Грошові розрахунки за банківськими та клієнтськими операціями

Залежно від платіжного інструменту виділяють такі форми розрахунків: готівкові та безготівкові. Перевагами безготівкового обігу є: скорочення суспільних витрат обігу; створення сприятливих умов для державного регулювання грошового обігу, прискорення обігу грошових коштів суб’єкта.

Безготівкові розрахунки поділяються на дві групи:

1) розрахунки за товарними операціями (за товарно-матеріальні цінності, надані послуги та виконані роботи);

2) розрахунки за нетоварними операціями (перерахування податків до бюджету та позабюджетних фондів, одержання та повернення позичок тощо).

Важливим елементом системи безготівкових розрахунків між підприємствами та організаціями є їх форми. Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою НБУ № 135 від 29 березня 2001 р., безготівкові розрахунки здійснюються за такими формамирозрахункових документів:

- платіжне доручення;

- платіжна вимога-доручення;

- меморіальний ордер;

- розрахунковий чек;

- акредитив;

- вексель;

- платіжна вимога;

- пластикові картки.

Застосування тієї чи іншої форми розрахункових документів визначається особливостями господарських взаємовідносин підприємств, спрямоване на зміцнення договірної дисципліни, забезпечення безперебійних платежів і прискорення обігу грошових коштів.

За складом учасників розрахункові операції поділяються на:

- внутрішньобанківські;

- клієнтські;

- міжбанківські.

За видами розрахунків розрахункові операції поділяються на:

- акредитивні;

- переказні;

- інкасові;

- клірингові.

Частина сукупного грошового обігу, яка здійснюється за допомогою готівки, називається готівково-грошовим обігом. Раціональна організація готівкового обігу є однією з найважливіших функцій НБУ, яка пов’язана з вирішенням таких завдань:

- установлення випадків здійснення розрахунків готівкою;

- визначення шляхів усунення невиправданого руху готівкових коштів, скорочення витрат грошового обігу;

- правильність розподілу грошової маси в територіальному розрізі;

- визначення розміру готівкової грошової маси, необхідної для організації грошового обігу, динаміки її зміни та структури;

- виявлення впливу факторів на зміну готівкової грошової маси.

Однією з головних функцій комерційного банку є касове обслуговування клієнтів. Банки приймають від своїх клієнтів готівкові кошти та зараховують їх на поточні рахунки, видають готівкові кошти на вимогу клієнтів, забезпечують зберігання довірених йому коштів.

Характеристика основних відділів АТ «Ощадбанк»:

1) Відділ касових операцій:

Функції:

1. Прийняття коштів та цінностей прибутковою касою.

2. Видача коштів та цінностей видатковою касою.

3. Прийняття та видача коштів (в т.ч. валюти).

4. Експертиза грошових білетів.

5. Перерахунок готівки.

6. Обробка, формування та пакування грошових білетів.

7. Щоденна звірка каси з виведенням залишків на кінець операційного дня.

8. Забезпечення належного зберігання грошей та цінностей.

9. Недопущення недостач, надлишків та прорахунків в касі.

10. Щоденне встановлення надлімітних залишків грошей та поповнення кореспондентського рахунку шляхом здавання готівки в НБУ.

11. Організація чіткого касового обслуговування підприємств, організацій, громадян - клієнтів.

Приймання готівки в касу банку здійснюється на основі прибуткових документів, які виписуються в одному або в двох примірниках.

При касовому обслуговуванні клієнтів використовуються бланки документів єдиної форми, а саме:

- об’ява на внесення готівки;

- прибутковий касовий ордер;

- чек на отримання готівкових коштів;

- видатковий касовий ордер.

Всі касові документи повинні заповнюватися клієнтами без помарок та виправлень. Контроль за оформленням касових документів, які надходять від клієнтів, покладено на оператора-бухгалтера по розрахунково-касовим операціям,обслуговуючих їх, контролера-робітника обліково-операційного відділу, а потім касира. Одержавши прибуткові документи, касир зобов’язаний:

- перевірити наявність і тотожність підписів операційних працівників наявним у нього зразкам;

- звірити відповідність сум, зазначених у документі, цифрами і літерами;

- викликати особу, яка вносить гроші, і прийняти їх поаркушним перерахуванням.

По внутрішньобанківських операціях також використовуються бланки єдиної форми: прибуткові та видаткові касові ордери. Правильність заповнення, наявність помилок, виправлень та помарок перевіряє контролер, після того як документ був заповнений бухгалтером, а потім підписується касиром в підтвердження закінчення операції.

Для оформлення видачі авансів касирам і зведення операційного дня відділом використовуються наступні документи:

- книга обліку прийнятих та виданих грошей (цінностей), ф. № 155 для отримання національної та іноземної валюти та відомість на видачу гривень і валютних авансів робітникам обмінних пунктів;

- прибуткові касові та видаткові ордери;

- справка касира видаткової каси про суму під звіт;

- справка касира прибуткової каси про суму прийнятих грошей та кількості грошових документів, які надійшли в касу, та по яким були видані квитанції про прийняття готівки;

- зведена справка про касові обороти;

- звітна справка про касові обороти за день та залишків цінностей - для валютної каси.

Гроші з кас установ банку видаються:

а) підприємствам, організаціям, установам — виключно за грошовими чеками затвердженої форми, які відриваються з розрахункової чекової книжки;

б) індивідуальним позичальникам, які одержують позики в банку, вкладникам і пенсіонерам — за видатковими касовими ордерами і видатковими ордерами, форма яких затверджена Національним банком України. У такому ж порядку оформляється видача грошей на витрати для утримання апарату управління та інші витрати — видача заробітної плати, премій та матеріальної допомоги, у підзвіт на відрядження і господарські витрати, погашення здійснених господарських, представницьких, канцелярських витрат без одержання авансу.

2) Кредитний відділ:

У своїй діяльності відділ керується Статутом банку, рішенням загальних зборів акціонерів, Ради, Правління, кредитного комітету ї банку, Законами про банки і банківську діяльність, “Про господарські товариства”, “Про інвестиції”, Постановами Кабінету Міністрів України, нормативними актами НБУ,вказівками Правління банку, Положенням про Дирекцію банку та Положенням про відділ кредитування АТ «Ощадбанк».

Основні завдання і функції:

- Організовує та здійснює через відділення (операційний відділ) короткострокове та довгострокове кредитування та фінансуванняакціонерів, державних підприємств та організацій, фермерських господарств та інших юридичних і фізичних осіб.

- Вивчає потребу в кредитах, прогнозує направлення кредитів, аналізує структуру кредитних вкладень, контролює їх розміщення і освоєння.

- Розглядає клопотання відділень та їх позичальників про надання кредитів, вивчає їх фінансовий стан та приймає рішення в межах своєї компетенції і вносить свої пропозиції на розгляд керівництва та кредитного комітету про можливість видачі кредитів позичальникам.

- Здійснює контроль за укладанням кредитних угод з позичальниками, правильним оформленням кредитних операцій, своєчасним та якісним виконанням умов укладених з позичальниками кредитних договорів, та забезпеченням повернення кредитів і процентів за користування ними.

- Здійснює постійний контроль за станом простроченої заборгованості по кредитах та процентах по відділеннях банку та організує роботу по їх зниженню, щомісячно доповідає керівництву банку про виконання передбачених заходів.

- Накопичує банк даних про кредитоспроможність позичальників і їх фінансовий стан.

- Готує матеріали на розгляд кредитного комітету Правління АТ «Ощадбанк».

Відповідальність за керівництвом всією діяльністю відділу несе начальник відділу.

Для отримання банківського кредиту необхідно мати наступні документи:

1. Заява на видачу кредиту на необхідну суму, з вказанням цілі кредитування та строків використання кредиту.

2. Установчі документи:

- копія статуту з поміткою податкової інспекції, завіреної нотаріально

- копія установчого договору, завіреного нотаріально

- копія затвердження про державну реєстрацію

- копія затвердження про реєстрацію в управлінні статистик

- карточка зі зразками підписів, завірена нотаріально або в банку

3. Фінансові документи:

- баланс за 3-и останні періоди, завірений податковою інспекцією

- копія заключення про аудиторську перевірку

- довідка про погашення раніше отриманих кредитів

- виписка по розрахунковому та валютному рахунках за 3 останніх місяця

4. Комерційні документи:

- бізнес-план проекту з технічно-економічним обгрунтування та розрахунками, що підтверджують можливість своєчасного погашення кредиту та відсотків по ньому

- копії контрактів та договорів, рахунків-фактур, по угоді покупки, на яку будуть направлені кредитні кошти.

5. Гарантія погашення кредиту та уплати відсотків, гарантія банку, залог та змішані форми забезпечення:

- залогове забезпечення (квартира, власність підприємства, споруди, основні фонди (устаткування), автомобілі).

- гарантія банка (договір гарантії, установчі документи банка-гаранта).

Банком надаються кредити суб’єктам господарської діяльності, незалежно від форми їх власності як у гривні так і в іноземній валюті, а також кредити у гривні на споживчі цілі фізичним особам.

Рішення щодо можливості надання кредитів приймається колегіально Кредитним комітетом Банку, що діє на підставі положення про Кредитний комітет, затвердженого Правлінням Банку. Облікова політика Банку спрямована на забезпечення своєчасного і достовірного обліку заборгованості по наданих кредитах на відповідних рахунках ІІ класу балансу, які відкриваються для кожного контрагента, по кожній угоді, виду операції, строку та напрямку використання коштів. Банк створює свій кредитний портфель.

Здійснюється постійний контроль за погашенням заборгованості у визначений строк та встановленій черговості чи віднесення її на рахунок простроченої, пролонгованої або сумнівної заборгованості.

При перенесенні строку погашення кредиту на більш пізній строк (пролонгації), бухгалтерська проводка здійснюється у день, коли підписана угода з клієнтом про пролонгацію.

При порушенні строків погашення кредиту або (та) виплати доходів за ними, суми непогашених в строк платежів переносяться на відповідні рахунки по обліку простроченої заборгованості. Бухгалтерська проводка по перенесенню заборгованості на рахунки простроченої заборгованості здійснюється:

- за кредитами – на слідуючий робочий день після строку повернення, обумовленому в кредитному договорі;

- за процентами – на 8-й день після строку виплати, обумовленому в кредитному договорі.

У випадку, якщо день перенесення сум заборгованості на рахунки простроченої заборгованості співпадають з загальновихідними або святковими днями, операція по перенесенню здійснюється на слідуючий робочий день після загальновихідних (святкових) днів. При перенесенні заборгованості за кредитами або доходами на рахунки по обліку сумнівної або безнадійної заборгованості, бухгалтерська проводка здійснюється у день, коли прийнято рішення про визнання її сумнівною або безнадійною. Порядок визнання сумнівної заборгованості по кредитній операції або сумнівним доходам за нею безнадійними, регламентується окремим нормативним документом банку. При визначенні кількості днів для нарахування процентних доходів день виникнення заборгованості по кредитній операції приймається до відома, а день погашення заборгованості при розрахунку не зараховується.

Для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями Банк створюєрезервза кредитами у національній та іноземній валютах. Створення резерву під кредитні ризики – це визнання витрат для відображення реального результату діяльності Банку. Розрахунок резерву здійснюється згідно з Постановою Національного банку України від 06.07.2000 року № 279 (із змінами і доповненнями). Резерв формується в тій валюті, в якій враховується заборгованість. Банк використовує резерви лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за основним боргом, стягнення якої є неможливим.

3) Інвестиційний відділ:

З точки зору інвестиційних характеристик портфель цінних паперів АТ «Ощадбанк» розподіляється на дві групи:

1) цінні папери в портфелі Банку на продаж – для операцій з цінними паперами, які котуються на активному ринку та придбані з метою отримання прибутку від їх подальшого продажу;

2) цінні папери в портфелі Банку на інвестиції – для операцій з цінними паперами, які придбані на строк до дати погашення або з метою інвестиції на строк більше одного року.

Бухгалтерський облік з цінними паперами в АТ «Ощадбанк» здійснюється відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 31.12.97 № 510 (зі змінами та доповненнями) та Інструкції з бухгалтерського обліку операцій комерційних банків з векселями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 08.06.2000 №234. Цінні папери можуть бути придбані за номінальною вартістю, з надбавкою (премією) або знижкою (дисконтом), а також між датами сплати процентів (купонів).

Інвестиційний портфель комерційного банку складається з:

- усіх боргових цінних паперів (векселі, облігації, сертифікати та ін.), що перебувають у власності банківської установи;

- акціонерних (пайових) цінних паперів, що перебувають у власності банківської установи в разі, якщо їй належить менше ніж 20 % від загальної суми статутного капіталу суб’єкта господарської діяльності.

Банк зосереджується на наданні наступних видів послуг:

- організація випуску та розміщення цінних паперів

- здійснення операцій з векселями

- торгівля цінними паперами

- послуги зберігача цінних паперів

- аналітична підтримка клієнтів

Більш детально про фінансово-інвестиційну діяльність буде наведено нижче.

4) Депозитний відділ:

Вклад - це грошові кошти у готівковій або безготівковій формі, у національній або іноземній валюті, що передані банку їх власникам, або третьою особою за дорученням та за рахунок власника для зберігання на певних умовах. Вкладні операції є основним джерелом формування залучених банківських ресурсів.

У зв'язку з тим, що склад юридичних осіб неоднорідний, вклади також можна класифікувати залежно від форми організації, суб'єкта економічних відносин, форми власності, характеру інвестицій та інших ознак.
Вклади до запитання призначені для здійснення поточних розрахунків, розміщуються у комерційних банках на поточних та контокорентних рахунках і можуть бути у будь-який час частково або повністю поповнені або використані.

При відкритті поточних рахунків за вкладами до запитання юридичні особи укладають із банком спеціальну угоду, а фізичним особам відкривається та ведеться ощадна книжка.

Строкові вклади - це грошові кошти, розміщені у банку на суворо обумовлений термін. За термінами їх можна поділити на коротко-, середньо- та довгострокові. При розміщенні строкових вкладів між банком та вкладником укладається депозитна угода, що передбачає основні умови зберігання та вилучення строкового вкладу. Строкові вклади можна поділити на два види:

- прості (звичайні);

- вклади з попереднім повідомленням про вилучення.

Ощадні вклади призначені для нагромадження або розміщення грошових заощаджень. Як і строкові, вони можуть поділятись за термінами, проте їх основна відмінність полягає у можливості поновлення у будь-який момент. Основними користувачами ощадних вкладів є фізичні особи. Вилучення ощадного вкладу, як правило, повинно здійснюватись за попереднім повідомленням.

Банки сплачують за користування грошовими коштами їх власникам відповідну плату у вигляді процентів, які встановлюються диференційовано залежно від виду вкладу, терміну зберігання, суми. Найнижчі проценти за вкладами до запитання. Строкові та ощадні вклади характеризуються підвищеними процентами. За порядком сплати та нарахування процентів розрізняють вклади:

- з постійною або змінною процентною ставкою;

- з простими або складними процентами;

- з періодичним нарахуванням та виплатою процентів або після закінчення терміну вкладу.

Залучення депозитів комерційними банками може здійснюватись також за допомогою випуску боргових короткострокових цінних паперів. До них належать:

- депозитний сертифікат;

- ощадний сертифікат;

- банківський вексель.

Зазначені цінні папери емітуються банком на певний термін або до запитання, іменні або на пред'явника, з виплатою процента або урахування дисконту.

З метою гарантування збереження вкладів фізичних осіб при банкрутстві банків у 1998 р. був прийнятий Закон України "Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб". Даний фонд створено при НБУ. Статутний капітал формувався за рахунок внесків держави та комерційних банків у розмірі 1% від статутного фонду. Надалі комерційні банки зобов'язані відраховувати до фонду у вигляді внесків від суми залучених вкладів фізичних осіб. Використовуються кошти фонду для відшкодування сум вкладів фізичним особам вкладникам збанкрутілого банку. Максимальна сума гарантованого відшкодування 500 гривень.

5) Валютний відділ:

є структурним підрозділом АТ «Ощадбаку».

Банк як юридична особа згідно з Ліцензією від 02.08.96р. № 3 має право здійснювати операції з валютними цінностями. Послуги неторгового характеру в іноземній валюті:

- відкриття, закриття та ведення поточних рахунків (резидентів та нерезидентів);

- відкриття та ведення депозитних рахунків по обслуговуванню депозитних вкладів;

- оплата (купівля) платіжних документів (дорожніх та іменних чеків в іноземній валюті);

- продаж дорожніх чеків в іноземній валюті (ThomasCook, Visa, American Express);

- інкасо готівкової валюти, дорожніх та іменних чеків в іноземній валюті;

- виплата переказів, що надійшли з-за кордону на користь фізичних осіб;

- переказ грошових коштів в країни далекого зарубіжжя;

- купівля та продаж іноземної валюти;

- видача готівкових коштів по платіжних картках міжнародних фінансових систем Eurocard/MasterCard, Visa, DinersClub;

- обслуговування підприємств, що приймають до оплати картки міжнародних фінансових систем Eurocard/MasterCard, Visa, American Express, GCB, DinersClub;

- приймання на інкасо та виплата відшкодування по зношених банкнотах;

- організація роботи пунктів обміну валют з використанням поширеного переліку операційнетогового характеру. А саме:

· купівля та продаж іноземної валюти;

· продаж дорожніх чеків міжнародних фінансових компаній;

· виплата готівки по дорожніх чеках міжнародних фінансових компаній;

· виплата готівки по пластикових картках міжнародних платіжних систем.

Для юридичних осіб:

- відкриття валютних рахунків;

- обслуговування переказів;

- ведення валютних рахунків клієнтів: зарахування валютних надходжень на рахунок резидентів і нерезидентів (включаючи транзитні) та списання сум перерахувань, що передбачено чинним законодавством;

- неторгові операції: операції з перерахуванням валютних цінностей, не пов’язаних із здійсненням розрахунків за експортом та імпортом товарів та послуг; купівля та продаж готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті; видача грошових акредитивів; організація роботи та порядок проведення операцій в обмінних пунктах; інкасо готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті.

Однією з основних функцій це відкриття, ведення і закриття рахунків, як в національній так і в іноземній валюті. Відповідно для відкриття рахунку подається в першу чергу заява на відкриття, а також супроводжуючі документи згідно нормативно-правових актів.

Отже, залежно від платіжного інструменту виділяють такі форми розрахунків: готівкові та безготівкові. Перевагами безготівкового обігу є: скорочення суспільних витрат обігу; створення сприятливих умов для державного регулювання грошового обігу, прискорення обігу грошових коштів суб’єкта. Частина сукупного грошового обігу, яка здійснюється за допомогою готівки, називається готівково-грошовим обігом. Раціональна організація готівкового обігу є однією з найважливіших функцій НБУ. Однією з головних функцій комерційного банку є касове обслуговування клієнтів. Банки приймають від своїх клієнтів готівкові кошти та зараховують їх на поточні рахунки, видають готівкові кошти на вимогу клієнтів, забезпечують зберігання довірених йому коштів.

Дата добавления: 2017-02-01