Державна політика у сфері шкільної правової освіти

рад, викладачів правових дисциплін і журналістів, що висвітлювали правову тематику;

> створення належних умов для набуття громадянами знань про свої права, свободи й обов'язки;

> широке інформування населення про правову полі­тику держави та законодавство;

> забезпечення вільного доступу громадян до джерел
правової інформації;

> удосконалення системи правової освіти населення,
збереження й розвиток вітчизняних традицій у цій сфері.

Передбачалося, що реалізація програми сприятиме:

> підвищенню рівня правової культури як окремих громадян, так і населення області загалом;

> формуванню у громадян поваги до права, гуманісти­чних правових ідей, загальнолюдських і національних пра­вових цінностей, а також подоланню правового нігілізму;

> поліпшенню якості підготовки викладачів правових дисциплін і підвищенню ефективності викладання цих дисциплін у загальноосвітніх, професійно-технічних, ВНЗ і закладах післядипломної освіти;

> підвищенню рівня правової поінформованості насе­лення [310].

З метою розвитку правової освіти населення та в про­цесі реалізації програми обласна та районні держадмініс­трації й органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції провели низку заходів щодо розширення ме­режі спеціалізованих навчальних закладів, бібліотек, збі­льшення кількості друкованих та аудіовізуальних засобів масової інформації правового спрямування.

З цією метою вивчалася й аналізувалася діяльність ра­йонних МКМР із правової освіти населення, уживалися ор­ганізаційні, методичні й інші заходи щодо підвищення її ефективності. Постійно проводилися розширені засідання обласної МКМР з правової освіти населення за участю голів районних міжвідомчих координаційно-методичних рад із правової освіти населення та начальників міських і район-

Становлвннят^зозвитомшльно]^^

них управлінь юстиції, на яких заслуховувалися звіти про діяльність обласної й районних рад з правової освіти насе­лення. Державні заклади, підприємства й організації куль­тури проводили відповідну правоосвітню та правовиховну діяльність. Із цією метою за участю обласної та районних держадміністрацій, Луганського обласного та районних управлінь юстиції, навчальних закладів і наукових установ на громадських або договірних засадах створювалися уні­верситети правових знань, лекторії, кінолекторії, проводи­лися виставки друкованої продукції правового спрямуван­ня, зустрічі із фахівцями-юристами, читацькі конференції й інші заходи [310]. Важливим напрямом діяльності адміні­страції стало сприяння у забезпеченні проведення навча­льно-методичних семінарів для викладачів правових дис­циплін загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів із залученням наукових працівників і фахівців-практиків у галузі права, створенню молодіжних правових клубів. Постійно проводилися серед учнівської молоді та інших верств населення олімпіади, конкурси, вікторини тощо на краще володіння правовими знаннями.

Було започатковано і поширювалося в області прове­дення занять відповідно до програми "Правознавство: уроки права - уроки життя" для учнівської молоді на базі Луганської обласної бібліотеки для юнацтва. Крім того, постійно проводився конкурс "Вчитель року" серед учи­телів із дисципліни "Основи правознавства" [310].

Розпорядженням Голови облдержадміністрації від 16 серпня 2001 р. № 531 затверджено "Регіональну програ­му правової освіти населення Рівненської області на 2001-2005 роки" та від 3 серпня 2005 р. № 339 "Про об­ласну міжвідомчу координаційно-методичну раду з пра­вової освіти населення". У лютому 2006 р. голова облдер­жадміністрації Василь Червоній своїм розпорядженням схвалив нову "Програму правової освіти населення Рів­ненської області на 2006-2010 роки". Програма передба­чає комплекс заходів, мета яких підвищити правосвідо-

Державна політика у сф ері шкільної правової освіти ________________________

мість громадян, обізнаність у законодавстві й уміння йо­го застосовувати [297].

Серед першочергових заходів Регіональної програми стало систематичне вивчення стану правової освіти насе­лення області, аналіз діяльності місцевих міжвідомчих ко­ординаційно-методичних рад із правової освіти населення, проведення районних, міських науково-практичних кон­ференцій і семінарів з метою підвищення рівня правосві­домості та правової культури громадян. Передбачено та­кож збільшення кількості навчальних годин на вивчення правознавства в загальноосвітніх школах, робота правових громадських приймалень з надання безкоштовних право­вих консультацій для малозабезпечених громадян, інвалі­дів, пенсіонерів, діяльність правових лекторіїв у клубах, пу­блічно-шкільних бібліотеках тощо.

Рівненська облдержадміністрація здійснювала заходи щодо вдосконалення викладання правознавства в дошкі­льних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах, сприяла розвитку мережі навчальних закладів з поглибленим вивченням правознавства. Також організову­вала роботу щодо правової освіти в закладах культури шляхом створення молодіжних правових клубів при бібліо­теках, розробку відповідних програм роботи даних закла­дів з урахуванням вікової категорії молоді. Облдержадміні­страція постійно забезпечувала поширення позитивного досвіду правоосвітньої діяльності закладів освіти, як-то тижні правових знань у закладах освіти. Крім того, вивча­вся стан правоосвітньої діяльності в навчальних закладах, розроблялися методичні рекомендації щодо поліпшення викладання правових дисциплін.

При управліннях міськвиконкому були організовані постійно діючі семінари правового навчання викладачів основ правознавства, керівників установ і закладів осві­ти та культури [323].

На виконання зазначених вище документів було роз­роблено і реалізовано програму Правової освіти населен-

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 р оки)

ня Київської обл. на 2002-2005 pp. [308]. Ця програма сприяла подальшому створенню необхідних умов для на­буття широкими верствами населення області правових знань і навичок у їх застосуванні, забезпечення доступу громадян до джерел правової інформації, а також визна­чила основні напрями правоосвітньої діяльності та пер­шочергові заходи щодо їх реалізації.

За результатами реалізації Програми значно підвищився рівень правової підготовки населення, насамперед учнів­ської та студентської молоді, громадян, які перебували на державній службі, обрані депутатами місцевих рад, викла­дачів правових дисциплін і журналістів області, що висвіт­лювали правову тематику. Також було створено належні умови для набуття громадянами знань про свої права, сво­боди й обов'язки. У процесі реалізації програми запрова­джено широке інформування населення про правову полі­тику держави та законодавство. Крім того, забезпечено ві­льний доступу громадян до джерел правової інформації. Зачепила програма і проблеми вдосконалення системи правової освіти населення, збереження та розвитку вітчиз­няних традиції* у цій сфері.

У змісті цієї програми розкрито особливості надання правової освіти учнівській молоді у Київській обл. Зокре­ма, вона здійснювалася в усіх дошкільних, загальноосві­тніх, професійно-технічних, ВНЗ і закладах післядиплом-ної освіти.

Початкова правова освіта здобувалася у дошкільних навчальних закладах, де дітям надавалися початкові знання про норми поведінки, формувалися навички їх дотримання, виховувалася повага до батьків, виховате­лів, ровесників, людей похилого віку тощо.

У дошкільних навчальних закладах правове навчання і виховання здійснювалося на основі програм, рекоменда­цій і методичних вказівок, що затверджувалися Мініс­терством освіти і науки України за погодженням з Мініс­терством юстиції України [299, с 10-15].

Державна політика у сфері шкільної правової освіти ________________________

Згодом правова освіта надавалася загальноосвітніми, професійно-технічними, ВНЗ і закладами післядиплом-ної освіти.

Обсяг і зміст обов'язкового курсу з правознавства ви­значався для загальноосвітніх навчальних закладів - по­требою суспільства у вихованні правосвідомого громадя­нина, а для професійно-технічних, ВНЗ і закладів післяди-пломної освіти - крім того, ще й високими вимогами до освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівня особи.

У загальноосвітніх, професійно-технічних, ВНЗ і закла­дах післядипломної освіти області здійснювалася широка позакласна і позааудиторна робота з правового навчання і виховання, до якої залучалися вчені, представники право-захисних організацій, працівники правоохоронних органів, інші фахівці в галузі права.

Правова освіта здійснювалася із застосуванням сучас­них інформаційних технологій, зокрема елементів диста­нційного навчання.

Крім того, облдержадміністрація допомагала розв'язати питання щодо надання підтримки у виданні підручників і посібників із правознавства для загальноосвітніх, профе­сійно-технічних та ВНЗ, популярних юридичних посібни­ків, збірників актів законодавства, а також у комплекту­ванні правовою літературою бібліотечних фондів. Забезпе­чувала проведення навчально-методичних семінарів для викладачів правових дисциплін загальноосвітніх і профе­сійно-технічних навчальних закладів області із залученням наукових працівників і фахшцш-практиків у галузі права.

У бібліотеках області створювалися книжкові вистав­ки, куточки з правознавства та своєчасно поновлювали­ся бібліотечні фонди актуальною літературою. Проводи­лися в загальноосвітніх навчальних закладах області го­дини права, зустрічі за "круглим столом", Дні інформу­вання, зустрічі-діалоги, конкурси правознавства, Дні ми­лосердя, уроки доброти, години цікавих повідомлень то­що [308].

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)

Рішенням Київської обласної ради від 29.09.04 № 207-16-IV затверджено Програму правової освіти населення Київської обл. на 2005-2007 pp. [309].

Програма правової освіти населення Київської обл. на 2005-2007 pp. стала продовженням виконання всіх тих заходів, які були реалізовані попередньою програмою. Разом із цим, новим, що запроваджувалося цією програмою, стала система правового виховання в загальноосвітніх навчальних закладах області на основі досвіду загальноосвітньої школи І—III ступенів № 5 м. Біла Церква [309].

Зазначимо, що реалізація програми на 2005-2007 pp. сприяла:

> підвищенню рівня правової культури населення області;

> формуванню у громадян поваги до права, гуманістичних правових ідей, загальнолюдських і національних правових цінностей, а також подоланню правового нігілізму;

> поліпшенню якості підготовки викладачів правових дисциплін та підвищенню ефективності викладання цих дисциплін у загальноосвітніх, професійно-технічних, ВНЗ і закладах післядипломної освіти області [309].

Розпорядженням Голови обласної державної адміністра­ції та голови обласної ради Житомирської обл. від 21.11.06 № 402/746 затверджено План-стратегію розвитку правової освіти населення, План правоосвітніх заходів в області на 2007-2010 pp. та новий склад обласної міжвідомчої коор­динаційно-методичної ради з правової освіти населення [253]. Це рішення було ухвалено для виконання Указу Пре­зидента України від 18.10.01 № 992/2001 "Про Національ­ну програму правової освіти населення", рішення ВМКМР з правової освіти населення від 17.03.06 та з метою підви­щення рівня правової культури населення області.

У програмі Житомирської обласної держадміністрації чі­тко визначено, яким чином має реалізовуватися правова

Державна політика у сфері шкільної правової освіти ________________________

освіта у навчальних закладах. Зокрема, держава і грома­дянське суспільство через свої інститути надають першо­чергового значення правовій освіті дітей та учнівської мо­лоді, сприяють формуванню у них норм правомірної пове­дінки і звичок, виховують повагу до батьків, старших лю­дей, до вимог законодавства і суспільної моралі тощо. За­клади освіти опікувалися правовою освітою громадян України. Система такої освіти і виховання ставала посту­пово з року в рік безперервною, починаючи з дошкільного закладу, продовжуючись у школі, ВНЗ.

Правова освіта школярів області розпочиналася з дошкі­льної освіти й виховання і здійснювалася у сім'ї, дошкіль­них закладах освіти у взаємодії із сім'єю. Метою правової освіти та правового виховання у дошкільному віці було фо­рмування відповідного ставлення до правомірних дій, учи­нків, а також до правопорушень, злочинів, шкідливих зви­чок й інших проявів антигромадської поведінки.

Оскільки український народ переживав період інтенси­вного державотворення у зв'язку із будівництвом демок­ратичної правової держави, тому дуже важливо підготу­вати підростаюче покоління до активної участі в цьому процесі. З огляду на це правова освіта учнів у загальноос­вітніх навчальних закладах області обов'язково включала певний рівень цієї освіти - початковий, що забезпечував основи знань учнів у галузі правознавства. Цей рівень правової освіти учнів передбачав вивчення власне основ правознавства. Саме тому в області актуальною була про­блема розроблення концепції та запровадження системи безперервної правової освіти і виховання, починаючи з дошкільного закладу і продовжуючи у школі, ВНЗ. У 2007 р. обласна адміністрація пропонувала з метою реалі­зації завдань, визначених Національною програмою пра­вової освіти населення, МОН України переглянути зміст й обсяг викладання основ правознавства у загальноосвітніх навчальних закладах, забезпечити розроблення сучасної програми основ правознавства, що передбачала б отри-

Сганоытеннятарозвкта^

мання учнями правових знань, починаючи з першого кла­су загальноосвітньої школи [252].

Житомирська облдержадміністрація приділяла увагу і позашкільній освіті та вихованню. Вони розвивалися фа­культативно й забезпечували правову освіту дітей і підліт­ків з метою розвитку здібностей та талантів юних, задово­лення їхніх пізнавальних інтересів, духовних запитів і по­треб для вибору майбутньої професії.

Не потребує доказів той факт, що молода людина часто припускається помилок у поведінці, здійснює невиправда­ні вчинки тільки тому, що не знає, як правильно поводи­тись у тій чи іншій ситуації. Правова необізнаність завжди шкодить людині. Однак молодь активно засвоює право лише тоді, коли воно вводить її у світ реальних людських відносин, коли кожен починає порівнювати набуті правові знання із життєвим досвідом, з відомими йому фактами. А тому учні чи студенти під час позакласної та позааудитор-ної роботи мають не просто знайомитися з текстами зако­нів, запам'ятовувати їхній зміст (що теж дуже важливо), але і крізь призму права пізнавати проблеми життя, учи­тись бачити за рядками тексту закону, кожним його сло­вом реальні життєві потреби, проблеми, з якими молодь зу­стрічається повсякденно. Набуті знання знайдуть своє практичне застосування саме під час активної участі моло­ді в роботі правових гуртків, клубів, лекторіїв, "круглих столів", правових брейн-рингів. З огляду на це необхідно оптимізувати їх створення та роботу в загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах.

Професійно-технічна освіта поряд зі здобуттям громадя­нами професії забезпечує також відповідний рівень право­вих знань. Професійно-технічним навчальним закладам необхідно розглянути питання щодо можливості надання учням додаткових послуг у галузі правової освіти.

Під постійним контролем була реалізація програми й Івано-Франківської обласної державної адміністрації, За­карпатської обласної адміністрації тощо [311].

Дата добавления: 2017-02-01