Розташування підрозділів на місці

Розрахунок часу на подолання перешкод

де: tпер – час на подолання перешкод;

Гк – глибина колони км при подоланні перешкод;

Vпер – швидкість руху через перешкоду;

60 – кількість хвилин у годині.

Приклад: визначити час подолання перешкоди колоною глибиною 5,5км заболоченого участку шириною 2,3км. V=10км/год:

Висновок: На подолання перешкод – потрібно 46 хвилин.

Розрахунок часу виходу на рубіж переходу в атаку (РПА)

де: Тр – шуканий час виходу на той чи інший рубіж;

Т1 – час виходу військ на РПА або розрахований час виходу на попередній рубіж;

60 – постійне число;

В – віддалення одного рубежу від другого, км;

V – швидкість руху військ км/год від рубежа до рубежа;

Приклад: Час переходу військ 1 ешелону на РПА «Ч» - 0,05. Рубежі визначені: вихідний – 60км від РПА, регулювання – 40км від вихідного рубежу, розгортання в батальйоні колони – 10км від РПА, рубіж розгортання в ротні колони – 3км, рубіж розгортання у взводні колони – 2км від РПА, швидкість руху від вихідного рубежу до РРБК – 20км/год, від РРБК до РРРК – 15км/год, від РРРК до РРВК – 10км/год. Рішення:

т.ч. на РРВК повинні вийти в “Ч” – 0,17,

на РРРК ,

на РРБК ,

час проходження РР або “Ч” – 1,21,

час проходження ВР або –“Ч” – 3,21

Батальйон (рота), взвод на місці може розташовуватися в районі зосередження, вихідному районі, районі очікування, районі відпочинку та інших районах. Район розташування призначається, як правило, на місцевості, яка має природне укриття і забезпечує захист підрозділів від зброї масового ураження та високоточної зброї. Він повинен забезпечувати розосередження та потайне їх розміщення, швидкий збір і проведення маневру в потрібному напрямку, зручність розміщення та відпочинку особового складу, а також сприятливі умови в санітарно-епідемічному відношенні. Потрібно уникати розташування підрозділів поблизу важливих об’єктів, населених пунктів, по яким противник може нанести масовані вогневі, ядерні та хімічні удари.

Розмір району для розташування батальйону на місці може бути до 10кв.км.

Рота в указаному їй районі розташовується, як правило, вздовж маршруту висування, (Рис.10.7.1,3,4) використовуючи захисні та маскувальні властивості місцевості. Відстань між машинами – 25-50 м, а на відкритій місцевості між танками, бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами) повинна бути 100-150 м, а між взводами 300-400 м.

Мінометна (артилерійська) батарея батальйону розташовується в повному складі або повзводно на загрозливих напрямках, знаходячись у постійній готовності до відкриття вогню.

Гранатометний та протитанковий підрозділи батальйону розташовуються, як правило, з механізованими ротами.

Зенітний підрозділ займає стартові (вогневі) позиції в місцях, які забезпечують можливість ведення вогню по літаках, вертольотах противника та інших повітряних цілях.

Розвідувальний взвод розташовується поблизу командно-спостережного пункту.

Підрозділи технічного забезпечення і тилу батальйону розміщуються з урахуванням зручності забезпечення підрозділів.

Розташування підрозділів під лініями електромережі, поблизу газо та нафтопроводів не допускається.

Забороняється робити написи або виставляти покажчики з найменуванням та нумерацією підрозділів та прізвищами їхніх командирів.

Під час розташування підрозділу в районі, звільненому від противника, командир підрозділу заздалегідь організовує ретельну розвідку й очищення району від дрібних груп противника та його розвідувально-сигналізаційних приладів, які залишилися. Виявлені мінні поля, заміновані об’єкти та заражені ділянки місцевості позначаються й охороняються. При необхідності на шлях руху пророблюються проходи або позначаються об’їзди. При наявності часу проводиться суцільна очистка району від мін. Для позначення пунктів і місць, несприятливих в санітарно-епідемічному відношенні, виставляються відповідні знаки.

Зупинка колон підрозділів на дорогах в очікуванні розташування у відведеному районі не допускається.

Війська під час розташування на місці охороняються безпосередньо, а при загрозі нападу противника і сторожовою охороною, яка виставляється бригадами, полками(батальйонами) на вказаних їм рубежах (в смугах (на позиціях). Сторожова охорона повинна бути круговою і перехоплювати всі основні дороги і підступи до району розташування.

У батальйоні (роті) організовуються охорона, (Рис.10.7.2.) дротовий зв’язок між командно-спостережними пунктами, попередження про безпосередню загрозу та початок застосування противником зброї масового ураження та високоточної зброї, оповіщення про повітряного та наземного противника, радіоактивне, хімічне, біологічні зараження, застосування запалювальної зброї, обмежується пересування особового складу та техніки, а також проводяться заходи щодо маскування.

Сторожова охорона батальйону здійснюється сторожовими постами у складі відділення (танка), які виставляються при необхідності на загрозливі напрямки на віддаленні до 1500 м, на прихованих підступах – секретами у складі 2-3 чоловік, які виставляються на віддаленні до 400 м від району розташування батальйону, а в межах району розташування – безпосередньою охороною, яка включає парні патрулі та постійне чергування спостерігачів на командно-спостережному пункті батальйону, крім того, в батальйоні призначається черговий підрозділ, як правило, у складі взводу. У роті організовується безпосередня охорона, що здійснюється патрульними, які несуть службу шляхом обходу розташування роти, і постійним чергуванням спостерігачів на командно-спостережному пункті роти. Крім того, для охорони особового складу, озброєння і техніки призначається добовий наряд.

У районі розташування батальйону (роти), взводу поблизу машин особовий склад обладнує відкриті або перекриті щілини, а при наявності часу влаштовує бліндажі та сховища. Для озброєння і техніки, зенітних та чергових вогневих засобів, підрозділів на позиціях охорони, а також для ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів обладнуються окопи та укриття. Місця розташування підрозділів, озброєння та техніки, позиції охорони та чергових вогневих засобів, сліди від машин ретельно маскуються.

Рис. 10.7.1. Розташування підрозділу в районі

Рис.10.7.2. Охорона підрозділу в районі розташування

У населених пунктах підрозділи розташовуються ближче до околиць. Як укриття використовуються підвальні приміщення будівель, місцеві сховища та інші міцні спорудження.

У горах батальйон (рота) розташовується в місцях, які забезпечують швидкий вихід на дорогу або розгортання для відбиття нападу противника. Не допускається розташування в районах, де можливі обвали, снігові лавини, повені та селеві потоки. Для укриття особового складу, озброєння і техніки використовуються складки місцевості, тунелі, гірські виробки, печери.

У лісі батальйон (рота) розташовується вздовж доріг та просік. У випадку виникнення лісової пожежі підготовляються шляхи виходу в запасні райони. Рятувальні роботи та гасіння пожежі здійснюється черговим підрозділом, а при необхідності і додатково виділеним особовим складом.

Зимою для розташування батальйону (роти) взводу вибираються райони, які захищені від вітру. Особливу увагу приділяють підтримуванню у проїжджому стані доріг для виходу підрозділів із району розташування. Для обігріву особового складу обладнуються утеплені та опалювані укриття. Двигуни машин при необхідності періодично прогріваються. При цьому вживаються заходи для запобігання отруєння особового складу відпрацьованими газами, переохолодження та обмороження.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

- відомості про противника

- завдання взводу

- місця розташування сусідів

- завдання відділенням (танкам), місця їх розташування, місця обладнання відкритих або перекритих щілин, а при необхідності і місця улаштування бліндажів для особового складу, окопів та укриття для озброєння і техніки, порядок спостереження за наземним і повітряним противником, а також за сигналами командира роти

- порядок дій відділень (танків) під час нападу противника

- сигнали оповіщення, управління та взаємодії і порядок дій за ними

- час заняття району розташування та терміни його інженерного обладнання

- своє місце та заступника.

Сторожовому загону (заставі) вказуються рубіж оборони та смугу охорони і ведення розвідки. Смуга охорони по фронту може досягати: для батальйону — 10 км, для роти — 5 км, для взводу — 2 км.

Віддалення сторожової охорони від частин (підрозділів), які охороняються, повинно забезпечувати проведення ними маневру, організований вступ у бій і залежно від складу охорони може бути 5—15 км.

З одержанням даних про появу противника або застосування ним високоточної зброї, систем дистанційного мінування командир батальйону (роти) доповідає про це командиру, який вислав охорону, та інформує сусідів.

Дрібні групи противника, які намагаються проникнути до підрозділів, що охороняються, сторожовий загін (застава) захоплює в полон або знищує. Під час наступу переважаючих сил противника батальйон (рота) взвод стійко утримує рубіж, який займає, забезпечує розгортання та вступ у бій військ, які охороняє.

У випадку висадки в смузі охорони повітряного десанту противника командир батальйону (роти) взводу доповідає командиру, який вислав охорону, та вживає заходів щодо знищення десанту.

Рис.10.7.3. Схема розташування механізованої роти на місці

Рис.10.7.4. Схема розташування механізованого батальйону на місці

Дата добавления: 2017-02-01