Державна політика у сфері шкільної правової освіти

Активно у цю роботу включилися і районні державні адміністрації. Вони на місцях упроваджували у життя окреслені програмами плани правової освіти населення. Можемо навести чимало прикладів такої роботи. Так, зок­рема, з метою виявлення обдарованої молоді та підвищен­ня інтересу до вивчення предмету "Основи правознавства" на виконання Програми правової освіти населення, у квіт­ні 2007 р. в Олександрійському р-ні відбувся огляд-конкурс на кращі знання положень Конституції України серед учнів 11 класів загальноосвітніх шкіл району, проведений ра­йонною адміністрацією та МКМР [296].

Міська програма правової освіти населення м. Херсона на 2006-2010 pp. була затверджена рішенням міської ради № 246 від 22.12.06. Вона також була направлена на поліпшення якості підготовки викладачів правових дис­циплін і підвищення ефективності викладання цих дис­циплін у загальноосвітніх, професійно-технічних, ВНЗ та закладах післядипломної освіти; формування у громадян поваги до права, гуманістичних правових ідей, загально­людських і національних правових цінностей, а також подолання правової неграмотності.

Програму правової освіти населення на 2002-2010 pp. у Дніпропетровській обл. затверджено розпорядженням го­лови обласної державної адміністрації від 14 серпня 2002 р. №270-р. [327]. 25 червня 2007 р. на засіданні МКМР з правової освіти населення при Дніпропетровській обласній державній адміністрації розглянуто питання реа­лізації програми у Дніпропетровській обл. Були обговорені доповіді начальника Головного управління юстиції у Дніп­ропетровській обл В. Я. Кармазіна "Організація роботи Ко­ординаційної ради молодих юристів", начальника юридич­ного управління облдержадміністрації В. О. Анохіна "Фор­мування правового світогляду громадян", а також виступи та зауваження учасників засідання. Міжвідомчою коорди-. наційно-методичною радою з правової освіти населення при Дніпропетровській обласній державній адміністрації

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)

ухвалено низку рекомендацій [319]. Зокрема, Головному управлінню освіти та науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації активізувати роботу з правової освіти на рівні середніх загальноосвітніх закладів, а саме:

>організувати лекції і бесіди, які б проводили фахівці права, лектори ВНЗ і практичні працівники правоохо­ронних органів;

> запровадити практику друкування на обкладинках зошитів і щоденників для учнів загальноосвітніх навча­льних закладів статей Конституції України щодо прав, свобод й обов'язків людини і громадянина [319].

Разом із цим на виконання постанови Кабінету Мініс­трів України № 347 від 28.03.98 "Про підтримку ініціа­тиви молодіжних організацій України щодо залучення молоді до реалізації державної молодіжної політики", на­казу Міністерства юстиції України від 25.06.99 № 442/7 "Про підтримку діяльності Молодіжного уряду України", Рекомендацій ВМКМР з правової освіти населення, Голо­вним управлінням юстиції у Дніпропетровській обл. було розпочато роботу зі створення Координаційної ради мо­лодих юристів.

Метою її створення стало узгодження зусиль молодих юристів в утвердженні високої ролі професії юриста в Україні, координації діяльності, пов'язаної з підвищенням якості підготовки фахівців у галузі права, залучення моло­дих правників до правоосвітньої та правовиховної роботи, формування активної позиції нового покоління юристів.

До роботи у складі Координаційної ради молодих юрис­тів планувалося залучати студентів-правників ВНЗ, моло­дих юристів-науковців і практиків, представників право-захисних громадських організацій, викладачів права, спів­робітників юридичних клінік, а також працівників Голо­вного управління юстиції у Дніпропетровській обл.

На Координаційну раду молодих юристів було покла­дено низку завдань, серед яких:

Державна політика у сфері шкільної правової освіти ________________________

> організація виступів у засобах масової інформації із правових питань;

> організація правоосвітніх і правовиховних заходів се­ред неповнолітніх та молоді, зокрема дітей, що потребували особливої допомоги (перебували у спеціальних виховних установах, у кризових центрах для жертв насильства в сі­м'ї; дітей, позбавлених батьківського піклування тощо);

> організація конференцій, "круглих столів", форумів, семінарів, тренінгів, зустрічей, спрямованих на підви­щення рівня правових знань громадян;

> розробка та поширення правоосвітніх методичних матеріалів: посібників, буклетів, пам'яток тощо;

> підтримка правоосвітніх програм і проектів молоді­жних громадських організацій, зокрема проектів, спря­мованих на підвищення правової культури дітей, підліт­ків та молоді;

> розробка спеціальних правоосвітніх курсів для шко­лярів різних вікових груп;

> розробка пропозицій щодо вдосконалення навчаль­ного процесу у ВНЗ та кваліфікаційних нормативів для юристів;

> надання пропозицій місцевим органам виконавчої влади, державним підприємствам, установам, організа­ціям щодо проходження стажування молодих юристів у державних установах та за фахом тощо [319].

Отже, багатовекторність діяльності Координаційної ради молодих юристів зумовила не лише формування професійних здібностей, знань і навичок молодих юрис­тів, але і стала передумовою формування особистості, почуття відповідальності за доручену справу, власного внеску в побудову в Україні правової держави.

У Львові у 2007 р. створено Міську міжвідомчу коор­динаційно-методичну раду правової освіти населення. Очолив комісію перший заступник міського голови, а до її складу ввійшли, зокрема, начальник юридичного

Становленн^^озвитокшк^

управління та спеціаліст першої категорії юридичного управління [ЗО, с 140-143].

Указ Президента України від 18.10.01 №992/2001 "Про Національну програму правової освіти населення" серйозно вплинув і на державну політику щодо правової освіти. Він зобов'язав відповідні органи вести правоосві-тню та правовиховну роботу і через засоби масової інфо­рмації. Так, уже на 2002 р. в Україні виходило 264 дру­кованих ЗМІ правової тематики, 173 газети, 61 журнал, 18 бюлетенів, 1 альманах й 1 додаток. У центральних і регіональних друкованих виданнях з метою підвищення рівня правових знань започатковані тематичні сторінки, спеціальні рубрики - такі, як "правова освіта населення", "юридична служба", "поради юриста", "юридична консу­льтація", "урок права" тощо. Проводилися й тижні доку­ментального кіно на тему захисту прав людини [85].

Таким чином, реалізація Національної програми право­вої освіти населення місцевими органами виконавчої влади України в 2001-2005 pp. сприяла підвищенню правосвідо­мості громадян, їх правової культури, неухильному дотри­манню вимог законодавства, кваліфікованому його засто­суванню, поліпшенню якості підготовки викладачів право­вих дисциплін і підвищенню ефективності викладання цих дисциплін у загальноосвітніх, професійно-технічних, ВНЗ і закладах післядипломної освіти, підвищенню рівня право­вої поінформованості населення [61, с 383-389].

Разом з цим, багато запланованих заходів, які були за­значені в обласних програмах правової освіти населення як і Національної програми правової освіти населення лишалися лише на папері. Основним результатами цих програм радше була не якісна правова освіта, а помпез­ність і формалізм при проведенні важливих правових за­ходів, "галочка" перед керівництвом і центром. На серйо­зні, кардинальні заходи у галузі правової освіти завжди бракувало коштів [66, с. 37-44].

Державна політика у сфері шкільної правової освіти ________________________

Зрозуміло, що подолати правовий нігілізм громадян усієї країни за такий короткий час, незважаючи на пророблену велику роботу, було неможливо. Крім того, підібрати кри­терії результативності правоосвітньої діяльності місцевих органів виконавчої влади досить складно, адже не існувало єдиних форм і критеріїв звітності [70, с. 35-39]. Підтвер­дженням цього стало затвердження протягом 2005-2006 pp. обласними адміністраціями чергових програм правової освіти населення до 2010-2012 pp.

Дата добавления: 2017-02-01