Зв’язок економічного аналізу з іншими економічними науками та галузями наукових знань

Економічний аналіз виступає як прикладна, функціональна галузь наукових знань, спрямованих на створення інформаційного забезпечення вибору та прийняття управлінських рішень у системі загальнонаціонального, відомчого, територіального управління і на рівнях менеджменту діяльності господарюючих суб’єктів. За своїм змістом і функціональною роллю він тісно пов'язаний із багатьма фундаментальними і прикладними економічними науками і галузями наукових знань (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Місце економічного аналізу в системі економічних наук

Економічний аналіз і економічна теорія. Теоретичною і методологічною основою економічного аналізу є економічна теорія. Чітке, однозначне, змістовне тлумачення положень і категорій економічної теорії є передумовою становлення науки економічного аналізу.

Інтегрованість наук полягає у їх взаємному інформаційному та методичному взаємозв’язку предмету, об’єктів і методів дослідження достатньо інтегрованого в системі економічних наук.

Виділення об’єктивних закономірностей розвитку економічних систем, особливостей різних моделей їх функціонування, значимості та функціональної ролі інфраструктурних інститутів допомагає визначити масштаби, структуру, методологічні особливості економічного аналізу. Тлумачення природи економічних явищ і процесів дає змогу формувати факторні системи причинно-наслідкових зв’язків. Так пізнання природи, конкуренції та конкурентної боротьби є передумовою виділення кола аналітичних обґрунтувань партнерських стосунків договірних відносин, ризику підприємництва тощо. Механізм ринкового ціноутворення визначає факторні моделі аналізу конкурентоспроможності продукції, фінансових результатів їх виробництва та продажу.

Економічний аналіз і бухгалтерський облік. Найтісніше економічний аналіз пов’язаний з бухгалтерським обліком, який є для нього головною інформаційною базою (до 70% всієї економічної інформації для аналізу отримують у системі бухгалтерського обліку). Реформування системи бухгалтерського обліку в Україні за вимогами Міжнародних положень (стандартів) бухгалтерського обліку МП(С)БО створює нове інформаційне середовище аналітичних досліджень і сприяє раціоналізації облікових процедур для досягнення більшої аналітичності, достовірності та оперативності облікової інформації. Виділення управлінського та фінансового обліку створює умови розмежування параметрів конфіденційності аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень, побудови інтегрованої системи показників внутрішнього і зовнішнього менеджменту. Облікові процедури стають дедалі аналітичнішими, що звужує сферу пошуку причин невідповідності за специфікою видів діяльності форм господарювання та методів управління. Система бухгалтерського обліку трансформується до повнішого забезпечення його управлінської, а не контрольної функції, що сприяє розвитку методики аналітичних досліджень. Проте інформаційна база бухгалтерського обліку не може бути лімітуючою у створенні аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень. Саме за запитом аналітиків визначають достатність облікової інформації. Облікова інформація за МП(С)БО є достатньою для параметрального економічного аналізу всієї системи економічних відносин господарюючого суб’єкта з державними інститутами та у сфері ділового партнерства.

Економічний аналіз і статистика. Зв’язок економічного аналізу та статистики зумовлений використанням в аналізі статистичної інформації і застосуванням статистичних прийомів і методів. Статистична інформація не лише виражає динаміку змін економічних явищ і процесів, а й допомагає визначити тенденції та закономірності змін, виявити специфіку прояву певних явищ у різних економічних умовах, що дає змогу розширити зону якісної оцінки та виконувати вибіркові аналітичні оцінки. Економіко-статистичний аналіз характерний для дослідження макроекономічних систем з метою напрацювання інструментарію державного регулювання економічних відносин господарюючих суб’єктів. Статистичні методи групування середніх величин, індексів широко використовують в економічному аналізі для визначення репрезентативної ознаки економічних показників (середня заробітна плата, середньоспискова кількість тощо), еластичності чи інтенсивності їх зміни (тренд зміни, темп зростання) та при визначенні якісних параметрів зміни і розвитку (показників інтенсифікації виробництва, позитивної і негативної динаміки показників виробничо-господарської та фінансової діяльності і т.п.). У разі дослідження конкретних параметрів причинно-наслідкового зв’язку статистичні дані, особливо середні величини, групувальні характеристики, мають обмежену область застосування, оскільки нівелюють значення конкретних об’єктів дослідження.

Аналітичні оцінки в аудиті. Найновіша сфера застосування економічного аналізу – аудит. Аналітичні процедури в аудиті визначені Положеннями про стандарти аудиту (Statements on Auditing Standarts), зокрема SAS № 56 за Кодифікацією стандартів аудиту, яка прийнята Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів (АІСРА).

За визначенням стандарту аналітичні процедури складаються з оцінок фінансової звітності та іншої інформації, які виведені аудитором, враховуючи ймовірні та очікувані співвідношення між фінансовими і нефінансовими даними.

Однак аналітичне оцінювання під час проведення аудиту не варто розглядати як формальну ознаку цієї сфери діяльності, що підвищує її значимість і масштабність роботи. Застосовуючи різні методи економічного аналізу, можна оцінити факторні залежності і значення показників діяльності будь-яких економічних систем оскільки вони об’єктивно зумовлені детермінованими чи стохастичними зв’язками. Ця зумовленість забезпечує відхилення абсолютних чи відносних показників фінансового стану, зокрема базових параметрів поведінки економічної системи в цілому.

За визначенням SAS № 56 процедури аналізу охоплюють різноманітні прийоми від простих зіставлень до складних моделей, які передбачають залучення великої кількості залежностей і даних. Основна передумова процедур аналізу полягає в тому, що визначені показники можна обґрунтовано вважати фактичними (реальними), а також і в тому, що можна очікувати їх повторення, якщо немає доведення зворотного. Цей стандарт передбачає аналітичні процедури як:

● розрахунок і аналіз відносних показників, що в практичному аудиті, який розвинувся в Україні, знайшло відображення у розрахунках показників фінансової стійкості, платоспроможності, оборотності активів тощо.

Однак лише декларування відносних показників та їх порівняльні оцінки до теоретичних значень не вичерпує можливостей якісного аналізу фінансового стану господарюючого суб’єкта. За ними можна оцінити тенденції чи закономірності еволюції економічних систем, вивести алгоритм системних змін виробничо-господарської інвестиційної чи фінансової діяльності, що значно підвищує достовірність аудиторського висновку. В цьому випадку найчастіше можна виявити нестандартні або нелогічні значення показників, які не вписуються в алгоритм інформаційного взаємозв’язку;

● аналіз тенденцій, який передбачає оцінку стратегічної поведінки, яка є наслідком еволюційних змін (як наслідок проведених інвестицій і заходів тощо) та результатом реалізації стратегічних планів. Оцінка тенденцій найпрагматичніша у прогнозуванні кризових явищ, визначенні стадій життєвого циклу фірми чи окремих видів продукції. Проте цієї сфери аналітичних оцінок у практичному аудиті майже немає. Причина – складний механізм визначення коректних значень динамічного ряду багатьох показників, які як за обставин зміни методики їх обчислень, і за значними коливаннями вартісної оцінки тренду динамічного ряду значень показника треба збільшувати цей ряд. Для сучасної економіки України таку еволюцію простежити дуже складно;

● варіантний аналіз найбільш бажаний в умовах ринкового середовища. Його нестабільність, зміна мотивацій поведінки учасників ринку, суттєва залежність економічного стану від зовнішніх факторів. Варіантний аналіз найдоцільніший в аудиті за критеріями кінцевої мети господарювання (максимізація чистого прибутку, мінімізація сум податкових платежів, максимальне списання витрат на собівартість тощо). Доцільно також давати варіантну оцінку за середньогалузевими значеннями показників, за варіантами поведінки конкурентів та ін.

Говорячи про аналітичні процедури в аудиті, варто зауважити, що вони не обмежують і не підміняють зміст комплексного економічного аналізу з його абсолютно іншою цільовою орієнтацією. За міжнародними стандартами аудиту (МНА 12) застосування аналітичних процедур зумовлене взаємозв’язками та взаємозумовленістю показників економічної системи. Аналітичне оцінювання цих зв’язків забезпечує повноту аудиторських свідчень, точність і законність даних, взятих з обліку. Експертні оцінки свідчать, що більше третини аудиторських помилок можуть бути виявлені під час виконання аналітичних процедур. Цілі аналітичних процедур виділені як: оцінка аудиторського ризику, оцінка рівня суттєвості даних, виявлення фактів недостовірності фінансової звітності, зменшення контрольних операцій через виконання цих процедур.

Економічний аналіз і маркетинг. Перехід до ринкових відносин господарюючих суб’єктів зумовив маркетинговий аспект їхньої діяльності, що виражається у формуванні стилю мислення керівника з пріоритетною орієнтацією на запит споживача, у підтримці конкурентоспроможних позицій та досягненні монопольного становища у максимальному використанні сприятливих умов участі на ринку тощо. Це зумовлює розширення сфери аналітичних досліджень, зміну їх цільової орієнтації, трансформацію загальної моделі комплексного економічного аналізу. Маркетингова діяльність передбачає розв’язок цілої низки аналітичних задач, пов’язаних з: дослідженням ємності ринку, його кон’юнктури, ступенем конкурентності та станом урегульованості і т.п. Проведені маркетингові дослідження дають змогу формувати виробничу програму, визначати сферу та механізми ділового партнерства у ресурсозабезпеченні та ресурсовикористанні, сервісному обслуговуванні тощо. За ними досягається мінімізація втрат і упущеної вигоди, переконливість управлінських дій, маневреність виробничо-фінансового менеджменту.

Економічний аналіз та контролінг. В умовах нестабільності ринкового середовища виникає необхідність створення високоінтелектуальних систем забезпечення життєдіяльності господарюючих суб’єктів на базі інтегрованих систем планування, обліку, аналізу, нормування, контролю та методів управління. Такою синтетичною наукою є контролінг, мета якого – забезпечити конструктивне управління у досягненні тактичних і стратегічних цілей діяльності. Економічний аналіз є елементом контролінгу, виконуючи функцію оцінки відповідності фактичного стану об’єкта до визначених параметрів його поведінки. При позитивному стані системи забезпечується підтримка у продовженні роботи, а при її збуренні – визначається стан проблеми, механізм її розв’язання та проектуються нові стандарти поведінки.

Виконуючи прикладну функцію, економічний аналіз є структурним елементом всієї системи функціональних і галузевих наук.

Дата добавления: 2017-02-01