових до від­криття вогню бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків або самостійно з використанням возимих комплектів розмінування та іншими способами.

Дозорне відділення (рис.10.1.4.) просувається в указаному йому напрямку стрибками від укриття до укриття, ведучи спостереження за прилеглою місцевістю. Закри­ті ділянки місцевості, окремі будови, узлісся, входи в ущелини і тунелі, де можливе приховане розташування противника і раптовий його напад із засад, а також вузькі проходи, мости та інші об'єкти воно оглядає і при, необхідності позначає попереджувальними знаками. Про все виявлене на шляху руху і про зустріч з против­ником командир дозорного відділення (танка) негайно доповідає командиру, який його вислав.

Дрібні групи противника головна похідна застава (головний дозор, дозорне відділення, танк), як правило, знищує, а зразки озброєння, топографічні карти та інші документи захоплює і продовжує виконувати завдання. При зустрічі з переважаючим за силою противником вона діє залежно від обстановки, раптовим вогнем з вигідної позиції та рішучою атакою знищує його, а якщо своїми силами головна похідна застава не в змозі зни­щити противника, вона стійко утримує позицію, яку займає, та забезпечує розгортання і вступ у бій колони, яку охороняє.

Взвод, призначений у бокову похідну заставу, прямує на рівні голови колони, яку охороняє, на вста­новленому командиром віддаленні.

Дрібні групи противника, що опинилися на фланзі колони, яку охороняють, бокова похідна застава знищує і продовжує виконувати завдання. При загрозі нападу переважаючих сил вона займає вигідну позицію і не допускає раптового нападу противника на колону, що охороняють, з флангу.

Взвод, призначений в тильну похідну заставу, прямує за колоною, яку охороняє, на встановленій командиром дистанції.

Дрібні групи противника тильна похідна застава знищує, діючи із вогневих засад. При загрозі виходу переважаючих сил противника до колони, яка охороня­ється, вона займає вигідну позицію і вогнем всіх засо­бів наносить ураження противнику, затримує його і не допускає нападу на колону, яка охороняється.

Для затримки просування противника командир взводу за наказом командира, який вислав заставу, організовує зруйнування переправ, мостів та доріг, улаштування завалів та встановлення мінно-вибухових загороджень.

Під час привалу і розташування колони, яку охороняють, на відпочинок головна (бокова, тильна) похідна застава (головний, тильний дозор, дозорне від­ділення, танк), зайнявши вигідну позицію, продовжує виконувати завдання, діючи як сторожова охорона. По­хідна застава (дозор, дозорне відділення, танк) зупи­няється та відновлює рух за командою (сигналом) командира колони, яку охороняють.

Рис.10.1.3. Десант БМП 1 веде вогонь по повітряних цілях противника в ході маршу

Рис.10.1.4. Дозорний танк на марші

Дата добавления: 2017-02-01