Оцінка результатів проби з фізичним навантаженням у осіб літнього і старечого віку.

Рівень функціональних резервів фізіологічної системи залежить, від граничної потужності функціонування та економічності це роботи. Показники граничної потужності функціонування визначаються рівнем основних параметрів серцево-судинної і дихальної систем на висоті субмаксимального навантаження під час виконання безперервно зростаючого навантаження (для хворих на ішемічну хворобу серця — порогове навантаження). Економічність роботи визначається за умови виконання стандартних, однакових для всіх досліджуваних, навантажень. При цьому одним з найважливіших показників, що характеризують рівень фізичної працездатності у хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) є величина потужності порогового навантаження.

Фізична працездатність тісно пов'язана з віком досліджуваного. Тому рівень порогового навантаження у хворих з ІХС необхідно співвідносити з належною величиною субмаксимального навантаження у практично здорових осіб тієї ж вікової групи. То ж відноситься і до інших показників граничної потужності функціонування — П02 па висоті субмаксимального навантаження, ХОК, ЧСС, АТ (табл. 6.7).

Таблиця 6.7. Показники спіровелоергометрії у практично здорових чоловіків і жінок літнього та старчого віку під час виконання субмаксимального навантаження

Показники	Стать	Вік (роки)
60—69	70-79	80—89
Потужність порогового навантаження(Вт) (Ярем)	Ч Ж	110,0 85.0	85,0 62.5	72.5 37,5
Споживання кисню (мл/хв.кг)	Ч Ж	29,3 22.7	26.5 21.6	23,1 17,6
Кисневий пульс (мл/уд)	Ч Ж	16,6 12.2	14.8 11,7	12.6 9,6
Поріг анаеробного обміну (Вт)	Ч Ж	80,0 60,0	62,5 45,0	55.0 35,0

Оцінка функціонального класу стенокардії напруги за наслідками проби навантаження проводиться виходячи з рівня порогового навантаження щодо вікових нормативів (табл. 6.8).

Важливу інформацію про економічність роботи серцево-судинної і дихальної систем можна отримати, аналізуючи результати стандартних навантажень. Для хворих на ІХС літнього віку рекомендується застосовувати стандартне навантаження потужністю 25 Вт протягом 5 хвилин. Велика потужність стандартного навантаження недоцільна у зв’язку із значним обмеженням толерантності до фізичного навантаження у немолодих хворих.

Під час виконання стандартного навантаження реєструють ті ж показники гемодинаміки і газообміну, що й у випадку порогового навантаження, а також здійснюють електрокардіо-графічний контроль. Відновний період контролюють протягом 15 хвилин. Проведення стандартного навантаження має найбільше значення за умови паралельного вивчення показників гемодинаміки і газообміну, оскільки для розрахунку параметрів енергетичного забезпечення навантаження (киснева вартість роботи, кисневий борг, коефіцієнт відновлення) потрібен аналіз відновного періоду. В той же час величина цих показників залежить від потужності виконуваної роботи, її тривалості, методики виконання проби (безперервна, переривчаста), що ускладнює їх аналіз під час виконання порогового навантаження.

Якщо проба з навантаженням виконується без вивчення показників газообміну, виконання стандартного навантаження можна виключити, оскільки зміну основних гемодинамічних параметрів (ЧСС,АТ) у відповідь на навантаження потужністю 25 ватт можна оцінити у випадку виконання порогового навантаження.

Під час аналізу результатів стандартних навантажень необхідно враховувати наступні моменти:

1) залежно від приросту ХОК у хворих на ІХС виділяють три типи реакції:

а) нормальну – достатня ступінь зростання МОК досягається як за рахунок росту ЧСС, так і ударного об’єму;

б) компенсовану — збільшення ХОК обумовлено переважно зростанням ЧСС;

в) декомпенсовану — величина УО під час навантаження знижується, а тому навіть значне зростання ЧСС не забезпечує в належній мірі збільшення хвилинного об'єму.

Типи реакції гемодинаміки на фізичне навантаження тісно пов'язані з функціональним станом серця. Нормальний тип реакції свідчить про відсутність ознак серцевої недостатності. Компенсований і декомпенсований тип реакції характерні для хворих з ІХС з наявною міокардіальною недостатністю;

2) у хворих на ІХС літнього віку збільшення АТ у відповідь на стандартне навантаження відбувається аналогічно здоровим людям. За умови вираженішої гіпертензивної реакції необхідно враховувати можливість наявності у таких хворих транзиторної артеріальної гіпертензії;

3) рівень споживання кисню у хворих на ІХС літнього віку у відповідь на стандартне навантаження багато в чому визначається функціональним станом кисневотранспортної системи організму. У разі наявності високого рівня толерантності до фізичного навантаження і збереження коронарного і міокардіального резервів, рівень споживання кисню, у відповідь на стандартне навантаження буде такий самий, як і у здорових осіб.

За умови порушення різних ланок транспорту кисню до тканин, але збереженні функціональних можливостей, у відповідь на стандартні навантаження має місце більш виражене зростання споживання кисню.

У разі погіршення резервних можливостей міокарду, неадекватному гемодинамічному забезпеченні кисневого запиту має місце зниження рівня споживання кисню у відповідь на стандартне навантаження: залежно від функціонального стану серцево-судинної системи в різній мірі змінюватимуться і такі показники енергетичного забезпечення навантаження, як киснева вартість роботи, кисневий борг, коефіцієнт відновлення.

У випадку збереження функціональних резервів системи гемодинаміки ці показники у хворих на ІХС можуть не відрізнятися від показників практично здорових осіб того ж віку.

Водночас неадекватне гемодинамічне забезпечення навантаження призведе до зростання кисневого боргу, за рахунок перенесення повернення значної частини кисневого запасу на відновлювальний період та зниження коефіціенту відновлення.

Таким чином, аналіз реакції серцево-судинної і дихальної системи у відповідь на стандартне навантаження дозволяє оцінити функціональні можливості системи гемодинаміки і газообміну (табл. 6.8).

Таблиця 6.8. Показники гемодинаміки і газообміну у практично здорових чоловіків і жінок немолодого і старечого віку при виконанні стандартного навантаження потужністю 25 Вт

Показники	Стать		Вік (роки)
		60-69	70-79	80-89
Частота серцевих скорочень(хв^-1)	ч ж	90.1 97,3	93.3 99,2	92,2 109.1
АТ с (мм рт.ст.)	ч ж	150,0 157,5	160,5 171,0	161,0 174,0
Споживання кисню (мл/хв ∙кг)	ч ж	12,4 12,2	13,1 12,3	12,5 12,4
Кисневий борг (мл)	ч ж		1202 1061
Коефіцієнт відновлення	ч ж	4,12 3,07	2.85 2,60	2,35 1.95

Оцінка ефективності курсу реабілітаційних заході у хворих на ІХС найоб'єктивніше може бути проведена за умови аналізу проб з фізичним навантаженням. У разі розширення діапазону функціональних можливостей організму спостерігається зростання порогової потужності, збільшення рівня споживання кисню, ХОК, кисневого пульсу на висоті навантаження.

Збільшення ефективності роботи системи гемодинаміки супроводжується меншим зростанням ЧСС, АТ у відповідь на стандартні навантаження, поліпшенням показників енергетичного забезпечення (зменшення кисневого боргу, зростання коефіцієнта відновлення).

Під час оцінки ефективності курсу лікування разом з визначенням порогової потужності і виконанні стандартних проб, велике значення має «порогове-стандартне» навантаження. Це - проба, яку виконує хворий після курсу лікування, причому за схемою виконання і потужністю, що задається, вона відповідає пороговій потужності у даного хворого до початку реабілітаційних заходів. «Порогове-стандартне» навантаження проводиться за умови підвищення толерантності до фізичного навантаження під впливом реабілітаційних заходів.

Такий підхід дозволяє найбільш адекватно оцінити динаміку показників серцево-судинної і дихальної систем, що характеризують економічність їх роботи.

Якщо під час аналізу стандартного навантаження потужністю 25 Ват ще не досягається в більшості випадків достатньої напруги кардіореспіраторної системи і можлива компенсація її основних функцій, то у випадку виконання «порогового-стандартного» навантаження оцінка функціонування серцево-судинної і дихальної систем здійснюється за навантаження, близького до порогового, що дозволяє адекватніше оцінити динаміку показників економічності роботи під впливом курсу лікування.

Таким чином, проведення проби з фізичним навантаженням у осіб немолодого і старчого віку з урахуванням особливостей реакції немолодого організму на фізичне навантаження дозволяє отримати важливу інформацію про функціональні резерви серцево-судинної і дихальної систем, визначити функціональний клас хворих на ІХС, оцінити ефективність лікувальних заходів.

Дата добавления: 2017-02-01