Комп'ютерні моніторингові системи

Стисло про головне

· Медичні прилади, обладнання, вимірювальна й керувальна техніка плюс комп'ютери зі спеціальним ППЗ — це і є МІС, що одержали назву МПКС. Призначені для вирішення проблем лікування, діагностики і прогнозування захворювань. Головна перевага цих систем перед докомп'ютерними методи­ками полягає у високій інформативності й валідності вихідних даних.

· Напрямки МПКС:

+ МПКС візуальних досліджень (системи комп'ютерного аналізу даних КТ, УЗД, термографії, радіографії);

+ МПКС для спостереження за станом здоров'я пацієнта (моніторинги);

+ МПКС для проведення лабораторних аналізів і дослід­жень (аналіз даних мікробіологічних, вірусологічних, цитоло­гічних досліджень, біопсії);

+ МПКС для променевої терапії (планувальні дозиметрич­ні системи).

Ÿ Друга половина XX століття ознаменувалася появою но­вих методів обстеження, лікування й прогнозування. Наукові відкриття в технічних науках (фізиці, електроніці, обчислю­вальній техніці, робототехніці, космонавтиці та ін.) широко використовуються медициною. У 70-х роках — упровадження інформаційних технологій у лабораторну діагностику (біохіміч­ні, гематологічні, імунохімічні, молекулярно-біологічні до­слідження).

• Основоположники візуальних комп'ютерних методів до­слідження — лауреати Нобелівської премії американський фі­зик Аллан Кормак і англійський інженер Годфрі Хаунсфілд (1979 рік; за створення рентгенівського томографа), британець сер Пітер Менсфілд і американець Пол Лотербур (2003 рік; за розробку МРТ).

• Внесок у розробку моніторингових систем зробили віт­чизняні вчені М.М. Амосов, М.Л. Биховський, Є.В. Гублер.

Контрольні питання

1. Які МІС називаються МПКС?

2. Назвіть основні складові МПКС.

3. Назвіть чотири основних напрямки МПКС.

4. Які чинники посприяли появі МПКС?

5. Назвіть лауреатів Нобелівської премії — основополож­ників МПКС для візуальних методів дослідження.

Комп'ютерний моніторинг — це тривале безперервне спос­тереження за медико-біологічними параметрами пацієнтів, їхня обробка в режимі реального часу. На сьогодні виділено два типи моніторингових систем:

Ø системи критичних станів, застосовувані в реанімаційних та операційних відділеннях, палатах інтенсивної терапії;

Ø системи спостереження за біологічними параметрами з метою контролювати диспансерних пацієнтів, проводити діагностику, скринінг певних груп населення.

Перший тип включає системи для дослідження функцій кровообігу (ЕКГ, кардіоритмографія, реографія), органів дихання (спірографія), головного мозку (ЕЕГ, реоенцефалографія) та ін. Медичні прилади функціональної діагностики для дослідження кровообігу, головного мозку, органів дихання підключають до одного або кількох пацієнтів, за якими потрібне тривале спостереження. Сигнали від приладів надходять на АЦП, а далі — на обчислювальний комплекс із програмним за­безпеченням, що, у свою чергу, їх аналізує (розшифровує) і при критичних життєзагрозливих показниках посилає звуковий або світловий сигнал тривоги на пост медичної сестри. При цьому на екрані монітора висвічується номер приліжкового комплексу і критичні параметри, відзначені приладами. Про­грамне забезпечення з високою точністю обробляє основні па­раметри та специфічні морфологічні ознаки, на підставі яких може формувати коректний автоматичний висновок (загальні відомості і характер зареєстрованих порушень). Текстовий ком­п'ютерний висновок здійснюється на базі елементарних форму­лювань. Програма управління комплексом і базою даних може забезпечувати зберігання результатів досліджень у вигляді електронних історій хвороби кожного пацієнта. Моніторинг сигналів можна проводити протягом необмеженого терміну.

Слід зазначити, що моніторингові системи не замінюють роботу лікаря з аналізу даних, тому що програми, які б могли замінити фахівця, відсутні. За потреби лікар здійснює додат­ковий аналіз кривих, записаних у пам'яті ПК, і формулює власний висновок.

На сьогодні такі системи одночасно можуть проводити спос­тереження відразу за шістьома пацієнтами, причому з вивчен­ням до 16 параметрів (схема 10).

До другого типу моніторингових систем відносять системи обстеження пацієнтів у побутових і професійних умовах про­тягом 24 год і більше (48, 72 год). Наприклад, холтерівський моніторинг (добовий моніторинг ЕКГ за методом Холтера) — один із найпопулярніших методів діагностики ішемічної хво­роби серця (ІХС) і порушень серцевого ритму. Це безперервна реєстрація показників ЕКГ. Запис ЕКГ здійснюють за допомо­гою спеціального портативного апарата — рекордера, який па­цієнт носить із собою (на ремені через плече або на поясі), від­значаючи в спеціальному щоденнику час і обставини виник­нення патологічних проявів з боку серця.

Дата добавления: 2017-02-01