Прогнозування грошових ресурсів за активними операціями банку та їх подальше розміщення

Обгрунтоване оптимальне розміщення фінансових ресурсів під час здійснення активних операцій є одним з найважливіших принципів забезпечення фінансової стабільності, платоспроможності та ліквідності банку.

Активні операції являють собою розміщення банками власного капіталу та залучених ресурсів з метою отримання прибутку, забезпечення діяльності та підтримання необхідного рівня ліквідності. До активних операцій банків відносять:

- операції з вкладення банківських ресурсів у грошові кошти в готівковій і безготівковій формі з метою підтримання ліквідності банку;

- розрахункові операції, пов'язані з платежами клієнтів;

- касові операції з приймання і видавання готівки;

- інвестиційні операції з вкладення банківських ресурсів у цінні папери;

- фондові операції з купівлі-продажу цінних паперів;

- валютні операції з купівлі-продажу іноземної валюти на внутрішньому і міжнародному валютних ринках;

- депозитні операції з розміщення тимчасово вільних ресурсів банку в депозити в НБУ та інших комерційних банках;

- операції з купівлі-продажу банківських коштовних металів на внутрішньому і міжнародному валютних ринках.

У бухгалтерському обліку активи трактуються як ресурси, що контролюються банком як результат минулих подій, використання яких, імовірно, сприятиме в майбутньому зростанню економічної вигоди. Іншими словами, це економічні ресурси, що перебувають у розпорядженні банку, використання яких має принести в майбутньому дохід. Активи виступають у вигляді основних засобів, готівки в національній або іноземній валюті в касі банку, заборгованості за позиками, цінних паперів, які перебувають у портфелі банку тощо.

Метою аналізу активів банку та операцій з ними є, з одного боку оцінка раціональності фактичної структури активів з погляду забезпечення прибутковості та стабільності роботи банку, а з іншого - визначення шляхів її оптимізації та узагальнюючої оцінки, прогнозу майбутніх результатів діяльності і фінансового потенціалу банку.

Мета аналізу активів банку конкретизується у таких завданнях:

- дослідження та оцінка динаміки складу, обсягів та структури активів;

- дослідження та оцінка динаміки складу, обсягів і структури дохідних і недохідних активів;

- дослідження та оцінка якості активів;

- дослідження та оцінка якості «кредитного портфеля» за класифікаційними видами кредитів;

- дослідження та оцінка «портфеля цінних паперів»;

- дослідження та оцінка іммобілізованих активів у дебіторську заборгованість, капітальні вкладення та ін.;

- визначення узагальнюючої оцінки активів і способів оптимізації їх структури.

Інформаційне забезпечення аналізу активів складається з:

- правової інформації, що міститься у законах України, які регулюють економічну діяльність банків (Закон «Про банки та банківську діяльність», закон «Про оподаткування прибутку підприємств» тощо);

- директивна інформація, що міститься у постановах Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказах Міністерства фінансів та інших міністерств і відомств (Інструкція НБУ «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків», затверджена постановою Правління НБУ 14 квітня 1998 р. № 141, Інструкція «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України», затверджена постановою Правління НБУ 21 листопада 1997 р. № 388 та ін.);

- нормативно-довідкова інформація, що міститься у збірниках галузевих, відомчих, міжгалузевих нормативів, каталогах, проспектах тощо;

- інформація бізнес-планів та прогнозів;

- обліково-економічна інформація, яка є основним видом фактографічної інформації.

В обліково-економічній інформації основне місце посідає поточна інформація бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Головним джерелом даних для проведення фінансового аналізу банку є його баланс, у якому відображено всю інформацію про наявність фінансового та нерухомого майна, власником якого є банк; обсяг та склад зобов'язань контрагентів перед банком та зобов'язань банку перед контрагентами.

Баланс є основою для балансового звіту комерційного банку, в активі якого відображається склад засобів за напрямами їх розміщення, а в пасиві - склад фінансових ресурсів (зобов'язання та капітал).

До балансового звіту складаються примітки, які розшифровують окремі статті балансу.

Актив балансу розглядається як з погляду складу та цільового використання фінансових ресурсів за об'єктами їх розміщення в активах банку, так і з погляду витрат, що є наслідком здійснення фінансових операцій банку з метою отримання доходів. Ці напрями досліджень дають змогу оцінити ліквідність та дохідність банку.

У процесі аналізу слід зважати на те, що загальна вартість активів банку визначається за балансом як різниця між сумою залишків усіх категорій активів та сумою усіх резервів, створених під можливі збитки від кредитно-інвестиційної та інших видів діяльності банку.

У балансовому звіті і примітках комерційного банку активи згруповано за цільовим використанням та ступенем ліквідності. За ступенем використання відображаються валюта, монети і банківські метали, дорожні та інші чеки; кошти на кореспондентських рахунках у НБУ, інші кошти в НБУ; кошти на кореспондентських рахунках в інших банках; депозити та кредити в інших банках; цінні папери у портфелі банку для продажу та інвестицій; кредити та фінансовий лізинг, що надані клієнтам; інвестиції капіталу в асоційовані компанії; інвестиції в дочірні компанії; основні засоби та нематеріальні активи; чисті нереалізовані доходи від похідних фінансових інструментів; нараховані доходи до отримання та інші активи.

Валюту, монети і банківські метали, дорожні та інші чеки, кошти на кореспондентських рахунках в НБУ та інші кошти в НБУ можна об'єднати в одну групу й охарактеризувати під загальною назвою «Готівка». Цей актив є першим джерелом банку на випадок вилучення депозитів і для задоволення початкових потреб клієнтів. Банки зацікавлені тримати мінімально допустиму суму, оскільки запас готівкових коштів не приносить доходу або забезпечує невеликий відсотковий дохід. Актив у вигляді готівки задовольняє потреби банку у ліквідних коштах, тобто в коштах, які необхідні для покриття непередбачених та термінових зобов'язань.

Кореспондентські рахунки в інших банках, депозити та кредити в інших банках відображаються у цілому та в тому числі України, країн ОЕСР, СНД та Балтії, інших країн.

Кошти в інших банках, цінні папери у портфелі банку для продажу і інвестицій, кредити та фінансовий лізинг, що надані клієнтам, умовно можна назвати «Основні активи».

Інвестиції капіталу в асоційовані та дочірні компанії; основні засоби, нематеріальні активи та інші активи можна назвати «Вторинні активи».

Аналіз активів банку інколи проводять за таким групуванням:

- грошові кошти;

- кошти в НБУ;

- кошти в інших банках: «Залишки на коррахунках» і «Депозити та кредити»;

- портфель цінних паперів: «ОВДП», «Інші цінні папери» та «Вкладення капіталу»;

- кредитний портфель;

- інші активи.

Кошти на кореспондентських рахунках в інших банках також виконують роль миттєво ліквідних активів для проведення розрахунків. За ними банк не отримує доходів, тому їх питома вага в сумарних активах, як правило, є незначною. Ще однією причиною цього є відносна ризикованість операцій за коррахунками.

Натомість за депозитами і кредитами в інших банках комерційний банк отримує доходи. Але слід пам'ятати, що основним завданням банківської діяльності є залучення тимчасово вільних коштів та їх вкладення в реальні операції, тобто надання іншим небанківським установам.

Кредитний портфель відображає залишки всіх наданих кредитів, за винятком міжбанківських.

Балансовий звіт формується на основі інформації, що міститься на синтетичних рахунках, і разом з примітками всебічно відображає активи, зобов'язання та капітал на конкретну дату.

Крім того, важливим джерелом інформації для аналізу діяльності банку є допоміжна фінансова звітність, до якої належить звітність про кредитну, депозитну діяльність, формування резервів під активні операції та дотримання економічних нормативів, а також звіт про діяльність банку з цінними паперами.

Активні операції з розміщення грошових ресурсів виконує відділ корпоративного бізнесу, відділ організації роздрібного кредитування.

Основні завдання відділу роздрібного бізнесу:

· організація та координація роботи із здійснення кредитування фізичних осіб;

· моніторинг та контроль кредитних операцій фізичних осіб у регіональному управлінні, філіях–відділеннях та підпорядкованих ТВБВ;

· забезпечення елементів бізнес–процесу кредитування фізичних осіб, що стосується кредитної експертизи та організації процесу супроводження;

· організація робіт із складання та надання статистичної та управлінської звітності з питань роздрібного кредитування. Формування, консолідація та аналіз зазначеної звітності;

· організація роботи із супроводження кредитних операцій фізичних осіб у регіональному управлінні, філіях–відділеннях та підпорядкованих ТВБВ.

Основні завдання відділу корпоративного бізнесу:

o організація роботи для забезпечення комплексного та якісного обслуговування клієнтів регіонального управління – підприємств та організацій різних форм власності (в т.ч. їх структурних підрозділів), виборчих фондів та фізичних осіб–підприємців (далі по тексту – корпоративних клієнтів);

o організація роботи із залучення коштів корпоративних клієнтів на вклади (депозити);

o організація роботи із супроводження розрахунково–касового обслуговування корпоративних клієнтів;

o формування та надання статистичної, фінансової та управлінської звітності з питань обслуговування корпоративних клієнтів.

АТ «Ощадбанк» надає наступні види кредитів своїм клієнтам:

1) За формою надання:

- кредити та невідновлювальні кредитні лінії на певний строк.

- відновлювальні кредитні лінії (ліміт заборгованості відновлюється після погашення частини кредиту).

- овердрафт по поточному рахунку.

- акредитиви, гарантії.

2) За цільовим призначенням:

- на поповнення обігових коштів (кредити, кредитні лінії, овердрафт).

- на придбання основних засобів.

- для виконання взаєморозрахунків за зовнішньоекономічними контрактами (кредити, кредитні лінії, акредитиви, гарантії).

- для забезпечення заявки для участі в тендері (тендерні гарантії);

- можливі й інші види кредитів, виходячи із потреб позичальника і можливостей банку.

Відповідно до Положення НБУ «Про кредитування» банківські кредити за строком користування поділяються на:

- короткострокові — до одного року;

- середньострокові — до трьох років;

- довгострокові — понад три роки.

Термін кредиту і нарахування відсотків за користування ним починаються з моменту зарахування коштів на рахунок позичальника. Закінчується цей строк на час повного погашення кредиту та відсотків, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

Обсяг довгострокових кредитів (з врахуванням позабалансових зобов’язань) не повинен перевищувати 40% від загального розміру заборгованості за кредитами суб’єктів господарської діяльності та органів державного управління.

Структуру активів АТ «Ощадбанк» за 2011 рік можна розглянути в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Активи	1 квартал, тис.грн.	2 квартал, тис.грн.	3 квартал, тис.грн.	4 квартал, тис.грн.
Грошові кошти та їх еквіваленти	15 007 532	6 816 746	8 253 223	5 553 897
Торгові цінні папери	-	-	-	-
Кошти в інших банках	703 961	497 784	796 631	610 659
Резерви під знецінення коштів в інших банках	(56 045)	(61 694)	(4 100)	(2 916)
Кредити та заборгованість клієнтів	45 036 664	49 451 885	57 384 465	58 837 920
Резерви під знецінення кредитів	(6 152 586)	(6 770 605)	(7 561 730)	(8 353 968)
Цінні папери в портфелі банку на продаж	7 477 939	13 981 966	9 744 312	9 569 207
Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	(43 060)	(43 446)	(43 651)	(42 672)
Цінні папери в портфелі банку до погашення	3 127 996	5 218 802	2 781 856	4 399 594
Резерви під знецінення цінних паперів у портфелі банку до погашення	(15 367)	(15 560)	(15 755)	(14 816)
Інвестиції а асоційовані й дочірні компанії	-	-	-	-
Інвестиційна нерухомість	-	-	-	-
Дебіторська заборгованість щодо поточного податку на прибуток	81 130	52 593	52 593	58 599
Відстрочений податковий актив	-	-	-	-
Основні засоби та нематеріальні активи	2 446 646	2 466 520	2 514 446	2 845 675
Інші фінансові активи	247 029	543 428	1 025 871	273 933
Резерви під інші фінансові активи	(14 920)	(16 854)	(18 400)	(21 296)
Резерви у відсотках до активу
Інші активи	237 666	332 775	442 690	(258 878)
Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття	-	-	-	-
Усього активів	68 081 268	72 451 512	75 348 902	73 968 478

Проаналізувавши дану таблицю можна зробити висновок, що протягом 2011 року АТ «Ощадбанк» збільшував обсяг своїх активів, і лише на кінець року вони зменшились.При цьому збільшувався обсяг кредитування як фізичних, так і юридичних осіб.

2.7. Фінансово-інвестиційна діяльність АТ «Ощадбанк»

Для зменшення ризику та збільшення доходів комерційні банки проводять диверсифікацію активних операцій, тобто розподіляють активи між різними видами операцій та об’єктами вкладень. Ефективність діяльності банку в довгостроковій перспективі, забезпечення високих темпів його розвитку і підвищення конкурентоспроможності в ринкових умовах значною мірою визначаються рівнем і масштабами інвестиційної діяльності банку. Тому, крім авансування ресурсів у позикові активи, чимала частина банківського капіталу має форму інвестиційних активів.

Інвестиціями називають усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Комерційні банки здійснюють фінансові (прямі та портфельні) і нефінансові (капіталізовані) інвестиції.

Прямі фінансові інвестиції — це вкладення коштів у діяльність інших підприємств, організацій і установ на довгостроковій основі.

Портфельні інвестиції, якими є цінні папери, — це високоліквідний вид фінансових інвестицій, що легко реалізується, але є більш ризикованим. Вони вільно котируються на ринку цінних паперів. Портфельну форму інвестування банки, як правило, використовують як спосіб тимчасового розміщення вільного банківського капіталу.

Цінним папером називається документ, який засвідчує з дотриманням установленої форми обов’язкових реквізитів майнові права, здійснення або передання яких можливі тільки за його пред’явлення. Серед існуючих цінних паперів виділяють фондові та комерційні. До фондових відносять акції та облігації. До комерційних цінних паперів належать комерційні векселі, чеки, заставні свідоцтва та ін. Фондові цінні папери відрізняються від комерційних масовим характером емісії.

Інвестиційний портфель комерційного банку складається з:

- усіх боргових цінних паперів (векселі, облігації, сертифікати та ін.), що перебувають у власності банківської установи;

- акціонерних (пайових) цінних паперів, що перебувають у власності банківської установи в разі, якщо їй належить менше ніж 20 % від загальної суми статутного капіталу суб’єкта господарської діяльності.

Іншими словами, інвестиційний портфель комерційного банку складається з цінних паперів:

- на продаж;

- на інвестиції;

- інвестицій в асоційовані і дочірні компанії.

Інвестиційний бізнес є одним із найважливіших напрямів діяльності АТ «Ощадбанк».Банк накопичив унікальний досвід у цій сфері та сформував високопрофесійну команду фахівців, яка здатна вирішувати завдання будь-якої складності. Банк зосереджується на наданні наступних видів послуг:

- організація випуску та розміщення цінних паперів

- здійснення операцій з векселями

- торгівля цінними паперами

- послуги зберігача цінних паперів

- аналітична підтримка клієнтів

1) Організація випуску та розміщення корпоративних облігацій

Зростання економіки та промислового виробництва в Україні, а також позитивні тенденції у розвитку фінансового та фондового ринків дозволяють крупним українським компаніям фінансувати свої інвестиційні програми за допомогою корпоративних облігацій. Облігації орієнтовані на залучення коштів широкого кола інвесторів (юридичних та фізичних осіб, резидентів та нерезидентів), що обумовлює деякі переваги цього інструменту.

АТ «Ощадбанк» пропонує повний спектр послуг з організації випусків облігацій, їхнього розміщення та підтримки вторинного ринку облігацій.

АТ «Ощадбанк» має найбагатший серед фінансових установ України досвід з успішного розміщення корпоративних облігацій. Про це свідчать і успішно реалізовані проекти загальною сумою понад 5 млрд.грн., і стабільні лідируючі позиції банку у рейтингах авторитетних українських ділових видань та агентств.

2) Операції з векселями

Вексель є не лише зручною формою розрахунку, але й видом комерційного кредиту, оскільки оплата за векселем відбувається, як правило, не відразу, а за певний час, упродовж якого сума за векселем є у розпорядженні векселедавця. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» має значний досвід у здійсненні операцій з векселями та надає своїм клієнтам широкий перелік послуг з цим видом фінансового інструменту.

3) Торгівля цінними паперами

АТ «Ощадбанк» здійснює професійну діяльність на ринку цінних паперів з 1995 року. За цей час банком накопичений значний інвестиційний досвід, розроблений та втілений широкий перелік послуг. Широка мережа філій АТ «Ощадбанк» дозволяє йому оперативно обслуговувати клієнтів на всій території України. Банк неодноразово визнавався лідером рейтингу ПФТС за обсягами торгів борговими інструментами (корпоративні та муніципальні облігації), а також був відзначений низкою ділових видань як провідний оператор ринку цінних паперів України.

Для оцінки ефективності фінансових інвестицій використовують поняття дохідності інвестицій (simplerateofreturn, SRR; probabilityofinvestments), який є досить простим і тому використовується часто для оцінки діяльності:

де NP — чистий прибуток за певний інтервал часу;

TIC — інвестиційні витрати (вкладення) за цей інтервал часу.

Порівнюючи цей показник із планованим рівнем дохідності, інвестор має можливість зробити висновок, чи справдились його очікування щодо інвестування.

АТ «Ощадбанк» на протязі 2011 року отримав дохід від операцій з цінними паперами на суму 219 487тис.грн.

Дата добавления: 2017-02-01